Антикорупційний калейдоскоп: щодо контролю декларацій за новими правилами

За даними офіційного вебсайту НАЗК (Єдиний державний реєстр декларацій/Статистичні дані), станом на початок робочого дня 01.06.2020 р. кількість поданих щорічних декларацій за 2019 рік становила 805 274.

У відповідності до статті 48 Закону НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю:

— щодо своєчасності подання — на підставі повідомлень, що надходять до НАЗК, зокрема, від державних органів, інших організацій, які відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали) або беруть (брали) участь у роботі відповідних комісій; інформації, що надходить до НАЗК від фізичних чи юридичних осіб, у тому числі від громадських об’єднань та їхніх представників, правоохоронних органів чи інших державних органів; самостійного виявлення НАЗК фактів неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;

— щодо правильності та повноти заповнення — такий контроль проводиться автоматично засобами програмного забезпечення Реєстру під час заповнення та подання такої декларації та з урахуванням технічних вимог до полів зазначеної форми декларації;

— логічний та арифметичний контроль — такий контроль проводиться після подання декларації автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій (далі — ЛАК).

Також НАЗК проводить повну перевірку декларацій відповідно до Закону.

Повна перевірка. Наказом НАЗК № 144/20 від 15.04.2020 р. затверджено новий Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Порядок) (попередній порядок був затверджений рішенням НАЗК від 10.02.2017 р. № 56).

Як зазначається у Порядку, повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, у тому числі з таких підстав, визначених Законом:

1) декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків;

2) у поданій декларації виявлено невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю;

3) подана суб’єктом декларування декларація містить поле (поля), у якому (яких) суб’єкт декларування обрав позначку «Член сім’ї не надав інформацію» (у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 46 Закону);

4) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Розгляд отриманої інформації здійснюється відповідно до вимог законодавства;

5) НАЗК встановило невідповідність рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя такого суб’єкта декларування.

Слід зауважити, що згідно з новим Порядком повна перевірка декларації проводиться у строк не більше ніж 120 календарних днів з дня початку строку перевірки (проти 60 днів, передбачених у старому порядку).

За наявності підстав, визначених у Порядку, строк проведення повної перевірки може бути продовжений на загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів. Порядком передбачено вичерпний перелік таких підстав.

Декларації, які відібрані НАЗК для проведення повної перевірки (у разі наявності однієї з підстав) у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, автоматизовано розподілятимуться уповноваженим особам для проведення обов’язкової повної перевірки.

Порядок черговості. У відповідності до абзацу шостого статті 50 Закону наказом НАЗК від 05.05.2020 р. № 172/20 затверджено Порядок відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення їх обов’язкової повної перевірки та визначення черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків (далі — Порядок черговості).

Як зазначається у пункті 3 цього наказу, до запровадження автоматизованого розподілу обов’язків з проведення повної перевірки декларацій між уповноваженими особами НАЗК розподіл зазначених обов’язків на уповноважених осіб здійснюється за окремим дорученням відповідного заступника Голови НАЗК. Днем початку строку проведення повної перевірки декларації вважається наступний робочий день за днем видання такого доручення.

Наказом НАЗК № 172/20, зокрема, встановлюється, що норми в частині здійснення повної перевірки декларацій, що відповідають рівню черговості, яка визначається за результатами застосування до декларації правил логічного та арифметичного контролю декларацій, набирають чинності з 01.09.2020 р. Крім того, повна перевірка декларацій здійснюється стосовно декларацій за 2019 рік, а також стосовно декларацій за наступні звітні періоди. Декларації, що подані службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктом декларування, який займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків, можуть бути перевірені НАЗК за попередній рік.

Отже, Порядком черговості для відбору НАЗК декларацій з метою проведення повної перевірки на підставі оцінки ризиків (від найвищого до найнижчого) встановлено сім рівнів черговості:

1) декларація, щодо якої складено доповідну записку про наявність підстав для проведення повторної повної перевірки;

2) декларація, що подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктом декларування, який займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків. Для цього рівня черговість таких осіб встановлюється окремим додатком до Порядку черговості, який у свою чергу має сорок шість позицій: починаючи, зокрема, від Президента України; далі — Прем’єр-міністр, члени Уряду; на 3-й позиції — перші заступники, заступники міністрів; на 23-й — державні службовці, посади яких належать до категорії «А», починаючи від керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників, закінчуючи керівником Українського інституту національної пам’яті; на 34-й — голови облдержадміністрацій, їх перші заступники та заступники; на 38-й — керівники державних органів, органів АРК, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, АРК, міст Києва або Севастополя, їх перші заступники та заступники; за ними на 39-му рівні — голови райдержадміністрацій, їх перші заступники та заступники; на 43-й — керівники державних органів районного рівня, їх перші заступники та заступники; керівники апаратів та самостійних структурних підрозділів державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, знаходяться на 44-й позиції.

Завершує список додатка 46-та позиція — інші службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, які, зрозуміло, не увійшли до попередніх 45 позицій;

3) декларація, що має значення показника рейтингу декларації, який дорівнює та перевищує граничний показник за результатами застосування до декларації правил ЛАК (застосовуватиметься починаючи з 01.09.2020 р.);

4) декларація, щодо якої складено доповідну записку про наявність підстав для проведення повної перевірки і є інформація про відображення недостовірних відомостей у декларації на суму, що може відрізнятися від достовірних, понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день подання декларації;

5) декларація, щодо якої складено доповідну записку про наявність підстав для проведення повної перевірки і є інформація про відображення недостовірних відомостей у декларації на суму, що може відрізнятися від достовірних, понад від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день подання декларації;

6) декларація, щодо якої встановлено невідповідність рівня життя декларанта задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя;

7) декларація, що має значення показника рейтингу декларації, який є меншим за граничний показник за результатами застосування до декларації правил ЛАК (застосовуватиметься починаючи з 01.09.2020 р.).

Джерела інформації. Які ж джерела інформації використовує НАЗК під час повної перевірки декларації?

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку НАЗК використовує такі шість основних джерел інформації:

1) відомості, отримані з інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;

2) відомості, надані суб’єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом НАЗК щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей;

3) відомості, у тому числі інформація з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, експертів, громадян та їх об’єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;

4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, інших джерел інформації, які стосуються конкретного суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені;

5) всі наявні в НАЗК відомості, у тому числі:

отримані НАЗК під час здійснення попередніх перевірок декларацій, поданих суб’єктом декларування та/або членами його сім’ї;

зібрані під час здійснення контролю декларацій за допомогою ЛАК, моніторингу способу життя суб’єкта декларування;

зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб’єктів звернення;

отримані під час реалізації повноважень щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контролю за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції;

6) відомості, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, дозвіл на використання яких та посилання на які у документах НАЗК наданий слідчим, детективом або прокурором відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

В окремих випадках для встановлення вартості незадекларованих активів НАЗК відповідно до законодавства може залучити спеціалістів та експертів.

Якщо ж у межах строку проведення повної перевірки відомостей, які необхідні для її проведення, неможливо одержати відповідні відомості, НАЗК проводить повну перевірку декларації відповідно до наявних у нього відомостей, про що зазначається у довідці про результати проведення повної перевірки декларації.

З метою проведення повної перевірки декларації НАЗК має право направляти запити про надання документів чи інформації, зокрема, до державних органів, інших установ, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб тощо. Такі суб’єкти зобов’язані надати запитувані НАЗК документи чи інформацію протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту.

Також у НАЗК є право направляти запити на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.

Слід звернути увагу читачів на те, що при встановленні точності оцінки задекларованих суб’єктом декларування активів НАЗК аналізує та порівнює відомості щодо вартості задекларованих активів з ринковою вартістю таких або аналогічних активів на дату їх набуття. У разі неможливості самостійного встановлення ринкової вартості задекларованих активів на дату їх набуття за наявності обґрунтованих сумнівів щодо точності задекларованих активів НАЗК відповідно до законодавства може залучати спеціалістів та експертів.

Відповідно до Порядку перевірка на наявність конфлікту інтересів полягає у встановленні на підставі даних, що зазначені або повинні бути зазначені в декларації, дотримання суб’єктом декларування обмежень щодо одержання подарунків, обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, обмежень після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та обов’язку щодо передачі в управління належних суб’єкту декларування підприємств чи корпоративних прав.

Щодо інформації, що містить банківську таємницю, яка необхідна для повної перевірки, то НАЗК отримує таку інформацію в порядку, визначеному законодавством.

Ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів під час повної перевірки декларації встановлюються шляхом визначення вартості активів, що набуті суб’єктом декларування, та порівняння її з інформацією про отримані таким суб’єктом декларування та членами його сім’ї законні доходи відповідно до декларацій такого суб’єкта декларування та інших відомостей, отриманих під час повної перевірки.

За результатами проведення повної перевірки декларації уповноважена особа НАЗК складає та підписує за встановленою формою довідку про результати проведення повної перевірки декларації, яка складається та підписується протягом 10 робочих днів з дня закінчення основного або продовженого строку повної перевірки. Така довідка після підписання подається на погодження керівнику структурного підрозділу. За певних обставин, зокрема, непогодження довідки керівником структурного підрозділу та непогодження її керівником відповідного самостійного структурного підрозділу довідка на погодження подається Голові НАЗК або заступнику Голови НАЗК.

Довідка про результати проведення повної перевірки оприлюднюється на офіційному вебсайті НАЗК протягом 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, обґрунтований висновок про виявлені ознаки необґрунтованості активів, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52¹ Закону.

Окремо зупинимося на наслідках повної перевірки декларації. Отже, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, НАЗК складає протокол, якщо це віднесено до компетенції НАЗК, та направляє його до суду або затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилає іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції у разі, якщо складання протоколу не віднесено до повноважень НАЗК.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або іншого злочину НАЗК надсилає затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами до органу досудового розслідування з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак необґрунтованості активів НАЗК надсилає затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі або у визначених законом випадках — Офісу Генерального прокурора.

У разі встановлення за результатами проведення повної перевірки декларації недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і при цьому якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму, меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день подання декларації, а також в інших випадках, передбачених статтями 12, 65 Закону, НАЗК вносить припис керівнику органу, в якому працює суб’єкт декларування.

Слід звернути увагу читачів на таке. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей (незалежно від суми) НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного органу/установи, в якому працює відповідний суб’єкт декларування.

Як ми бачимо, оновлений Порядок відрізняється від порядку, який був затверджений рішенням НАЗК від 10.02.2017 р. № 56. Будемо сподіватися, що автоматизований розподіл обов’язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами НАЗК запровадиться відповідно до пункту 53 розділу II Закону України від 4 березня 2020 року № 524-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (з 1 червня 2020 року).

Автори статті щиро бажають вам теплого, благополучного, мирного літа 2020 року, приємних подій та комфортного відпочинку.