Отримав догану — оскаржуй до суду!

Трудові відносини між працівником та власником / уповноваженим ним органом регулюються КЗпП України, який, окрім іншого, визначає підстави та порядок застосування до працівників заходів стягнення.

Так, ст. 147 КЗпП України визначені види стягнень, які можуть бути застосовані до працівників. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Усі спори, що витікають із трудового законодавства, за загальним правилом, мають розглядатися в порядку цивільного провадження судами загальної юрисдикції. Разом із тим із будь-якого правила можна знайти виключення. Таким виключенням є порядок притягнення до відповідальності державного службовця, та, як наслідок, порядок оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як вам відомо, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, були внесені зміни і до КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Владна управлінська функція — діяльність усіх суб’єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8).

Публічно-правовим спором є будь-який спір, в якому:

1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

3) хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба — діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

КАС України додав до змісту поняття «публічна служба» також службу в державних колегіальних органах і патронатну службу в державних органах. Тож зміст поняття «публічна служба» охоплює поняття державної служби.

Посада державної служби — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 889) .

Закон № 889 регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Більше того, цей Закон передбачає, що саме ним регулюються відносини, які виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, якщо інше не передбачено законом. А дія норм законодавства про працю (КЗпП України) поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889 (ч. 3 ст. 5).

Стаття 38 Закону № 889 вказує на те, що поняття «проходження державної служби» охоплює прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов’язаних із службою, зокрема і питань притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, регламентованих розділом VIII зазначеного Закону.

Управлінські дії суб’єкта владних повноважень можуть бути спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав фізичної особи. Але не кожен спір, що виникає у зв’язку з такими управлінськими діями, може розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки для розгляду деяких з таких спорів КАС України визначає юрисдикцію адміністративних судів.

Спір щодо розмежування предметної юрисдикції під час оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця був предметом перегляду Великої Палати Верховного Суду (постанова від 06.02.2018 р. у справі № 686/13410/16-ц, провадження № 14-4 зц 18).

Суд дійшов такого правового висновку:

Отже, при наявності підстав та бажання оскаржити наказ про накладення дисциплінарного стягнення слід подавати позов до окружного адміністративного суду за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.