(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/19
Держслужбовець
Держслужбовець
Липень , 2018/№ 7

Сторінка антикорупціонера: погляд із середини на деякі актуальні питання. Про викривачів

http://tinyurl.com/y28strh2
На дворі — липень, апогей літа. Сезон відпусток у повному розпалі. Вітаємо наших читачів і бажаємо чудово відпочити, у тому числі і від антикорупційних справ.
А ми продовжуємо вести сторінку антикорупціонера, де будемо говорити про викривачів.

ЗАГАЛЬНІ НОРМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тема роботи з викривачами обрана не випадково. Наприкінці червня Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) на своєму офіційному веб-сайті розмістило повідомлення про обговорення проекту Закону України «Про захист викривачів корупції» (далі — законопроект).

Наразі Національне агентство запрошує до активного обговорення цього законопроекту.*

* Детальніше див. https://nazk.gov.ua/proekt-zakonu-ukrayiny-pro-zahyst-vykryvachiv-korupciyi. — Прим. ред.

Після опрацювання зауважень та пропозицій планується проведення публічного громадського обговорення законопроекту за участі громадськості та експертів.

Як зазначається на веб-сайті, законопроект розроблено на виконання Стратегії розвитку Національного агентства з питань запобігання корупції на 2017-2020 роки та планів з її реалізації, затверджених рішенням Національного агентства від 22 червня 2017 року № 234**, та з метою вдосконалення законодавчого врегулювання захисту викривачів, зокрема в частині розробки дієвих механізмів захисту викривачів, з урахуванням міжнародного досвіду.

** Детальніше див. https://nazk.gov.ua/strategiya-rozvytku-na-2017-2020. — Прим. ред.

На початку зупинимося на нормах та рекомендаціях з цього питання міжнародних антикорупційних актів та міжнародних інституцій, які Україна як держава-учасниця зобов’язалася імплементувати про розробці вітчизняного антикорупційного законодавства.

Так, ст. 33 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, яку Україна ратифікувала у 2006 році, передбачено, що кожна держава-учасниця розглядає можливість включення до своєї внутрішньої правової системи належних заходів для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, пов’язані зі злочинами, передбаченими цією Конвенцією, від будь-якого несправедливого поводження.

Також у ст. 9 Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи, ратифікованої Україною у 2005 році, зокрема, зазначається, що кожна Сторона передбачає у своєму внутрішньому законодавстві належний захист від будь-якої необґрунтованої санкції щодо працівників, які мають достатні підстави підозрювати корупцію та які добросовісно доповідають про свої підозри відповідальним особам або компетентним органам.

Крім того, не можна не згадати рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO), надані Україні у 2007 році (25 рекомендацій). Одна із рекомендацій полягає в ухваленні чітких правил для всіх службовців публічної сфери щодо інформування про підозри у вчиненні корупційних діянь та запровадженні захисту від негативних наслідків осіб, які добросовісно інформують про такі випадки (захист інформаторів, «свистунів», ХХІ рекомендація).

Історія становлення законодавства незалежної України свідчить, що першим із законів, котрий стосувався осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, був Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» 1993 року. Проте, згаданий Закон не виділяє конкретно сферу корупції.

Згодом норми щодо державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, з’явилися в законах України «Про засади запобігання та протидії корупції» 2009 року та «Про засади запобігання і протидії корупції» 2011 року. Більш широко, але все рівно недостатньо, вказаному поняттю приділено увагу в останньому Законі 2014 року — «Про запобігання корупції», де міститься цілий розділ, що складається з однієї статті (Розділ VІІІ, стаття 53).

ЗАКОНОПРОЕКТНІ ПОЛОЖЕННЯ

Викривачі. Законопроектом пропонується визначити, що

викривач — фізична особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомила про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» керівнику відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та/або уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції у відповідному органі, підприємстві, установі, організації, спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Також передбачається до викривачів прирівняти:

— близьких осіб, членів сім’ї викривача;

— осіб, які не здійснювали повідомлення про корупцію, але брали участь у виявленні, запобіганні, припиненні, розкритті або розслідуванні таких порушень;

— осіб, які здійснили повідомлення про корупцію відповідно до своїх посадових обов’язків.

При цьому слід звернути увагу, що законопроектом пропонується норма, що особи, які здійснили завідомо недостовірне повідомлення про корупцію, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Захист викривачів. Законопроектом виділяється чотири основні напрями у сфері захисту викривачів:

1) співпраця з викривачами та прирівняними до них особами;

2) ефективне реагування на факти застосування негативних заходів впливу або загрози їх застосування до викривачів та прирівняних осіб;

3) надання правового та іншого захисту викривачам та прирівняним особам;

4) вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні прав викривачів та прирівняних осіб.

Новелою законопроекту є те, що Національне агентство щороку не пізніше 1 лютого публікує на офіційному веб-сайті перелік державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, які застосували заходи негативного впливу або створили загрозу їх застосування до викривачів та прирівняних осіб, інформацію про вжиті заходи щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням.

Гарантії. Другий, основний розділ законопроекту присвячений гарантіям викривачів та прирівняних осіб.

Так, за наявності загрози та/або погрози життю, здоров’ю, житлу та майну викривачів та прирівняних осіб у зв’язку з повідомленням про корупцію «правоохоронними органами до них застосовуються правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Інформація про викривача та прирівняну особу може бути розголошена лише за їх згодою, яка має бути вказана у повідомленні про корупцію (до речі, подібна норма міститься у статті 53 Закону України «Про запобігання корупції).»

Законопроектом пропонується зобов’язати посадових та службових осіб спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів, юридичних осіб, визначених в ч. 2 ст. 62 чинного антикорупційного Закону, уповноважених підрозділів (особи) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, юридичної особи, структурного підрозділу забезпечувати захист персональних даних та іншої інформації, яка дає змогу ідентифікувати особу викривача та прирівняної особи, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

У проекті прописані механізми захисту викривачів та прирівняних осіб від негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця:

«Керівники або роботодавці, винні в порушенні прав викривачів та прирівняних осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.»

Правова допомога. Законопроектом пропонується на законодавчому рівні закріпити право для викривачів та прирівняних осіб на безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р. № 3460-VI.

«До повноважень центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері захисту викривачів належать:

1) забезпечення надання безоплатної правової допомоги викривачам та прирівняним особам у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;

2) взаємодія зі спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції щодо правового захисту викривачів та прирівняних осіб.»

Викривачі та прирівняні особи, права яких порушено і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків внаслідок повідомлення про корупцію, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Методична допомога. Наступною новелою законопроекту є запровадження навчальних програм з питань захисту викривачів. Так, передбачається, що Національне агентство спільно з Національною школою суддів України розроблятимуть та затверджуватимуть навчальну програму з питань захисту викривачів, яка включається в програму спеціальної підготовки кандидата на посаду судді та підготовки судді для підтримання його кваліфікації.

Крім того, Національне агентство надаватиме методичну та консультаційну допомогу адвокатам, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, проводитиме тренінги та семінари з питань захисту викривачів.

АВТОРСЬКИЙ КОМЕНТАР

Останні два роки свідчать про зріст активності викривачів. Це підтверджується і звітами, опублікованими на своєму веб-сайті Національним агентством. Проте, активність населення в інформуванні органів, що ведуть боротьбу з корупцією, залишається недостатньою. Це пояснюється ще високим ступенем лояльності населення до фактів корупції, засудженням фактів повідомлень про корупцію як поведінки, яка суперечить етичним нормам, а також страхом бути покараним за повідомлення про підозру в корупції. На сьогодні в Україні досі немає належного захисту для тих, хто не боїться говорити про корупцію, а тому викривачі стикаються із тиском та різними проблемами.

Розроблений Національним агентством законопроект — це не перша спроба вирішити дану проблему. Групою народних депутатів у 2016 році розроблено проект Закону України «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам», який визначатиме організаційні й правові умови та порядок розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам, права, гарантії та механізми захисту викривачів такої інформації (реєстр. № 4038а від 20.07.2016 р.), який містить низку новацій та враховує міжнародний досвід і у разі прийняття міг би убезпечити викривачів від негативних наслідків своїх дій.

Щодо світової практики, то спеціальні закони діють у більш ніж 30 країнах світу, зокрема, в Австралії, Великобританії, Косово, Південній Кореї, Румунії, Сербії, ПАР та Японії.

На сьогодні в Україні поки що викривачі у своїй діяльності можуть керуватися нормами статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, положеннями Методичних рекомендацій щодо організації роботи з повідомленнями про корупцію, затверджених рішенням Національного агентства від 06.07.2017 р. № 286, які мають інформаційно-роз’яснювальний характер та розраховані для використання у роботі державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також можливістю повідомляти органи влади через створені на їх офіційних веб-сайтах рубрики, на кшталт «Повідом про корупцію» чи гарячі телефонні лінії.

Довідково.***

*** За матеріалами офіційного сайту НАЗК: https://nazk.gov.ua/spivpracya-z-vykryvachamy-korupciyi.

<…>

Гарантії державного захисту викривачів

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист у особи виникає у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

Гарантії захисту щодо анонімності та нерозголошення інформації щодо викривачів

Передбачена Законом України «Про запобігання корупції» можливість повідомляти інформацію анонімно (частина п’ята статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом (абзац другий частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Гарантії захисту за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну

Якщо у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» існує загроза життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (частина друга статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Гарантії у сфері захисту трудових прав

До особи, яка здійснила повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», або члена її сім’ї, у зв’язку зі здійсненням такого повідомлення не можуть бути застосовані наступні заходи:

звільнення або примушення до звільнення;

притягнення до дисциплінарної відповідальності;

інші негативні заходи (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати) (абзац перший частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»). Водночас, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша статті 235 Кодексу законів про працю України).

У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку (частина четверта статті 235 Кодексу законів про працю України).

Гарантії захисту в адміністративному процесі

Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою (частина третя статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

Гарантії захисту у цивільному процесі

Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою (частина друга статті 53 Цивільного процесуального кодексу України).

<…>

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
викривачі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті