ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889.
Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Проєкт Закону, Проєкт № 3748 — проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення проходження державної служби» від 26.06.2020 р. № 3748.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення проходження державної служби» було підготовлено НАДС. Проєкт, на думку розробників, містить рішення проблемних питань, які допоможуть створити ефективний механізм правовідносин на державній службі.
Проєктом Закону, зокрема, пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України, що стосуються:
вступу на державну службу, її проходження та припинення;
реалізації права визначеного переможця конкурсу на державну службу і обов’язкове призначення на відповідну посаду;
проблеми удосконалення і прозорості системи оплати праці;
запровадження окремої класифікації посад державної служби;
оптимізації штатної чисельності державних органів за рахунок скорочення вакантних посад, що існують з метою утворення фонду економії для надмірних стимулюючих виплат.
Проєкт Закону, за задумом розробників, містить механізми кар’єрного просування державних службовців шляхом запровадження можливості переведення на вищі посади державної служби в межах категорії посад та «сім’ї» посад відповідно до Каталогу типових посад державної служби протягом одного року після отримання відмінної оцінки за результатами щорічного оцінювання.
Проєкт також розвиває норми щодо запровадження кандидатського та кадрового резерву, що має формуватися з кандидатів на посади державної служби, які успішно пройшли конкурсний відбір, але не були визначені переможцями конкурсу, та кандидатів, які отримали відкладене право на призначення на посади державної служби відповідно.
Розробники пропонують посилити дисциплінарну відповідальність державних службовців, зокрема за повторне вчинення дисциплінарних проступків, шляхом застосування більш суворого виду стягнення (догана → неповна службова відповідність → звільнення). А також пропонують наділити суб’єкта призначення правом звільнити державного службовця у разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої професійної компетентності.
Зміни до Закону № 1700 передбачають заходи, спрямовані на оптимізацію процедури проведення спеціальної перевірки.
Розробники запевняють, що впровадження оновленої системи оплати праці передбачається здійснити у межах затверджених видатків на оплату праці для органів державної влади. Розміри посадових окладів на посадах державної служби будуть переглянуті за рахунок перерозподілу коштів, які наразі виділяються на оплату надбавок за ранг державного службовця, за вислугу років, премії за результатами щорічного оцінювання, інших тимчасово встановлених стимулюючих виплат, а також скорочення тієї кількості посад, які були вакантними протягом останніх трьох років.
Давайте розглянемо нововведення більш детально, і розпочнемо із змін до КЗпП і Закону № 1700.
КЗпП, ЗАКОН № 1700
Із КЗпП пропонується прибрати деякі норми ст. 492 , які стосуються специфіки вивільнення державних службовців. Розробники залишають норму ч. 1 цієї статті: «Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці». Тим самим усувається дубляж норм в КЗпП та Законі № 889. Але норми вивільнення працівників, які мають статус державних службовців, і в подальшому будуть здійснюватися у порядку, визначеному нормами Закону № 889.
У Законі № 1700 пропонується здебільшого змінити норми, що стосуються спецперевірки, і ст. 57 Закону № 1700 буде визначати новий порядок її проведення.
Так, відповідно до пропозицій спеціальна перевірка має, як і раніше, проводитися за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п’яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається.
Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Водночас для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, має подати до відповідного органу:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
3) реквізити документа, що підтверджує наявність відповідного ступеня освіти, вченого звання та наукового ступеня;
4) реквізити військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
5) інформацію про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
6) підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1700.
| Наразі це: 1) письмова згода на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографія; 3) копія паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я; 6) копія військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних); 7) довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності). |
Далі. Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 Закону № 1700, подаватимуть інформацію для проведення спеціальної перевірки, як і раніше, протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
Після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилатиме до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.
Запит підписуватиме керівник органу, на посаду в якому претендує особа, або уповноважена ним особа.
Спеціальна перевірка проводитиметься:
1) Національною поліцією і Державною судовою адміністрацією України — щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості, її зняття, погашення, а також щодо визнання особи обмежено дієздатною чи недієздатною;
2) НАЗК — щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік та щодо наявності в особи корпоративних прав;
3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу — щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання;
4) Службою безпеки України — щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних Служби безпеки України);
5) Міністерством оборони України, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя — щодо відношення особи до військового обов’язку (за винятком випадків персонально-якісного обліку військовозобов’язаних Служби безпеки України).
До проведення спеціальної перевірки можуть бути залучені інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу, зазначених у цій статті, або достовірності документів, передбачених цією статтею.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей лише у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п’яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.
Результати спеціальної перевірки та рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки можуть бути оскаржені до суду.
ЗАКОН № 889
Визначення. Ми пам’ятаємо, що відповідно до Закону № 889 посада державної служби — визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Розробники ще пропонують законодавчо визначити:
вищу посаду — посада державної служби, яка належить до вищої підкатегорії посад державної служби, незважаючи на юрисдикцію державного органу, а також посада державної служби у державному органі з вищою юрисдикцією в межах однієї підкатегорії посад державної служби;
нижчу посаду — це посада державної служби, що належить до нижчої підкатегорії посад державної служби, незважаючи на юрисдикцію державного органу, а також посада державної служби у державному органі з нижчою юрисдикцією державного органу в межах однієї підкатегорії посад державної служби;
рівнозначну посаду — посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби у державному органі тієї самої юрисдикції.
До визначень додаються й такі:
єдина інформаційна система управління людськими ресурсами — як сукупність організаційних і технічних засобів, які забезпечують формування інформаційного ресурсу щодо управління персоналом в державних органах, зокрема інформації про структуру та штатні розписи державних органів, посади державної служби, особові справи державних службовців, нарахування і оплату праці, заохочення, відпустки, службову кар’єру, службову дисципліну, професійну компетентність та професійне навчання;
функції із забезпечення діяльності державного органу (колишні функції з обслуговування) — діяльність працівників державного органу, до основних посадових обов’язків яких, у переважній більшості, не належить здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 цього Закону, та яка передбачає здійснення повноважень, пов’язаних із забезпеченням належних умов функціонування державного органу;
юрисдикція державного органу — поширення повноважень відповідного державного органу на конкретну територію:
на всю територію України;
на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міста Києва або Севастополя;
на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
На цьому нововведення не закінчуються, а тільки розпочинаються, але їх краще розбирати дивлячись на порівняльну таблицю.
| Чинна редакція | Майбутня редакція |
| Стаття 7. Основні права державного службовця | |
| 1. Державний службовець має право на: … 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); … 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків; … 14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. … | 1. Державний службовець має право на: … 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби; … 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності, результатів службової діяльності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків; … Виключити … |
| Стаття 9. Підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення | |
| 2. Державний службовець зобов’язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Під час виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби. … | 2. Державний службовець зобов’язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім виконання наказів (розпоряджень), доручень з явними ознаками кримінального правопорушення. Під час виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби. |
| 6. Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення. | 6. Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен повідомити про це такого керівника, виклавши свої застереження у письмовій формі із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів, які будуть порушені у випадку виконання такого наказу (розпорядження), доручення. У разі отримання наказу (розпорядження), доручення з явними ознаками кримінального правопорушення, державний службовець, крім дій, передбачених абзацом першим цієї частини, зобов’язаний повідомити у письмовій формі про це юридичну службу державного органу, в якому він працює, а також може повідомити керівника вищого рівня або орган вищого рівня. Якщо наказ (розпорядження), доручення не буде відмінено, змінено чи призупинено в одноденний строк після повідомлення такого керівника про застереження, державний службовець зобов’язаний виконувати такий наказ (розпорядження), доручення (за умови, що він не має явних ознак кримінального правопорушення), повідомивши у письмовій формі про зазначені застереження юридичну службу державного органу, в якому він працює. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання наказу (розпорядження), доручення з явними ознаками кримінального правопорушення. У випадку підтвердження невідповідності законодавству наказу (розпорядження), доручення юридична служба державного органу готує в установленому порядку висновок та/або пропозиції щодо правильного застосування законодавства, які направляє відповідному керівнику та повідомляє державного службовця. В іншому випадку юридична служба письмово інформує зазначених осіб про відповідність законодавству наказу (розпорядження), доручення. |
| 8. Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов’язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк. У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим. | 8. Керівник у разі отримання застереження державного службовця щодо законності виданого ним наказу (розпорядження), доручення зобов’язаний розглянути таке застереження в одноденний строк. За результатами розгляду протягом зазначеного строку керівник повинен відмінити, змінити або підтвердити відповідний наказ (розпорядження), доручення. Виконання відповідного наказу (розпорядження), доручення у той самий строк може бути призупинено у разі необхідності додаткового вивчення питання, зокрема для отримання відповідних висновків та/або пропозицій щодо правильного застосування законодавства юридичною службою державного органу. У разі недоведення керівником до відома державного службовця свого рішення щодо отриманих застережень, виданий ним наказ (розпорядження), доручення вважається підтвердженим. |
| Стаття 17. Керівник державної служби в державному органі | |
| 2. Керівник державної служби: … Відсутній … | … 2. Керівник державної служби: … 121) забезпечує в установленому порядку впровадження у державному органі Єдиної інформаційної системи управління людськими ресурсами; … |
| Стаття 19. Право на державну службу | |
| 2. На державну службу не може вступити особа, яка: … 3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; | 2. На державну службу не може вступити особа, яка: … 3) має судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; |
| Стаття 20. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу | |
| 5) для посад категорії «В» — наявність вищої освіти ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за рішенням суб’єкта призначення, вільне володіння державною мовою. Відсутній | 5) для посад категорії «В» — наявність вищої освіти ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за рішенням суб’єкта призначення, вільне володіння державною мовою. Особа, яка претендує на зайняття посади керівника державної служби в державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, крім загальних вимог, передбачених пунктом 1 цієї частини, також повинна володіти однією з таких іноземних мов: англійська, німецька, французька, іспанська. |
| 3. Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 3. Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», визначаються суб’єктом призначення з урахуванням вимог спеціального законодавства, що регулюють діяльність відповідного державного органу, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Стаття 23. Оприлюднення інформації про проведення конкурсу | |
| 2. Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «А» приймає суб’єкт призначення, на посади державної служби категорій «Б» і «В» — керівник державної служби відповідно до цього Закону. Суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). … | 2. Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «А», а також категорії «Б», які здійснюють повноваження керівника державної служби, приймає суб’єкт призначення, на інші посади державної служби категорії «Б» або «В» — керівник державної служби відповідно до цього Закону. Рішення про оголошення конкурсу приймається не пізніше трьох місяців з дня, коли посада стала вакантною, або з дня оприлюднення інформації про відсутність переможця конкурсу. Суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). |
| Стаття 24. Скорочення вакантних посад | |
| 1. Вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не оголошено конкурс, підлягають скороченню. | 1. Вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не здійснено призначення, підлягають скороченню шляхом зменшення граничної чисельності державних службовців державного органу на відповідну кількість таких вакантних посад. 2. Скорочення граничної чисельності працівників органів виконавчої влади відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Стаття 25. Інформація для участі у конкурсі* | |
| 1. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: … | 1. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: |
| 3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; … | Виключити |
| 8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії «А» — підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається. … | Виключити |
| 5. Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи. Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше. У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається. | Виключити |
| * Оскільки спеціальна перевірка та перевірка відповідно до Закону України «Про очищення влади» проводиться лише стосовно переможця конкурсу, виключення необхідності подання для участі у конкурсі зазначених документів спростить порядок подання та обробки переліку документів для участі у конкурсі. Крім того, зазначені документи не мають методологічної цінності для безпосереднього проведення конкурсу. | |
| Стаття 28. Оформлення та оприлюднення результатів конкурсу | |
| 1. Рішенням Комісії або конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше п’яти осіб на одну посаду), для вибору суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу. Результатами конкурсу є визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу. | 1. Результатами конкурсу є визначений переможець на зайняття посади державної служби, а також другий і третій за результатами конкурсу кандидат на зайняття посади державної служби (за наявності). |
| 2. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років. | 2. Переможцем конкурсу, другим і третім за результатами конкурсу кандидатами на зайняття посади державної служби є особи, які за результатами складення загального рейтингу кандидатів зайняли відповідно перше, друге та третє місце. У разі проведення одного конкурсу на декілька посад державної служби категорій «Б» або «В» конкурсна комісія визначає переможців конкурсу відповідно до кількості посад, на які проводився конкурс. Наступні за переможцями у рейтингу кандидати, відповідно до кількості посад, на які проводився конкурс, є другими за результатами конкурсу кандидати на зайняття таких посад. У такому випадку треті за результатами конкурсу кандидати на зайняття посади державної служби не визначаються. |
| 3. Інформація про відсутність визначених Комісією або конкурсною комісією кандидатур для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). | 3. Інформація про результати конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). |
| 4. Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. | 4. Рішення Комісії або конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні її членами, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається відповідно у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби або в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом двох років. |
| 5. Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. | |
| 6. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. | 6. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. |
| 7. Скарга на рішення Комісії або конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. Кандидат, який оскаржує рішення Комісії або конкурсної комісії, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги | 7. У разі встановлення факту порушення умов або порядку проведення конкурсу на зайняття посади державної служби категорій «Б» або «В», що могло істотно вплинути на його результати, винні у допущенні такого порушення державні службовці державного органу, в якому проводився конкурс, притягаються до відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. |
| Стаття 29. Відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу на посаду державної служби | |
| 1. Суб’єкт призначення за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби має право на повторне визначення переможця конкурсу серед запропонованих Комісією або конкурсною комісією кандидатів та його призначення на таку посаду, якщо вона стане вакантною протягом одного року з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки. Інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється кандидатам, які були відібрані Комісією або конкурсною комісією згідно з абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, протягом п’яти календарних днів. | 1. Другий і третій за результатами конкурсу кандидат на зайняття посади державної служби мають право на почергове призначення на таку посаду протягом одного року з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду. Інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється другому і третьому за результатами конкурсу кандидату протягом п’яти календарних днів. Право третього за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади державної служби реалізується, якщо другий за результатами конкурсу кандидат відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду, а також у разі, якщо посада стане вакантною. |
| 2. У разі звільнення з посади протягом року або непризначення з інших причин переможця конкурсу, визначеного за результатами проведення одного конкурсу на декілька посад державної служби, відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу та його призначення на таку посаду реалізується в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. | 2. Відкладене право на зайняття посади державної служби реалізується також у разі якщо особа, яка призначена за результатами конкурсу, перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці для догляду за дитиною, відсутня на службі у зв’язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду. |
| 3. У разі проведення одного конкурсу на декілька посад державної служби категорії «Б» або «В» відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади державної служби категорії «Б» або «В» першочергово реалізується тією особою, рейтинг якої є вищим. | |
| Стаття 291. Кандидатський резерв та кадровий резерв* | |
| 1. З метою можливості активного пошуку та широкого залучення кандидатів для зайняття посад державної служби, що відповідають визначеним вимогам до професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, утворюються кандидатський резерв і кадровий резерв. | |
| 2. До кандидатського резерву включаються кандидати на посади державної служби, які успішно пройшли всі етапи оцінювання під час конкурсного відбору. Результати централізованого проведення оцінювання професійних компетентностей кандидатів, які включені до кандидатського резерву, використовуються державними органами у разі участі таких кандидатів у конкурсах на зайняття посад державної служби. Кандидати на посади державної служби, зараховані до кандидатського резерву для участі у конкурсі подають лише інформацію, передбачену пунктами 2 та 7 частини першої статті 25 цього Закону. Кандидати на посади державної служби, зараховані до кандидатського резерву, можуть використовувати Єдиний портал вакансій державної служби для підбору підходящих посад, на які оголошено конкурс, відповідно до компетентностей, якими вони володіють. | |
| 3. Кадровий резерв формується із кандидатів на посади державної служби, які мають відкладене право на зайняття посади державної служби, передбачене статтею 29 цього Закону. Зазначені кандидати зараховуються до кадрового резерву терміном на один рік з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби. Протягом одного року з дня зарахування до кадрового резерву кандидат на зайняття посади державної служби за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби з урахуванням функціональної спрямованості відповідно до Каталогу типових посад державної служби, у цьому або іншому державному органі. | |
| 4. Порядок формування і організація роботи з кандидатським резервом і кадровим резервом визначаються Кабінетом Міністрів України | |
| * Закон наразі не містить норм для можливості створення і функціонування ефективного кандидатського резерву. Запровадження таких змін дозволить швидше заповнювати (заміщати) посади державної служби, здійснювати успішне управління кандидатським потенціалом як одним із сучасних інструментів управління персоналом, користуючись єдиною, об’єктивною та захищеною електронною системою. | |
| Стаття 30. Повторний конкурс | |
| 1. Повторний конкурс проводиться у разі: … 4) відмови переможця від зайняття посади державної служби або відсутності кандидатур, визначених Комісією або конкурсною комісією для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу. | 1. Повторний конкурс проводиться у разі: … 4) відмови від зайняття посади державної служби переможця, а також другого і третього за результатами конкурсу кандидатів на зайняття посади державної служби (за наявності). |
| Стаття 31. Порядок призначення на посаду державної служби | |
| 1. На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. | 1. На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Особа, визначена переможцем конкурсу, не пізніше ніж через 14 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби подає до державного органу заяву про призначення та необхідні для цього документи, зокрема, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій статті 25 цього Закону. У разі неподання зазначених документів вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. Перед призначенням на посаду державної служби подається декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше. У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається. |
| 3. На посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб’єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п’яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції. | 3. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається не пізніше десяти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції, та підписання з відповідною особою контракту про проходження державної служби (у разі укладення). |
| 5. У разі відмови особи від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладення) вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу. | 5. У разі відмови особи від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладення) вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого і третього за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади державної служби. |
| 8. Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 цього Закону, крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника. | 8. Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена частиною другою статті 52 цього Закону, крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника. |
| Стаття 311. Контракт про проходження державної служби | |
| 1. З особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 1. З особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорій «Б» і «В», може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| 2. Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає: 1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом; 2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності; 3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту; 4) порядок укладання контрактів; 5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; 6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту; 7) особливості укладання окремих контрактів. | 2. Порядок укладання контрактів про проходження державної служби, зокрема, визначає умови, за яких призначення (переведення) на посаду державної служби може здійснюватися з укладанням контракту про проходження державної служби, зміст, процедуру укладення, зміни та припинення дії такого контракту. За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, що не суперечать цьому Закону та не звужують обсяг прав державного службовця. На державних службовців з якими укладається контракт про проходження державної служби поширюється дія цього Закону, крім статей 29 і 44 та законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2, 118, 119 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України. |
| 3. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу. | 3. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до оголошення конкурсу або заміщення такої посади шляхом переведення. |
| 5. До істотних умов контракту належать: 1) місце роботи і посада державної служби; 2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; 3) дата набрання чинності та строк дії контракту; 4) права та обов’язки сторін; 5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; 6) режим праці та відпочинку; 7) умови оплати праці; 8) відповідальність сторін та вирішення спорів; 9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту. За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби. При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом. | 5. До істотних умов контракту належать: 1) місце роботи і посада державної служби; 2) дата набрання чинності та строк дії контракту; 3) права та обов’язки сторін; 4) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; 5) умови оплати праці; 6) відповідальність сторін та вирішення спорів; 7) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту. |
| 9. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб’єктом призначення або керівником державної служби і є невід’ємною частиною акта про призначення на посаду. | 9. Контракт про проходження державної служби укладається: у разі проведення конкурсу — не пізніше 30 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби або не пізніше десяти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки (у випадку необхідності її проведення); у разі переведення — не пізніше дня звільнення державного службовця з посади, з якої він переводиться. |
| Стаття 34. Строкове призначення | |
| 3. Чисельність посад державної служби в державному органі, на які здійснюється строкове призначення, не може перевищувати 7 відсотків загальної штатної чисельності посад державної служби в державному органі | 3. Кількість осіб, які призначаються (переводяться) на посади державної служби категорій «Б» і «В» з укладанням контракту про проходження державної служби, не може перевищувати 3 відсотків штатної чисельності посад державної служби в державному органі. |
| Стаття 37. Особова справа державного службовця | |
| 1. Стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якій зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові; 2) дата і місце народження; 3) сімейний стан; 4) освіта і спеціальність; 5) результати конкурсу; 6) реквізити акта про призначення на посаду; 6-1) реквізити контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 7) дата і місце (державний орган) складення Присяги державного службовця; 8) відомості про проходження державної служби в державному органі (посада, категорія посади та ранг державного службовця, відомості про професійне навчання, стажування, відрядження за кордон, переведення в цьому державному органі); 9) відомості про оцінювання результатів службової діяльності; 10) вид і строки надання відпустки; 11) інформація про заохочення; 12) інформація про дисциплінарні стягнення та їх зняття; 13) підстава звільнення з посади державної служби з посиланням на статтю, частину та пункт цього або іншого закону України. | 1. Стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якій, зокрема, зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові; 2) дата народження; 3) освіта і спеціальність; 4) відомості про роботу за контрактом про проходження державної служби (у разі укладення); 5) відомості про відпустки; 6) інформація про заохочення; 7) інформація про дисциплінарні стягнення та їх зняття; 8) інші відомості про проходження державної служби в державному органі (займані посади, категорія та підкатегорія посади, ранг державного службовця, відомості про складення Присяги державного службовця, професійний розвиток, результативність службової діяльності тощо); 9) підстава звільнення з посади державної служби з посиланням на статтю, частину та пункт цього або іншого закону України. |
| Стаття 39. Ранги державних службовців | |
| … 6. Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності. Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. … | … 6. Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки. Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом року з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. … |
| Стаття 40. Просування державного службовця по службі* | |
| 1. Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до цього Закону. | 1. Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням його професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади відповідно до частини першої статті 22 та частини дев’ятої статті 44 цього Закону. |
| * Зміни запроваджують інструмент для реалізації положень статті 40 Закону. Наразі умови просування на державній службі фактично відсутні, оскільки кар’єрне зростання без проходження конкурсу неможливе. Водночас запропоновані зміни містять об’єктивні умови для такого просування, які унеможливлюють корупційні ризики. | |
| Стаття 43. Зміна істотних умов державної служби | |
| 3. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: … 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту). Відсутній … | 3. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: … 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту). Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов’язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов’язків. |
| Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності | Стаття 44. Управління результативністю службової діяльності |
| 1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри. | 1. З метою підвищення якості виконання завдань і функцій держави, а також ефективності діяльності державних органів здійснюється управління результативністю службової діяльності державних службовців. |
| 2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). | 2. На основі стратегії державного органу на відповідний рік державному службовцю встановлюються завдання та показники результативності, ефективності, якості виконання поставлених завдань. Такі завдання мають відображати роль державного службовця у досягненні стратегії державного органу, цілі, на які спрямовано діяльність такого державного службовця, та способи її досягнення. |
| 3. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб’єктом призначення. | 3. Службова діяльність державних службовців щороку підлягає оцінюванню для визначення ступеня досягнення встановлених завдань за показниками результативності, ефективності та якості виконання поставлених завдань. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб’єктом призначення. |
| 6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). | 6. Протягом року з дня затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності з негативною оцінкою до такого державного службовця не застосовуються заходи заохочення та не присвоюється черговий ранг. |
| 7. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. | 7. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем до суду. |
| 9. Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону. | 9. Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону та протягом року з дня затвердження висновку щодо результатів оцінювання їх службової діяльності з відмінною оцінкою можуть бути призначені (переведені) суб’єктом призначення або керівником державної служби на вищу посаду державної служби у тому самому або іншому державному органі в межах займаної категорії посад, а також з урахуванням функціональної спрямованості відповідно до Каталогу типових посад державної служби. Таке призначення (переведення) здійснюється з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей державного службовця та лише за його згодою. |
| Стаття 48. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців | Стаття 48. Управління професійним розвитком державних службовців |
| 1. Державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно. | 1. Державним службовцям створюються умови для їх постійного професійного розвитку шляхом професійного навчання (підготовки, підвищення кваліфікації, стажування, самоосвіти) з урахуванням результатів визначення відповідних потреб. |
| 2. Професійне навчання державних службовців проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації, зокрема у сфері публічного управління та адміністрування, у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном. Положення про систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 2. Професійне навчання державних службовців проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему професійного навчання у закладах освіти, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном. Положення про систему професійного навчання державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| 4. Керівник державної служби у межах витрат, передбачених на утримання відповідного державного органу, забезпечує організацію професійного навчання державних службовців, підвищення кваліфікації державних службовців на робочому місці або в інших установах (організаціях), а також має право відповідно до закону закуповувати послуги, необхідні для забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців, у підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб. | 4. Керівник державної служби у межах витрат, передбачених на утримання відповідного державного органу, забезпечує організацію професійного навчання державних службовців, у тому числі у встановленому порядку закупівлю послуг, необхідних для забезпечення професійного навчання державних службовців у закладах освіти, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, а також у фізичних осіб. |
| 5. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації — не рідше одного разу на три роки. Необхідність професійного навчання державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою управління персоналом державного органу за результатами оцінювання службової діяльності. | 5. Професійне навчання державних службовців проводиться протягом проходження служби. |
| 6. Керівник державної служби забезпечує професійне навчання державних службовців, вперше призначених на посаду державної служби, протягом року з дня їх призначення. | 6. Служба управління персоналом узагальнює потреби державних службовців і вносить керівнику державної служби пропозиції щодо організації професійного навчання державних службовців. |
| Стаття 50. Оплата праці державних службовців* | |
| 1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. | 1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця залежить від його кваліфікації та досвіду, важливості і складності роботи на посаді, міри покладеної відповідальності, результативності, ефективності та якості виконання обов’язків. |
| 2. Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). | 2. Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; Виключити 6) премії (у разі встановлення). |
| 3. За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік. | 3. За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; Виключити При цьому розмір премії, передбаченої пунктом 1 цієї частини, не може перевищувати 100 відсотків посадового окладу державного службовця, а загальний розмір премії, передбаченої пунктом 2 цієї частини, яку може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік. |
| * Зміни передбачені Концепцією реформування системи оплати праці державних службовців, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 622-р. | |
| Стаття 52. Надбавки, доплати, премії та компенсації | |
| 1. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. | 1. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. |
| 2. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби. | 2. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця або за вакантною посадою державної служби здійснюється у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця або посадового окладу за відповідною вакантною посадою. Строк виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця не може перевищувати шість місяців, а за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби — строку, визначеного частиною восьмою статті 31 цього Закону. |
| 3. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця. | 3. Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. |
| 4. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою. | 4. Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу відповідно до Положення про преміювання, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| 5. Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. | 5. Премія за результатами оцінювання службової діяльності та квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті. |
| 6. Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності). | 6. Премії виплачуються в межах фонду преміювання, який встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік. |
| 7. Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. | |
| 8. Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті. | |
| Стаття 53. Заохочення державних службовців | |
| … 3. Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення. | … 3. Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом року з дня затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності з негативною оцінкою та/або протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження). |
| Стаття 59. Порядок і умови надання щорічних відпусток | |
| 1. Щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю. | 1. Щорічна відпустка та/або її невикористана частина надається державному службовцю, як правило, до кінця робочого року. |
| 2. У разі невикористання державним службовцем щорічної відпустки протягом 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається така відпустка, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. При цьому тривалість використаної державним службовцем частини щорічної відпустки не повинна бути менше ніж 14 календарних днів. | |
| 3. Порядок та умови надання державним службовцям щорічних відпусток визначаються законодавством про працю. | |
| Стаття 66. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування* | |
| 1. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. | 1. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. |
| 2. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. | 2. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 та 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням або оголосити догану такому державному службовцю. |
| 3. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. | 3. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 7, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може оголосити догану або попередити про неповну службову відповідність такого державного службовця. |
| 4. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. | 4. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 8 та 9 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити про неповну службову відповідність або прийняти рішення про звільнення такого державного службовця. 5. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 10, 11, 13 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби приймає рішення про звільнення такого державного службовця. |
| 5. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9–11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. | 5. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 10, 11, 13 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби приймає рішення про звільнення такого державного службовця. |
| 6. У разі вчинення під час дії дисциплінарного стягнення державним службовцем дисциплінарного проступку того ж виду, за який до нього застосовано це дисциплінарне стягнення, суб’єкт призначення або керівник державної служби може застосувати до такого державного службовця більш суворе стягнення (у випадку дії зауваження може бути оголошено догану, у випадку дії догани може бути попереджено про неповну службову відповідність, у випадку дії попередження про неповну службову відповідність може бути прийняте рішення про звільнення відповідного державного службовця). | |
| * Запропоновані зміни покликані застосувати суворіше стягнення для справедливого та об’єктивного вирішення ситуації. Запропоновані зміни надають суб’єкту призначення дієвий інструмент для накладання адекватної дисциплінарної відповідальності у разі необхідності. | |
| Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення | |
| … 3. Суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов’язку суб’єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення. … | … 3. Суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб’єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. Не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків звільнень. … |
| Розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» | |
| 14. … Керівники державної служби протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат, що затверджується Кабінетом Міністрів України. | Виключити |
