Декларація особи, яка припинила діяльність, подана невчасно

В обраному У обране
Друк
Мирний Іван, експерт з питань трудового законодавства
Держслужбовець Березень, 2018/№ 3
Особа, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функції держави, не дотримала терміни і подала відповідний вид декларації невчасно. На неї склали протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП. Протокол склав співробітник Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України. У яких випадках суд може звільнити порушника від відповідальності у зв’язку з малозначністю?

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VI (далі — Закон № 1700) особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Стаття 65 Закону № 1700 встановлює відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Так, цією статтею передбачено, що за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Стаття 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що за порушення вимог фінансового контролю встановлюється штраф.

Малозначність. Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Перевага малозначності у тому, що особа може уникнути сплати штрафу, водночас у цьому випадку суд має визнати особу винною у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення.

У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні його ознаки. Як зазначено у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 р. у справі № К/800/17615/16, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Які підстави можуть призвести до застосування судом визначення малозначності? На підставі аналізу судових справ можна виокремити декілька таких випадків.

Скоріше за все, це обставини, що свідчитимуть про відсутність в особи умислу щодо несвоєчасного подання декларації. Ще одна підстава — це дотримання терміну, визначеного НАЗК, протягом якого особа зобов’язана подати декларацію після того, як основний термін подання сплив. За таких обставин, як свідчить судова практика, суд бере до уваги, що затримка у поданні декларації не завдала значної шкоди суспільним чи державним інтересам.

Також суд може узяти до уваги й інші, наприклад, соціальні, обставини чи скрутне становище, що дозволить дійти висновку про малозначність вчиненого правопорушення.

Таким чином, зважаючи на зазначені підстави, суди приймали рішення: звільнити від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, а також закрити провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити