Умисел чи необережність при повідомленні про суттєві зміни в майновому стані

В обраному У обране
Друк
Мороз Оксана, юрист-аналітик "Видавничого будинку "Фактор"
Держслужбовець Лютий, 2019/№ 2
У цій статті ми розглянемо судове рішення, яке може бути так званим настільним посібником (порадником). Забігаючи наперед, скажемо, що це судове рішення, з одного боку, стосується повноважень суб’єктів владних повноважень та їх розподілу між ними, а з іншого — ролі умислу при повідомленні про суттєві зміни в майновому стані. Зацікавили? Тоді давайте розбиратися.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Порядок — Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства від 10.02.2017 р. № 566.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

НП — Національна поліція України.

НАЗК — Національне агентство з питань запобігання корупції.

НПК — Науково-практичний коментар.

КОРОТКО ПРО СУТЬ СПРАВИ

До Апеляційного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно Особи 1(далі — Особа 1, правопорушниця).

Матеріалами справи встановлено, що органом НП складено протокол № 105 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відносно Особи 1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1726 КпАП.

Одразу нагадаємо, що відповідно до зазначеної вище норми неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни в майновому стані тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коротко зазначимо, що Особа 1, перебуваючи на посаді керівника апарату _______ районного суду Одеської області, тобто будучи суб’єктом декларування, порушила ч. 2 ст. 52 Закону № 1700. Тобто правопорушник не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про заробітну плату за грудень 2016 року в розмірі 91755,30 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зі свого боку Особа 1:

— заперечувала проти підстав, викладених у письмових поясненнях;

— у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що не мала наміру приховувати свої доходи за грудень 2016 року;

— свої доходи вона зазначила в декларації за 2016 рік.

Отже, Особа 1 вважає, що в її діях відсутній умисел у вчиненні зазначеного порушення.

Також Особа 1 зазначила, що до суми, нарахованої за грудень 2016 року, входить заробітна плата за вересень — листопад 2016 року. Тому Особа 1 просила суд закрити справу про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Далі розглянемо та проаналізуємо рішення суду з цього питання, а також звернемо вашу увагу на норми законодавства, на які спирався суд, та яке рішення зрештою він прийняв.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити