Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Я маю право!»: робота органів влади триває

Гапєєв Леонід, юрист
Держслужбовець Лютий, 2019/№ 2
В обраному У обране
Друк
У 2019-му на загальнодержавному рівні триває реалізація правопросвітницького проекту «Я маю право!». Метою цього проекту є формування правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян про гарантовані ним Конституцією та законами України права у різних сферах життя. Які заходи для підвищення кваліфікації і правових знань державних службовців, службових осіб місцевого самоврядування, працівників юридичних служб заплановано у різних регіонах? Яким чином місцеві програми правової освіти населення в різних містах залучають представників органів місцевого самоврядування до виконання загальнодержавного проекту «Я маю право!» та сприяють популяризації правових знань серед місцевих жителів? Про це та інше дізнаємося докладніше у цій статті.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Розпорядження № 638 — розпорядження КМУ «Про реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017-2019 роках» від 13.09.2017 р. № 638-р.

Указ № 361 — Указ Президента України «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» від 14.11.2017 р. № 361/2017.

Наказ № 3743/7 — наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017-2019 роках» від 09.10.2017 р. № 3743/7.

Національна стратегія — «Національна стратегія у сфері прав людини», затверджена Указом Президента України від 25.08.2015 р. № 501/2015.

Національна програма — Національна програма правової освіти населення, затверджена Указом Президента України від 18.10.2001 р. № 992/2001.

Наказ № 3745/5 — наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології та методики проведення моніторингу реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року та плану дій з її реалізації» від 28.11.2018 р. № 3745/5.

ПРО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНУ ОСВІТУ У СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИ

З чого починаються правова освіта і втілення у життя фундаменту правової держави?

З Основного Закону. Так, ст. 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Яким чином та в який спосіб держава має поширювати правову інформацію та необхідні знання серед широкого загалу?

Одним із способів забезпечення прав і свобод людини є поширення необхідних знань про права. Цю функцію покладено на держслужбовців різного рівня. Наприклад, Міністерство юстиції України є центральним органом державної виконавчої влади, що відповідає за реалізацію загальнодержавної правової політики. Так, з 2001 року в України діє Національна програма правової освіти населення

Використовуючи принцип аналогії, ця Національна програма певною мірою нагадує нам про Конституцію США. Саме такі законодавчі акти-«довгожителі» мають свої плюси, виражені у стабільності певних відносин та конкретиці правових норм, особливо у нинішньому швидкоплинному середовищі постійного реформування суспільно-правових відносин в нашій державі.

Скільки діє у часі «Національна програма правової освіти населення»?

Нормативно-правовий акт, за загальним правилом, діє до втрати ним чинності, що може наступити внаслідок його скасування, заміни іншим, закінчення терміну його дії або ухвалення рішення Конституційного Суду України про визнання акта (окремих його положень) неконституційними. Указом Президента України № 992 не встановлено строку дії Національної програми. Цей нормативний акт не був замінений іншим чи скасований. Таким чином, виходячи зі змісту отриманого автором у 2018-му роз’яснення Міністерства юстиції сьогодні Національна програма є такою, що підлягає виконанню. Адже дія нормативно-правового акта — це обов’язковість його виконання всіма громадянами, посадовими особами, державними органами та іншими суб’єктами права стосовно певної сфери суспільних відносин.

Чи стосується сьогодні «Національна програма правової освіти населення» безпосередньої діяльності місцевих державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад та органів місцевого самоврядування? Які нормативно-правові акти загальнодержавного значення у сфері прав людини розробляються нині?

Саме місцеві державні адміністрації, місцеві ради, об’єднані територіальні громади в межах своїх повноважень під час підготовки проектів місцевих програм правової освіти населення повинні використовувати затверджену раніше та нині діючу Національну програму за основу.

Тим більше, Міністерство юстиції у 2018-му не займалося розробкою проекту нової Національної програми правової освіти населення. Водночас за підтримки програмної ініціативи МФ «Відродження» три міністерства (юстиції, освіти і науки, інформаційної політики) залучені разом з неурядовим організаціями, представниками громадянського суспільства для розробки загальнодержавної програми з освіти, покликаної реалізувати положення Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року в напрямку підвищення рівня обізнаності в області прав людини. Також, за інформацією Міністерства юстиції утворено робочу групу, результатом роботи якої має стати розроблення Загальнодержавної програми освіти у сфері прав людини для реалізації завдань, передбачених Планом дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року щодо підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини та створення рамкових умов для функціонування ефективної освіти у сфері прав людини в системі загальної середньої та вищої освіти в України, а також зміцнення партнерства та співпраці між неурядовими організаціями та органами влади.

Що являє собою Національна стратегія у сфері прав людини? Що у Стратегії стосується діяльності органів місцевої влади та місцевого самоврядування?

Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 затверджено Національну стратегію. У 1-му розділі «Загальна частина» зазначено, що затвердження Національної стратегії у сфері прав людини зумовлено необхідністю вдосконалення діяльності держави щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини, створення дієвого механізму захисту в Україні прав і свобод людини, вирішення системних проблем у зазначеній сфері.

Метою реалізації Стратегії є забезпечення пріоритетності прав і свобод людини як визначального чинника під час визначення державної політики, прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Результатом виконання Стратегії має стати запровадження системного підходу до виконання завдань та забезпечення узгодженості дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері прав і свобод людини, створення в Україні ефективного (доступного, зрозумілого, передбачуваного) механізму реалізації та захисту прав і свобод людини.

Особливу увагу змісту Стратегії зосереджено на забезпеченні права на участь в управлінні державними справами та у виборах. Перешкодами для реалізації громадянами права на участь в управлінні державними справами є непрозорість виборчих процедур (фінансування і витрачання виборчих фондів, зміна меж виборчих округів, формування виборчих комісій тощо), які не забезпечують свободу волевиявлення виборців та відкритість формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування через вибори.

Потребують вдосконалення механізми реалізації безпосередньої демократії, а також механізми взаємодії між громадянським суспільством та органами державної влади, органами місцевого самоврядування в процесі прийняття рішень, у тому числі щодо вирішення питань місцевого значення. Серед очікуваних результатів: прозорість формування органів державної влади, органів місцевого самоврядування через вибори, стабільність та уніфікованість законодавства України про вибори; створення умов для запровадження електронної демократії; забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема через доступ до публічної інформації; вироблення ефективного механізму взаємодії громадськості з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

ПЛАН ЗАХОДІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ

План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року детально викладено у Додатку до розпорядження КМУ від 23 листопада 2015 р. № 1393-р.

Це створення умов для самовираження та розвитку дитини та забезпечення запобігання соціальному сирітству та інституціалізації дітей (п. 67, 68). Передбачено необхідність розроблення відомчого наказу щодо механізму визначення моніторингу стану житла, закріпленого за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та посилення органами опіки контролю за його збереженням та використанням. Відповідальними за виконання визначені Мінсоцполітики, Київська міська, обласні та районні держадміністрації (строк виконання до IV кварталу 2020 р.). Оскільки давно у суспільстві та державі акцентують увагу на можливостях сімейного виховання, наразі Мінсоцполітики, місцеві держадміністрації до IV кварталу 2020 року продовжуватимуть працювати над розробленням методики дистанційного навчання (онлайн-вебінарів) для усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та кандидатів з метою розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

На підставі чого будуть досліджуватися результати виконання Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року та плану дій з її реалізації?

Будь-які загальнонаціональні суспільно значимі процеси передбачають можливість дослідження їх результатів. У цьому напрямку Міністерством юстиції України 28.11.2018 видано наказ № 3745/5 р. (зареєстрований в Мін’юсті 28.11.2018 р. за № 1353/32805) «Про затвердження Методології та методики проведення моніторингу реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року та плану дій з її реалізації».

У цій Методології «Виконавець» — це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, установа чи організація, визначені відповідно до Плану дій виконавцем конкретного заходу. Координуючим органом є Міністерство юстиції України. Інші терміни вживаються в такому значенні:

Які основні функціональні обов’язки покладено на відповідні державні органи (наприклад, місцеві державні адміністрації), що є виконавцями різних заходів із реалізації Національної стратегії прав людини?

Виконавці до 05 числа місяця наступного за звітним кварталу подають до Координуючого органу інформацію про виконання ними заходів, передбачених Планом дій у звітному кварталі відповідно до Індикаторів досягнення. Виконавець, зазначений першим у переліку Виконавців, подаючи інформацію про виконання ним заходів, передбачених Планом дій, надає їй одне із значень: «виконано»; «виконано у звітному періоді»; «виконано частково»; «виконання триває»; «не виконано».

Інформація подається за формою, зразок якої визначено у додатку до цієї Методології, має бути повною, цілісною та не містити суперечностей. Дотримання форми звітування та заповнення її згідно з інструкціями є обов’язковими умовами, що сприяють кращій координації зусиль Виконавців. Адже для них є чіткі та зрозумілі вказівки, що саме потрібно викладати у звітах, а для експертів, що проводять моніторинг, простіше проаналізувати звіти та в разі потреби надати відповідні методичні рекомендації щодо звітування.

Які практичні дії рекомендовано для місцевих держадміністрацій як виконавців заходів?

Відповідно до п. 2 Методології та методики проведення моніторингу реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року та плану дій з її реалізації для цілей моніторингу виконавцям рекомендується: визначити структурний підрозділ, відповідальний за виконання Плану дій, відповідно до наданої йому компетенції; взаємодіяти з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями в процесі виконання Плану дій. Не менш важливими є організаційно-фінансові аспекти діяльності різних державних органів. Їм рекомендовано під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік подавати Міністерству фінансів України бюджетні запити на здійснення видатків, пов’язаних з виконанням Плану дій; враховувати під час виконання Плану дій звіти про виконання Плану дій та результати оцінки; подавати Координуючому органу пропозиції щодо внесення змін до Плану дій.

Міністерство юстиції України як визначений Урядом Координуючий орган для цілей проведення Оцінки здійснює: вивчення відповідної інформаційної бази щодо реалізації Виконавцями Національної стратегії та Плану дій (статистика, дані соціологічних досліджень, доповіді неурядових організацій тощо). Також Мін’юст здійснює оцінювання даних, отриманих в результаті вивчення інформаційної бази.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно