Теми статей
Обрати теми

Підвищення рівня професійної компетентності: складання індивідуальної програми*

Алюшина Наталія, Голова Національного агентства України з питань державної служби, Мацокін Андрій, головний редактор всеукраїнського видання «Держслужбовець» і спецвипуску «Юридичні практики»
За результатами оцінювання державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності за формою згідно з додатком 8 до Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, яку погоджує безпосередній керівник такого державного службовця та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює. Як правильно скласти програму, які є нюанси у цій процедурі та деякі приклади заповнення форм наведемо у цій статті.

* За методичними рекомендаціями, підготовленими Генеральним департаментом з питань управління персоналом на державній службі НАДС. — Прим. ред.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889.

Типовий порядок — Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 640 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 р. № 185).

Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації щодо складання індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця, затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби від 20.04.2018 р. № 93/1.

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Статтею 48 Закону № 889 визначено, що державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації — не рідше одного разу на три роки.

Необхідність професійного навчання державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою управління персоналом державного органу за результатами оцінювання службової діяльності. Служба управління персоналом відповідно до ст. 49 Закону № 889 узагальнює потреби державних службовців у підготовці, перепідготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації і вносить відповідні пропозиції керівнику державної служби.

Статтею 44 Закону № 889 передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Як ми зазначали, Типовим порядком передбачено, що за результатами оцінювання державний службовець разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності.

Визначені потреби у професійному навчанні закріплюються у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (додаток 7 до Типового порядку). Для складання індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця (далі — індивідуальна програма) рекомендуємо використовувати Методичні рекомендації.

Що ми пропонуємо.

Службам управління персоналом. Перед початком складання індивідуальних програм службам управління персоналом рекомендується проводити внутрішні навчання державних службовців апарату державного органу щодо порядку заповнення індивідуальної програми у формі семінару або тренінгу.

Зверніть увагу! Учасниками процесу складання індивідуальної програми, а тому і, фактично, учасниками навчання є:

1) державний службовець;

2) безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»;

3) керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»;

4) керівник державної служби;

5) служба управління персоналом.

На що слід зробити акцент під час навчання.

Індивідуальну програму рекомендується складати з метою планування навчання державного службовця, спрямованого на набуття та вдосконалення його професійних знань, умінь та навичок, для забезпечення відповідного рівня професійної компетентності для його професійної діяльності на займаній посаді відповідно до встановлених посадових обов’язків.

Перед заповненням індивідуальних програм державними службовцями, які працюють у структурному підрозділі, керівникам структурних підрозділів рекомендується забезпечити їх належну командну (спільну) роботу щодо визначення потреб у професійному навчанні, враховуючи необхідні професійні компетенції для роботи на рівні цього структурного підрозділу.

Процедуру складання індивідуальної програми для державних службовців рекомендується проводити після завершення оцінювання результатів їх службової діяльності, одночасно з визначенням завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців у грудні року, що передує звітному.

У разі відсутності державного службовця у зв’язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю індивідуальну програму рекомендується скласти протягом десяти робочих днів з дня його виходу на роботу.

Індивідуальну програму рекомендовано складати строком на 1 рік.

Складання індивідуальної програми рекомендовано проводити у такі етапи:

1) визначення державним службовцем індивідуальних потреб у професійному навчанні;

2) узгодження індивідуальних потреб з потребами, визначеними у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», згідно з додатком 7 до Типового порядку;

3) заповнення індивідуальної програми (додаток 8 до Типового порядку);

4) погодження заповненої індивідуальної програми з безпосереднім керівником;

5) затвердження індивідуальної програми керівником самостійного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець (за наявності);

6) надання державним службовцем індивідуальної програми службі управління персоналом.

Державним службовцям і керівникам. Індивідуальну програму рекомендується заповнювати після проведення державним службовцем ретельного аналізу пріоритетів, стратегічних цілей, які визначені для державного органу у стратегічних документах державного та регіонального рівнів, з урахуванням компетенції відповідного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець.

При складанні індивідуальної програми рекомендуємо враховувати:

зміст і кількість пріоритетних завдань, визначених для структурного підрозділу, в якому працює державний службовець

права, обов’язки, повноваження та відповідальність, що покладені на державного службовця

період роботи на відповідній посаді державної служби, загальний стаж роботи на державній службі

зміст роботи, яку виконує державний службовець, окремі повноваження (функції) можуть бути або ідентичними для декількох державних службовців, або перетинатися

необхідність опанування нових актів законодавства

результати професійного навчання державного службовця, стажування та участі у програмах обміну досвідом за попередній рік

результати оцінювання службової діяльності державного службовця

Вибір орієнтовної тематики професійного навчання має бути пов’язаний із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та державного органу загалом, з урахуванням прав, обов’язків, повноважень та відповідальності, що покладаються на державного службовця, визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.

Загалом ми рекомендуємо кожному державному службовцю щорічно визначати від однієї до чотирьох професійних компетенцій, які потребують подальшого вдосконалення. До кожної професійної компетенції пропонується визначати не більше трьох форм (видів) її вдосконалення.

Ще один важливий момент! Очікувані результати професійного навчання та отримані державним службовцем знання, уміння та навички мають допомагати в досягненні стратегічних цілей відповідного державного органу!

Державним службовцям, керівникам і службам управління персоналом. Частиною першою ст. 49 Закону № 889 передбачено, що складену індивідуальну програму погоджує безпосередній керівник та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець.

Після цього державний службовець передає індивідуальну програму до служби управління персоналом відповідного державного органу.

Оригінал індивідуальної програми, як документа, що враховується у процесі проходження державної служби та впливає на її результати, зберігається в службі управління персоналом* (окремо чи в особовій справі відповідного державного службовця), а копія надається державному службовцю та безпосередньому керівнику.

* Згідно з п. 3 розд. II Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22.03.2016 р. № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2016 р. за № 567/28697, до особової справи в хронологічному порядку за часом надходження додаються, зокрема, копії документів про підвищення рівня професійної компетентності та матеріали оцінювання результатів службової діяльності тощо.

Щоб індивідуальна програма не була зайвим баластом, зазначеним лише на папері, безпосередньому керівнику спільно з державним службовцем необхідно щокварталу здійснювати моніторинг її виконання із подальшим інформуванням служби управління персоналом про результати такого моніторингу.

Увага! У разі прямого підпорядкування керівнику державної служби такий моніторинг рекомендовано здійснювати службі управління персоналом відповідного державного органу. Службі управління персоналом рекомендується також узагальнювати отримані дані щодо стану виконання індивідуальних програм. А про результати інформувати керівника державної служби.

Рекомендований перелік інструментів аналізу виконання державними службовцями індивідуальних програм безпосереднім керівником:

1) індивідуальна бесіда;

2) опитування;

3) анкетування;

4) аналіз наданих сертифікатів та інших документів щодо участі в навчальних заходах (у разі надання) тощо.

Підтвердження виконання самостійного навчання (самоосвіти) на робочому місці, як форми підвищення рівня професійної компетентності, пропонується встановлювати безпосереднім керівником шляхом індивідуальної бесіди або спостереження за результатами виконання роботи державним службовцем.

Державному службовцю рекомендується подавати службі управління персоналом копію документа про проходження навчальної програми професійного розвитку.

Рекомендації щодо визначення форм підвищення професійної компетентності

Форма підвищення професійної компетентності

Визначення

Рекомендації щодо застосування

Професійна програма підвищення кваліфікації

Навчально-методичний документ, який визначає мету, завдання та зміст навчання; вимоги до знань і умінь, що є результатом засвоєння навчального матеріалу; орієнтовний розподіл навчального часу на проведення аудиторних занять і самостійної навчальної роботи; перелік нормативно-правових актів, наукової та навчально-методичної літератури для викладачів і слухачів

Підвищення кваліфікації за професійними програмами відповідно до Порядку організації підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у навчальних закладах за державним замовленням Національного агентства України з питань державної служби, затвердженого наказом НАДС від 19.04.2017 р. № 86, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 р. за № 832/30700, здійснюється протягом першого року роботи для вперше прийнятих на державну службу, а також у разі потреби перед оцінюванням або за результатами оцінювання службової діяльності, але не рідше ніж один раз на три роки. Обсяг часу навчання за професійною програмою становить 108 годин (3,6 кредиту ЄКТС).

Державним службовцям, які вперше прийняті на посади державної служби, доцільно навчатися за Професійними програмами, варіативні модулі яких стосуються таких питань: конституційне право, законодавче забезпечення державного управління, державної служби, порядок проходження державної служби, організація управлінської діяльності, шляхи реалізації реформ тощо.

Державним службовцям, які призначені на керівні посади, доцільно навчатися за Професійними програмами, варіативні модулі яких стосуються таких питань: функції менеджменту, формування позитивного іміджу державних органів, керівництво і лідерство, управління людськими ресурсами, управління персоналом, розвиток персоналу, оцінювання діяльності підлеглих, делегування повноважень, конфлікти, стреси, мистецтво ділового спілкування, комунікації, ведення переговорів, стратегічне управління з орієнтацією на досягнення очікуваних результатів діяльності тощо

Тематичні постійно діючі семінари*

Система навчальних заходів, які використовуються під час навчання державних службовців для періодичного підвищення кваліфікації персоналу з метою підвищення їх професійної компетентності, забезпечення рівня професіоналізму, достатнього для ефективної професійної діяльності в умовах політичних змін, змін державної політики і законодавства тощо

Рекомендовано застосовувати не рідше ніж один раз на три роки для поглиблення професійних знань, вдосконалення мовних навичок та базових особистісних компетенцій.

Тематичні постійно діючі семінари зазвичай проводяться щодо конституційних та організаційно-правових засад державної служби, стратегічного планування та управління проектами, фінансових питань у системі державної служби, європейської інтеграції України, IT-менеджменту, розвитку мовних навичок та особистісних компетенцій, зокрема лідерства

Спеціалізовані короткострокові навчальні курси

Заходи з підвищення кваліфікації в системі навчання державних службовців, які передбачають сумісну навчальну діяльність викладача і слухачів з метою досягнення освітньої мети, що полягає в забезпеченні високого рівня професіоналізму слухачів шляхом формування у процесі навчання системи додаткових знань і спеціальних умінь, які забезпечують здатність ефективно здійснювати професійну діяльність

Рекомендовано застосовувати за потреби в розвитку певних спеціальних компетенцій, які необхідні для більш ефективного та якісного виконання поставлених завдань.

Такі курси зазвичай є доцільними для вдосконалення навичок щодо використання інформаційних технологій, вивчення іноземних мов, навчання нових методів роботи тощо

Тематичні короткострокові семінари

Навчальний захід, який використовується в системі навчання державних службовців для періодичного підвищення кваліфікації персоналу з метою підвищення їх професійної компетентності, забезпечення рівня професіоналізму, достатнього для ефективної професійної діяльності в умовах проведення структурних реформ, зокрема реформування державного управління та державної служби, змін законодавства тощо

Рекомендовано застосовувати не рідше ніж один раз на три роки для поглиблення професійних знань, вдосконалення технічних навичок та розвитку базових особистісних компетенцій.

Тематичні короткострокові семінари зазвичай проводяться щодо вивчення актуальних проблем публічного управління та адміністрування, нових актів законодавства, передового вітчизняного та зарубіжного досвіду провадження управлінської діяльності

Тренінг (як тематичний короткостроковий захід)

Короткостроковий захід (або система заходів), який використовується в навчальному процесі з підвищення кваліфікації державних службовців з метою підвищення рівня їх професійної компетентності, формування системи професійних умінь, навичок інтелектуальної діяльності і самоосвіти шляхом сумісної діяльності тренера (викладача) і групи осіб, що полягає у виконанні учасниками тренінгу (індивідуально чи в малих групах) під керівництвом тренера вправ, практичних завдань, за змістом і характером близьких до професійних

Рекомендовано застосовувати не рідше ніж один раз на три роки для практичного відпрацювання необхідних для виконання поставлених завдань навичок, отримання практичного досвіду щодо застосування законодавства, розвитку необхідних професійних компетенцій щодо командної роботи та взаємодії, лідерства, прийняття ефективних рішень, впровадження та сприйняття змін, практичних навичок ділового спілкування

Стажування

Набуття державним службовцем практичного досвіду виконання завдань та обов'язків у державному органі, в якому працює державний службовець, або стажування з відривом від служби

Рекомендовано застосовувати за необхідності набуття нових практичних навичок чи отримання інноваційного досвіду в конкретній професійній діяльності

Самостійне навчання (самоосвіта)

Самостійне оволодіння державним службовцем необхідними знаннями, уміннями і навичками для підвищення рівня професійної компетентності

Рекомендовано застосовувати щорічно для набуття та поглиблення професійних знань, технічних умінь, вивчення спеціальних методів роботи.

Самоосвіту можна здійснювати шляхом використання онлайн-ресурсів, зокрема дистанційного навчання, вивчення періодичних видань та спеціалізованої літератури.

Доцільно використовувати самоосвіту щодо вивчення іноземних мов, вдосконалення професійних знань та знання законодавства, набуття технічних умінь

* Обсяг навчання за програмами тематичних постійно діючих семінарів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів, тематичних короткострокових семінарів, зокрема тренінгів, становить від 10 академічних годин (0,33 кредиту) до 72 академічних годин (2,4 кредиту).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі