ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
КК — Кримінальний кодекс України.
Закон — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
СТРОКИ
Отже, лютий — другий і, так би мовити, середній місяць у деклараційній кампанії 2018 року (адже кампанія триває лише три місяці: січень, лютий і березень — до кінця доби 31 березня).
Що ми маємо на сьогодні? Наприкінці січня на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України з’явилася інформація про нараховані заробітні плати за звітний 2017 рік. Кожен суб’єкт декларування через власний електронний кабінет, зареєструвавшись у встановленому порядку, знову-таки за допомогою електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) може дізнатися про вказану інформацію за посиланням: portal.pfu.gov.ua (електронна пенсійна справа). Проте, слід застерегти декларантів, що ця інформація не є вичерпною. Для більшої впевненості доцільно дочекатися інформації від органів фіскальної служби, яка, як правило, з’являється у перших числах березня.
Як зазначається у ст. 45 Закону, суб’єкти декларування зобов’язані подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК, до 1 квітня (уточнюємо: до кінця доби 31 березня, оскільки фіксація поданих документів у Реєстрі декларацій йде на години та хвилини).
Увага! Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.
ЕЦП
У другій хвилі електронної деклараційної кампанії (автори статті не беруть до уваги декларування протягом вересня-жовтня 2016 року) разом із збільшенням кількості декларантів має місце ще один ризик — працездатність особистого ЕЦП для роботи з Реєстром декларацій.
Нагадаємо, з метою захисту інформації державні органи мають здійснити заходи із забезпечення надання послуг ЕЦП суб’єктам декларування на безоплатній основі. Слід зазначити, при вході до електронної системи декларування офіційного веб-сайту НАЗК міститься перелік із 19 акредитованих центрів сертифікації ключів, у якому, зокрема, зазначаються АЦСК органів юстиції України, АЦСК ІДД ДФС, АЦСК ПАТ КБ «ПриватБанк», АЦСК ПАТ «УкрСиббанк», АЦСК МВС України, АЦСК Національного банку України, АЦСК Державної казначейської служби України, АЦСК АТ «Ощадбанк», АЦСК Державної прикордонної служби України. Лише наявність ЕЦП надасть можливість зайти до електронної декларації.
Необхідно, щоб на дату подання декларації до Реєстру декларацій сертифікат ЕЦП був діючий. У разі якщо термін дії сертифікату сплинув, то декларант не зможе користуватися ЕЦП, у тому числі не зможе подати декларацію до Реєстру декларацій.
У такому випадку суб’єкту декларування необхідно звернутися до одного із зазначеного вище переліку АЦСК та отримати новий ЕЦП.
Увага! Якщо декларант отримав новий ЕЦП, він обов’язково має його зареєструвати (перереєструвати) у Реєстрі декларацій. Для цього необхідно виконати низку дій.
Так, після отримання нового ЕЦП суб’єкту декларування необхідно:
1) зайти на сторінку входу до Реєстру декларацій та скористатися посиланням «Я загубив/змінив свій приватний ключ»;
2) у полі «Поточна електронна адреса» вказати ту електронну поштову скриньку, з якої суб’єкт декларування був зареєстрований у Реєстрі декларацій, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення»;
3) на вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП/Єдиний державний реєстр декларацій». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за надісланим в електронному листі посиланням;
4) у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, у якому суб’єкт декларування отримав новий ЕЦП;
5) обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП»;
6) після успішного виконання вказаний дій з’явиться повідомлення про розгляд заявки, яку подав суб’єкт декларування;
7) заявки на зміну ЕЦП розглядаються НАЗК протягом 1 доби у робочий час.
Через вказаний час суб’єкт декларування може здійснити спробу входу до Реєстру декларацій, не очікуючи відповідного листа з інструкціями.
ІНФОРМАЦІЯ
Зверніть увагу! Інформація в декларації, зокрема щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи тощо зазначається станом на 31 грудня звітного періоду, тобто станом на 31 грудня 2017 року. Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше якої інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду. З 1 січня 2017 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1600 грн.
У розділах декларації фігурують такі порогові суми:
1) 5 прожиткових мінімумів;
2) 50 прожиткових мінімумів;
3) 100 прожиткових мінімумів.
Далі детальніше.
1. У розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, тобто 8 000 грн. — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.
2. Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 80 000 грн.), у декларації зустрічається у трьох розділах:
— у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року;
— у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.
У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання;
— у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3-12 цієї декларації, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.
3. У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, тобто 160 000 грн., що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.
Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).
Як уже авторами зазначалося у попередніх статтях, з посиланням на інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті НАЗК, у цьому розділі також слід вказувати відомості і про тварин, вартість яких перевищує наведену вище порогову суму.
ОКРЕМІ ПИТАННЯ
У наступній частині цієї статті ми хочемо зупинитися на окремих питаннях, які найчастіше виникають у суб’єктів декларування, а також порушеннях та недоліках, що мають місце при заповненні декларацій. Джерелом відповідної інформації слугуватиме офіційний веб-сайт НАЗК (nazk.gov.ua), у тому числі повідомлення про складені НАЗК протоколи про адміністративні правопорушення та приписи.
Одним із поширених питань, що виникають при заповненні декларації, є питання, чи необхідно зазначати у розділі 3 декларації «Об’єкти нерухомості» інформацію про об’єкти нерухомості за зареєстрованим місцем проживання та місцем фактичного проживання суб’єкта декларування?
Як зазначає НАЗК у своїх відповідях, відповідно до вимог Закону суб’єкт декларування повинен задекларувати усі об’єкти нерухомості незалежно від їх вартості, що належать йому на праві власності, знаходяться у нього на праві оренди чи іншого права користування станом на останній день звітного періоду (31 грудня звітного року для щорічної декларації).
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Реєстрація — внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для оформлення реєстрації необхідно документи, що підтверджують право особи на проживання в даному приміщенні.
Це можуть бути документи на право власності, рішення суду про надання права на користування житловим приміщенням, договір оренди або інші документи. У разі якщо таких документів немає, реєстрація може здійснюватися тільки за згодою власника житла (якщо власників кілька — за згодою всіх власників).
Таким чином, якщо зареєстроване місце проживання особи знаходиться в помешканні, право власності на яке їй не належить, при реєстрації власник повинен був дати згоду на реєстрацію та проживання цієї особи в зазначеному помешканні, а тому в декларації це помешкання необхідно зазначити у розділі 3 «Об’єкти нерухомості», тип права — право користування у зв’язку з реєстрацією місця проживання.
Наступним досить дискусійним питанням є питання, чи необхідно як дохід зазначати інформацію про отримані кредити, позики, поворотну фінансову допомогу.
Позиція НАЗК полягає у наступному. Якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться). Якщо такий кредит, позика тощо були дійсними, тобто не сплачені повною мірою станом на останній день звітного періоду, то вони повинні бути додатково відображені у розділі «Фінансові зобов’язання», незалежно від того, чи були вони отримані у звітному періоді.
Доречно відмітити, що відповідно до положень частини другої статті 52 Закону суб’єкт декларування зобов’язаний подати повідомлення у разі отримання ним доходу (незалежно від того, чи є він оподатковуваним) на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Тож, якщо декларант отримує кредит, позику, позичку понад зазначену вище порогову суму, він зобов’язаний подати повідомлення відповідно до статті 52 Закону.
ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ФІНКОНТРОЛЮ
З огляду на виявлені НАЗК ознаки порушень, пов’язаних з корупцією, зокрема, в частині фінансового контролю, доцільно звернути увагу на таке.
27 грудня 2017 року на його офіційному веб-сайті було розміщено інформацію про встановлення відображення недостовірних відомостей, що стосуються вартості нерухомого майна, за результатами проведення повної перевірки поданої суб’єктом декларування декларації за 2015 рік. Так, суб’єкт декларування зазначив вартість об’єктів нерухомості, що належать його дружині на праві власності, як «невідомо». Однак інформація щодо вартості таких об’єктів міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до Роз’яснень НАЗК щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, суб’єкт декларування має відобразити у декларації вартість нерухомого майна, якщо вона відома йому або може бути отримана з офіційних джерел, зокрема державних реєстрів. Відповідальність за таке правопорушення передбачена статтею 3661 КК та настає за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — йдеться у повідомленні НАЗК.
Інші приклади, пов’язані з порушенням вимог фінансового контролю. Так, за результатами перевірки НАЗК декларацій за 2015 та 2016 роки, поданих декларантом, встановлено відображення ним недостовірних відомостей, оскільки цей декларант не зазначив інформацію про 1/3 квартири загальною площею 37,0 кв. м та про отриманий дохід від її продажу у 2016 році, про 1/2 земельної ділянки загальною площею 0,0180 га та невірно вказав суму доходу у вигляді допомоги на дитину.
Також заступник керівника державного органу при поданні декларації за 2016 рік не відобразила інформацію щодо машиномісця, яке належить їй на праві власності.
Оскільки задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму меншу, ніж 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, дії суб’єкта декларування не містять ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 1726 КУпАП та статтею 3661 КК.
З метою усунення порушень суб’єктами декларування законодавства та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності НАЗК внесло приписи керівникам відповідних органів. Зауважимо, що припис НАЗК є обов’язковим до виконання.
Слід звернути увагу читачів, як повідомляється на веб-сайті НАЗК, повні перевірки розпочинаються за інформацією, яка стосується конкретного суб’єкта декларування та містить фактичні дані або твердження, що можуть бути перевірені, та надійшла від фізичних чи юридичних осіб, державних органів у листах, зверненнях чи скаргах, з повідомлень засобів масової інформації, у яких були наведені факти про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Не залишаються поза увагою НАЗК і колишні посадовці. Так, здійснюючи контроль своєчасності подання декларацій, НАЗК встановило, що колишні посадовці Державної фіскальної служби України не подали декларації після звільнення. У свою чергу НАЗК повідомляло посадових осіб про необхідність подання декларацій у передбачений антикорупційним законодавством десятиденний строк. Однак, незважаючи на такі нагадування, декларації ці суб’єкти декларування не подали, а також не надали пояснення або заперечення щодо поважності причин їх неподання.
Затверджені обґрунтовані висновки направлені до Національної поліції.
Принагідно нагадуємо суб’єктам декларування про надсилання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня (для 2018 року ця сума становить 88 100 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Повідомлення здійснюється через власний електронний кабінет Реєстру декларацій.
НАЗК також здійснює відповідний контроль за дотриманням суб’єктами декларування вказаної норми. Так, у грудні минулого року НАЗК направило до суду протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно старшого ревізора-інспектора відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області. Уповноважена особа НАЗК встановила, що суб’єкт декларування несвоєчасно повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, які відбулися у зв’язку з придбанням автомобіля.
Нагадаємо, частина друга статті 1726 КУпАП передбачає, що несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень).
ПОДАННЯ ВИПРАВЛЕНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ
Частина четверта статті 45 Закону говорить, що упродовж семи днів (увага! календарних) після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виплавлену декларацію. І така можливість декларанту надається, на жаль, один раз, не зважаючи на те, що основна декларація ним може бути подана значно раніше граничного строку подання декларацій (тобто до 1 квітня).
Такої позиції притримується і суд. На початку лютого цього року на офіційному веб-сайті НАЗК з’явилося повідомлення про одне таке судове рішення.
Так, Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом суб’єкта декларування до НАЗК щодо визнання протиправною бездіяльність НАЗК стосовно неприйняття виправленої декларації за 2016 рік, поданої декларантом після спливу семиденного терміну, без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду — без змін.
Зокрема, позивач просив визнати протиправною бездіяльність НАЗК щодо неприйняття виправленої декларації за 2016 рік, поданої ним після спливу семиденного терміну, встановленого законом для її подання, та зобов’язати прийняти виправлену декларацію суб’єкта декларування за 2016 рік.
Що ж робити у таких випадках? Як зазначалося вище, своє право декларант уже використав, але, НАЗК у цьому ж повідомленні надає таку рекомендацію: «У разі виявлення суб’єктом декларування у поданій декларації недостовірних відомостей після семиденного строку суб’єкт декларування може звернутись до Національного агентства через персональний електронний кабінет, деталізовано описати виявлені неточності або помилки. Відповідна інформація буде врахована Національним агентством у разі проведення повної перевірки (перевірки) декларації відповідного суб’єкта декларування».
Тобто у декларанта подати виплавлену до виправленої декларації можливості вже немає, але він може у цьому повідомленні описати причини ситуації, що склалася, чим підсилить свою позицію неумисного подання ним недостовірних відомостей в декларації.
Зазначене повідомлення подається через персональний електронний кабінет, шляхом входу до нього за допомогою ЕЦП (через Реєстр декларацій) у розділі «Мої повідомлення»/«Нове повідомлення».
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ФІНКОНТРОЛЮ
У статті 3661 КК встановлено, що за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, передбаченій Законом, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації
— карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітку до цієї статті у березні 2016 року доповнено новим абзацом, який, зокрема, передбачає, що передбачена цією статтею відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також внесено зміни до статті 1726 КУпАП. Наразі її редакція така:
«Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, —
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані —
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Новий абзац Примітки до цієї статті зазначає, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Якщо ж похибка у декларації менше зазначеного порогу, то особа може бути протягнута до дисциплінарної відповідальності.
Наостанок автори статті переконливо рекомендують суб’єктам декларування не зволікати із подачею декларації, не залишати цю процедуру на останній день деклараційної кампанії. Адже, як свідчить практика, заповнення декларації в останній день значно підвищує ймовірність виникнення технічних проблем з Реєстром декларацій. Пам’ятаємо, що розумний вчиться на своїх помилках, а розумний — на чужих. Тож будемо мудрими.
