Теми статей
Обрати теми

Завдання для інспекторів праці ОМС по-новому

Гапєєв Леонід, юрист
Нарешті після певної кількамісячної перерви і вимушеної правової «прогалини» у роботі ОМС і ОТГ, що стосується державного контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю на місцях, постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Отож, пропонується поетапно дослідити, яким чином ОМС і ОТГ тепер мають здійснювати свої трудові повноваження по-новому.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон «Про місцеве самоврядування» Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.

Постанова, Порядок № 823 — постанова КМУ «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21 серпня 2019 року № 823.

На підставі ч. 3 ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад належать:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Варто нагадати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду (м. Київ) від 14.05.2019 р. визнано нечинною постанову КМУ від 26.04.2017 р. № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою раніше було передбачено особливості здійснення держконтролю стосовно роботодавців інспекторами праці ОМС і ОТГ.

Практично беручи до уваги занадто тривалий у часі розгляд судових справ, Держпраці вчасно було подано касаційну скаргу до Верховного Суду України. Водночас, як свідчить саме життя, нова урядова постанова тепер має створити нові «правила гри».

Схоже, що цього разу розробники постанови № 823 більш детально та обґрунтовано підійшли до вирішення питання запровадження нових порядків державного контролю та державного нагляду.

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖКОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Суттєвим нюансом, що має полегшити роботу інспекторів праці ОМС, є нововведення п. 1 Порядку здійснення держконтролю за додержанням законодавства про працю (далі — Порядок держконтролю № 823). У розділі «Загальні питання» визначено наступне:

«Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі — об’єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже, тепер в урядовій постанові більш чітко прописане посилання на норми міжнародного права, що є частиною законодавства України.

Як у новому Порядку визначено поняття «інспекційні відвідування» та «невиїзні інспектування»?

У п. 2 Порядку № 823 визначено поняття «інспекційні відвідування» та «невиїзні інспектування». Так, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Також названі заходи держконтролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) у формах інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань (абзац перший цього пункту).

Яким є статус інспекторів праці, чим це має підтверджуватися?

Відповідно до п. 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі — органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — контрольні повноваження). Суттєвим нюансом є те, що контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. При цьому Держпраці веде реєстр виданих службових посвідчень інспекторів праці (далі — реєстр).

Якою є процедура отримання та видачі службового посвідчення інспектора праці? Коли цей документ вважається недійсним ? Що треба робити у разі втрати документа?

Підставою для видачі службового посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики. Службове посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі, вважається недійсним. Про втрату службового посвідчення інспектор праці невідкладно повідомляє Держпраці. У разі прийняття рішення про скасування службового посвідчення та у разі, коли таке посвідчення зіпсоване чи втрачене, інформація про нього з реєстру виключається.

Які типові форми документів слід використовувати в роботі інспектора праці? Які передбачені процедурні нюанси з оформлення документів, що стосуються інспекційного відвідування, невиїзного інспектування? Які форми документів оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці?

Відповідно до п. 4 Порядку № 823 форми акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), в якому визначається перелік питань, що підлягають інспектуванню, довідки про стан додержання законодавства про працю, припису, вимоги інспектора праці затверджуються Мінсоцполітики.

Порядок складення та форми журналів, інструкції з оформлення документів, що складаються під час підготовки, в ході та за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, визначаються Держпраці. Форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги інспектора праці, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙНИХ ВІДВІДУВАНЬ ТА НЕВИЇЗНИХ ІНСПЕКТУВАНЬ

Порівняно із попередньою постановою КМУ № 295, де у п. 5, пп. 4 серед підстав проведення інспекційних відвідувань було раніше зазначено «за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю», у новому Порядку № 823 деякі правові норми прописані детальніше. Тепер певні акценти зроблено на боротьбу саме з «тіньовою» зайнятістю, тобто «ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин».

Як і раніше, збережено певні норми стосовно проведення держконтролю роботодавців інспекторами праці. Так, відповідно до п. 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду.

А далі пп. 5 п. 5 Порядку № 823 сформульовано по-новому, і підставою проведення інспекційного відвідування наразі є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

У попередній постанові КМУ № 295 була норма про проведення інспекційних відвідувань за інформацією ДФС та її територіальних органів про роботодавців, які мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Тепер у новій постанові № 823 ця норма відсутня. Нині на підставі п. 5 пп. 6 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться на підставі наявної (отриманої) інформації Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати. А стосовно Державної податкової служби (згідно з урядовими змінами тепер цей держорган діятиме за цією назвою), то інспекційні відвідування проводяться інспекторами праці на підставі наявної (отриманої) інформації ДПС та її територіальних органів про такі факти: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання.

Стосовно джерел інформації від ПФУ, то для проведення інспекційних відвідувань з’явилося більше конкретики, порівняно із попередньою урядовою постановою № 295, що варто уваги інспекторів праці. Так, підставою для проведення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про таке: про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної 30 і більше відсоткам працівників; про роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; про роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року. Інша інформація від ПФУ також є підставою для реагування інспектора праці. Це отримана (наявна) інформація про роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; про роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; про роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Залишається важлива норма (п. 5 пп. 7 Порядку № 823) як підстава проведення інспекційних відвідувань — за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Принципово новими є такі підстави проведення інспекційних відвідувань, яких раніше не було передбачено у попередній постанові КМУ № 295 (п. 5 пп. 8, 9, 10, 11 Порядку № 823): за дорученням Прем’єр-міністра України; за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; за запитом народного депутата; у разі невиконання вимог припису. Безумовно, це може створити додаткове навантаження на роботу інспекторів праці ОМС. Водночас це надасть їм додаткові можливості для здійснення трудових повноважень у громаді, яких раніше не було. Оскільки саме такий алгоритм здійснення інспекційних відвідувань може налагодити практичну взаємодію центральної влади, місцевої громади та безпосередньо інспектора праці, який покликаний зміцнити авторитет місцевої влади у трудовій сфері.

У який спосіб до інспектора праці може бути подано звернення від заявника? Хто прийматиме рішення про вжиття заходів реагування?

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника. Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 — 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю чи його заступник. (До речі, у п. 31 передбачена корисна альтернатива: за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану додержання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.)

Інспекційні відвідування з підстав, визначених абзацами четвертим, п’ятим, одинадцятим, чотирнадцятим підпункту 6 цього пункту, проводяться виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин. (Йдеться про інспекційні відвідування за інформацією ДПС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; про факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання. Також мова йде про інспекційні відвідування за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів стосовно роботодавців, в яких щодо працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; про роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників).

Чи діє альтернатива, або визначено певний обов’язок інспектора праці проводити інформаційно-консультаційну роботу серед роботодавців, відповідно до пп. 31, 33 нового Порядку?

Так, п. 33 визначено право вибору у своїх діях для інспектора праці. Адже інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин. Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Як інспектор праці може одержати інформацію або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування? Яке подальше практичне процесуальне значення матимуть такі документи?

Відповідно до п. 6 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об’єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Кого та в який спосіб може залучити інспектор праці для участі в інспекційних відвідуваннях?

Відповідно до п. 7 Порядку № 823 у разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях інспектором праці можуть залучатися (за згодою об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють на об’єкті відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань, державних органів.

Чи повинен інспектор праці повідомляти роботодавця про проведення інспекційного відвідування?

Чесно кажучи, це питання є одним із найцікавіших у роботі інспекторів праці. Так, п. 8 Порядку № 823 містить можливість вибору. Водночас із загальною нормою («Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі») є й інша уточнююча норма, коли йдеться про виявлення неоформлених трудових відносин. Дослівно вона звучить так: «Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню». При проведенні раніше моніторингу цієї теми під час дії попередньої постанови КМУ № 295, на відповідні інформаційні запити з цього питання нерідко автору надавали відповіді про те, що для виявлення неоформлених працівників з метою ефективної боротьби із «тіньовою» зайнятістю у подібних випадках інспектори праці не повідомляють про проведення таких інспекційних відвідувань. Отож, наразі цілком логічно зробити висновок-припущення, що і нині, в межах дії нового Порядку № 823, інспектори праці можуть не повідомляти про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, якщо інспектор вважає, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Що повинен інспектор праці пред’явити об’єкту відвідування?

Порівняно із попередньою урядовою постановою, у п. 9 нового Порядку № 823 зазначені більш жорсткі вимоги до інспекторів праці. На це варто відразу звернути увагу, аби зменшити ризики скарг роботодавців до територіальних органів Держпраці чи судових оскаржень з їхнього боку. Отож під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Суттєве нововведення: на вимогу об’єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Яку визначено тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування? Які нині запроваджено нововведення? З якого моменту починається перебіг строку для проведення цих заходів?

Тепер для роботодавців умови стали більш жорсткими, а для інспекторів праці — більш простими і узагальненими. Відповідно до п. 10 нового Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. (Раніше для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва такі заходи держконтролю мали тривати не більше 2 робочих днів, але ця норма вже не діє, тому сьогодні тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування для всіх є однаковою.) Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об’єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

ЩО ДОЗВОЛЕНО І ЩО ЗАБОРОНЕНО РОБИТИ ІНСПЕКТОРАМ ПРАЦІ

Які є права інспектора праці під час здійснення своїх повноважень? Яка вимога інспектора праці є обов’язковою для виконання?

У п. 11 нового Порядку № 823 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право здійснювати дії, які умовно можна поділити на 7 груп.

Перше. Під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці інспектор праці має право проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Друге. Інспектор праці може ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги.

Третє. Наодинці або у присутності свідків інспектор праці має право ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Четверте. За наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці він може залучати працівників правоохоронних органів.

П’яте. Інспектор праці має право на надання йому робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування. (Тут логічно можна зробити висновок, що це має бути не просто робоче місце, а якась окрема кімната в офісі роботодавця, де інспектору праці практично не заважатимуть працювати, не підслуховуватимуть його розмову із працівником тощо.)

Шосте. Інспектор праці має право фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Сьоме. Інспектор праці вправі отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання (п. 12 Порядку № 823).

Які дії чітко заборонено для інспектора праці?

Інспекторам праці забороняється вчиняти такі дії: виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів; підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам; проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам. Також інспектору праці заборонено здійснювати втручання у діяльність суду (йдеться про трудові спори), тобто розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду. Наступна заборона схожа на обмеження в діяльності держслужбовців у часі. Забороняється інспекторам праці розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади. Інша заборона має певною мірою захищати права заявника, який подав скаргу. Тому що інспекторам праці заборонено розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв’язку з отриманням такої скарги. І останні дві заборони є певною аналогією із тим, як раніше іноді діяли правоохоронні органи, вилучаючи в організації усе підряд. Отож інспектори праці не є такими «карально-репресивними органами». Адже їм заборонено вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини (п. 13, пп. 7 Порядку № 823).

А ще у п. 13 пп. 8 Порядку № 823 є суттєве нововведення, якого раніше не було у 295-й урядовій постанові (ср. ). Так, відтепер чітко зазначено, що інспектору праці заборонено проводити інспекційне відвідування або невиїзне інспектування понад строки, визначені пунктом 10 цього Порядку (тобто більше 10 робочих днів).

Які права роботодавців визначені у взаємодії з інспекторами праці?

Порівняно із заборонами обмежувального характеру для інспекторів праці, об’єкт відвідування має більше прав, які умовно можемо поділити на 12 груп. Отже, згідно з п. 14 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування. Суттєвим нововведенням (пп. 4 п. 14 Порядку № 823) є те, що об’єкт відвідування має право вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу, тобто у випадку, коли ці заходи держконтролю тривають більше 10 робочих днів. (Водночас цілком можна припустити, що після скасування попередньої норми про «ліміт» 2 робочих днів для інспектування представників малого підприємництва, нині 10 робочих днів для інспектування усіх надаватимуть більше можливостей для здійснення інспекторами праці своїх трудових повноважень.) Також об’єкт відвідування може подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису; він має право вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об’єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою. Також (за аналогією із процесуальними правами учасників судових процесів) об’єкт відвідування має бути перед підписанням акта поінформованим про свої права та обов’язки. (Практично доцільно, щоб інспектор праці у довільній формі це зафіксував і щоб представник роботодавця поставив свій особистий підпис про те, що його ознайомлено про права та обов’язки під час/у процесі інспекційного відвідування.) Загальнозрозумілим є право роботодавця вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства. Іншими правами роботодавця є можливість вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об’єкта відвідування; можливість оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці. (Цілком очевидно, що при уважній роботі і дотриманні усіх процесуальних норм нового Порядку інспектором праці ці норми не матимуть суттєвого впливу на проведення інспекційного відвідування.) Як і в попередньому, у новому Порядку врахована та діє така норма: об’єкт відвідування вправі отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань. (З практичної точки зору, у контексті конструктивної взаємодії інспектора праці із потенційним роботодавцем ця норма зорієнтована на профілактику порушень у трудовій сфері і відповідне стимулювання об’єкта відвідування дотримуватися відповідних правових норм.)

Особливої уваги інспекторів праці потребує нововведення, зазначене у пп. 12 п. 14 нового Порядку № 823, чого раніше не було. Тепер об’єкт відвідування має право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

З яких підстав, де і коли інспектори праці можуть проводити невиїзні інспектування?

Відповідно до п. 15 Порядку № 823 за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4 – 11 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування.

Які дії передбачені для інспектора праці у разі створення об’єктом відвідування перешкод у його діяльності (відмова у допуску до проведення відвідування, ненадання інформації тощо)?

Відповідно до пп. 16, 17 Порядку № 823 у разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкоджання в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об’єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Чи можливе уникнення від візиту інспектора праці з боку роботодавців або спроба ненадання ними необхідних документів? Які законодавчо визначені повноваження інспектора праці у таких випадках?

Відповідно до п. 18 Порядку № 823 у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилаються копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

СКЛАДЕННЯ АКТА ІНСПЕКЦІЙНОГО ВІДВІДУВАННЯ АБО НЕВИЇЗНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ, ПРИПИСУ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Які основні документи складаються за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування? Які для цього визначені процесуальні вимоги?

Основними документами є акт і припис. Відповідно до пп. 19, 20 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю — припис щодо їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об’єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

Що діяти, коли об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією?

Відповідно до п. 21 Порядку № 823, якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Що робити з матеріалами, раніше вже зафіксованими засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань?

Відповідно до п. 22 Порядку № 823 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Які законодавчо визначені вимоги для інспектора праці щодо оформлення припису? Що зазначається у документі? Скільки часу надається об’єкту відвідування для подальшого виконання припису?

Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для його виконання. У разі встановлення строку більше ніж три місяці у приписі визначаються графік та заплановані заходи щодо усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та об’єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об’єкта відвідування (пп. 23, 24 Порядку № 823).

Яким чином інспектору праці необхідно перевірити виконання припису?

На підставі п. 25 Порядку № 823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об’єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування або невиїзне інспектування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Що робити у разі відмови об’єкта відвідування отримати акт чи припис?

У разі відмови об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт і припис складаються одночасно у трьох примірниках (п. 26 Порядку № 823). А далі інспекторам праці варто виконати певні документальні процедури. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об’єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Далі, після виконання інспектором праці згаданих документальних процедур, відповідні зобов’язання законодавчо покладені безпосередньо на роботодавця. Так, об’єкт відвідування зобов’язаний повернути інспектору праці нарочним або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів з дня, що настає за днем відправлення об’єкту відвідування, підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі