Відпустки, невикористаними днями яких можна скористатися у 2018 році і в подальшому
| Назва відпустки | Пояснення |
| Щорічна відпустка: — щорічна основна відпустка; — щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; — щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (у тому числі за ненормований робочий день); — інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством (щорічна додаткова відпустка за стаж держслужбовців, щорічна додаткова відпустка за стаж посадових осіб місцевого самоврядування) | Працівникам належить щорічна відпустка (основна, додаткові за шкідливо-важкі умови праці або особливий характер праці) повної тривалості за повністю відпрацьований робочий рік. Право ж на щорічну додаткову відпустку за стаж виникає у держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування при досягненні відповідного стажу служби. Разом із тим для усіх щорічних відпусток не передбачений строк давності, після якого працівник втрачає право на набуті дні цієї відпустки. Також відзначимо про норму ч. 5 ст. 11 Закону № 504/96: забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. Порушення такого припису загрожує роботодавцям штрафами. Але ця норма не означає, що після спливу вказаних двох років (для усіх щорічних відпусток) або робочого року (для щорічних додаткових відпусток за шкідливо-важкі умови праці або особливий характер праці) працівник не зможе скористатися щорічною відпусткою. Тож працівник, який набув право на щорічну відпустку і не скористався певними її днями, може використати накопичені дні щорічної відпустки у 2018 році або у подальшому. При звільненні працівнику має бути виплачена грошова компенсація за усі невикористані дні щорічної відпустки, на які він набув право, працюючи у роботодавця (ч. 1 ст. 24 Закону № 504/96) |
| Приклад 1. Працівнику належить щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні за восьмий робочий рік з 20.11.2016 р. по 19.11.2017 р. За цей робочий рік він скористався 14 календарними днями щорічної основної відпустки з 23.10.2017 р. по 05.11.2017 р. Іншою частиною щорічної основної відпустки тривалістю 10 календарних днів за восьмий робочий рік він може скористатися у 2018 році або у подальших роках. Більш того, починаючи з 20.11.2017 р. у працівника виникло право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні за дев’ятий робочий рік з 20.11.2017 р. по 19.11.2018 р. Тож у 2018 році цей працівник може скористатися 34 (10 — за восьмий робочий рік і 24 — за дев’ятий робочий рік) календарними днями щорічної основної відпустки. Період надання цієї відпустки узгоджують між собою роботодавець і працівник та вказують у графіку відпусток (ч. 10 і 11 ст. 10 Закону № 504/96). При цьому пам’ятайте про категорії працівників, яким за їх бажанням щорічні відпустки надають у зручний для них час — жінки, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, інваліди та інші категорії працівників, зазначені у ч. 13 ст. 10 Закону № 504/96. | |
| Соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А групи I | Надання соцвідпустки на дітей прив’язано до календарного року, в якому працівник працював. Тож якщо у працівника є право на цю відпустку, то за відповідний календарний рік у нього виникає право на цю відпустку тривалістю 10 або 17 календарних днів. При цьому законодавством не передбачено строку давності, після якого працівник втрачає можливість скористатися днями соцвідпустки на дітей, на які він набув право (лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16). Тож працівник, який не скористався належними днями соцвідпустки на дітей за 2017 рік, має право використати їх у 2018 році. Також майте на увазі: з початком 2018 року у нього знову виникає право на соцвідпустку на дітей (за умови збереження підстав для її надання). У разі звільнення працівника йому має бути виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні соцвідпустки на дітей, на які він набув право, працюючи у роботодавця (ч. 1 ст. 24 Закону № 504/96) |
| Приклад 2. Працівниця як мати двох дітей віком до 15 років (5 і 10 років) має право на соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів. Вона не скористалася правом на цю відпустку за 2017 рік. У такому випадку працівниця може використати соцвідпустку на дітей за 2017 рік у 2018 році або у подальших роках. Крім того, з 01.01.2018 р. у працівниці як у працюючої матері двох дітей віком до 15 років виникає право на соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів за 2018 рік. Отже, у 2018 році працівниця може скористатися соцвідпусткою на дітей загальною тривалістю 20 календарних днів (10 календарних днів за 2017 рік + 10 календарних днів за 2018 рік). | |
Відпустки, невикористані дні яких «згорають» із початком нового календарного року
| Назва відпустки | Пояснення |
| Відпустка без збереження заробітної плати | Відпустку без збереження зарплати надають за наявності статусу або обставин, викладених у ст. 25 Закону № 504/96 (інвалід, особа, яка одружується, тощо), — за бажанням працівника в обов’язковому порядку, та/або через сімейні обставини чи з інших причин за ст. 26 Закону № 504/96 — за заявою працівника, якщо працівник і роботодавець дійшли згоди. Кількість днів відпустки «за свій рахунок» наведено у ст. 25 і 26 Закону № 504/96 і виділено на календарний рік (подекуди — з використанням у прив’язці до відповідної події як підстави для надання цієї неоплачуваної відпустки). Проте відпустка без збереження зарплати виділена в окремий вид відпусток і не віднесена до виду щорічних відпусток. Отже, правила надання щорічної відпустки не поширюються на відпустку без збереження зарплати. Тому якщо при настанні події або наявності статусу, які дають право на використання відпустки «за свій рахунок», працівник не скористався належними днями відпустки без збереження зарплати у 2017 році, невикористані дні цієї відпустки не переносяться на 2018 рік. З початком 2018 року працівник за наявності обставин, вказаних у ст. 25 і 26 Закону № 504/96, може скористатися відпусткою «за свій рахунок» виключно тривалістю, визначеною у цих статтях. Якщо тривалість відпустки без збереження зарплати частково припала на 2017 рік і частково — на 2018 рік, то вважається, що усі дні цієї відпустки надані в рахунок 2017 року |
| Приклад 3. Працівник як інвалід III групи має право на відпустку без збереження зарплати тривалістю до 30 календарних днів щорічно. Також йому, як й іншим «звичайним» працівникам, може бути надана відпустка без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю не більше 15 календарних днів на календарний рік. У 2017 році працівник не скористався жодним днем відпустки без збереження зарплати. Ці дні (30 і 15 календарних днів) відпустки «за свій рахунок» не переносяться на 2018 рік. У 2018 році працівник як інвалід III групи має право на відпустку без збереження зарплати виключно тривалістю до 30 календарних днів, а також через сімейні обставини може скористатися (за згодою із роботодавцем) неоплачуваною відпусткою тривалістю лише до 15 календарних днів. Приклад 4. Працівнику надано відпустку без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю 15 календарних днів з 26.12.2017 р. по 09.01.2018 р. включно. У цьому випадку 6 календарних днів відпустки «за свій рахунок» припали на 2017 рік, а 9 календарних днів — на 2018 рік. Проте усі дні відпустки без збереження зарплати (15 календарних днів) вважаються наданими в рахунок 2017 року. У 2018 році цей працівник знову має змогу (за наявності згоди роботодавця) скористатися 15 календарними днями відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини. При цьому надані на початку 2018 року 9 календарних днів відпустки без збереження зарплати не входять до цього нового «траншу» у 15 календарних днів. | |
| Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни | Для отримання вказаної додаткової відпустки достатньо, щоб працівник мав документально підтверджений статус учасника бойових дій або інваліда війни. Причому 14 календарних днів додаткової відпустки надається працівникам — учасникам бойових дій/інвалідам війни на календарний рік. Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни не належить до виду щорічних відпусток. Тому якщо працівник не скористався належними йому днями «бойової» відпустки у 2017 році, їх перенесення на 2018 рік не допускається. Тобто із початком 2018 року працівник матиме право на «бойову» відпустку тривалістю виключно 14 календарних днів за такий рік. «Бойова» відпустка, початок якої припадає на 2017 рік, а закінчення — на 2018 рік, вважається відпусткою, наданою за 2017 рік |
| Приклад 5. Працівник як учасник бойових дій не використав жодного дня додаткової відпустки у 2017 році. Цей працівник у 2018 році не зможе скористатися днями «бойової» відпустки за 2017 рік. З 01.01.2018 р. він як учасник бойових дій має право на додаткову відпустку тривалістю тільки 14 календарних днів. Приклад 6. Працівнику — учаснику бойових дій надано додаткову відпустку тривалістю 14 календарних днів з 28.12.2017 р. по 10.01.2018 р. включно. Як бачимо, у такому випадку частина «бойової» відпустки припала на 2017 рік (4 календарних дні), а частина цієї відпустки (10 календарних днів) — на 2018 рік. Незважаючи на це, уся тривалість «бойової» відпустки (14 календарних днів) вважається наданою за 2017 рік. У 2018 році працівник як учасник бойових дій може піти у додаткову відпустку повної тривалості — 14 календарних днів, які надаватимуться в рахунок 2018 року. У підсумку по суті працівник у 2018 році може використати 24 календарних дні «бойової» відпустки — 10 календарних «перехідних» днів за 2017 рік + 14 календарних днів за 2018 рік. | |
| «Чорнобильська» відпустка | Працівникам, віднесеним до осіб 1 і 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, належить додаткова відпустка тривалістю 16 календарних днів. Така тривалість відпустки виділяється працівнику-чорнобильцю на календарний рік. «Чорнобильська» відпустка не належить до виду щорічних відпусток. Тож, якщо працівник не скористається 16 календарними днями цієї відпустки у 2017 році, то ці дні «згорають». З початком 2018 року працівнику належить виключно 16 календарних днів «чорнобильської» відпустки за такий 2018 рік. «Чорнобильську» відпустку вважають наданою за той календарний рік, на який припадає початок такої відпустки |
| Приклад 7. Працівник як особа, віднесена до 2 категорії постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, не скористався 16 календарним днями «чорнобильської» відпустки у 2017 році. З початком 2018 року він може скористатися 16 календарними днями такої відпустки в рахунок уже 2018 року, а ось невикористані дні «чорнобильської» відпустки за 2017 рік «згорають». Приклад 8. Працівнику як постраждалому унаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії надано «чорнобильську» відпустку тривалістю 16 календарних днів з 18.12.2017 р. по 02.01.2018 р. включно. Уся ця відпустка вважається наданою в рахунок 2017 року. Отже, у 2018 році такий працівник може скористатися «чорнобильською» відпусткою повної тривалості — 16 календарними днями, які вже надаватимуться за 2018 рік. | |
