Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 (далі — Закон) з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далі — конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі — Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Конкурс проводиться:
1) на зайняття вакантної посади державної служби;
2) на посаду на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігається посада державної служби;
3) на посади державної служби, що займають особи, припинення державної служби яких має відбутися відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 цього Закону;
4) на посади державної служби категорії «А», що займають особи, у яких спливає строк призначення.
У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб’єкта призначення може здійснюватися без обов’язкового проведення конкурсу.
Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу.
Стаття 41 Закону містить норми переведення державних службовців:
1. Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
2. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
3. Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця — вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.
4. У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено.
5. Суб’єкт призначення з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей може прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох державних службовців між посадами, які вони займають. Переведення здійснюється лише на рівнозначні посади та за згодою державних службовців.
6. Переведення не зупиняє перебіг п’ятирічного строку призначення на посаду державної служби категорії «А», визначеного пунктом 1 частини другої статті 34 цього Закону.
7. Переведення не повинно бути прихованим покаранням.
Що у підсумку? Скорочення штату, відповідно до норм Закону, не є реорганізацією. Посада завідувача сектору є вищою по відношенню до посади заступника керівника апарату РДА, тож з урахуванням зазначених вище норм без конкурсу, на нашу думку, не обійтись.
