У статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 (далі — Закон) наведено визначення дисциплінарного проступку як «протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення».
У цій статті також передбачено види діянь, які є дисциплінарними проступками:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, які перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що діяння є дисциплінарним проступком за наявності трьох умов:
— якщо діяння є протиправним;
— якщо діяння є винним;
— якщо не виконані або неналежно виконані посадові обов’язки чи інші вимоги, встановлені нормативно-правовими актами у сфері державної служби.
Як бачимо, дисциплінарний проступок може виражатись у формі як дії, так і бездіяльності. Водночас проявами дисциплінарного проступку можна вважати не лише невиконання або неналежне виконання державним службовцем службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, але й вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Дисциплінарне провадження — процедура, що ініціюється суб’єктом призначення з метою визначення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, здійснюється стосовно державних службовців, які займають посади державної служби усіх категорій.
Зі змісту норм Закону можна визначити такі стадії дисциплінарного провадження:
— ініціювання дисциплінарного провадження;
— формування дисциплінарної справи;
— проведення службового розслідування (за наявності підстав);
— розгляд дисциплінарною комісією дисциплінарної справи державного службовця;
— подання дисциплінарної комісії суб’єкту призначення;
— прийняття рішення суб’єктом призначення;
— накладення дисциплінарного стягнення (закриття дисциплінарного провадження).
Під час дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія повинна об’єктивно, повно та всебічно дослідити всі обставини, які стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження.
Насамперед необхідно встановити факт дисциплінарного проступку або його відсутність.
Після встановлення факту дисциплінарного проступку його необхідно кваліфікувати.
У Законі передбачені такі види дисциплінарних стягнень:
— у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням;
— у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану;
— у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність;
— звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 — 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Перелік дисциплінарних проступків, визначений частиною другою статті 65 Закону, є вичерпним.
Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення встановлюється Законом України «Про запобігання корупції».
З метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування згідно з Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 691)
Водночас мета та порядок такого службового розслідування є відмінними від мети та порядку здійснення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування щодо державних службовців, передбачених розділом VIII Закону.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано за відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
При вирішенні питання про накладення дисциплінарного стягнення слід враховувати, зокрема, причини і умови, що призвели до вчинення проступку.
