Доступ до держтаємниці: відповідальність осіб, завдання для держорганів

Гапєєв Леонід, юрист
Держслужбовець Серпень, 2020/№ 8
В обраному У обране
Друк
Днями на підставі постанови КМУ від 1 липня 2020 року № 554 «Про внесення зміни до пункту 1 Критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування» з 07.07.2020 р. змінено поняття групи працівників, яких раніше було віднесено до тих, які виконують функції з обслуговування держоргану. Тепер на фахівців, які працюватимуть з документами, що містять державну таємницю, та безпосередньо державні органи очікуватимуть нові завдання, додаткове юридичне та фінансове «навантаження» стосовно специфіки діяльності зі збереження державної таємниці та здійснення певних виплат. Про це та інше розповімо докладніше.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 889 Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889.

Закон «Про державну таємницю» Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.94 р. № 3855-XII.

Закон «Про інформацію» Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII.

Постанова № 554 постанова КМУ «Про внесення зміни до пункту 1 Критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування» від 01.07.2020 р. № 554.

Постанова № 414 постанова КМУ «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» від 15.06.94 р. № 414.

Відповідно до постанови КМУ від 6 квітня 2016 року № 271 (в новій редакції від 1 липня 2020 року) критеріями визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, є зміст і характер виконуваної ними роботи, що в переважній більшості не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 Закону № 889, а також роботи, що пов’язана із забезпеченням належних умов функціонування державного органу. У тому числі йдеться про тих фахівців, які займаються документальним забезпеченням та діловодством (крім працівників, які опрацьовують документи, яким присвоєно гриф «Для службового користування» або яким надано гриф секретності «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно»).

Отже, якщо фахівець не здійснює повноважень держоргану, бо не наділений ними, то він не є держслужбовцем, а професійно виконує функції з обслуговування. Серед тих, хто виконує інтелектуально-паперову роботу, визначено тих працівників, які займаються документальним забезпеченням та діловодством держоргану. І нововведення липня звучить як уточнення: крім працівників, які опрацьовують документи, яким присвоєно гриф «Для службового користування» або яким надано гриф секретності «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно».

Зараз урядовці жорсткіше відокремили групу фахівців держорганів, яких тепер не віднесено до тих, хто виконує функції з обслуговування.

Раніше було більш узагальнене формулювання «крім працівників, які опрацьовують документи з обмеженим доступом». А до специфіки роботи фахівця, що працює з такою інформацією, можна було застосувати статтю 21 Закону «Про інформацію», що має назву «Інформація з обмеженим доступом». Такою інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Сам закон діє і сьогодні, але стосовно фахівців держорганів змінено критерії. Замість опрацювання документів з обмеженим доступом тепер формулювання, що визначає критерій визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, замінене на більш розгорнуте в інформаційному контексті: «крім працівників, які опрацьовують документи, яким присвоєно гриф «Для службового користування» або яким надано гриф секретності «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно». Тож тепер маємо звернути увагу на інший Закон — «Про державну таємницю».

Які існують законодавчі вимоги щодо роботи з документами, що містять державну таємницю?

Відповідно до ст. 15 Закону «Про державну таємницю» засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації. Засекречування документів здійснюється лише в частині відомостей, що становлять державну таємницю. У разі подання запиту на документ, частина якого засекречена, доступ до такого документа забезпечується в частині, що не засекречена.

Гриф секретності кожного матеріального носія секретної інформації повинен відповідати ступеню секретності інформації, яка у ньому міститься, згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, — «Особливої важливості», «Цілком таємно» або «Таємно». Реквізити кожного матеріального носія секретної інформації складаються з наступного: грифа секретності; номера примірника; статті Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, на підставі якої здійснюється засекречення; найменування посади та підпису особи, яка надала гриф секретності.

Як розмежувати статус фахівців держоргану, які виконують функцію діловодства, та тих працівників, які опрацьовують документи з присвоєним грифом «Для службового користування» або яким надано гриф секретності «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно»?

Відповідно до ст. 15 Закону «Про державну таємницю» маємо взяти до уваги наступну інформацію. Гриф секретності кожного матеріального носія секретної інформації повинен відповідати ступеню секретності інформації, яка у ньому міститься, згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, — «Особливої важливості», «Цілком таємно» або «Таємно». Наступний важливий аспект стосується не лише названих вище фахівців, але й в цілому роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, на яких Законом покладено певні зобов’язання. Про це докладніше йдеться у ст. 20 Закону «Про державну таємницю», якою визначено дозвільний порядок провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та режим секретності.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов’язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею. Надання дозволу здійснюється на підставі заявок державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею. З метою визначення наявності умов для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, Служба безпеки України може створювати спеціальні експертні комісії, до складу яких включати фахівців державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій за погодженням з їх керівниками. Результати спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, оформляються відповідним актом. Дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, надається державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям за результатами спеціальної експертизи.

За яких умов державним органам СБУ надає дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею?

Такий дозвіл надається за наступних умов:

1. Якщо держоргани відповідно до компетенції, державних завдань, програм, замовлень, договорів (контрактів) беруть участь у діяльності, пов’язаній з державною таємницею.

2. Коли держоргани мають приміщення для проведення робіт, пов’язаних з державною таємницею, сховища для зберігання засекречених документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, що відповідають вимогам щодо забезпечення секретності зазначених робіт, виключають можливість доступу до них сторонніх осіб, гарантують збереження носіїв секретної інформації.

3. У разі, коли держоргани додержуються передбачених законодавством вимог режиму секретності робіт та інших заходів, пов’язаних з використанням секретної інформації, порядку допуску осіб до державної таємниці, прийому іноземних громадян, а також порядку здійснення технічного та криптографічного захисту секретної інформації.

4. У структурі державного органу має бути створено режимно-секретний орган, якщо інше не передбачено цим Законом.

Які окремі вимоги стосовно наявності спеціальних правових знань покладено на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування у контексті доступу до державної таємниці?

Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, мають бути обізнані з чинним законодавством про державну таємницю. Термін дії дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, встановлюється Службою безпеки України і не може перевищувати 5 років. Його тривалість залежить від обсягу робіт (діяльності), що здійснюються державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, ступеня секретності та обсягу пов’язаних з цими роботами (діяльністю) відомостей, що становлять державну таємницю, а також категорії режиму секретності.

Чи потрібно в держоргані створювати окремі підрозділи для виконання режимно-секретних функцій, пов’язаних із держтаємницею? З ким треба взаємодіяти у цьому напрямку професійної діяльності?

Стаття 21 Закону «Про державну таємницю» має назву «Режимно-секретні органи», і тому за загальним правилом державні органи організаційно, структурно мають бути готові до роботи з інформацією та документами, що містять державну таємницю. В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

І ще слід взаємодіяти із СБУ. Бо створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.

Якою має бути організаційна структура режимно-секретного органу у загальній структурі державного органу? Які слід буде зробити погодження перед призначенням фахівця на керівну посаду?

До складу режимно-секретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці, залежно від специфіки діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

А далі керівництву державного органу слід визначитися із певними керівними посадами, залежно від обсягів робіт, пов’язаних із держтаємницею. В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях із значним обсягом робіт, пов’язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов’язки та права керівника РСО. Натомість у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов’язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов’язки та права працівників РСО.

Призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО та їх заступників, а також видання наказу про покладення на окремого працівника обов’язків щодо забезпечення режиму секретності здійснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищих державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. РСО комплектуються спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці із ступенем секретності «Цілком таємно», якщо характер виконуваних робіт не вимагає допуску до державної таємниці із ступенем секретності «Особливої важливості». Якщо державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа або організація не провадить діяльність із секретною інформацією, що має ступені секретності «Цілком таємно» та «Особливої важливості», РСО такого органу, підприємства, установи або організації комплектується спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці зі ступенем секретності «Таємно».

Які існують види допуску до державної таємниці?

Тут ключовим моментом, передбаченим статтею 22-ю Закону «Про державну таємницю», є допуск громадян до державної таємниці. Визначено і певні особливості допуску громадян до державної таємниці. Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі 3 форми допуску до державної таємниці:

форма 1 — для роботи із секретною інформацією, що має ступені секретності «Особливої важливості», «Цілком таємно» та «Таємно»;

форма 2 — для роботи із секретною інформацією, що має ступені секретності «Цілком таємно» та «Таємно»;

форма 3 — для роботи із секретною інформацією, що має ступінь секретності «Таємно».

Також визначено наступні терміни дії допусків:

для форми 1 — 5 років;

для форми 2 — 7 років;

для форми 3 — 10 років.

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки.

Чи передбачено здійснення компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, через надзвичайно велику міру відповідальності?

Така соціально важлива правова норма, особливо в сучасну еру інформаційних технологій, з’явилася у нашому законодавстві відносно нещодавно. З початку раніше засекречена постанова КМУ № 414 згідно з урядовим розпорядженням № 490-р від 19.03.2008 р. стала доступною для широкого загалу: було знято позначку «Не для друку».

Ця постанова має назву «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», якою затверджено «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці».

Це Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю. Ця норма (п. 1 Положення) застосовується з 1 січня 2018 року.

Далі особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації:

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Особливої важливості», — 20 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Цілком таємно», — 15 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Таємно», — 10 відсотків (ця норма теж застосовується з 1 січня 2018 року).

А ще 15.01.2019 р. набрала чинності постанова КМУ від 10 січня 2019 року № 6 «Про внесення змін до Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці». Тепер працівникам режимно-секретних органів в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) установлюється залежно від ступеня секретності інформації у таких розмірах:

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Особливої важливості», — 60 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Цілком таємно», — 50 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Таємно», — 30 відсотків.

Які із фахівців вважаються такими, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю? Ким визначається персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки?

Такими, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов’язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці. Персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

За яких умов має виплачуватися надбавка за проведення діяльності, пов’язаної з держтаємницею? Які додаткові соціальні трудові гарантії передбачені для фахівців, що працюють в умовах режимних обмежень?

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю (такі дозволи надаються органами СБУ). Особи, які працюють в умовах режимних обмежень, мають переважне право залишатися на роботі у разі вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (п. 7 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці»).

Які додаткові зобов’язання покладено на фахівця держоргану для його подальшої роботи з інформацією, що містить державну таємницю?

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки.

Умовно кажучи, на основі липневого урядового нововведення фахівці держорганів, що працюватимуть з державно-секретною інформацією та матимуть доступ до державної таємниці, відтепер не є фахівцями з обслуговування, а стають окремою підгрупою. Наскільки це підвищить статус такого фахівця, покаже час. А от до нових процедур та зобов’язань перед державою, відповідальності за порушення вимог дотримання державної таємниці тепер відповідні працівники мають бути готовими.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд