(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
  • № 3
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/14
Держслужбовець
Держслужбовець
Жовтень , 2018/№ 10

Сторінка антикорупціонера: погляд із середини на деякі актуальні питання. Фінансовий контроль

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

НАЗК — Національне агентство з питань запобігання корупції.

Вітаємо наших читачів! Прекрасна осіння пора у повному розпалі — на дворі вже жовтень. І ми не можемо у цьому місяці не пригадати одну із значимих для нашого суспільства подій в антикорупційній сфері — це прийняття 14 жовтня 2014 року, на Покрову, пакета основних антикорупційних законів:

— «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки»;

— «Про запобігання корупції»;

— «Про Національне антикорупційне бюро України».

Автори утримуються від коментарів щодо реалізації антикорупційної стратегії та діяльності НАБУ, а от щодо третього Закону — «Про запобігання корупції» слід дещо сказати. Однією із основних «родзинок» Закону було запровадження, зокрема для публічних службовців, електронного декларування — зобов’язання щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. І ось уже майже три роки ми декларуємо по-новому. Саме деяким питанням фінансового контролю автори статті вирішили присвятити жовтневу сторінку антикорупціонера. Адже, як показує практика, ці питання є актуальними.

ТИПИ ДЕКЛАРАЦІЙ

Перше, на що доцільно звернути увагу читачів, це типи декларацій. Нагадаємо, що відповідно до статті 45 Закону:

особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК;

особи (суб’єкти декларування), які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;

особи, які, зокрема, припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 Закону порядку декларацію за минулий рік;

особа, яка претендує на зайняття посади, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому Законом порядку декларацію за минулий рік.

Своїм рішенням від 10.06.2016 р. № 3 (зареєстровано в Мін’юсті 15 липня 2016 року за № 960/29090) НАЗК затвердило форму декларації, у якій передбачено чотири типи декларацій:

— щорічна (охоплює попередній рік);

— перед звільненням (охоплює період, що не був охоплений раніше поданими деклараціями). Доцільно наголосити, як зазначається у роз’ясненнях НАЗК щодо найбільш поширених питань, що виникають у суб’єктів декларування під час подання декларацій, розміщених на офіційному веб-сайті НАЗК 28 жовтня 2016 року, у разі призначення особи на посаду до іншого органу шляхом переведення, подавати декларацію до попереднього місця роботи не потрібно, оскільки переведена особа звільнилася, але не припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в органі;

— після звільнення (охоплює попередній рік). Необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 49 Закону, зокрема, державні органи, органи місцевого самоврядування, зобов’язані перевіряти факт подання декларації суб’єктами декларування, які в них, зокрема, працювали, та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Тобто відповідальність за здійснення перевірки факту подання колишніми працівниками та відповідного інформування про випадки неподання/несвоєчасного подання НАЗК несе той орган, у якому суб’єкт декларування працював;

— кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік). Слід відмітити, як встановлено частиною четвертою статті 46 Закону, кандидат на посаду у цьому типі декларації може не зазначати відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи.

Як свідчить аналіз проведених НАЗК контрольних заходів щодо дотримання вимог Закону в державних органах, мають місце непоодинокі випадки неправильного вибору суб’єктами декларування, в залежності від ситуації, типу декларації. Наведене призводить до складання НАЗК або іншими суб’єктами протидії корупції протоколів про адміністративне правопорушення.

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ

1. Доволі часто у суб’єктів декларування виникає питання, яку посаду зазначати у декларації, у ситуації, коли основне місце роботи суб’єкта декларування не пов’язане з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування або основне місце роботи особи та робота (посада) за сумісництвом пов’язані з виконанням зазначених функцій. Це, зокрема, стосується, наприклад, депутатів місцевих рад, які не працюють в раді на постійній основі, членів наглядових рад державних чи комунальних підприємств, для яких ця робота не є основною, тощо.

У своєму роз’ясненні, розміщеному 27 березня 2017 року на офіційному веб-сайті, НАЗК зазначає, що таким суб’єктам декларування у розділі «Інформація про суб’єкта декларування» у полях, які стосуються місця роботи та займаної посади, необхідно зазначити посаду, у зв’язку з якою виник обов’язок подати декларацію. Наприклад, посаду депутата місцевої ради чи члена наглядової ради. Те саме стосується кандидатів на такі посади.

Якщо ж особа займає дві посади, обидві з яких є посадами суб’єкта декларування і при цьому одна з посад віднесена до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, то вказується посада службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, оскільки її декларація підлягає обов’язковій повній перевірці. Відповідно, якщо жодна з посад суб’єкта декларування не віднесена до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (відповідно до примітки до статті 50 Закону), то вказується посада, яка є основним місцем роботи суб’єкта декларування, в дужках вказується інша займана посада.

2. Якщо є рішення суду про виселення з місця проживання, а по факту виселення не проведено і суб’єкт декларування продовжує проживати у цьому помешканні. Які відомості про місце проживання необхідно зазначати суб’єкту декларування у декларації?

Як зазначено у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Як зазначається у частині шостій цієї статті, фізична особа може мати кілька місць проживання.

У розділі 2.1 декларації передбачено внесення інформації про місце проживання суб’єкта декларування або про поштову адресу, на яку НАЗК може надіслати кореспонденцію суб’єкту декларування. Тобто суб’єкт декларування у цьому розділів взагалі може не вносити відомості про місце проживання. Проте, внесення відомостей про місце проживання як про об’єкт нерухомості, який станом на 31 грудня належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності, оренди чи іншому праві користування, є обов’язковим. Це також стосується і вищенаведеної ситуації, оскільки на кінець звітного періоду суб’єкт декларування продовжував користуватися цим житлом (інше право користування — проживання).

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПОВНОЇ ПЕРЕВІРКИ ДЕКЛАРАЦІЙ

Вважаємо за доцільне нагадати нашим читачам деякі норми, що стосуються проведення повної перевірки декларацій. НАЗК відповідно до статті 48 Закону проводить повну перевірку декларацій, яка полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Рішенням НАЗК 10.02.2017 р. № 56, зареєстрованим у Мін’юсті 13 лютого 2017 року за № 201/30069, затверджено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням НАЗК, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі — Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції НАЗК. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб’єкта (суб’єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

Початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки. Про прийняття Рішення про проведення перевірки НАЗК письмово повідомляє суб’єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття.

Про закінчення проведення повної перевірки декларації НАЗК письмово повідомляє суб’єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Зазначені дії можуть вчинятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобів поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб’єкту декларування за допомогою засобів поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру.

Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СУТТЄВІ ЗМІНИ В МАЙНОВОМУ СТАНІ

Частиною другою статті 52 Закону, зокрема, встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (для 2018 року ця сума складає понад 88 100 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК. Хочемо викласти нашим читачам деякі уточнені позиції.

1. Про який дохід йдеться у вказаній нормі?

Відповідно до пункту 1 Правил заповнення форми повідомлення під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування, затверджених рішенням НАЗК від 10.06.2016 р. № 3 (зареєстровано в Мін’юсті 15 липня 2016 року за № 961/29091) розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Своїм рішенням від 02.02.2018 р. № 118 НАЗК доповнило новим пунктом 651 Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в частині надання роз’яснення поняття «одноразовий дохід», який застосовується при повідомленні суб’єктами декларування про суттєві зміни в майновому стані.

Так, йдеться у роз’ясненнях НАЗК, зобов’язання частини другої статті 52 Закону є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованого на з’ясування фактичної зміни у майновому стані суб’єкта декларування. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу для задоволення власних потреб суб’єктом декларування. Під поняттям «одноразовий дохід» слід розуміти отримання суб’єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, який нарахований та виплачений одним джерелом доходу, має певну ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).

При цьому для обчислення суми, яка створює у суб’єкта декларування обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, необхідно брати нарахований розмір «одноразового доходу», оскільки відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб.

Наприклад, у випадку отримання кількох платежів заробітної плати з різними сумами має місце отримання декількох одноразових доходів з одного джерела. Тобто, особа може розпоряджатись грошовими коштами одразу після їх одержання (надходження частинами, наприклад, заробітна плата за першу половину місяця — 15-го числа і заробітна плата за другу половину місяця — до 30-го числа).

Отже, суб’єкт декларування повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише в тому разі, коли розмір нарахованої заробітної плати за половину місяця, виплачений йому на певну дату, перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

2. З якого часу у суб’єкта декларування припиняється обов’язок подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?

У відповідь на це запитання НАЗК доповнило Роз’яснення згідно з тим же рішенням (від 02.02.2018 р. № 118) новим пунктом 641. Суть зазначеного роз’яснення полягає у тому, що особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до Закону), є суб’єктами декларування, які згідно з положеннями частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни в їх майновому стані зобов’язані письмово повідомити про це НАЗК. І їх статус як суб’єкта декларування втрачається лише після заповнення ним декларації після звільнення (третій тип декларації). Як зазначає НАЗК, якщо суб’єкт декларування припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування у серпні 2016 року, а декларацію особи, яка припинила відповідну діяльність, подав в лютому 2017 року, то обов’язок у такого суб’єкта декларування подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані припинився після подання декларації особи, яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування.

3. Чи необхідно суб’єкту декларування подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі отримання кредиту, позики, позички тощо?

НАЗК у відповідь на це питання доповнило Роз’яснення згідно з тим же рішенням (від 02.02.2018 р. № 118) новим пунктом 642. Так, згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, НАЗК наголошує, що суб’єкт декларування зобов’язаний подати повідомлення у разі отримання ним кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

У свою чергу автори статті звертають увагу читачів — суб’єктів декларування на необхідність зазначати про отримані у звітному періоді кредиту, позики, позички тощо в 11 розділі декларації як дохід.

4. Наразі одне з поширених питань — це коли необхідно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі придбання автомобіля, якщо його придбано за кордоном?

НАЗК у відповідь на це запитання доповнило Роз’яснення згідно із згаданим вище рішенням (від 02.02.2018 р. № 118) новим пунктом 642, де зокрема, зазначається таке. Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Згідно з пунктом 5 Правил заповнення форми повідомлення про суттєві зміни доходи та видатки на придбання майна суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, з метою відображення у повідомленні перераховуються в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходів/здійснення видатків.

Вартість майна, що було придбано суб’єктом декларування, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до останньої грошової оцінки майна або — якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб’єкту декларування — на момент набуття майна у власність (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності).

Враховуючи зазначене:

1) при визначенні вартості майна (транспортного засобу, придбаного за межами України), щодо набуття у власність якого суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, витрати із справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із ввезенням такого транспортного засобу на митну територію України та його державною реєстрацією, не повинні враховуватись для цілей декларування;

2) придбання суб’єктом декларування транспортного засобу за межами України, що підтверджується відповідними документами, без державної реєстрації такого транспортного засобу вважається «придбанням майна» в розумінні частини другої статті 52 Закону;

3) суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі придбання ним транспортного засобу за межами України, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року) протягом 10 днів з моменту набуття права власності за договором.

Разом з цим, якщо при здійсненні суб’єктом декларування реєстрації транспортного засобу або його митному оформленні, зокрема, сплаті ввізного мита, акцизного податку чи податку на додану вартість, суб’єкт декларування у звітному періоді здійснив видаток, що перевищує встановлений поріг декларування (50 прожиткових мінімумів), то такий видаток повинен бути відображений у розділі «Видатки та правочини» декларації.

Сподобалась стаття?

Виберіть свій варіант підписки, щоб отримати доступ до всіх номерів журналу «Держслужбовець».

journal_img
Друкована версія + електронна версія 135.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
journal_img
Електронна версія 110.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
запобігання корупції, антикорупційна політика, антикорупційна стратегія, фінансовий контроль, електронне декларування, типи декларацій, заповнення декларації, перевірка декларацій, суттєві зміни у майновому стані додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті