Сторінка антикорупціонера: погляд з середини. Фінконтроль, конфлікт інтересів

ДЕКЛАРУВАННЯ

Ураховуючи, що найактуальнішою темою для березня залишається декларування, звісно, перший блок нашої статті буде приділено цій темі.

Принагідно автори статті ще раз наполегливо рекомендують читачам (суб’єктам декларування) не зволікати з поданням декларації у 2018 році. Адже навантаження на Реєстр до кінця деклараційної кампанії лише зростатиме і це, у свою чергу, може призвести до порушення Закону в частині несвоєчасного подання декларації, яке є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, за що, зокрема, передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 172⁶ КУпАП. Очікуване зростання навантаження також підтверджує статистика: за даними Реєстру, кількість поданих щорічних декларацій за 2016 рік становила 1 120 069, станом на 06.03.2018 р. кількість поданих щорічних декларацій за 2017 рік — близько 210 000.

Почнемо з роз’яснень. Як повідомлялося раніше на головній сторінці офіційного веб-сайту НАЗК, з метою надання консультацій з питань подання електронних декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані в НАЗК створено оперативний штаб, до якого звернутися можна за телефонами:

+38 (044) 200-06-63, +38 (044) 200-06-64;

+38 (044) 200-06-65, +38 (044) 200-06-62,

або завітати особисто за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, каб. 105.

Оперативний штаб періодично висвітлює відповіді на актуальні питання суб’єктів декларування щодо заповнення декларації, з якими декларанти найчастіше звертаються до фахівців оперативного штабу НАЗК. Наведемо деякі відповіді НАЗК.

— Субсидії слід відображати в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.

— Путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, безоплатно надані суб’єкту декларування або члену його сім’ї за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування або професійною спілкою, мають бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

— Якщо суб’єкт декларування змінює посаду (місце робити) шляхом переведення на іншу посаду (до іншого органу), перебуваючи на якій продовжує виконувати функції держави, декларація перед звільненням та після звільнення не подається.

— Кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» чи аналогічні за змістом пропозиції, якими суб’єкт декларування чи член його сім’ї не скористався, у декларації не відображаються.

— Згідно з частиною другою ст. 52 Закону № 1700 та розд. 3 Правил заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, що є складовою Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 р. № 3, суб’єкт декларування повинен повідомити про об’єкти нерухомості, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому подається повідомлення. Якщо при отриманні спадщини (укладенні договору дарування) грошова оцінка майна не проводилась, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подається. Також, якщо нерухоме майно було відчужене без отримання доходу, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подається, навіть якщо вартість такого майна перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

— Відповідно до Цивільного кодексу України надання довіреності третій особі на розпорядження транспортним засобом не означає продаж такого транспортного засобу цій особі, а лише надає їй право розпорядитись транспортним засобом від імені довірителя. Тобто довіритель і надалі залишатиметься власником транспортного засобу, що, зокрема, відображено у Єдиному державному реєстрі МВС, до відчуження ним або довіреною особою такого транспортного засобу та оформлення такого відчуження відповідно до чинного законодавства. Тобто такий транспортний засіб має бути відображений у розділі 6 «Цінне рухоме майно — транспортні засоби» декларації.

— У щорічній декларації зазначається місце роботи та займана посада станом на останній день звітного періоду, а не на момент заповнення чи подання декларації. У разі подання декларації фізичними особами, що визначені пунктом п’ятим частини першої ст. 3 Закону №1700, вказується те місце роботи та посада, у зв’язку з якими на особу поширюється обов’язок подавати декларацію. Якщо декларація подається кандидатом на посаду, вказується місце роботи чи служби, а також посада, на яку особа претендує. У разі подання декларації перед звільненням та після звільнення зазначаються місце роботи та посада, з якої звільняється чи звільнився суб’єкт декларування відповідно, та у зв’язку з чим у нього виник обов’язок подати такі декларації.

— У розділі «Доходи, у тому числі подарунки» декларації вказується нарахована сума без відрахування податків. Інформація, що зазначається в розділі, стосується доходів та подарунків, отриманих протягом всього звітного року.

При заповненні відомостей у деяких розділах декларації НАЗК рекомендує використовувати ряд відкритих державних реєстрів. Зокрема:

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому декларант може уточнити інформацію про належні йому або членам сім’ї об’єкти нерухомості, а також вартість цих об’єктів;

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. У цьому реєстрі декларант може знайти інформацію для заповнення розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї»;

Єдиний державний реєстр МВС. Він містить інформацію про транспортні засоби, які перебувають в особи на праві власності чи користування;

Реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Такий реєстр містить інформацію про отримані протягом року доходи;

Проте більш точна інформація про доходи міститься в Державній фіскальній службі. Відомості про доходи можна отримати, сформувавши запит в особистому кабінеті платника податків на її офіційному веб-сайті;

Власникам повітряних суден, а також морського та річкового транспорту рекомендується перевірити інформацію в Реєстрі цивільних повітряних суден України, Судновій книзі України, Державному судновому реєстрі;

Інформацію щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків та іншу, яка необхідна для заповнення розділу 6 «Нематеріальні активи», можна знайти на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку в рубриці «Діяльність» (підрубрика «Інтелектуальна власність» / «Державні реєстри та офіційні бюлетені»).

Дарунки. Звертаємо увагу наших чарівних жінок на декларування отриманих у поточному році подарунків від, зокрема, представників сильної половини людства. Якщо подарунок дозволений, тобто він дарується близькою особою (наприклад, офіційним чоловіком або цивільним чоловіком, дідусем, прадідом, сином, онуком, правнуком або зятем), і вартість його перевищує 8 810 грн., то він має бути зазначений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2018 рік; якщо ж вартість дозволеного подарунку становить понад 88 100 грн., щаслива жінка — декларант зобов’язана протягом 10 днів повідомити про такий подарунок НАЗК як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані відповідно до статті 52 Закону та не забути знову зазначити інформацію про цей подарунок у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2018 рік; якщо ж чарівній жінці пощастило більше і вона отримала у 2018 році дозволений подарунок вартістю понад 176 200 грн., наприклад, обручку чи набір ювелірних прикрас, то про це вона як суб’єкт декларування буде повідомляти українцям тричі:

— перший раз протягом 10 днів необхідно повідомити про такий подарунок НАЗК як повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 Закону;

— другий раз — у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), оскільки вартість обручки перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня 2018 року. До речі, якщо подарунок отримано у вигляді транспортного засобу або об’єкта нерухомості, то він декларується незалежно від вартості відповідно в розділі 6 «Цінне рухоме майно — транспортні засоби» або в розділі 3 «Об’єкти нерухомості», при цьому в такому випадку в розділі 5 декларації він не зазначається;

— третій раз — у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2018 рік.

Тож бажаємо нашим жінкам лише приємних несподіванок.

ПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ФІНАНСОВИМ КОНТРОЛЕМ

Не можна не звернути увагу на порушення, пов’язані з фінансовим контролем, про які повідомляється на офіційному веб-сайті НАЗК.

1. За результатами повної перевірки декларації прокурора однієї з місцевих прокуратур м. Києва встановлено, що прокурор не вказав у декларації 2 земельні ділянки у м. Києві та автомобіль Mercedes-Benz ML 350, що на кінець звітного періоду належали йому на праві приватної власності. Також він задекларував дохід у сумі 910 тис. грн., законність підстав набуття якого не підтверджується доказами. Таким чином, за результатами повної перевірки декларації було встановлено відображення в ній недостовірних відомостей на загальну суму понад 1 млн 700 тис. грн. та виявлено ознаки незаконного збагачення.

Нагадуємо, що відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб передбачена статтею 366¹, а за незаконне збагачення — статтею 368² Кримінального кодексу України.

2. Протоколи про адміністративні правопорушення за несвоєчасне подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, складено на одного із посадовців регіонального управління Укртрансбезпеки за несвоєчасне подання декларації перед звільненням.

3. Недостовірність відомостей встановлено за результатами перевірки декларації за 2016 рік у заступника директора одного із комунальних підприємств м. Харкова. Посадовець, зокрема, не вказав у декларації два гаражі, належні йому корпоративні права в п’яти підприємствах, а також корпоративні права дружини ще в одному підприємстві. Загалом встановлено відображення в декларації недостовірних відомостей на суму 410 792,53 грн. Відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та за неподання декларації передбачена статтею 366¹ Кримінального кодексу України.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

У цьому блоці зупинимося ще на одній важливій темі — конфлікт інтересів.

Наведемо приклади деяких ситуацій, щодо яких НАЗК вбачає факт порушення вимог Закону в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що, у свою чергу, може містити ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного із корупцією, відповідальність за яке передбачено статтею 172⁷ КУпАП.

1. Заступник керівника одного із центральних органів виконавчої влади вчиняв дії в умовах реального конфлікту інтересів. Зокрема, видавав накази, якими встановлено премії працівникам цього державного органу, у тому числі особі, з якою він перебуває в особистих позаслужбових стосунках, що в минулому носили характер сімейних, а саме колишній дружині.

Нагадаємо читачам, що відповідно до ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, яка впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. У свою чергу, приватний інтерес — це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

2. Секретар міської ради одного з міст Вінницької області підписала розпорядження, яким встановила собі як секретарю міської ради премію. Таке рішення вказана посадова особа приймала в умовах реального конфлікту інтересів.

3. Перший заступник керівника одного із міністерств вчиняв дії в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідний конфлікт виник під час розгляду та погодження документів, які безпосередньо стосуються очолюваної ним громадської спілки.

4. Керівник центрального органу виконавчої влади не вжив заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів, зумовленого сімейними стосунками з його двоюрідною сестрою, яка працює в цьому ж державному органі, та не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів.

Крім того, цей же керівник, у свою чергу, після отримання ним повідомлення від працівника, який працює в цьому органі, про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, зумовленого сімейними стосунками з дружиною, не вжив заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Слід нагадати читачам, що відповідно до частини третьої ст. 28 Закону безпосередній керівник особи або керівник органу зобов’язаний протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів та повідомити про це відповідну особу.

5. Керівник самостійного структурного підрозділу одного з міністерств, здійснюючи організацію розгляду скарги на бездіяльність цього ж керівника як посадової особи, сам підписав відповідь на таку скаргу, тобто не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах такого конфлікту.

6. Директор однієї з установ м. Дніпра прийняв рішення про призначення на роботу чоловіка своєї дочки. У зв’язку із цим стосовно зазначеного керівника НАЗК складено протокол про адміністративне правопорушення за частинами першою та другою ст. 172⁷ КУАП, оскільки він діяв в умовах реального конфлікту інтересів і не повідомив про наявний у нього конфлікт інтересів свого безпосереднього керівника.

Обговорюючи тему конфлікту інтересів, вважаємо за необхідне нагадати нашим читачам про перелік суб’єктів, на які поширюються норми Закону в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Статтею 28 Закону встановлено, що вказані норми поширюються на осіб, зазначених у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

До пункту 1 належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

До пункту 2 належать особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом).

Коментар. Як свідчить практика, поширеним у контексті вимог, пов’язаних з конфліктом інтересів, вважається перелік осіб підпункту «а» — посадові особи юридичних осіб публічного права. А от особам підпункту «б» (особи, які надають публічні послуги) приділяється недостатня увага. Разом з тим, як зазначається в Науково-практичному коментарі до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» під авторством М. І. Хавронюка, 2012 р. [с. 80]: особами, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, крім осіб, які прямо перелічені у цій нормі, є особи, для яких є характерною сукупність таких ознак: 1) вони працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємствах, установах, організаціях або інших підприємствах, установах, організаціях, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів і 2) за рахунок коштів державного бюджету чи місцевих бюджетів професійно виконують повноваження щодо надання публічних послуг. Ними, як йдеться в коментарі, можуть бути, зокрема:

— працівники підприємств, установ та організацій, що надають адміністративні послуги;

— соціальні працівники, у тому числі працівники реабілітаційних установ і закладів соціального захисту для бездомних осіб і безпритульних дітей;

— працівники житлово-комунальних організацій;

— працівники державних та комунальних закладів освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту;

— працівники державних та комунальних підприємств залізничного, повітряного, автомобільного, водного транспорту, міського електротранспорту;

— журналісти та інші працівники державних та комунальних засобів масової інформації.

Таким чином, перелік осіб підпункту «б» не менш поширений (у розумінні дотримання вимог із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів), ніж посадові особи юридичних осіб публічного права;

в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у попередніх двох абзацах.

Коментар. Досить часто можна почути думку, що перелік осіб, на яких поширюється обов’язок щодо подання декларації, збігається з переліком осіб, на яких поширюються норми Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Таке ототожнення є помилковим. Останній перелік осіб значно ширше по відношенню до переліку суб’єктів декларування. У кожному випадку при визначенні норм, які поширюються на особу, слід підходити конкретно.

СЛУЖБОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

Наостанок хотіли б приділи увагу деяким процедурним питання, зокрема, проведенню службового розслідування у зв’язку з порушенням антикорупційного законодавства

Постановою від 13.09.2017 р. № 691 Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію Порядку проведення службового розслідування, поширивши його дію на осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Нагадаємо читачам, що спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, НАЗК.

Водночас слід не забувати і вимоги Закону України «Про державну службу» (далі — Закон № 889), ст. 8 якого встановлює, що державний службовець зобов’язаний, зокрема, додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби та відповідно до ст. 62 цього Закону зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені ст. 8 цього Закону.

Невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є відповідно до ст. 65 дисциплінарним проступком, що у свою чергу може бути підставою для проведення, у разі необхідності, службового розслідування та притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Отже, у разі виявлення ознак порушення вимог антикорупційного законодавства державним службовцем суб’єктом призначення може бути ініційовано проведення службового розслідування, яке в такому випадку проводиться відповідно до Закону № 889. При цьому це не дає підстав не здійснювати заходи у відповідності до вимог антикорупційного законодавства, у тому числі й з урахуванням результатів проведеного службового розслідування.