І. Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації* розроблені з урахуванням положень Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі – Порядок).
* За матеріалами Генерального департаменту управління персоналом на державній службі Національного агентства України з питань державної служби. — Прим. ред.
2. Ці Методичні рекомендації рекомендується застосовувати особами, залученими до розробки тестів відповідно до Порядку, при розробці переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей.
3. Відповідно до абзацу першого пункту 75¹ Порядку, тестування проводиться з метою визначення рівня знань нормативно-правових актів, зазначених у компонентах відповідної вимоги до професійних знань кандидата на зайняття посад фахівців з питань реформ (далі – кандидат), що пов’язані із завданнями та змістом роботи державного службовця.
4. Згідно з абзацом третім пункту 75¹ Порядку, перелік тестових питань на знання спеціального законодавства включає не менше як 100 питань на знання не більше п’яти нормативно-правових актів, які застосовуються:
для виконання завдань державного органу – для посад фахівців з питань реформ категорії «А»;
для виконання завдань відповідного директорату (генерального департаменту) – для посад фахівців з питань реформ категорій «Б» та «В».
5. Для належної організації складання переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей рекомендується визначати в державному органі осіб, відповідальних за підготовку та моніторинг такого переліку.
ІІ. Етапи підготовки переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей
1. Рекомендовані етапи підготовки переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей:
1) аналіз змісту нормативно-правових актів, рівень знань яких перевіряється;
2) розроблення тестових питань і варіантів відповідей;
3) проведення самооцінки якості переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей;
4) затвердження державним органом, в якому оголошено конкурс, переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей;
5) надсилання переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей, із зазначенням правильних відповідей, до НАДС згідно з пунктом 4 Розділу ІІІ цих Методичних рекомендацій;
6) оприлюднення переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей на офіційному веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс, та Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС;
7) моніторинг переліку тестових питань на знання спеціального законодавства, варіантів відповідей та правильних варіантів відповідей.
ІІІ. Формулювання тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей
1. Рекомендується, щоб кожне питання на знання спеціального законодавства вимірювало певний обсяг (напрямок) знань у сфері відповідного нормативно-правового акта та було сфокусоване на одній проблемі.
2. Рекомендується складати питання з двох частин:
1) умови, яка описує певну проблему та ставить завдання перед кандидатом;
2) варіантів відповідей.
3. Під час формулювання умови рекомендується:
1) використовувати зрозумілу термінологію, що узгоджується з термінологією відповідних актів законодавства;
2) не використовувати в тексті елементи інструкції;
3) формулювати текст лаконічно та чітко;
4) уникати негативних формулювань, які вимагають протилежної, порівняно з більшістю тестових завдань дії (вибір хибного, гіршого);
5) уникати неоднозначного розуміння та тлумачення тестового питання;
6) орієнтуватись на отримання від особи, яка складає тест, однозначної відповіді;
7) не включати в умову завдань, що містять оцінні судження або передбачають формулювання висловлювань з власною думкою щодо певних запитань.
4. Відповідно до абзацу шостого пункту 75¹ Порядку кожне питання передбачає чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним.
У зв’язку з цим при розробленні варіантів відповідей рекомендується передбачати:
1) правильну відповідь;
2) правильну відповідь, яка не стосується умови відповідного питання, отже є неправильною відповіддю;
3) неправильну відповідь, що пов’язана із умовою відповідного питання;
4) неправильну відповідь, що не пов’язана із умовою відповідного питання.
5. Рекомендується формулювати варіанти відповідей на принципах протилежності, однорідності, кумуляції, поєднання та градуювання, що можна поєднувати та використовувати у межах складання одного тестового питання.
Приклади формулювання варіантів відповідей на зазначених принципах наведені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.
6. При формулюванні варіантів відповідей рекомендується:
1) граматично, стилістично та логічно погоджувати варіанти відповідей з умовою;
2) використовувати варіанти відповідей подібні за змістом та структурою, однаково прийнятні для вибору;
3) уникати використання складнопідрядних речень;
4) розташовувати правильні відповіді серед усіх наданих варіантів відповідей у випадковому порядку;
5) використовувати неправильні відповіді, які є вірогідними (правдоподібними) та однорідними;
6) уникати неправильних варіантів, які можуть бути частково правильною відповіддю. При цьому одна неправильна відповідь може включати поєднання правильного та хибного варіантів;
7) дотримуватися однакового стилю викладення правильних та неправильних варіантів відповідей, оскільки для кандидатів із недостатніми знаннями вони виглядають однаково прийнятними;
8) уникати у неправильних варіантах відповідей несправжніх та хибних відомостей. Можуть бути використані правильні твердження, але такі, що не належать до контексту питання;
9) виключати і виносити в умову слова, що повторюються перед кожною відповіддю;
10) розміщувати варіанти відповідей системно (у логічному, алфавітному порядку, порядку збільшення або зменшення чисел тощо);
11) уникати використання, як варіанту відповіді, фрази «все з вищевказаного», «нічого з вищевказаного», «жоден варіант відповіді неправильний», «немає правильної відповіді», «усі відповіді правильні», «інколи», «ймовірно» тощо.
7. При формулюванні варіантів відповіді рекомендується уникати включення таких підказок, як:
1) повторення у правильній відповіді слів з умови питання;
2) найдовша чи більш детальна (вірогідна) відповідь – правильна відповідь;
3) формулювання неправильних варіантів відповідей виключають один одного;
4) формулювання неправильних варіантів відповідей, що перетинаються за змістом;
5) одне тестове питання є підказкою для іншого.
Приклади типових помилок формулювання тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей наведені в додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.
ІV. Перевірка та затвердження переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей
1. Після формулювання переліку тестових питань на знання спеціального законодавства рекомендується проаналізувати зміст тестових питань з позиції рівної представленості нормативно-правових актів, рівень знань яких вимірюється.
2. Рекомендується провести самооцінювання якості переліку підготовлених тестових питань та варіантів відповідей. Таке самооцінювання рекомендується здійснювати з використанням Опитувальника для здійснення самооцінки якості переліку підготовлених тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей, наведеного в додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.
3. Перелік тестових питань і варіанти відповідей рекомендовано вважати якісно підготовленим, якщо на кожне запитання опитувальника можливо відповісти «так».
4. Відповідно до абзацу третього пункту 75¹ Порядку кожен перелік тестових питань на знання спеціального законодавства та варіанти відповідей затверджуються державним органом, в якому оголошено конкурс, після чого оприлюднюється на його офіційному веб-сайті та Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС.
5. Особам, визначеним у пункті 6 розділу І цих Методичних рекомендацій, рекомендується здійснювати постійний моніторинг актуальності переліку тестових питань на знання спеціального законодавства і варіантів відповідей та у разі потреби вносити необхідні зміни.
6. Затверджений перелік тестових питань на знання спеціального законодавства, варіанти відповідей із зазначенням правильних відповідей або тексти електронних копій таких документів, ідентичних затвердженим оригіналам, рекомендовано надсилати до НАДС не пізніше ніж за 20 днів до проведення тестування.
Зазначені переліки рекомендується готувати у Microsoft Word, формат doc., текст розміщувати через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів.
У разі внесення змін до переліку тестових питань на знання спеціального законодавства, варіантів відповідей із зазначенням правильних відповідей, відповідні зміни рекомендовано надсилати з дотриманням рекомендацій, визначених цим пунктом.
Директор Генерального департаменту з питань управління персоналом на державній службі Н. О. Алюшина
Додаток 1
до Методичних рекомендацій щодо
підготовки переліку тестових питань
на знання спеціального законодавства
та варіантів відповідей
(пункт 5 розділу ІІІ)
ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ ДО ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ
1. Протилежність – це принцип виділення протилежних станів предмету, який визначений умовою.
Наприклад:
У якій формі розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі та на своїх веб-сайтах?
А) відкритих даних;
Б) напіввідкритих даних;
В) закритих даних;
Г) відкритих і закритих даних.
2. Однорідність – добираються такі відповіді, які відносяться до одного роду, виду, відображають основні сторони явища. При створенні завдань за принципом однорідності часто використовують подібні за написанням або звучанням літери, цифри, знаки, слова і словосполучення.
Наприклад:
Який тип інформації за змістом включає в себе в документованому вигляді кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства?
А) соціологічний;
Б) правовий;
В) науково-технічний;
Г) статистичний.
3. Кумуляція – зміст другої відповіді включає в себе (кумулює) зміст першої, зміст третьої – другу і т. д. Можуть використовуватися сполучники «і», «та», коми.
Наприклад:
Які повинні бути дії державного службовця, якщо він отримав доручення, яке вважає незаконним або таким, що становить загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам?
А) негайно в письмовій формі повідомити про це дисциплінарну комісію органу, в якому він працює;
Б) негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, в якому він працює;
В) протягом трьох днів в письмовій формі повідомити про це керівника державного органу та дисциплінарну комісію органу, а якому він працює;
Г) негайно в усній формі повідомити про це керівника органу та дисциплінарну комісію органу, в якому він працює.
4. Поєднання – використовується поєднання двох-трьох-чотирьох однакових слів у кожній відповіді.
Наприклад:
В якій сфері НАДС забезпечує формування та реалізує державну політику?
А) державної служби та органів місцевого самоврядування;
Б) державної служби та з питань адаптації державної служби до стандартів ЄС;
В) державної служби та з питань управління персоналом у державних органах;
Г) державної служби та з питань стратегічного планування у державних органах.
5. Градуювання – завдання з трьома і більшою кількістю відповідей.
Наприклад:
У який строк власник або уповноважений ним орган зобов’язаний надавати на запити профспілок, їх об’єднань інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод?
А) в одноденний строк;
Б) у тижневий строк;
В) у двотижневий строк;
Г) у місячний строк.
Додаток 2
до Методичних рекомендацій щодо
підготовки переліку тестових питань
на знання спеціального законодавства
та варіантів відповідей
(пункт 7 розділу ІІІ)
ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ПОМИЛОК ФОРМУЛЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ НА ЗНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ
| Невдале формулювання | Вдале формулювання |
| 1. Відповіді мають бути однорідні за змістом, логічно та граматично узгоджені з умовою. | |
| Кодекс законів про працю регулює: А) трудові відносини підприємств державної власності; Б) трудові відносини підприємств приватної власності; В) трудові відносини на підприємствах регулюються постановами Кабінету Міністрів; Г) трудові відносини працівників усіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. | На підприємствах та організаціях яких форм власності трудові відносини працівників регулюються Кодексом законів про працю? А) державної; Б) колективної; В) приватної; Г) будь-якої. |
| Коментарі: - варіант «В» – неоднорідна відповідь, існує логічна неузгодженість варіанта «В» з умовою; - частину інформації з відповідей можна перенести в умову. | |
| 2. Варіанти відповідей мають бути подібними за зовнішніми ознаками, стилістикою, стислими за структурою тощо, зокрема подібною має бути довжина відповідей. Типовою помилкою є створення найдовшої, детальної, або найкоротшої правильної відповіді, до якої додаються коротші чи довші неправильні варіанти відповідей. До відповідей бажано не додавати дієслів, що ускладнюють сприйняття та розуміння. | |
| У яких випадках суб’єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом? А) суд встановив, що ця інформація є суспільно необхідна; Б) у випадку, якщо розпорядник інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, дає на це дозвіл; В) у випадку, якщо отримали запит від іншого держаного органу, який володіє інформацією з обмеженим доступом; Г) інформація може надаватися особам, які колись працювали в цьому державному органі та мали право доступу до такої інформації. | У яких випадках суб’єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом? А) суд встановив, що ця інформація є суспільно необхідна; Б) керівник державного органу прийняв рішення, що ця інформація є суспільно необхідна; В) запит на інформацію здійснений іншим державним органом; Г) запит на інформацію здійснений колишнім державним службовцем, що мав право доступу до такої інформації. |
| Коментарі: - формулювання варіантів відповідей створюють ускладнення щодо їх сприйняття та розуміння; - вираз «у випадку, якщо» варто перенести в умову; - варіант «Г» стилістично відрізняється від попередніх варіантів та є логічно не сумісним з умовою і варіантами відповідями; - варіант відповіді «А» відрізняється за довжиною та стилістикою від неправильних варіантів відповідей, що надає підказку у виборі правильної відповіді. | |
| 3. Щоб не бути підказкою, слова з основним змістовим навантаженням в умові не повинні повторюватися у відповідях. | |
| Який тип інформації за змістом включає в себе відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована? А) про фізичну особу; Б) статистична; В) правова; Г) довідково-енциклопедичного характеру. | Який тип інформації за змістом включає в себе у документованому вигляді кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства? А) соціологічна; Б) правова; В) науково-технічна; Г) статистична. |
| Коментарі: В умові одразу є відповідь на поставлене запитання «інформація про фізичну особу». Тому, в такому випадку, для перевірки цієї області знань краще сформулювати запитання, як у прикладі, стосовно іншого виду інформації, де у визначенні не повторюється її назва. | |
Додаток 3
до Методичних рекомендацій щодо
підготовки переліку тестових питань
на знання спеціального законодавства
та варіантів відповідей
(пункт 2 розділу IV)
ОПИТУВАЛЬНИК
ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ САМООЦІНКИ ЯКОСТІ ПЕРЕЛІКУ ПІДГОТОВЛЕНИХ ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ НА ЗНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ
1. Чи відповідають тестові питання за змістом нормативно-правовим актам, зазначеним у компонентах відповідної вимоги до професійних знань кандидата, що пов’язані із завданнями та змістом роботи?
2. Чи однаковою мірою представлені у переліку тестові питання на знання спеціального законодавства у розрізі кожного нормативно-правового акта, рівень знань якого визначається?
3. Чи достатньо складним є перелік тестових питань на знання спеціального законодавства для кандидата?
4. Чи достатньо інформації, наведеної в умовах питань, для надання правильної відповіді на тестові питання?
5. Чи не перевантажені запитання зайвою інформацією?
6. Чи чітко сформульовані умови тестових питань?
7. Чи відсутні в переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантах відповідей граматичні помилки?
8. Чи відсутні у переліку тестових питань на знання спеціального законодавства питання, що містять оцінні судження або передбачають формулювання висловлювань з власної думки?
9. Чи варіанти відповідей граматично та стилістично продовжують умови питань?
10. Чи не призведе зміна наголосу в словах до зміни змісту тестових питань і варіантів відповідей?
11. Чи відсутні у тестових питаннях подвійні заперечення?
12. Чи відсутні у тестових питаннях малознайомі слова та терміни, які не стосуються знань, що перевіряються?
13. Чи запропоновано до кожного тестового питання чотири варіанти відповіді?
14. Чи відсутні серед неправильних відповідей частково правильні варіанти?
15. Чи усі сформульовані варіанти неправильних відповідей є правдоподібними?
16. Чи відсутні у варіантах відповідей повторення, взяті з умови запитання?
17. Чи достатньо відрізняються варіанти відповідей один від одного?
18. Чи відсутні взаємовиключні варіанти відповідей?
19. Чи не відрізняється правильна відповідь від неправильної своєю довжиною?
