Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі — Закон № 1700) зобов’язує вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону № 1700 приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку із членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
При голосуванні на відповідній сесії за рішення про преміювання голови ради у відповідному році голова ради не може брати участь у такому голосуванні щодо розміру та підстави виплати йому премії. Оскільки він є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700, та має повідомити про існування реального конфлікту інтересів. Тобто у цій ситуації у голови ради виникає суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями у разі голосування ним на даній сесії за рішення про своє преміювання, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішення. Висновок: він має повідомити про конфлікт інтересів.
Отже, з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів особа повинна повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналась чи повинна була дізнатись про наявність у неї реального конфлікту інтересів, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.
Таким чином, голова ради в силу приписів Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», якщо прийняття рішення радою з певного питання утворює конфлікт інтересів, зобов’язаний самостійно публічно оголосити про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. При цьому контроль за дотриманням цих вимог, надання консультацій та роз’яснень покладаються на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 1700 голова ради не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява вноситься до протоколу засідання колегіального органу.
| Як свідчить судова практика, неповідомлення про реальний конфлікт інтересів головою ради у такому випадку вважається вчиненням правопорушення, пов’язаного з корупцією. Наприклад, такого висновку дійшов суд у справі № 420/2462/16-ц від 13.03.2017 р., яке набрало законної сили 24.03.2017 р., та у справі № 393/574/16-ц від 12.01.2017 р., яке набрало законної сили 24.01.2017 р. |
Додамо, що суди у даних ситуаціях не визнають правопорушенням видачу розпорядження головою ради про премію на себе, у разі якщо премія голові виплачувалась на підставі відповідного рішення ради. Одночасно суди доходять обґрунтованого висновку про те, що неповідомлення про конфлікт інтересів не може створювати юридичних наслідків у вигляді відшкодування шкоди, якщо заробітна плата (її складові) були отримані на законних підставах. Тобто якщо голова ради не повідомив про конфлікт інтересів, але йому було виплачено премію на підставі рішення ради, тобто на законних підставах, — він не повертає ці кошти.
Отже, в ситуації виникнення реального конфлікту інтересів у голови ради слід дотримуватись сукупності таких умов:
1) голова ради самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради);
2) оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.
Крім того, звертаємо вашу увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 591 Закону № 1700 здійснення контролю за дотриманням вищенаведених вимог, надання голові ради консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Тепер щодо необхідності видання розпорядження голови ради про премію «на себе».
| У справі № К/800/50459/14 від 26.03.2015 р. Вищий адміністративний суд України наголосив: «Як встановлено судом апеляційної інстанції, преміювання голови районної ради та заступника відбувалось на підставі щорічно затверджуваних рішень <...> районної ради; розпорядження щодо преміювання відповідачів приймалось не окремо, а загальним рішенням щодо встановлення обсягів витрат на надбавки, матеріальну допомогу та преміювання на бюджетний рік; преміювання здійснювалось у межах видатків на оплату праці; при вирішенні питання про виплату премії в певному місяці — видавалось відповідне розпорядження з конкретизацією такої виплати в межах асигнувань на оплату праці за рахунок економії фонду заробітної плати. Крім того, при здійсненні своїх повноважень відповідачі також діяли відповідно до Інструкції з діловодства, затвердженої в <...> районній раді <...>. Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що відповідачі діяли в межах чинного законодавства, оскільки всі умови законності щодо прийнятих рішень були дотримані». Як бачимо, суд додержується висновку, що розпорядження має бути загальним — на усіх працівників, у тому числі й на голову ради. |
На думку редакції, з урахуванням викладеного, повторимо, що найкращим варіантом є закріплення в рішенні ради умов виплати премії голови ради, її розміру та періодичності, а також підстав для її виплати. Одночасно голові треба повідомити про конфлікт інтересів та не брати участі у голосуванні за це рішення.
У випадку, якщо голова ради все-таки видає розпорядження щодо себе, то у нього, знову ж таки, виникає реальний конфлікт інтересів. У зв’язку із цим вчинення такої дії, як видання головою ради розпорядження на себе, буде здійснюватись із застосуванням зовнішнього контролю.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1700 у цьому разі заходом зовнішнього врегулювання конфлікту інтересу буде застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень.
Крім цього, ст. 33 Закону № 1700 визначено, що службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особою під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим.
У випадку видання головою ради розпорядження на себе зовнішній контроль буде здійснюватись у формі участі уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції відповідно до Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою КМУ від 04.09.2013 р. № 706 (ср. ). Далі поговоримо про це детально.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону № 1700 формами зовнішнього контролю є:
1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій;
2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
З огляду на це, зазначимо, відповідні форми контролю до голови ради не будуть застосовуватись. По-перше, у голови ради керівника немає, тому перші два пункти під нашу ситуацію не підпадають.
Більше того, якщо голова ради і визначить такого працівника, то відповідно між ними виникає конфлікт інтересів і прийняття рішення буде неможливим.
Що стосується участі уповноваженої особи НАЗК, то у нашому випадку ця форма зовнішнього контролю теж не підходить, оскільки згідно із ст. 13 Закону № 1700 уповноваженими особами НАЗК є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи. Аналізуючи Закон № 1700 доходимо висновку, що ані Голова та члени Національного агентства, ані уповноважені НАЗК посадові особи не наділені повноваженням на здійснення зовнішнього контролю за діями голови ради.
Таким чином, ми звертаємось до постанови № 706. Підкреслимо, що уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції утворюється в ОМС. Відповідно до ч. 1 постанови № 706 уповноважена особа визначається у разі недоцільності утворення відповідного підрозділу.
Так, в п. 6 ч. 4 постанови № 706 зазначено, що одним із повноважень уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції є здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Тому у випадку видання розпорядження на себе головою ради зовнішній контроль буде здійснюватись уповноваженим підрозділом (особою) з питань запобігання та виявлення корупції.
