ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Постанова № 245 — постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245.
Положення № 43 — Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мін’юсту, Мінфіну, Мінпраці України від 28.06.93 р. № 43.
Список № 1 — Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.
Список № 2 — Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.
Стосовно надання відпусток внутрішнім сумісникам у першу чергу виникають такі запитання: «Обов’язково (чи можливо) сумісникам йти у відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи?» і «Чи поширюється право працівника на додаткові відпустки, якими він користується за основним місцем роботи, на роботу за сумісництвом?». Відповідаємо.
Отже, внутрішній сумісник має право не лише на надання йому основної щорічної відпустки в повному обсязі, але й на використання при дотриманні певних умов інших видів відпусток, встановлених Законом про відпустки. Правила й умови надання або ненадання найпоширеніших з них викладено в таблиці далі.
Водночас, акцентуємо вашу увагу на тому, що робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня (які найчастіше зустрічаються при внутрішньому сумісництві) не тягне за собою скорочення тривалості щорічної відпустки працівника або ненадання йому інших додаткових відпусток (див. лист Мінпраці від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09).
| Вид відпустки | За основним місцем роботи надається (+) | За внутрішнім сумісництвом надається (+) / не надається (-) | Пояснення |
| Щорічна основна відпустка (ст. 75 КЗпП, ст. 6 Закону про відпустки) | + | + | Щорічна відпустка повної тривалості (не менше 24 календарних днів) до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи за бажанням працівника надається сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи або в інший час (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки). На державних підприємствах, у бюджетних установах та організаціях сумісникам обов’язково надають відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 3 постанови № 245). Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи перевищує тривалість відпустки за сумісництвом, то за бажанням сумісника йому на дні такого перевищення надається відпустка без збереження заробітної плати (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки) |
| Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) | + | +/- | Право на таку відпустку виникає у працівника у разі, коли його фактична зайнятість у таких умовах складає не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки). Якщо, наприклад, фактична зайнятість працівника за сумісництвом складає 2 години на день, а тривалість робочого дня на цьому підприємстві — 8 годин, то такі дні роботи не зараховуватимуться у стаж працівника, що надає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці і за особливий характер праці (див. лист Мінпраці від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10). Робота, яку виконує працівник за сумісництвом, підпадає під Список № 1 або Список № 2. Вищеперелічені умови повинні дотримуватися одночасно. При недотриманні однієї з них така відпустка внутрішньому сумісникові не належить |
| Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (п. 2 ст. 8 Закону про відпустки) | + | +/- | Надання цього виду відпустки залежить від встановленого сумісникові режиму робочого часу. Якщо сумісник зайнятий на роботі з неповним робочим днем, то права на таку відпустку він не має. Річ у тім, що згідно з п. 2 Рекомендацій № 7 ненормований робочий день не застосовується для працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня. У той же час право на цю відпустку мають працівники, зайняті на умовах неповного робочого тижня. У разі поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня додаткова відпустка за ненормований робочий день також не надається (лист Мінпраці від 07.05.2002 р. № 010-430) |
| Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону про відпустки) | + | + | У разі надання роботодавцеві належно оформленого листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (у випадку із сумісництвом — копії) працівниця має право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом |
| Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки) | + | + | Працівники мають право на додаткову відпустку на дітей і на основному місці роботи, і на роботі за сумісництвом (див. листи Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08 і Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 438/13/116-16). За бажанням працівника така відпустка надається одночасно за основним місцем роботи і за сумісництвом. У державних організаціях сумісникам обов’язково надають таку відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 6 Положення № 43) |
| Навчальна відпустка | + | - | Додаткова навчальна відпустка надається тільки за основним місцем роботи. Це твердження виходить з положень ст. 217 КЗпП, згідно з якими на час навчальних відпусток за працівником за основним місцем роботи зберігається середня зарплата. На роботі за сумісництвом на період такої відпустки (наданої за основним місцем роботи) працівникові слід надавати відпустку без збереження заробітної плати відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки (див. лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06) |
| Відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки) | + | + | Працівники-сумісники мають право скористатися відпусткою без збереження заробітної плати на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки |
| «Чорнобильська» відпустка | + | - | Особи, прийняті на роботу за сумісництвом, права на «чорнобильську» відпустку не мають. Цей вид відпустки не належить до щорічних, не пов’язаний з робочим процесом і надається громадянам, віднесеним до 1 і 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як пільга і компенсація один раз на рік і виключно за основним місцем їх роботи (див. лист Мінсоцполітики від 18.05.2011 р. № 164/13/116 -11) |
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за усі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 24 Закону про відпустки). Працівники — внутрішні сумісники мають право на таку компенсацію і за основним місцем роботи, і на роботі за сумісництвом.
