Про офіційне працевлаштування ВПО без трудової книжки

В обраному У обране
Друк
Гапєєв Леонід, юрист
Держслужбовець Листопад, 2018/№ 11
Через тривалі у часі військові дії на сході України для багатьох юристів та фахівців із кадрів різних державних органів досі залишається актуальним питання правильного оформлення на роботу внутрішньо переміщених осіб без наявності трудової книжки. Які діють норми законодавства, яка є практика їх застосування та наскільки готові до цього місцеві держадміністрації й органи місцевого самоврядування? Які тепер діють нові правила розгляду звернень в СБУ, що стосуються також вимушених переселенців? Про це та інше дізнаємося докладніше.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР (із змінами).

Закон № 1706 — Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII.

Закон «Про звернення громадян» — Закон «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР.

Інструкція — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту № 58 від 29.07.93 р.

Інструкція № 875 — Інструкція про порядок організації та здійснення контролю за виконанням документів у Службі безпеки України, затверджена наказом Центрального управління Служби безпеки України від 29 грудня 2014 року № 875.

Постанова № 81 — постанова КМУ від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».

Постанова № 245 — постанова КМУ від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Дуже часто перед юристами і кадровиками постає запитання: як діяти в ситуації, коли людина прибула із зони проведення АТО, має наміри працевлаштуватися, але не має при собі трудової книжки?

Адже відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. А держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Тож у цій ситуації одразу слід правильно визначити статус такої особи. А допоможе в цьому Закон № 1706 (ч. 4 ст. 7), що передбачає забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту.

Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства.

Внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання

для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

ДУБЛІКАТ ТРУДОВОЇ КНИЖКИ: КОМУ І ЯК ОТРИМАТИ?

Інструкцією передбачено цікаву норму, яка стосується внутрішньо переміщених осіб. Так, у п. 5 Інструкції «Дублікат трудової книжки» (серед іншого) є п.п. 5.6, на який варто звернути увагу: «Дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі. У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться напис: «Дублікат анульовано», посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника та дублікат повертається його власнику.»

Отже, інформація в довільній формі від АТЦ при СБУ є передумовою та підставою для подальшого працевлаштування. Такий висновок збігається із коментарем Управління Держпраці в Хмельницькій області: відсутність вказаної довідки унеможливлює оформлення дубліката трудової книжки відповідно до вимог п. 5.6 Інструкції.

ЯК ЗАБРАТИ ЧИ ВІДНОВИТИ ТРУДОВУ КНИЖКУ: ВАРІАНТИ ДІЙ

Наприклад, людина вимушено покинула своє попереднє місце роботи і проживання через цілком зрозумілі ризики для життя. Трудова книжка залишилася за попереднім місцем роботи. Як далі діяти?

Тоді можна застосовувати п. 4.2 Інструкції. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган (тобто роботодавець) в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Тут варто взяти до уваги деякі практичні нюанси. Попередній роботодавець навряд чи буде робити таке поштове повідомлення. Але оформити своє звільнення (припинення трудових відносин із попереднім роботодавцем) працівнику необхідно для можливості нового працевлаштування. Якщо є якийсь телефонний чи поштовий зв’язок із попереднім роботодавцем, то можна вирішити питання: надіслати заяву про звільнення та вказати прохання надіслати трудову книжку за новою поштовою адресою. Також у цьому випадку можливі інші складнощі: належно не працює пошта, проблеми організаційного характеру. Тоді ситуацію можна кваліфікувати як відсутність доступу до трудової книжки.

У випадку неможливості продовження роботи за попереднім місцем проживання слід скористатися нормою абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону № 1706.

Законодавством передбачено видачу дублікату трудової книжки замість оригіналу, що загублено, пошкоджено тощо. Відповідно до норми п. 5.6 Інструкції дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.

Звичайно, для юристів і кадровиків, що забезпечують правильне застосування законодавства та якісне забезпечення фахівцями конкретного державного органу сама по собі ця правова норма п. 5.6 Інструкції в новій редакції є певним підґрунтям для дій. Водночас, враховуючи те, що Інструкція є підзаконним нормативним актом, який має реалізовувати норму ст. 7 Закону № 1706 та ст. 43 Конституції України, варто враховувати певні перешкоди у працевлаштуванні фахівців.

ЯК ПРАЦЕВЛАШТУВАТИ ВПО: ШУКАЄМО ВАРІАНТИ

Тимчасовий компроміс. Думаю, цей варіант вартий уваги. Він є цілком можливим, якщо прийняти людину на роботу за сумісництвом. Принаймні, щоби не втрачати час і фахівця до того моменту, поки надійде відповідь від АТЦ при СБУ. А потім можна буде оформити (переоформити) працівника на основну роботу.

До речі, якщо людина переміщується із зони ООС, то для оформлення роботи за сумісництвом і роботодавцю, і працівнику стануть корисними правові норми постанови № 81. Адже на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови № 245 щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, встановленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.

Тобто для вимушених переселенців скасовано традиційні відомі обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Тому працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу. Скажімо, на 0, 75 ставки чи на іншу тривалість. Це має покращити мотивацію людини до праці в оплаті та більше задіяти працівника держоргану в роботі.

Враховуючи те, що багатьох фахівців правової і кадрової роботи часто цікавить не лише діюче законодавство, але й існуюча практика його застосування, автору вдалося одержати лист-відповідь Мінсоцполітики від 12.01.2015 р. № 103/0/14-15/06. Отож, коротко процитую.

«Антитерористичний центр є постійно діючим органом при Службі безпеки України. Виходячи із практики, яка склалася, при реалізації положень пункту 5.6. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 р. (зі змінами), працівником на адресу Служби безпеки України надсилається запит на отримання у письмовому вигляді інформації (у довільній формі) про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник.»

Отож, окрім практики, варто звернути увагу і детально дослідити першоджерела, тобто норми законодавства з цих питань. Окрім відповідних законів, які врегульовують аспекти звернень громадян та права внутрішньо переміщених осіб, розглянемо й Інструкцію, яка стосується процедури розгляду звернень громадян у СБУ в новій редакції 2018 року.

Письмова інформація щодо проведення АТО надається громадянам офіційним листом Штабу АТЦ при СБУ за результатами розгляду їх звернень.

З метою більш детального вивчення стану справ зі зверненнями громадян (за період з 2015 року по серпень 2018-го) автор письмово звернувся до АТЦ при СБУ та отримав наступну інформацію. Як письмово поінформували 24.09.18 у Штабі Антитерористичного центру при СБ України, розгляд звернень громадян у Штабі АТЦ при СБУ здійснюється з урахуванням вимог Закону «Про звернення громадян» та «Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян», затвердженої наказом Центрального управління СБУ від 10.04.2018 р. № 532 (ср. 025069200). З метою недопущення порушень у ходi їx опрацювання вiдповiдальними особами постiйно вживаються упереджувальнi заходи, спрямованi на своєчасне i повне виконання документiв, та здійснюється аналiз стану роботи з цього питання. Тому протягом запитуваного перiоду порушення cтpoкiв виконання та фактiв ненадання вiдповiдей за зверненнями громадян у Штабi АТЦ при СБ України не встановлено. Також Штаб АТЦ при СБУ інформує про те, що накопичення статистичних даних щодо кiлькостi зверненъ вiд внутрiшньо перемiщених осiб Штабом АТЦ при СБУ не здiйснюється.

ДОВІДКОВО

Оскільки працевлаштування внутрішньо переміщених осіб є не лише актуальним для різних органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, але й згідно з діючим законодавством є пріоритетним завданням загальнодержавного рівня для усіх роботодавців, автор поцікавився позицією окремих держорганів та станом справ у цьому питанні.

Як повідомляє КБУ «Обласний контактний центр» Полтавської облради, за період з 21 березня 2014 року по 11 вересня 2018-го контактним центром зареєстровано 7202 звернення від жителів анексованої території АР Крим, м. Севастополя та окремих районів Донецької і Луганської областей, де проводилася антитерористична операція. З них у 602 зверненнях (8 % від загальної кількості) порушувалися питання працевлаштування, оплати праці, постановки на облік в центрах зайнятості, призначення виплат по безробіттю, розірвання трудових відносин із роботодавцями, які залишилися на непідконтрольній території, поновлення трудових книжок.

Березівська райдержадміністрація (м. Березівка Одеської області) надала актуальну інформацію, що стосується працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Протягом 2014 — 2017 років та у І кварталі 2018-го загальна кількість працевлаштування фахівців із числа ВПО складає 12 осіб. З метою залучення роботодавців до працевлаштування ВПО шляхом надання компенсації у розмірі єдиного соціального внеску фахівцями районного центру зайнятості проводяться семінари за участі роботодавців. Під час цих семінарів роботодавцям надається інформація про норми постанови КМУ від 08.09.2015 р. № 696 «Про затвердження порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб». Якщо при прийнятті на роботу особа стверджує, що не має доступу до трудової книжки, яка зберігається в іншій організації, розташованій у зоні проведення бойових дій за основним місцем роботи, з якого людина не звільнена через бойові дії в населеному пункті, її можна було би прийняти на роботу за сумісництвом. Досліджуючи правовий зміст конкретних нормативних актів, автор дійшов висновку про певну бюрократичну складність для кадровиків та самих працівників, коли йдеться про оформлення на роботу ВПО без трудової книжки. Отримання інформації від АТЦ при СБУ та подальше оформлення дубліката трудової книжки потребує певного часу, практично місяць або півтора. Втім, якщо працівник бажає обрати простіший шлях вирішення проблеми, то фахівці Березівської РДА на Одещині радять не обтяжувати себе отриманням дублікату трудової книжки, який, на їхню думку, оформлювати не обов’язково. При звільненні на прохання працівника підприємство може видати йому відповідну довідку, на підставі якої запис про роботу за сумісництвом може бути внесено за основним місцем роботи після повернення до населеного пункту, який довелося залишити через військові дії. Водночас, якщо внутрішньо переміщена особа ніде не працює, її не можна прийняти на роботу за сумісництвом та видати дублікат трудової книжки.

До Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області з 10 лютого 2015 року одна особа з числа ВПО працевлаштована до управління соцзахисту цієї РДА.

До Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області протягом 2014 — 2017 років та І кварталу 2018 року працевлаштовано 1 внутрішньо переміщену особу. Водночас в інформації Чортківської РДА робиться акцент на тому, що працевлаштування до районної державної адміністрації внутрішньо переміщених осіб (не на державну службу) без наявної трудової книжки з подальшою видачею її дубліката, якщо доступу до неї немає внаслідок проведення АТО, із подальшим наданням заяви працівника до АТЦ при СБУ та отриманням відповіді від нього можливе тільки при прийнятті на роботу за сумісництвом.

Шумська районна державна адміністрація (м. Шумськ Тернопільської області) інформує, що внутрішньо переміщені особи з питань працевлаштування до Шумської райдержадміністрації протягом 2014 — 2017 років та у січні-лютому 2018 року не зверталися. Відповідно до статті 21 Закону України «Про державну службу» вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсного відбору. При наявності вакантних посад (призначення на які здійснюється без конкурсного відбору) можливе працевлаштування особи із числа внутрішньо переміщених осіб у випадку їх звернення до Шумської райдержадміністрації.

Цілком розуміючи, що для фахівців з кадрових і правових питань цікава практична інформація, яка стосується роботи ВПО з різних куточків України, тепер наведу актуальну інформацію саме із практики.

За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій в органах і підрозділах служби цивільного захисту, працевлаштування ВПО здійснюється з дотриманням вимог законодавства про працю. Починаючи з 2014-го до початку березня 2018-го в системі ДСНС працевлаштовано 445 внутрішньо переміщених осіб, із них 17 прибули без трудової книжки. Усім їм видано дублікати. Проблем із працевлаштуванням ВПО в органах і підрозділу цивільного захисту не виникало.

Погребищенська райдержадміністрація Вінницької області повідомила, що протягом 2014 — 2017 років та у І кварталі 2018-го до райдержадміністрації звернулась одна внутрішньо переміщена особа, яку призначили на посаду головного спеціаліста відділу освіти за результатами конкурсу. Водночас у відповідь на звернення автора райдержадміністрація зазначає, що працевлаштування цих категорій осіб до апарату або структурних підрозділів РДА на посади держслужби або на ті, що не віднесено до посад держслужби, без наявної трудової книжки можливе в рамках чинного законодавства. Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє її дублікат припинення трудових відносин (зайнятості) в судовому порядку; розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Доволі цікаву інформацію про роботу ВПО надала Державна архівна служба України. В установах, які належать до сфери управління Укрдержархіву, працює 6 внутрішньо переміщених осіб з території проведення АТО. З них без наявної трудової книжки з видачею дублікату (доступ до трудової книжки відсутній внаслідок проведення АТО) було працевлаштовано 1 особу.

ЗВЕРНЕННЯ ДО АТЦ ПРИ СБУ: ПРО ЩО ВАРТО ЗНАТИ

Якщо переважна більшість кадровиків, юристів та фахівців (потенційних працівників) держорганів готові рухатися шляхом отримання інформації про проведення АТО від АТЦ при СБУ, то звернемо увагу на ті основні норми законодавства, якими має керуватися дане відомство. Почнемо із статті 20-ї Закону «Про звернення громадян».

Тут йдеться про термін розгляду звернень громадян. Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Водночас, на основі базового Закону державні органи можуть розробляти і затверджувати свої підзаконні нормативні акти з цих питань.

Так, весною поточного року було затверджено наказ Центрального управління СБУ від 10.04.2018 р. № 532 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0546-18).

Ця Інструкція визначає порядок розгляду і вирішення пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) та скарг громадян (далі — звернення), контролю за їх виконанням, а також прийому громадян України у Центральному управлінні (ЦУ), регіональних органах, органах військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладах і установах Служби безпеки України (СБ України), Штабі Антитерористичного центру при СБ України (далі — підрозділи ЦУ, органи, заклади, установи СБ України).

Як приймаються звернення в СБ України?

1. Звернення, оформлені належним чином і подані відповідно до вимог законодавства України, підлягають обов’язковому прийняттю, реєстрації та розгляду.

2. Звернення, отримані за допомогою мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронні звернення), які належать до повноважень СБ України, перед реєстрацією роздруковуються. У разі якщо звернення містить додатки, воно може передаватися до відповідного підрозділу ЦУ, органу, закладу, установи СБ України в електронному вигляді з відповідними відмітками в реєстраційно-контрольних картках (додаток 2).

Які визначено строки для розгляду звернень заявників у СБУ?

Вони визначені в Законі «Про звернення громадян», і певні процедурні нюанси деталізовано в Інструкції. Так, згідно з пп. 10, 11 Інструкції звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня їх отримання. У разі якщо розглянути і вирішити звернення у встановлений строк неможливо, керівник відповідного підрозділу ЦУ, органу, закладу, установи СБ України або особа, яка виконує його обов’язки, зобов’язані установити необхідний строк для їх розгляду відповідно до вимог законодавства. Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів з дня його надходження. Строк розгляду звернень обчислюється в календарних днях, починаючи з дати реєстрації в СБ України до дня присвоєння реєстраційного індексу листу-відповіді та надсилання його заявнику. Якщо останній день строку розгляду звернення є неробочим або святковим, останнім днем строку розгляду вважається перший після нього робочий день.

Про продовження строку вирішення звернення повідомляється заявник, і робиться відповідна відмітка на реєстраційно-контрольній картці чи в реєстраційно-контрольному журналі. Копія рапорту про продовження строку виконання надається в триденний строк до підрозділу, що здійснює контроль.

Що варто зробити фахівцю, який намагається працевлаштуватися на роботу до держоргану та не може вчасно отримати відповідь від АТЦ при СБУ про проведення АТО у відповідному населеному пункті?

При працевлаштуванні до державних органів у випадках із затримкою відповіді від АТЦ при СБУ потенційний працівник на підставі Закону «Про звернення громадян» може безпосередньо звернутися до Приймальні СБУ. Також варто буде звернутися до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Адміністрації Президента України, народного депутата України чи депутатів місцевих рад. Результатом такого звернення буде те, що попереднє звернення заявника до СБУ буде взято на контроль керівництвом СБУ. За даними Адміністрації Президента України від 13.09.18 р. в період з 2015 року по теперішній час до Президента України надійшло та зареєстровано у Приймальні 56 звернень внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій з питань працевлаштування, із них 7 звернень взято на контроль. Оскільки розгляд порушених питань у цих зверненнях на належить до повноважень Президента України, вичерпно визначених Конституцію України, усі вони надсилалися Приймальнею для розгляду у межах компетенції до відповідних органів державної влади.

Звернення, на які надаються попередні відповіді, з контролю не знімаються. Контроль завершується після прийняття за результатами розгляду звернення рішення відповідно до законодавства, забезпечення його виконання, а також повідомлення громадянина про результати його розгляду.

Які є строки виконання основних документів у СБУ або на що орієнтуватися потенційним заявникам (працівникам держорганів)?

Додаток 1 до Інструкції № 875 (підпункт 1.7 пункту 1 розділу I) визначає строки виконання основних документів. Запит на публічну інформацію від фізичної, юридичної особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень (далі — запитувачі), та надання відповіді на запит на інформацію — не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту, аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь повинна бути надана не пізніше ніж протягом 48 годин з дня надходження запиту.

У разі якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувачу в письмовій формі не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дня надходження запиту.

Відстрочення в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі.

Висновок

Отож, для фахівців із правової та кадрової роботи та усіх потенційних працівників держорганів з числа внутрішньо переміщених осіб завжди є шанси та варіанти дій, щоб грамотно оформити трудові відносини через тимчасову відсутність трудової книжки. Адже цінні кваліфіковані кадри є запорукою успішної професійної діяльності державної служби України в цілому та якісної роботи окремих державних органів зокрема.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити