Щоб відповісти на поставлене запитання, нам потрібно дотримуватися чіткого порядку в діях. Діяти потрібно за правилами, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок № 1266). Для цього по черзі визначимо:
1) розрахунковий період, кількість календарних днів у ньому;
2) сукупний заробіток за розрахунковий період;
3) середньоденну зарплату, денний заробіток;
4) необхідність застосування/незастосування обмеження мінімальною заробітною платою;
5) суму лікарняних.
1. Розрахунковий період. У загальному випадку розрахунковим періодом є останні 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку (п. 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, далі — Порядок № 1266). Але якщо працівник відпрацював менший час, то розрахунковий період визначається відповідно до пп. 26 — 28 Порядку № 1266.
У випадку, що розглядається нами, керуватися будемо тільки п. 26 Порядку № 1266: для тих працівників, які пропрацювали менше року, розрахунковим періодом є фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа).
Працівниця була прийнята 26 грудня 2018 року, захворіла — 11 лютого 2019 року. Виходить, фактично відпрацьований з 1-го по 1-ше число місяць у неї один — січень 2019 року.
Далі з розрахункового періоду виключають календарні дні, невідпрацьовані з поважних причин: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку; відпустка без збереження заробітної плати.
У нашому випадку увесь місяць (січень 2019 року) відпрацьований. Це означає, що кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 31.
2. Сукупний заробіток за розрахунковий період. До розрахунку «лікарняної» середньоденної зарплати включають виплати, за якими одночасно виконуються такі умови (п. 3 Порядку № 1266):
У варіанті, що розглядається нами, обидві умови дотримуються. Але є нюанс, який вимагає додаткових уточнень. Нагадаємо про нього: у січні, крім зарплати за 21 відпрацьований день у січні, була додатково нарахована сума зарплати за 4 відпрацьовані дні в грудні 2018 року. Запитання: що робити з 800 грн., нарахованими за ці 4 дні: включати до розрахунку чи ні? Потрібно сказати, що стосовно коригованих виплат, які потрапляють до розрахункового періоду, є «свої» додаткові умови.
Коригування зарплати
Обидва твердження випливають з наказу Мінсоцполітики «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.10.2015 р. № 1022 (ср. ).
Цієї ж думки фахівці Мінсоцполітики дотримуються в листі від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16.
Повертаємося до нашого запитання. Враховуючи умови 1, 2 і 3, можемо зробити висновок: 800 грн., нараховані за грудень у січні, вважаються доходом січня. Тобто включаються до розрахунку середньоденної зарплати.
3. Визначаємо середньоденну і денну виплати. Тут уже все просто.
Діємо як завжди. Ділимо зарплату розрахункового періоду на кількість днів розрахункового періоду — отримуємо середньоденну зарплату:
5400 грн. : 31 к. дн. = 174,19 грн.
З урахуванням розміру загального стажу (14 років і 6 місяців), сума денної виплати дорівнює 174,19 грн. (100 % від середньоденної зарплати).
4. Не застосовуємо обмеження МЗП. Уточнимо. Йдеться про застосування п. 29 Порядку № 1266 і ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування — обмеження лікарняних «мінімалкою».
Працівниця працювала у роботодавця менше 6 місяців. Але відомості з додатка 9*, що свідчать про наявність 11 місяців страхового стажу у 2018 році, надають роботодавцеві право не застосовувати зазначене обмеження до суми її лікарняних.
5. Підсумуємо: визначаємо суму лікарняних:
174,19 грн. х 5 к. дн. = 870,95 грн.
