Емоційний інтелект службовця, або Як навчитися бути людиною

В обраному У обране
Друк
Падафет Юлія, кандидат наук з державного управління
Держслужбовець Липень, 2019/№ 7
Безперечним є факт, що високий коефіцієнт інтелекту значною мірою сприяє вступу до омріяного університету або допомагає швидше потрапити на довгоочікувану роботу. Однак далеко не всім відомо, що саме розвинений емоційний інтелект впливає на схильність протистояти стресу, уможливлює налагодження відносин з колегами на новому місці або полегшує пристосування до чергової турбулентної робочої ситуації. Саморегуляція, вміння чути і ставити себе на місце іншого, здатність керувати настроєм доповнюють практичні навички та вміння в усіх сферах, де спілкування потрібне наче повітря, від якості якого залежить і власне самопочуття, і якість виконання обов’язків, і кінцевий успіх діяльності всієї установи загалом. Гадаю, сучасна державна служба не є винятком з цієї ситуації.

Не пригнічувати наші почуття і не бути у їх полоні, але розуміти їх — ось мистецтво.

Джек Корнфілд

Як часто ви стикалися з неймовірно талановитою і при тому безвідповідальною людиною, яка не дотримувалася домовленості чи наданої обіцянки?

Чи доводилося вам перебувати на її місці?

Вас переривали недоречними зауваженнями або втручанням, яке лише ускладнювало спілкування або навіть провокувало конфлікт?

Чи знайома вам ситуація, коли через невисловлені очікування ваші відносини ставали тільки гіршими і ніхто не міг визначити, у чому ж була причина?

Всі ці приклади наочно демонструють наявність проблем з емоційним інтелектом: коли нерозуміння намірів і настрою, неузгодженість емоційного стану і мотивів перетворює просте спілкування на напружену, негативну або навіть грубу взаємодію.

Сьогодні про емоційний інтелект все частіше говорять в управлінській сфері і просто в колі тих, хто небайдужий до саморозвитку.

Так що ж це таке? Яким чином він впливає на нашу ефективність в професійному середовищі й особистому житті?

Я вперше натрапила на цей термін, коли випадково прочитала про цікаве дослідження, проведене в Америці. Сутність його була така: американські вчені вирішили з’ясувати, чи залежить успіх людини від рівня її інтелекту, тобто її IQ. Протестувавши кілька тисяч успішних топ-менеджерів найбільших компаній, підприємців, засновників і власників бізнесу й тих, хто досяг потужних звершень в житті, вони встановили цікаву річ: успіх і ІQ жодним чином не пов’язані! Адже серед учасників були люди як з надзвичайно високим, так і з вкрай низьким рівнем цього параметра.

Постало питання: що ж їх об’єднує? Після ретельних спостережень вчені помітили, що всі вони мають дуже високу емоційну зрілість.

Увагу вивченню емоційного інтелекту почали приділяти ще у другій половині ХХ століття, хоча і до того різні фахівці наголошували на важливості врахування емоційної складової в управлінні та впливу почуттів на поведінку людини. Вперше термін «емоційний інтелект» було вжито у 1966 році Ленерем. У 1983 році Горвард Гарднер визначив різні його категорії; а на початку 90-х років минулого століття Джон Мейер і Пітер Салоуей почали дослідницьку програму з приводу рівня значення цього коефіцієнта.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити