ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМПАНІЯ 2017 РОКУ — ЦЕ ВЖЕ ІСТОРІЯ
Поступово в українському суспільстві зменшується ажіотаж, пов’язаний з поданням електронних декларацій, і 1 травня 2017 року підведено риску під поданням щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для тих суб’єктів декларування, які, зокрема, подають таку декларацію вперше. Так, станом на 00 годин 00 хвилин 1 травня 2017 року в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зареєстровано близько 1 млн 90 тис. щорічних декларацій.
Нагадаємо (детальніше про це йшлося у попередній статті за квітень 2017 року), що після цього починається наступний етап — контроль та перевірка декларацій. Для державних органів, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права обов’язок — перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють, щорічних декларацій протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій, тобто у даному випадку по 17 травня включно (це стосується, як було зазначено вище, лише тих осіб, які подають щорічну декларацію вперше), та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку, у разі їх виявлення.
Для того щоб завершити тему декларування у цій статті, варто звернути увагу читачів на те, що наразі на усі групи суб’єктів декларування поширюється дія статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі — Закон), якою встановлено, що:
| — у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента. Рішенням Національного агентства від 06.09.2016 № 20 затверджено Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента. Суб’єкт декларування заповнює форму повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента (форма додається до Порядку) власноручно чорнильною або кульковою ручкою синього або чорного кольору так, щоб забезпечити вільне читання внесених відомостей, та засвідчує її своїм підписом. Зазначене повідомлення у вигляді паперового документа надсилається до Національного агентства засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Повідомлення також може бути надіслане через власний персональний електронний кабінет у вигляді сканованої копії чи фотозображення через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після автентифікації суб’єкта декларування — електронної процедури, яка дає можливість підтвердити електронну ідентифікацію фізичної особи та/або походження і цілісність електронних даних; — у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, яка складається з правил заповнення форми повідомлення та восьми розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе та об’єкти згідно із Законом: 1. Інформація про суб’єкта декларування. 2. Доходи, у тому числі подарунки. 3. Об’єкти нерухомості. 4. Цінне рухоме майно — транспортні засоби. 5. Цінні папери. 6. Корпоративні права. 7. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів). 8. Нематеріальні активи. |
Під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно.
Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. У цьому контексті, зокрема, розуміються випадки, коли має місце затримання виплати заробітної плати, тобто заробітна плата суб’єкту декларування нарахована, але в силу певних причин не виплачена.
Важливо! Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування.
Навіть якщо місячна заробітна плата суб’єкта декларування перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, то у цьому випадку в суб’єкта декларування виникає обов’язок повідомляти про це Національне агентство шляхом подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, оскільки суб’єкт декларування отримав одноразовий дохід, який перевищує зазначений поріг (у даному випадку у вигляді заробітної плати).
Не має однозначності ситуація з виплатою зарплати частинами, наприклад, зарплати за першу частину місяця (так званого авансу) та зарплати за другу частину місяця. Поширена думка (і це не зовсім так) про те, що в контексті отримання одноразового доходу з метою повідомлення Національного агентства про суттєві зміни слід брати до уваги лише ту суму, яку виплачено одноразово — наприклад, зараховано на банківську картку. У даному випадку, у разі якщо йдеться саме про заробітну плату, необхідно брати до уваги суму, нараховану працівнику за часовий проміжок, зокрема, місяць, оскільки заробітна плату як дохід суб’єкт декларування отримує за місяць, за винятком окремих випадків. Для прикладу, працівник отримав на руки за першу частину місяця частину зарплати у сумі 40 тис. грн., потім в кінці місяця отримав іншу частину заплати у сумі ще 40 тис. грн.
У наведеному прикладі суб’єкту декларування необхідно однозначно повідомляти у десятиденний термін Національне агентство з таких причин:
по-перше, йдеться про заробітну плату як місячний дохід;
по-друге, особа отримала на банківську картку у цілому суму заробітної плати за місяць 80 тис. грн., а тому нарахована сума, зрозуміло, буде перевищувати 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, тобто 80 тис. грн.
АНТИКОРУПЦІЙНІ ПРОГРАМИ: ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ
Частиною першою ст. 19 Закону, зокрема, встановлено, що антикорупційні програми державних органів підлягають погодженню Національним агентством. Надіслані антикорупційні програми державних органів розміщалися на офіційному веб-сайті Національного агентства (рубрика «Запобігання та виявлення корупції»/«Антикорупційні програми») для висловлення протягом п’ятнадцяти днів з дня опублікування громадськістю та експертами пропозицій та зауважень.
Як свідчить аналіз прийнятих Національним агентством рішень, в основному Національним агентством погоджуються антикорупційні програми з висловленням обов’язкових для розгляду пропозицій. Доцільно звернути увагу читачів на те, що Національне агентство має право, зокрема, проводити аналіз та надавати обов’язкові для розгляду пропозиції до антикорупційних програм органів влади.
З огляду на викладене державні органи зобов’язані у встановлений законодавством строк опрацювати пропозиції Національного агентства, висловити зауваження та поінформувати агентство про результати розгляду.
НЮАНСИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОРУПЦІЙНІ АБО ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Доцільно нагадати також читачам норму ст. 65 Закону щодо притягнення до відповідальності. Так, згідно з частиною другою статті особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
ДЕЯКІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПОВНОВАЖЕННЯМИ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА
Не так давно (14 квітня поточного року) на офіційному веб-сайті Національного агентства з’явилося повідомлення, що Глухівський міськрайонний суд Сумської області притягнув до адміністративної відповідальності голову Глухівської районної ради Сумської області за невиконання припису Національного агентства про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також інших порушень Закону.
Розглянемо зазначену ситуацію через призму норм законодавства.
Відповідно до статті 12 Закону Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, право вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом (пункт 8 частини першої статті).
Частиною другою статті 12 встановлено, що випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Припис Національного агентства є обов’язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
За невиконання припису Національного агентства встановлено адміністративну відповідальність. Так, згідно зі статтею 18846 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, рекомендуємо особам, які займають керівні посади на державній службі, в місцевому самоврядуванні, ураховувати у своїй діяльності вищенаведені позиції.
УКРАЇНА ОЧИМА МІЖНАРОДНИХ ІНСТИТУЦІЙ
Рівень корупції в Україні надзвичайно високий. Це може серйозно підірвати перспективи економічного зростання, оскільки створює, серед іншого, перешкоди для приватних інвестицій. Зниження рівня корупції є вкрай важливим для прискорення процесу економічного зближення з іншими європейськими країнами. Порівняння з іншими країнами регіону допомагає визначити найкращі методики для боротьби з корупцією. Українською владою останнім часом було впроваджено ряд важливих заходів у відповідності з цими кращими методиками. Україна, однак, стикається з цілою низкою специфічних проблем, серед яких концентрація політичної та економічної влади у невеликій групі осіб, які можуть перешкоджати впровадженню ефективних заходів по боротьбі з корупцією — так резюмував МВФ за результатами свого дослідження «Корупція і економічне зростання», розміщеного на офіційному веб-сайті МВФ 20 квітня 2017 року.
Корупція, йдеться у дослідженні, поширена у всіх регіонах України, особливо складна ситуація в місті Києві. Натомість, як виявляється, компанії, розташовані на заході країни, мають справу з нижчим рівнем корупції, незважаючи на те, що 65,8 відсотка з них до цих пір вважають корупцію однією з основних перешкод для ведення бізнесу. Проблема корупції стала ще більш серйозною в останні кілька років: дані за 2016 рік вказують на корупцію як на найбільш проблематичний фактор для ведення бізнесу.
Почавши свій перехід до ринкової економіки з аналогічним ВВП на душу населення в 1992 році, Польща, Румунія і Латвія давно обігнали Україну. Ці три країни займають далеко не перші позиції за показниками боротьби з корупцією серед країн ЄС, але є непоганим прикладом, оскільки вони мали аналогічний показник ВВП на душу населення на початку переходу до ринкової економіки. Румунія і Польща є двома великими країнами Східної Європи з населенням у 20 і 38 мільйонів відповідно, у порівнянні з 44 млн населення України. Населення Латвії набагато менше (2 млн), але Латвія була частиною Радянського Союзу так само, як і Україна. У 1992 році показники ВВП на душу населення у цих чотирьох країнах були майже однакові. Станом на 2015 рік інші три країни в середньому мають ВВП на душу населення в три рази вищий, ніж в Україні. ВВП Польщі на душу населення становить 70 відсотків від середнього показника по ЄС, в той час як в Україні він ближче до 20 відсотків.
Протягом останніх двох років Україною в антикорупційних заходах було досягнуто значного прогресу, зокрема, зі створенням антикорупційного бюро та впровадженням комплексного механізму декларування активів. Незалежне Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) почало свою роботу наприкінці 2015 року. Один рік потому більше 40 справ було передано до суду, за двома судовими рішеннями вимагається повернення 45 млн доларів США незаконно розтрачених коштів, також НАБУ було вилучено фінансових активів на суму понад 200 млн доларів США. Після подолання численних перешкод уряд також впровадив комплексну систему декларування активів для високопосадовців до кінця жовтня 2016 року, вимагаючи декларацію активів, що знаходяться в законній і фактичній власності, у тому числі у власності родичів чиновників та за межами України. Значні суми, задекларовані деякими високопосадовцями, викликали неабиякий подив у суспільстві. Наприклад, за оцінками громадянського суспільства, народні депутати колективно задекларували суму у майже півтора мільярда доларів США готівкою. Запровадження інституту бізнес-омбудсмена є ще одним важливим інструментом для підтримки зусиль по боротьбі з корупцією, оскільки він може виступати як перша точка контакту для компаній, які шукають правового захисту проти несправедливого ставлення.
