Теми статей
Обрати теми

Антикорупційний календар: березень 2017 року

Яременко Сергій, магістр державного управління, Яременко Олена, незалежний експерт
Перший весняний місць, з яким ми вітаємо наших читачів, буде так само значимим у подіях, пов’язаних з реалізацією антикорупційної політики, як і два попередні зимові місяці. Підіб’ємо підсумки деяких подій, що мали місце у лютому, а також звернемо увагу читачів на очікувані події березня 2017 року.

ПРО АНТИКОРУПЦІЙНІ ПРОГРАМИ

Роботу над власними антикорупційними програмами центральні та місцеві органи виконавчої влади мали завершити до 1 березня 2017 року — як це зазначено у Державній програмі щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні, і надіслати на погодження до Національного агентства з питань запобігання корупції (ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі — За кон) та розділ ІV Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 19 січня 2017 року № 31).

Скановані варіанти антикорупційних програм органів влади розміщуються для громадського обговорення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Агентство), у рубриці «Запобігання та виявлення корупції» підрубрики «Антикорупційні програми». Після цього Агентство, напевно, колегіально розглядатиме антикорупційну програму кожного органу та прийматиме відповідне рішення.

Проте робота з підготовки антикорупційних програм для окремих центральних органів виконавчої влади не закінчилася — адже завданням 16 розділу ІІ додатка 2 до Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні, зокрема, передбачено, що відповідні центральні органи виконавчої влади мають забезпечити до 1 квітня 2017 року затвердження антикорупційних програм та призначення уповноважених осіб на державних підприємствах, у господарських товариствах (у яких державна частка перевищує 50 відсотків). Наведена вимога випливає зі ст. 62 Закону, де, зокрема, встановлено, що в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

— державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;

— юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Слід зазначити, що керівники міністерств чи відомств можуть розширювати перелік юридичних осіб, які належать до сфери управління відповідного органу, в частині розроблення антикорупційної програми, оскільки практично у кожному положенні про відповідне міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, яке затверджується постановою Уряду, міститься майже однакова фраза, на кшталт: «…міністерство з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, контроль за їх реалізацією в апараті міністерства, територіальних органах, закладах, установах і на підприємствах, що належать до сфери управління міністерства…».

Вимоги до антикорупційної програми юридичної особи визначені у ст. 63 Закону. Так, антикорупційна програма може містити такі положення (15 положень):

визначення сфери застосування та коло осіб, на які поширюються її положення

вичерпний перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання (застосування), зокрема порядок проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи

норми професійної етики працівників юридичної особи

права і обов’язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи

права і обов’язки Уповноваженого як посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності)

порядок регулярного звітування Уповноваженого перед засновниками (учасниками) юридичної особи

порядок здійснення належного нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів

умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення

процедуру інформування Уповноваженого працівниками про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів

порядок проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур

порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції

застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення антикорупційної програми

порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань

порядок внесення змін до антикорупційної програми

З метою надання юридичним особам методичної допомоги при розробленні антикорупційних програм рішенням Агентства від 02.03.2017 р. № 75 затверджено Типову антикорупційну програму юридичної особи, яку буде подано в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМПАНІЯ

Березень — останній місяць подання у 2017 році суб’єктами декларування (нагадаємо, що це особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та окремі категорії посадових осіб юридичних осіб публічного права) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік.

Останнім часом з метою надання інформаційної допомоги суб’єктам декларування Агентством розміщено на власному офіційному веб-сайті (nazk.gov.ua) ряд інформаційних продуктів. Так, розміщено навчальне відео із реєстрації у системі «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», навчальне відео із зміни електронного цифрового підпису в системі «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Крім того, акцентовано увагу окремих категорій працівників патронатних служб (радники або помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України) на те, що зазначена категорія працівників не належить до суб’єктів декларування, вказаних у п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, оскільки не здійснює організаційно-розпорядчих функцій.

Виняток становлять радники або помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України згідно з приміткою до ст. 50 Закону, а також керівники патронатних служб, які можуть давати обов’язкові вказівки іншим працівникам патронатної служби та виконують організаційно-розпорядчі функції. Такі працівники патронатних служб в обов’язковому порядку мають подати е-декларацію шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Агентства.

У частині оперативного отримання інформації про заробітну плату (дохід) хотілося б звернути увагу читачів на можливість її отримання (дохід, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), використовуючи свій електронний цифровий підпис, в особистому кабінеті веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua).

У контексті розгляду питання фінансового контролю доцільно зупинитися на одному із основних документів, прийнятих Агентством, що визначає механізм проведення Агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 48 та 50 Закону, — це Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (рішення Агентства від 10.02.2017 р. № 56, зареєстроване в Мін’юсті 13.02.2017 р., набрало чинності 17.02.2017 р.).

У Порядку вводяться такі основні терміни:

достовірність задекларованих відомостей — відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб’єкта декларування, у разі невстановлення Агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації;

недостовірність задекларованих відомостей — невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб’єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації;

точність оцінки задекларованих активів — правильність відображення суб’єктом декларування оцінки задекларованих ним активів, що встановлюється шляхом з’ясування Агентством підстави чи обґрунтування задекларованої оцінки активів та зіставлення їх з відомостями, які зазначені у декларації суб’єкта декларування.

Умовно Порядок можна розділити на дві складові: порядок проведення контролю декларацій та порядок проведення повної перевірки декларацій з процедурою оформлення її результатів.

Як зазначено у ст. 48 Закону, Агентство проводить щодо декларацій такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

Контроль щодо своєчасності подання Агентством здійснюється на підставі:

1) повідомлень, що надходять до Агентства від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які відповідно до ст. 49 Закону перевіряють факт подання декларацій суб’єктами декларування, що в них працюють (працювали);

2) інформації, що надходить до Агентства від викривачів, стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;

3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;

4) самостійного виявлення Агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування відповідно до даних Реєстру;

5) інформації, що надходить до Агентства від правоохоронних органів;

6) інформації, що надходить до Агентства від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників.

У випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування Агентство письмово повідомляє про це суб’єкта декларування, керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює суб’єкт декларування, та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції у визначеному Національним агентством порядку.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Агентство направляє такому суб’єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Агентства направляється до суду.

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ

Контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій проводиться автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр), під час подання декларації відповідно до затверджених Агентством форми декларації, Технічних вимог до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Логічний та арифметичний контроль декларації проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення Реєстру і містить такі складові:

контроль відповідності відомостей декларації (далі — Складова-1) — порівняння складових інформації, зазначених в декларації, з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності одна одній, що здійснюється після подання декларації;

контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних (далі — Складова-2) — порівняння відомостей, зазначених у декларації, яка проходить повну перевірку, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування (далі — відповідні бази даних), що здійснюється після подання декларації.

Зверніть увагу!

Декларації, подані до затвердження Агентством правил логічного та арифметичного контролю декларацій, вважаються такими, що пройшли логічний та арифметичний контроль в частині Складової-1.

Логічний та арифметичний контроль в частині Складової-2 не проводиться до затвердження Агентством Правил автоматизованої перевірки та забезпечення технічної можливості їх застосування. Про затвердження таких правил та забезпечення технічної можливості їх застосування Національне агентство повідомляє окремо на своєму офіційному веб-сайті.

Зупинимося на окремих положеннях порядку проведення повної перевірки. Нагадаємо, що відповідно до ст. 50 Закону повна перевірка декларації може проводитися як у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, так і протягом трьох років після припинення такої діяльності, і полягає у:

1) з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей;

2) з’ясуванні точності оцінки задекларованих активів;

3) перевірці на наявність конфлікту інтересів;

4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Рішення про проведення перевірки приймається Агентством на визначених Законом підставах у випадку, якщо:

1) декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктом декларування, який займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків (згідно із переліком, затвердженим Агентством);

2) у поданій декларації виявлено невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю;

3) подана суб’єктом декларування декларація містить поле (поля), у якому (яких) суб’єкт декларування обрав ознаку «Член сім’ї не надав інформацію» (частина сьома ст. 46 Закону);

4) Агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація повинна стосуватися конкретного суб’єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені;

5) встановлення Агентством невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя.

Важливо! На обсяг зазначених у декларації відомостей, які підлягатимуть повній перевірці, впливатиме рейтинг ризику конкретної декларації, що порівнюється з Показником рейтингу ризику (встановлюється Правилами автоматизованої перевірки).

Так, у разі якщо рейтинг ризику конкретної декларації дорівнює або перевищує Показник рейтингу ризику, Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, що відображені в декларації

У разі якщо рейтинг ризику конкретної декларації є меншим за Показник рейтингу ризику, Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку лише в частині виявлених ризиків

У разі якщо декларації присвоєно Показник відсутності ризику, декларація вважається такою, що відповідає вимогам Закону щодо достовірності задекларованих відомостей та точності оцінки задекларованих активів

Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

Порядком також передбачено зупинення перебігу строку проведення повної перевірки декларації. Так, перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках:

1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи — підприємця;

2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.

У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит).

ПЕРЕВІРКА НА НАЯВНІСТЬ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

Перевірка на наявність конфлікту інтересів під час повної перевірки декларації здійснюється з урахуванням вимог Закону у порядку та на умовах, визначених нормативно-правовим актом, прийнятим Агентством, та полягає у встановленні на підставі даних, зазначених у декларації, дотримання суб’єктом декларування обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності та обов’язку щодо передачі в управління належних суб’єкту декларування підприємств та/або корпоративних прав, передбачених ст. 25, 36 Закону.

Тож не забуваємо про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів!

Так, Законом передбачено два типи конфлікту інтересів — реальний та потенційний.

Статтею 28 Закону, зокрема, встановлено, що особи, на яких поширюються вимоги цієї статті, зобов’язані:

— вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

— повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

— не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

— вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Звертаємо увагу на дії осіб, які є членами колегіальних органів. Так, відповідно до частини другої ст. 35 Закону у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Це стосується і депутатів місцевих рад.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

У контексті порушеного питання доречно звернути увагу читачів на повідомлення, яке розміщено на офіційному веб-сайті Агентства 20 лютого поточного року:

«Відповідно до ухваленого рішення від 16.02.2017 р. Апеляційний суд Київської області залишив апеляційну скаргу першого заступника Фастівського міського голови Зикової О. Б. без задоволення, а постанову суду першої інстанції — без змін.

Зикова О. Б. намагалась оскаржувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області про визнання її винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою ст. 172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадуємо, що на підставі складених уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції адміністративних протоколів Фастівський міськрайонний суд Київської області виніс постанову, відповідно до якої Зикову О. Б. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 6800 гривень.

Зикова О. Б., перебуваючи на посаді першого заступника Фастівського міського голови та як депутат Фастівської міської ради, усвідомлюючи наявну суперечність між приватними інтересами та її службовими повноваженнями, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів. Вона також не повідомила сесію ради про наявність реального конфлікту інтересів та свідомо голосувала за прийняття рішення щодо встановлення собі рангу, надбавок, матеріальної допомоги та відповідного преміювання.

Це вплинуло на об’єктивність та неупередженість прийняття рішення. Таким чином, посадова особа місцевого самоврядування порушила вимоги частини першої ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Коментарі тут зайві.

Автори статті й надалі будуть стежити за подіями, які відбуватимуться в антикорупційній політиці, та акцентуватимуть увагу читачів на більш значимих.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі