Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Карантинний» виклик до військкомату

Меренкова Світлана, головний бухгалтер і начальник відділу бухгалтерського обліку та фінансово-господарського забезпечення Головного управління Держпраці у Харківській області
Держслужбовець Липень, 2020/№ 7
В обраному У обране
Друк
Під час карантину працівникові нашої установи надійшла повістка з військкомату. Він направлений на проходження військово-лікарської комісії. У зв’язку з карантином працівник не працює, тому виникло запитання: чи повинна установа якось оплачувати йому період проходження медобстеження?

Проходження медичного обстеження за направленням військкомату підпадає під дію ст. 119 КЗпП (виконання державних і громадських обов’язків). Зазвичай його проводять у будні дні. Отже, керуючись зазначеною нормою КЗпП, роботодавець зобов’язаний у цей період зберегти за працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток. Аналогічні вимоги знаходимо в ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

Увага! У загальному випадку повістка з військкомату буде для роботодавця підставою видати наказ про звільнення працівника від роботи на час проходження обстеження.

Повістка за підписом військового комісара зобов’язує військовозобов’язаного працівника пройти медичне обстеження. Разом із повісткою на медкомісію у військкоматі зазвичай видається «картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного», до якої заносяться результати аналізів і висновки лікарів. Саме повістка за підписом військового комісара, яка зобов’язує військовозобов’язаного пройти медичне обстеження з чітко вказаним терміном, та довідка районного (міського) військового комісаріату про проходження медичного огляду і є підставою для оплати працівникові середнього заробітку за ці дні.

За бажанням працівника, який проходив обстеження в лікувально-профілактичних установах за направленням військкоматів, також може бути видана довідка. Відповідно до п. 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, вона має бути засвідчена підписом завідувача відділення і печаткою такої лікувально-профілактичної установи. Ця довідка також підтвердить факт проходження медогляду. У запитанні, що розглядається, зазначено, що працівник, який був направлений військкоматом на медкомісію, не працював. Проте причина такої нероботи не озвучена. Тому розглянемо два можливих варіанти. Перший — в установі оформлений простій, другий — працівник перебував у відпустці без збереження зарплати, яка надається на підставі ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Простій. Якщо працівник заздалегідь повідомив про направлення на медкомісію, то роботодавець перериває для такого працівника простій на період медогляду і видає наказ про звільнення від роботи на час проходження медогляду.

Відпустка за свій рахунок. З неоплачуваною відпусткою трохи складніше. У листі Мінсоцполітики від 17.10.2016 р. № 576/13/116-16 було надано роз’яснення, що відкликання з неоплачуваної відпустки за свій рахунок законодавством не передбачене.

Тому якщо працівник повідомляє про направлення на медкомісію, то одночасно з повісткою він повинен надати заяву з проханням перервати надану відпустку на час проходження медогляду.

Якщо ж працівник постфактум повідомив роботодавця про проходження медкомісії, то видавати заднім числом накази не треба.

Тут буде достатньо пояснювальної записки працівника і доданих до неї корінця повістки та довідки з лікувальної установи. Вони будуть підставою для внесення відповідних відміток до табеля обліку робочого часу (буквений код «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), а також для оплати виходячи із середнього заробітку.

Середній заробіток. Його розраховують відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, на який припадає початок медобстеження. Також тут слід урахувати вимоги абз. 6 п. 2 Порядку № 100.

Важливо! Час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають із розрахункового періоду.

Отже, якщо до розрахункового періоду увійшов час простою не з вини працівника і він оплачений виходячи з частини окладу (наприклад, з 2/3), то час простою і заробіток за ці дні не враховуємо при визначенні середньої зарплати (див. листи Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24.04.2009 р. № 247/13/8409).

На цій же підставі з двомісячного періоду виключаємо час відпустки без збереження зарплати, у тому числі й карантинної відпустки за свій рахунок. Нагадаємо, що з 17.03.2020 р. до ст. 26 Закону про відпустки були внесені зміни, якими передбачено, що неоплачувана відпустка може бути надана на період карантину, встановленого Кабміном. І час такої відпустки не включається до максимального 15-денного строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Крім того, при обчисленні «середньої» не враховують час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (період перебування у відпустці, на лікарняному, час виконання державних і громадських обов’язків, а також час перебування у відрядженні, якщо оплата здійснювалася виходячи із «середньої»).

Такий висновок випливає з абз. 2 п. 4 Порядку № 100 (див. також лист Мінсоцполітики від 26.01.2009 р. № 70/13/84-09).

Розглянемо порядок розрахунку «середньої» на прикладах.

Приклад 1. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. Розрахунковий період: квітень — травень 2020 року. З 01.04.2020 р. по 24.05.2020 р. працівник перебував у простої (оплата у розмірі 2/3 окладу), а тому відпрацював у розрахунковому періоді лише 5 днів. Зарплата за 5 робочих днів травня становить 1409,57 грн.

Дні простою не з вини працівника необхідно виключити з розрахункового періоду. Оплату за ці дні не враховуємо при розрахунку середнього заробітку.

Середньоденна зарплата дорівнює:

1409,57 грн : 5 роб. дн. = 281,91 грн.

Виходячи з розрахованої середньої зарплати оплачуємо дні проходження працівником військово-лікарської комісії.

Приклад 2. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року.

Розрахунковий період: квітень — травень 2020 року. У квітні працівник відпрацював 3 дні. А з 06.04.2020 р. по 31.05.2020 р. він перебував у відпустці без збереження зарплати на час карантину. Його зарплата за відпрацьовані дні у квітні становить 790,33 грн.

Дні неоплачуваної відпустки виключаємо з розрахункового періоду.

Середня зарплата становитиме:

790,33 грн : 3 роб. дн. = 263,44 грн.

Далі розглянемо ситуацію, коли всі два місяці, що передують місяцю, в якому працівник проходив медобстеження, він не працював. У такому разі використовуємо правило, встановлене в абз. 4 п. 2 Порядку № 100 (ср. 025069200). А саме: якщо працівник протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю початку медобстеження, не працював, то розрахунковим періодом будуть попередні 2 місяці роботи.

Приклад 3. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. Протягом двох місяців, що передують місяцю початку медобстеження (квітень — травень 2020 року), працівник не відпрацював жодного дня у зв’язку з відпусткою без збереження зарплати, яку він оформив на час карантину.

Отже, розрахунковий період: лютий — березень 2020 року. У цьому періоді він відпрацював 41 день (20 днів у лютому та 21 — у березні). Зарплата, нарахована в розрахунковому періоді, дорівнює 9815,40 грн.

Середньоденна зарплата становить:

9815,40 грн : 41 роб. дн. = 239,40 грн.

А якщо працівник протягом останніх 4 місяців не працював із поважних причин?

Тоді розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи із установленого працівникові окладу (тарифної ставки).

При цьому розрахунковий період (останні 2 календарних місяці роботи) використовується для визначення середньомісячного числа робочих днів.

Приклад 4. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. У березні — лютому 2020 року він хворів, у квітні перебував у відпустці без збереження зарплати, а у травні — у щорічній відпустці. Оклад працівника в червні 2020 року становить 4772 грн.

Працівник протягом останніх 4 місяців, що передують місяцю проходження медобстеження, не відпрацював жодного дня.

Розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи з його окладу і кількості робочих днів в останніх 2 місяцях, що передують місяцю проходження медобстеження, за графіком роботи установи.

Середньоденна зарплата дорівнює:

(4772 грн х 2 міс.) : (21 роб. дн.квітень + 19 роб. дн.травень) = 238,60 грн.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць