Перш за все давайте зазначимо, які вимоги чинного законодавства висуваються до строків виплати відпускних.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
У зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів оплачуваних відпусток, передбачених ст. 4 Закону про відпустки.
Обчислення триденного строку здійснюється в календарних днях. Якщо, наприклад, перший день відпустки — 26 травня, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 22 травня (див. лист Мінпраці від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09). Отже, установлений трудовим законодавством термін для виплати відпускних — не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Тобто раніше цього строку виплатити відпускні можна, а пізніше — ні.
А що «загрожує» роботодавцю, якщо він виплатить відпускні не до відпустки, а після?
Відповідь на це запитання залежить від того, на який строк затримано виплату відпускних: до одного місяця чи більш як на один місяць.
Якщо виплату відпускних затримано на строк до одного місяця. Тоді цей факт розглядається як порушення інших вимог трудового законодавства. За нього роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої на момент виявлення правопорушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). На сьогодні це — 3200 грн. До речі, такий штраф накладається не по кожному працівнику, якому було несвоєчасно виплачено відпускні, а в цілому за таке правопорушення.
Якщо виплата відпускних затримана на строк більше одного місяця. У цьому разі роботодавця можна притягнути до відповідальності, яка встановлена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Згідно з цими нормами за порушення встановлених строків виплати працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі на роботодавця накладається штраф у трикратному розмірі МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення. На сьогодні — 960 грн. При цьому такий штраф накладається за факт порушення без урахування кількості працівників, права яких порушено.
Крім того, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати (у цьому випадку — відпускних), незалежно від того, на який конкретно термін затримано таку виплату, посадова особа, винна в цьому порушенні, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (ср. ). Ця законодавча норма за зазначені правопорушення передбачає відповідальність у формі адміністративного штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (від 510 до 1700 грн.).
Адміністративна відповідальність буде більш суворою при виявленні вчинення посадовою особою зазначеного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню, повторно протягом року або за ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда. У цьому разі адмінштраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності становитиме від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).
Отже, штрафні санкції за несвоєчасно виплачені відпускні чималі, тому роботодавець повинен також знати, коли допускається виплата відпускних у пізніші, ніж встановлено законодавством, строки.
Це стосується ситуації, коли від працівника надійшла заява про надання відпустки «поза графіком», тобто перенесення її на більш ранній термін, і роботодавець не заперечує. Стислі строки щодо надання відпустки не дозволяють йому виплатити відпускні у передбачений законодавством триденний строк. Роботодавець може «піти назустріч» працівнику, уникнувши при цьому відповідальності за порушення законодавства про працю, якщо виплату відпускних в інший день погодить із працівником.
Таку можливість роботодавцю дає Конвенція № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 р.)», ратифікована Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, відповідно до § 2 ст. 7 якої суми, що належать до виплати за час відпустки (її частини), виплачуються заінтересованій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
На застосування у цьому випадку міжнародної норми «дає добро» ст. 8¹ КЗпП, відповідно до якої: «якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди».
Нагадаємо: про можливість виплати відпускних у пізніший термін, ніж за три дні до початку відпустки, зазначено й фахівцями Мінсоцполітики у листі від 05.01.2012 р. № 7/13/133-12.
Але це виняткова ситуація і стосується окремо взятого працівника, який бере відпустку поза графіком. Тому у цьому разі відповідальності у роботодавця за затримку виплати відпускних не буде.
Висновки:
— Якщо роботодавець затримав виплату відпускних менше ніж на місяць, то відповідальність за це встановлена у вигляді штрафу у розмірі однієї МЗП (3200 грн.).
— Якщо роботодавець затримав виплату відпускних більше ніж на місяць, то відповідальність за це — штраф у розмірі трьох МЗП (9600 грн.).
— Розмір вказаних вище штрафів не залежить від кількості працівників, відносно яких скоєно таке порушення.
— В обох випадках на посадових осіб може бути накладений адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн.
— Якщо працівник іде у відпустку терміново й роботодавець погоджується на це, у такому разі може бути відтерміновано виплату відпускних за особистою заявою працівника, узгодженою із роботодавцем. У цьому разі роботодавець не несе відповідальності за невиплату відпускних у термін за три дні до початку відпустки.
