Обмеження спільної роботи близьких осіб: визначаємо нюанси

В обраному У обране
Друк
Мороз Оксана, юрист-аналітик "Видавничого будинку "Фактор"
Держслужбовець Липень, 2018/№ 7
У цій статті ми будемо говорити про обмеження спільної роботи близьких осіб, оскільки до нас у редакцію часто надходять запитання такого роду. Тому ми визначимо всі нюанси, які пов’язані з цим питанням, адже законодавство передбачає певні вимоги, а також наслідки в разі недотримання їх.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 1700 — Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Закон № 56 — Закон України від 15.02.1995 р. № 56/95‑ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Методичні рекомендації — Методичні рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджені Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 р. № 839.

ЗАГАЛЬНІ НОРМИ

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1700 особи, зазначені у пп. «а», «в» — «з» п. 1 ст. 3 цього закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Таким чином, у нас виникає дві умови, за обов’язкової наявності яких застосовується ст. 27 Закону № 1700:

1) близькі особи;

2) пряме підпорядкування.

Близькі особи — особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта (ч. 1 ст. 1 Закону № 1700).

Пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням (ч. 1 ст. 1 Закону № 1700).

Одразу звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до зазначеної нами вище ч. 1 ст. 27 Закону № 1700 обмеження щодо спільної роботи близьких осіб поширюється лише на осіб, зазначених у пп. «а», «в»–«з» п. 1 ст. 3 вказаного законодавчого акта. Цим підкреслено, що до кола суб’єктів відповідних обмежень та меж відповідальності за їх недотримання не належать особи, зазначені у пп. «б», «и», «і» згаданого пункту, а саме:

1

народні депутати України

2

депутати ВР АРК

3

депутати місцевих рад

4

сільські, селищні, міські голови

5

посадові та службові особи інших державних органів, органів влади АРК

6

члени державних колегіальних органів

Крім іншого, передбачається, що обмеження, встановлені ст. 27 Закону № 1700, не поширюються ще на три категорії осіб (абз. 3 ч. 1 ст. 27 Закону № 1700), такі як:

1

народні засідателі та присяжні

Присяжні, звісно, не можуть мати нікого у своєму підпорядкуванні і самі нікому не підпорядковані. Що стосується народних засідателів, то вони в Законі № 1700 виглядають юридичним атавізмом, оскільки нове процесуальне законодавство участі народних засідателів більше не передбачає (Закон України від 09.02.2017 р. № 1847-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних»)

2

близькі особи, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи

У розумінні Закону № 1700 виборні особи — це Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови (ст. 1 Закону № 1700)

3

особи, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах

Соціальні та природні умови виключають можливість дотримання такими особами загального правила щодо обмеження. Як правило, у сільських та гірських населених пунктах населення складається із сімей, які живуть споріднено, і дотримати обмеження у цих випадках буває неможливо

У випадку з ОМС обмеження щодо спільної роботи близьких осіб поширюються лише на посадових осіб місцевого самоврядування.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону України від 07.06.2001 р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа місцевого самоврядування — це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Але разом із цим, якщо близькі особи прямо підпорядковані одна одній, то з набуттям однією з них статусу виборної особи обмеження щодо спільної роботи близьких осіб на них не поширюватиметься.

Слід зазначити, що перелік винятків щодо обмеження спільної роботи близьких осіб є вичерпним.

РОБОТА У СІЛЬСЬКИХ ТА ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Коротко розглянемо роботу близьких осіб у сільських та гірських населених пунктах.

Сільська місцевість — це території, що лежать за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови (ст. 1 Закону України від 17.06.2004 р. № 1807-IV «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).

До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність (ст. 1 Закону № 56).

У Науково-практичному коментарі до Закону № 1700 (від 2018 р. ), за ред. Хавронюка М. І., зазначено, що за переписом 2001 року в Україні із 27180 сіл було лише 94 села, в яких кількість населення становила від 5 до 10 тис. осіб, і лише одне – Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області – близько 12 тис. В Україні – 672 гірських населених пункти.

Стосовно осіб, які працюють у гірських населених пунктах, то слід мати на увазі, що відповідно до ст. 5 Закону № 56 статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.

У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (ч. 2 ст. 5 Закону № 56)

ВРЕГУЛЮВАННЯ СПІЛЬНОЇ РОБОТИ БЛИЗЬКИХ ОСІБ

Таким чином, ми вище визначились, на яких суб’єктів відповідно до Закону № 1700 обмеження щодо спільної роботи близьких осіб не поширюється. В цьому ж розділі ми будемо говорити про те, яким чином потрібно здійснити превентивні заходи, аби попередити спільну роботу близьких осіб, а також конкретні кроки задля врегулювання спільної роботи близьких осіб.

Відразу зазначимо, що залежно від обставин виникнення прямого підпорядкування близьких осіб Закон № 1700 в першу чергу встановлює спеціальні превентивні механізми.

Так, особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пп. «а», «в» — «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про близьких осіб, які вже працюють у цьому органі.

При цьому таке повідомлення має здійснюватись стосовно всіх близьких осіб, які працюють в органі, незалежно від того, яку посаду вони займають (у тому числі якщо призначення на посаду не призведе до відносин безпосереднього підпорядкування).

Національне агентство з питань запобігання корупції зазначає, що у повідомленні рекомендується зазначати також про близьких осіб, які працюють в органі вищого (нижчого) рівня до органу, в який працевлаштовується особа.

Зазначене дозволить також вчасно запобігти виникненню конфлікту інтересів, обумовленому спільною роботою близьких осіб.

Хочемо підкреслити, що в абз. 7 розд. 1.2.3 Методичних рекомендацій зазначено: «незважаючи на те, що суб’єкти, які не підпадають під дію обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, — це не означає, що на них не поширюються загальні вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням особливостей їх статусу».

Тому вказаним особам варто вживати заходів, передбачених Законом № 1700 для його врегулювання. При цьому до них, в залежності від конкретної ситуації, може бути застосований будь-який із передбачених Законом № 1700 захід врегулювання конфлікту інтересів.

Наприклад, якщо донька (начальник відділу по роботі зі зверненнями громадян) прямо підпорядкована своєму батькові — міському голові, то погодьтесь, що у переважній більшості випадків годі й очікувати, що він надаватиме їй більше вказівок і доручень, ніж іншим працівникам, здійснюватиме контроль за їх виконанням більш жорстко, ніж стосовно інших підлеглих. Імовірніше, він буде утримуватися від застосування до неї дисциплінарних стягнень та не буде утримуватися від систематичного застосування до неї заохочень і встановлюватиме їй, по можливості, вищі премії тощо.

Іншими словами, тут має місце суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За загальним правилом відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1700, у разі виникнення обставин, що порушують вимоги ч. 1 ст. 27 цього ж Закону, особи, зазначені у пп. «а», «в» — «з», близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

У випадку, коли пряме підпорядкування утворює потенційний або реальний конфлікт інтересів, у тому числі в осіб, на яких не поширюються вимоги ст. 27 Закону № 1700, та має постійний характер, потрібно врегулювати відповідний конфлікт інтересів. При цьому за невиконання цих обов’язків особи несуть передбачену законодавством відповідальність.

Підкреслимо, якщо такий конфлікт інтересів не може бути врегульований в один із таких способів:

1

самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади (ч. 2 ст. 29 Закону № 1700)

2

усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (ст. 30 Закону № 1700)

3

обмеження доступу до інформації (ст. 31 Закону № 1700)

4

перегляд обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер (ст. 32 Закону № 1700)

то врегулювання ситуації прямого підпорядкування має бути здійснено на підставі ч. 1 ст. 34 Закону № 1700 шляхом переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду.

Увага! Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.

Національне агентство наголошує на тому, що при врегулюванні ситуації прямого підпорядкування близьких осіб переведення може бути застосоване як до тієї особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні, так і до тієї особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває близька особа.

У разі відсутності згоди такої особи на переведення на іншу посаду до неї застосовується такий захід врегулювання конфлікту інтересів, як звільнення.

Застосовуючи положення ст. 27 Закону № 1700, треба також враховувати положення окремих інших законів. Так, Кодекс законів про працю України встановлює обмеження щодо спільної роботи родичів (ст. 251 КЗпП). З одного боку, ці обмеження є більш широкими, оскільки вони:

а) стосуються працівників будь-яких підприємств, установ і організацій, а не лише осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування;

б) можуть встановлюватися власниками на їх розсуд;

в) охоплюють близьких родичів (батьки, подружжя, брати, сестри, діти) і свояків (батьки, брати, сестри і діти подружжя), які не проживають спільно із суб’єктом обмеження, не пов’язані з ним спільним побутом і не мають взаємних прав та обов’язків;

г) передбачають не тільки пряме підпорядкування, а навіть підконтрольність один одному.

Але, з іншого боку, за порушення цих обмежень юридична відповідальність не передбачена.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 41, ст. 43 КЗпП, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний в разі перебування всупереч вимогам Закону № 1700 у прямому підпорядкуванні близької особи. Згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) для цього не потрібно. Але розірвання договору в цьому разі проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Наостанок...

За неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, пов’язаного з відносинами прямого підпорядкування з близькою особою і за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів зазначеного характеру особа повинна нести відповідальність за ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити