(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/24
Держслужбовець
Держслужбовець
Квітень , 2018/№ 4

Працівника призвали на строкову військову службу: гарантії за місцем роботи

http://tinyurl.com/y29gykfz
Працівник селищної ради надав роботодавцеві повістку про те, що його призвали на строкову військову службу. Які гарантії передбачені за місцем роботи для працівника на період проходження ним строкової військової служби?

Згідно з Указом Президента України від 15.02.2018 р. № 33/2018 у 2018 році призов громадян України на строкову військову службу проводиться у квітні — травні 2018 року і в жовтні — листопаді 2018 року.

При цьому на строкову військову службу призивають придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, і старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочення від призову на строкову військову службу.

Тривалість строкової військової служби в календарному обчисленні складає (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, далі — Закон № 2232):

— для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України і інших військових формуваннях, — до 18 місяців;

— для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти фахівця або магістра, — до 12 місяців.

Відмітимо, що для громадян, призваних на строкову військову службу, початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту (п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232).

Роботодавець дізнається про те, що його працівника призвали на строкову військову службу, з повістки, яку такий працівник пред’являє за місцем роботи. Форма такої повістки наведена в додатку 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352.

Повістка про призов на строкову військову службу містить таке формулювання: «Згідно із Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу« Ви призвані на строкову військову службу і зараховані в команду № ___ (зазначається номер команди, наданий обласним військовим комісаріатом). Пропоную Вам «___» ____________ 20__ р. об ___ годині з’явитися для відправлення на збірний пункт за адресою____________».

Крім того, в листі Міноборони від 20.11.2015 р. № 116/2/2/21362 вказано: районний військкомат в 10-денний термін направляє роботодавцеві повідомлення про призов громадян України на строкову військову службу. Щодо повідомлення про призов на військову службу військкоматами за місцем роботи також зазначено в п. 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008.

Закінченням проходження військової служби (у тому числі строкової) вважається день виключення військовослужбовця зі списку особового складу військової частини в порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України (ч. 2 ст. 24 Закону № 2232). Звільнення з військової служби оформляється наказом військової частини, про що здійснюється відповідний запис у військовому квитку.

При цьому спеціального інформування роботодавців про закінчення його працівником проходження строкової військової служби на законодавчому рівні не передбачено. Після повернення працівник, що пройшов строкову військову службу, за місцем роботи повинен надати копію військового квитка з відповідними відмітками.

Тепер про гарантії за місцем роботи для працівника на час проходження ним строкової військової служби. Для цього звернемося до ст. 119 КЗпП: «За працівниками, призваними на строкову військову служби, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації <...>, у яких вони працювали на час призову».

Виходить, що за працівниками, призваними на строкову військову службу під час дії особливого періоду, роботодавець (за основним місцем роботи, за сумісництвом) зберігає місце роботи (посаду) і середню зарплату до дня фактичного звільнення зі строкової військової служби або до закінчення особливого періоду.

Відмітимо, що Міноборони в листах від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 і від 20.10.2016 р. № 316/1/906 вказало: «закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період, що діє в Україні з 17 березня 2014 року», «на даний момент існує кризова ситуація, що загрожує національній безпеці України». Тобто, на думку Міноборони, зараз продовжує діяти особливий період.

Отже, якщо на момент весняного призову 2018 року на строкову військову службу додаткових відомостей (від Президента України, Міноборони) не надійде, вважається, що особливий період діє. Значить, за працівниками, призваними на строкову військову службу під час весняного призову 2018 року, роботодавець зберігає місце роботи і посаду, а також середній заробіток.

Місце роботи і посада. На підставі повістки про призов працівника на строкову військову службу роботодавець видає наказ про звільнення такого працівника від роботи на період строкової військової служби.

Зверніть увагу, що працівника саме звільняють від роботи на період проходження ним строкової військової служби. Тобто такого працівника недопустимо звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП: призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігається місце роботи, посада згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП.

У табелі обліку використання робочого часу за типовою формою № П-5 увесь період відсутності працівника у зв’язку з несенням строкової військової служби (на термін збереження за ним гарантій згідно зі ст. 119 КЗпП) позначайте буквеним кодом «ІН» або цифровим «22». У такий спосіб у табелі обліку використання робочого часу позначають інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, — виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгули і т. п. (наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489).

Працівникові, який на момент його призову на строкову військову службу вже працював у вашій установі (організації, на підприємстві), в трудову книжку не вносяться відомості про проходження такої служби. Річ у тому, що внесення подібного запису не передбачене Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (ср. 025069200).

Середній заробіток. Середній заробіток для оплати періоду строкової військової служби працівника розраховують згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. У загальному випадку розрахунковий період — два календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю призову працівника на строкову військову службу.

Середній заробіток нараховується за робочі дні за графіком роботи працівника, встановленим йому в установі (організації, на підприємстві). Виплачується середній заробіток у строки, встановлені в установі для виплати зарплати.

На сьогодні роботодавцеві не компенсують виплату середньої зарплати працівникові за період проходження ним строкової військової служби.

На завершення додамо про таке: з працівником, який звільнений від роботи у зв’язку з проходженням строкової військової служби, закінчується термін дії трудового договору. Звільняти його чи ні у зв’язку із закінченням дії строкового трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП?

Працівника, призваного на строкову військову службу, необхідно звільнити в день закінчення дії строкового трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Річ у тому, що працівник, укладаючи строковий трудовий договір, дає добровільну згоду на його припинення в строк, визначений сторонами в трудовому договорі. Більше того, якщо працівника не звільнити в останній день дії строкового трудового договору, то наступного дня такий договір вже вважатиметься безстроковим (ч. 1 ст. 391 КЗпП). Отже, з цієї миті не можна припинити трудові відносини за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, звільнення працівника можливе тільки на інших підставах, передбачених трудовим законодавством.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
строкова військова служба, гарантії за місцем роботи, збереження місця роботи, збереження середнього заробітку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті