Одразу зазначимо, що з цього питання є зафіксована в листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284 позиція Міністерства соціальної політики України.
У цьому листі Міністерство зазначає, що оскільки планування навчального процесу належить виключно до компетенції навчального закладу освіти, то й навчальну відпустку має бути надано й оплачено в терміни, обумовлені навчальними закладами в межах, визначених ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон).
Якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.
Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні відпустки, вважає Міністерство, не вбачається правових підстав.
Тепер давайте згадаємо, що навчальна відпустка надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Тривалість такої навчальної відпустки залежить від типу закладу вищої освіти, форми навчання і курсу (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону № 504).
Підставою для надання навчальної відпустки є заява працівника про надання йому такої відпустки за основним місцем роботи. До заяви обов’язково додається довідка-виклик із закладу вищої освіти як підтвердження того, що працівник має право на навчальну відпустку. Крім того, саме в довідці-виклику заклад вищої освіти прописує період і тривалість такої відпустки. Працівник має право зазначити в заяві період навчальної відпустки виключно в рамках періоду такої відпустки, визначеної в довідці-виклику.
З 03.04.2018 р. набув чинності наказ МОН від 16.02.2018 р. № 160, яким затверджена нова форма № Н-5.01, тобто нова форма довідки-виклику з вишу. У цьому наказі зазначено, що нова форма № Н-5.01 застосовується починаючи з 2018/2019 навчального року. При цьому з 03.04.2018 р. визнаний таким, що втратив чинність, наказ МОН від 06.06.2017 р. № 794, яким була затверджена попередня «версія» форми № Н-5.01. Нова і стара редакції форми № Н-5.01 майже ідентичні. Єдина відмінність: за текстом нової форми № Н-5.01 згадується заклад вищої освіти, а за текстом старої форми № Н-5.01 — вищий навчальний заклад. Формулювання навчального закладу змінено для приведення у відповідність до нових підходів його визначення в Законі України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII і, відповідно, у Законі України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (ср. ).
Зазначимо, що у трудовому законодавстві навчальна відпустка визначена як пільга, що надається працівникам, які поєднують роботу з навчанням у закладі вищої освіти. На пільговий статус такої відпустки вказує саме найменування і норма ст. 215 КЗпП, в якій йдеться про надання навчальної відпустки саме як пільги. Крім того, ст. 215 КЗпП включена до глави XIV цього Кодексу, що має назву «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням». Про те, що навчальна відпустка є пільгою, говорить і Мінсоцполітики в листі, що коментується.
Пільговий статус такої відпустки дає підстави вважати: трудовим законодавством працівникам, які навчаються в закладах вищої освіти, надано право на навчальну відпустку, а не обов’язок скористатися нею. Тому працівник за бажанням може скористатися навчальною відпусткою в повному обсязі згідно з довідкою-викликом, взагалі не скористатися нею або використати її частково, але в межах періоду, зазначеного в довідці-виклику із закладу вищої освіти. Про це йдеться і в листі, що коментується.
Саме така позиція і породжує загальний підхід до такої ситуації. Трапляється, що працівник зазначає в заяві дату початку навчальної відпустки пізніше дати початку цієї відпустки, зазначеної в довідці-виклику. У такому разі йому за основним місцем роботи надають навчальну відпустку на період, зазначений у заяві. При цьому за дні роботи, що припали на період навчальної відпустки виключно згідно з довідкою-викликом, працівникові виплачують зарплату, оскільки він перебуває на роботі і виконує свої посадові обов’язки. А ось за дні, коли працівник згідно з його заявою перебуває в навчальній відпустці (але в межах періоду цієї відпустки, зазначеної в довідці-виклику), йому належать відпускні.
У запитанні читача йдеться про використання навчальної відпустки не в повному обсязі, зазначеному в довідці-виклику. Спочатку працівник оформив таку відпустку на усі дні, зазначені в довідці-виклику, але потім вирішив вийти до закінчення вже оформленої наказом роботодавця навчальної відпустки.
На підставі заяви і довідки-виклику роботодавець видав наказ про надання працівникові додаткової оплачуваної навчальної відпустки і виплатив працівникові відпускні.
Проте цей працівник із власної ініціативи перервав додаткову оплачувану навчальну відпустку і вийшов на роботу ще до закінчення цієї відпустки згідно з наказом про її надання.
Чи має право працівник з власної ініціативи перервати додаткову оплачувану навчальну відпустку і вийти на роботу до дати закінчення цієї відпустки? Якщо так, то чи повинен працівник повернути роботодавцеві відпускні за дні додаткової оплачуваної навчальної відпустки, які у зв’язку з його рішенням про завчасний вихід на роботу з цієї відпустки припадають на дні його роботи (у наведеному випадку — відпускні за 6 календарних днів)?
Чи може працівник вийти на роботу до закінчення навчальної відпустки, оформленої наказом роботодавця? На це запитання Мінсоцполітики в листі, що коментується, відповідає так: питання про надання навчальної відпустки за бажанням працівника меншою тривалістю повинне вирішуватися за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо роботодавець погодиться на такі умови надання зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде.
Тобто, на думку Мінсоцполітики, зменшення тривалості навчальної відпустки (у тому числі і завчасний вихід з такої відпустки) узгоджується між працівником і роботодавцем.
Але в такій позиції Мінсоцполітики є непогодженість. «Трудове» ж Міністерство в листі, що коментується, саме визнає, що така навчальна відпустка є пільгою в розумінні КЗпП. Отже, працівник має право самостійно вирішувати, використати цю пільгу або ні і в яких обсягах. З цього погляду трудове законодавство не забороняє працівникові вийти на роботу до закінчення навчальної відпустки.
Чи повинен працівник повернути відпускні за дні невикористаної навчальної відпустки? Із цього приводу Мінсоцполітики в листі, що коментується, відповідає: якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана навчальна відпустка, виходить на роботу до закінчення встановленого періоду цієї відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу здійснюється на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки. Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні відпустки не вбачається правових підстав.
Отже, якщо працівник завчасно виходить на роботу з навчальної відпустки, то з першого робочого дня йому виплачують зарплату.
При цьому у працівника «на руках» залишаються відпускні за дні навчальної відпустки, які не використані працівником і в результаті завчасного виходу на роботу з цієї відпустки припадають на його робочі дні.
Чому? Для відрахування уже виплачених відпускних за дні навчальної відпустки, що не використані, немає правових підстав.
Дивіться, єдина норма, в якій зазначено про відрахування відпускних, міститься у ст. 22 Закону № 504/96. Проте в ній йдеться про відпустки, надання яких прив’язано до робочого року, тобто про щорічні відпустки. Тоді як надання навчальної відпустки прив’язано до навчального року (ч. 6 ст. 216 КЗпП, ч. 6 ст. 15 Закону № 504/96).
Отже, норми ст. 22 Закону № 504 про відрахування відпускних поширюються виключно на щорічні відпустки і не стосуються навчальної відпустки (також див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р. № 1820/0/101-16/284). Виходить, що і підстав для стягнення з працівника відпускних за дні навчальної відпустки, що не використані, немає.
Підіб’ємо підсумки. Працівник може завчасно вийти на роботу з навчальної відпустки (на думку Мінсоцполітики — за погодженням з роботодавцем). Проте в такому разі за робочі дні, які згідно з наказом були б для нього днями такої відпустки, він отримає подвійну оплату — зарплату і відпускні. А бюджетним установам, зважаючи на обмеженість фонду оплати праці, з такими трудоголіками варто бути напоготові.
