Сторінка антикорупціонера: погляд із середини на деякі питання. Фрагменти антикорупційного менеджменту

У сьогоднішній, дванадцятій, «Сторінці антикорупціонера» ми поговоримо про антикорупційний менеджмент, зокрема про його актуальні на даний час аспекти.

Деякі питання антикорупційного менеджменту авторами статті висвітлювалися у випусках «Держслужбовця» за січень 2016 року та січень 2018 року.

У цій статті ми приділили увагу підготовчим заходам до планування антикорупційної діяльності у державному органі, оскільки грудень — завершальний місяць поточного року та водночас переддень нового року, кожний орган стикається з певними труднощами при розробленні своїх антикорупційних заходів, які закладаються відповідно в антикорупційні програми.

Під поняттям менеджменту (або управління) у широкому смислі будемо розуміти процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.

З урахуванням наведеного вище та визначення, яке нами уже зазначалося раніше, антикорупційний менеджмент можемо розглядати як організаційно-управлінську діяльність в управлінні ресурсами організації (людські, фінансові, матеріальні, інформаційні), плануванні, мотивації, організації діяльності та контролі, що спрямована на створення в організації (державний орган, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа тощо) системи запобігання і протидії корупції, а також усуненню причин її виникнення.

Отже, поговоримо про процес, що передує розробленню державними органами власних антикорупційних програм.

Статтею 19 Закону визначено, зокрема, що антикорупційні програми приймаються у державних органах шляхом затвердження їх керівниками та підлягають погодженню Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — НАЗК).

Антикорупційні програми повинні передбачати, зокрема, оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують, та умови, що їм сприяють.

Антикорупційні програми органів влади на 2016 та 2017 рік розроблялися у відповідності до вимог до статті 19 Закону та на виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265, якою передбачалося щорічне розроблення програм — не пізніше 1 березня.

На сьогодні, оскільки Антикорупційна стратегія Верховною Радою України не схвалена, питання щодо періоду, на який має розроблятися Програма, відкрите. Тому орган влади може розробляти Програму як на один рік, так і на середньострокову перспективу.

Як підказує практика, одним із проблемних етапів розроблення антикорупційної програми є етап проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади, розроблення заходів щодо усунення виявлених корупційних ризиків. НАЗК затвердило своїм рішенням Методологію і рішенням від 19.01.2017 р. № 31 — Методичні рекомендації щодо підготовки антикорупційних програм органів влади. Зокрема, як додаток до цих Методичних рекомендацій визначено типові корупційні ризики у діяльності органів влади та заходи щодо їх усунення (мінімізації).

Ідентифікація корупційних ризиків проводиться шляхом дослідження (аналізу) зовнішнього та внутрішнього середовища органу влади на предмет виявлення чинників корупційних ризиків у нормативно-правових актах і організаційно-управлінській діяльності органу влади. Джерелами отримання інформації для ідентифікації корупційних ризиків є, зокрема, анкетування (у тому числі анонімне) працівників органу влади, а також представників громадськості, які взаємодіяли (взаємодіють) з органом влади, зокрема, з використанням електронної пошти, мережі Інтернет, телефону тощо.

Як зазначається у Методології, ідентифікація корупційних ризиків в організаційно-управлінській діяльності органу влади передбачає вивчення та аналіз таких питань:

організаційна структура органу влади;

система внутрішнього контролю;

управління персоналом;

проведення процедур закупівель;

надання адміністративних послуг;

реалізація контрольно-наглядових функцій;

дотримання вимог, обмежень, заборон, встановлених Законом;

інші питання, що виникають в результаті діяльності органу влади.

З метою визначення найбільш вразливих до корупції функцій/процесів у діяльності органу влади під час опитування може бути використана така анкета.

Наводимо нижче орієнтовний перелік питань для формування анкети, який може бути використано як для зовнішнього, так і для внутрішнього опитування при дослідженні (аналізі) зовнішнього та внутрішнього середовища.

1. Чи стикались Ви з корупційними проявами в діяльності (назва органу влади)? Якщо «так», у яких сферах діяльності? (Зазначте не більше 3 позицій з наведеного нижче переліку). Для прикладу:

Публічні закупівлі

Надання медичних послуг

Бюджетна діяльність та управління фінансами

Надання адміністративних послуг

Надання освітніх послуг

Реєстрація та ліцензування

Дозвільна діяльність

Будівництво, ремонтно-будівельні роботи

Управління персоналом

Контрольно-наглядові функції

Не відомі випадки корупційних проявів

2. Чи доводилося Вам чи Вашим знайомим упродовж останніх 12 місяців давати працівникам (назва органу влади) чи третім особам хабар за отримання адміністративних послуг? Якщо так, то за яку послугу? (Зазначте не більше 3 позицій).

3. Чи доводилось Вам чи Вашим знайомим упродовж останніх 12 місяців давати хабар працівникам (назва органу влади) за вирішення кадрового питання?

4. Які, на Вашу думку, основні причини корупційних проявів у діяльності (назва органу влади)? (Зазначте не більше 3 позицій з наведеного нижче переліку). Для прикладу:

Нерозвиненість інститутів громадського контролю

Непрозорість роботи чиновників

Слабкий внутрішній контроль

Економічні чинники (наприклад, низький рівень винагороди, нерозвиненість механізмів реалізації соціальних гарантій тощо)

Висока інтенсивність контактів з громадянами та організаціями

Невжиття заходів відповідальності за посадові правопорушення

Низька якість норм закону

Невисока правова культура

Низький ступінь регламентації роботи чиновників

5. Чи зверталися Ви до (назва органу влади) з повідомленнями про факти корупційних проявів в діяльності (назва органу влади) або з пропозиціями стосовно протидії корупції?

6. Якщо Ви не зверталися до (назва органу влади) з повідомленнями про факти корупційних проявів в його діяльності або з пропозиціями стосовно протидії корупції, то через які причини?

Через страх бути звільненим

Погрози знищення майна

Страх за своє життя та життя і здоров’я близьких

Мені не відомі факти корупційних проявів

7. Як, на Ваш погляд, змінився рівень корупції в діяльності (назва органу влади) за період 2016 — 2018 рр. (пропонується вибрати одну із наведених відповідей).

8. Зазначте назви постанов Кабінету Міністрів України, які регламентують діяльність (назва органу влади), у яких містяться положення, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією (до п’яти).

9. Зазначте назви відомчих актів, які регламентують діяльність (назва органу влади), у яких містяться положення, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією (до п’яти).

10. Визначте сфери діяльності, які вбачаються найбільш вразливими до корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень. (Зазначте не більше 3 позицій).

11. Які з явищ, зазначених нижче, є, на Вашу думку, найбільш розповсюдженими в діяльності (назва органу влади)? (Зазначте не більше 3 позицій).

12. Визначте основні причини корупційних проявів у діяльності (назва органу влади).

13. Чи є, на Ваш погляд, у Вашому колективі особи, які незаслужено отримують від керівництва певні преференції? Якщо так, то які саме?

14. Що найбільше впливає на службову кар’єру в структурному підрозділі, в якому Ви працюєте? (Зазначте не більше 3 позицій з наведеного переліку). Для прикладу:

Високі результати в роботі

Відданість роботі, відповідальність

Родинні зв’язки з керівництвом або іншими впливовими особами

Добрі стосунки з керівництвом

Добрі стосунки з колегами по службі

Послуги або подарунки керівництву

Щасливий випадок

Підвищення професійної кваліфікації в закладах освіти

15. Яким, на Ваш погляд, має бути розмір отриманої на руки мінімальної заробітної плати працівника (назва органу влади) на місяць?

16. На ваш погляд, які антикорупційні заходи в (назва органу влади) є найбільш ефективними? (Оцініть кожний із наведених заходів за п’ятибальною шкалою від 0 — «неефективний» до 5 — «максимально ефективний»).

17. Вкажіть, будь ласка, з яких джерел Ви найчастіше отримуєте інформацію про антикорупційну діяльність в (назва органу влади)?

1. ЗМІ (статті в газетах, сюжети на телебаченні, радіомовлення).

2. Офіційний веб-сайт органу влади.

3. Інформаційно-телекомунікаційні мережі Інтернету.

4. Інші джерела (наприклад, від родичів, друзів, в освітніх установах та ін.).

5. Важко відповісти.

18. Чи готові Ви брати участь в антикорупційних заходах? (Оберіть один варіант із наведених варіантів відповідей)

1. Так, готовий взяти участь в антикорупційних акціях, спрямованих на підвищення правової грамотності населення.

2. Так, готовий звертатися до правоохоронних органів стосовно корупційних рішень та дій органів державної і міської влади та їх посадових осіб.

3. Так, готовий працювати в організаціях, які цілеспрямовано займаються боротьбою з корупцією (некомерційні організації — правозахисні фонди, дослідні центри, інтернет-проекти та ін.).

4. Я вже беру участь, вважаю це своїм громадянським обов’язком.

5. Ні, не готовий.

Результати проведеного анкетування дають можливість визначити найбільш вразливі до корупції функції, процеси, сфери. Це у свою чергу дає змогу комісії з оцінки корупційних ризиків з урахуванням результатів проведення інших заходів ідентифікувати корупційні ризики, потім здійснити їх оцінку за критеріями ймовірності виникнення ідентифікованих корупційних ризиків та наслідків корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення.

Згідно з Методологією за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади комісія готує звіт, який містить:

опис ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення;

пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлення корупційних ризиків.

Слід звернути увагу читачів на два поняття — корупційний ризик та чинник корупційного ризику:

корупційний ризик — це перш за все ймовірність того, що відбудеться якась подія, що призведе до порушення антикорупційного законодавства, яка негативно вплине на досягнення органом влади визначених цілей та завдань;

чинники корупційного ризику — це умови та причини, що заохочують (стимулюють), викликають або дозволяють скоєння посадовою особою при виконанні нею функцій держави або місцевого самоврядування діянь, які можуть призвести до порушення антикорупційного законодавства.

Продовжуючи тему антикорупційного менеджменту, зокрема планування, не можна не звернути увагу працівників уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій, які утворені та функціонують відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 706, на розроблені Секретаріатом Кабінету Міністрів України Методичні рекомендації з організації планування роботи уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, відповідно до вимог пункту 12 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 706 «Питання запобігання та виявлення корупції». Зазначені Методичні рекомендації розміщено на Урядовому порталі у рубриці «Діяльність», підрубрика «Антикорупційна діяльність»/«Уповноважені підрозділи».

Ці Методичні рекомендації визначають:

основні вимоги до змісту планів, структури і реквізитів;

організацію планування;

організацію виконання запланованих заходів;

коригування планів;

контроль за виконанням планів.

Наостанок, щоб завершити у цьому році тематику антикорупційного менеджменту, автори статті хотіли зазначити таке.

У 2016 році розроблено стандарт ISO 37001:2016, IDT. Anti-bribery management systems — Requirements with guidance for use (Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування), на основі якого методом підтвердження прийнято стандарт ДСТУ ISO 37001:2017 (ISO 37001:2016, IDT). Стандарт визначає вимоги та надає настанову для встановлення, впровадження, підтримки, перегляду та вдосконалення системи управління щодо протидії корупції.

Національною академією внутрішніх справ запроваджено спеціалізацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб з антикорупційного менеджменту, тривалість навчання — 24 дні (192 навчальні години), а також підвищення кваліфікації працівників підприємств, установ, організацій з антикорупційного менеджменту , тривалість навчання — 13 днів (108 навчальних годин). Відповідне повідомлення розміщено на офіційному веб-сайті Академії.

Можливість розпочати такий процес дали зміни, внесені до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327, де серед інших уведено посади «Професіонал з антикорупційної діяльності» та 2414.2. «Уповноважений з антикорупційної діяльності»

Зазначені вище процеси свідчать, що Україна поступово переходить до запровадження антикорупційного менеджменту у діяльності державних органів, інших юридичних осіб як елементу передового міжнародного досвіду у сфері протидії корупції.