Альтернативна служба: нестандартні правила

АЛЬТЕРНАТИВНА ОЗНАЧАЄ НЕВІЙСЬКОВА

Альтернативна служба — це служба, яка вводиться замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язків перед суспільством (ч. 4 ст. 1 Закону № 2232, ст. 1 Закону № 1975).

Іншими словами, замість того щоб працівник проходив строкову військову службу, його направляють на іншу (невійськову) службу — альтернативну.

Проходить така служба на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним і сільським господарством (ст. 5 Закону № 1975). Альтернативна служба також може проходити в патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Важливо! Оформляються такі відносини строковим трудовим договором (обов’язково письмово) на увесь строк альтернативної служби і регулюються законодавством про працю, за винятками, передбаченими Законом № 1975 (ст. 15 Закону № 1975).

Тобто:

— альтернативнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. А в певних випадках (за його бажанням) — відпустка без збереження заробітної плати із зарахуванням у строк проходження альтернативної служби;

— у разі потреби проводиться професійна підготовка і перепідготовка працівника безпосередньо на виробництві, причому індивідуально (п. 37 Положення № 2066);

— час перебування працівника на альтернативній службі зараховується в його страховий стаж. Цей час також зараховується у безперервний стаж роботи і стаж роботи за фахом за умови, якщо він не пізніше ніж протягом 3 календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи (ст. 6 Закону № 1975);

— при визначенні режиму праці і відпочинку альтернативника враховуються (якщо це можливо) особливості віросповідання відносно роботи у вихідні дні без зменшення кількості встановлених робочих днів (п. 32 Положення № 2066).

Як бачите, непогана альтернатива строковій військовій службі. При цьому єдиний мінус у ній — строк проходження альтернативної служби перевищує строк строкової військової служби в 1,5 раза і складає (ст. 6 Закону № 1975, п. 33 Положення № 2066):

— у загальному випадку — 27 місяців;

— для осіб, що мають вищу освіту (з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра), — 18 місяців.

Можливість вибрати альтернативну службу є не у всіх, а тільки у громадян, які одночасно відповідають трьом критеріям (ст. 2 Закону № 1975):

1) виконання військового обов’язку суперечить їх релігійним переконанням;

2) вони належать до діючої згідно із законодавством України релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю. Перелік таких організацій затверджений постановою Кабміну від 10.11.99 р. № 2066;

3) вони підлягають призову на строкову військову службу. Тобто особи, які звільнені від строкової військової служби або їм надано відстрочку від призову, не направляються на альтернативну службу.

Але це ще не все. Для направлення на альтернативну службу працівникові мало відповідати вказаним вище вимогам, він ще повинен підтвердити своє право на неї документально. Для цього йому доведеться пройти досить серйозну процедуру. Розглянемо її нижче.

НАПРАВЛЕННЯ НА СЛУЖБУ

Отримати направлення на альтернативну службу непросто. Процедура включає 6 етапів.

1. Працівник подає в місцеву держадміністрацію мотивовану письмову заяву про направлення на альтернативну службу (ст. 9 Закону № 1975).

У ній перераховує мотиви неможливості проходження строкової військової служби і додає відповідні документи.

Увага! Подати таку заяву в держадміністрацію працівник повинен особисто:

— або відразу після узяття на військовий облік;

— або не пізніше ніж за 2 календарні місяці до початку проведення призову на строкову військову службу (у цей час військкомати якраз починають розсилати повістки).

Нагадаємо: у зв’язку з уведенням карантину весняна призовна кампанія — 2020 стартувала трохи пізніше встановленого строку. Указом Президента України від 23.03.2020 р. № 103/2020 строк призову був перенесений на травень-липень 2020 року.

Зверніть увагу: несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу є однією з підстав для відмови в направленні на альтернативну службу.

2. Місцева держадміністрація розглядає заяву про направлення на альтернативну службу протягом календарного місяця після її надходження у присутності самого працівника (ст. 11 Закону № 1975).

У разі потреби на засідання можуть бути запрошені представники релігійних організацій, громадськості для встановлення приналежності працівника до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, та істинності його релігійних переконань (п. 9 Положення № 2066).

Попереджаємо: досить часто в таких питаннях найбільшою проблемою стає доведення церковного прихожанства, як і того, що віросповідання забороняє застосовувати зброю для захисту (наприклад, християнство). Іноді для захисту своїх прав навіть доводиться звертатися до суду. Добре, що суди стають на захист вірян (див. ухвалу ВССУ від 23.06.2015 р. у справі № 5-1583км15).

Про дату з’явлення працівника на засідання місцева держадміністрація сповіщає його письмово (форма повідомлення наведена в додатку 2 до Положення № 2066).

3. Місцева державна адміністрація приймає рішення про направлення працівника на альтернативну службу. Протягом 5 календарних днів його видають працівникові, а також направляють у військкомат (п. 16 Положення № 2066).

У разі відмови — працівника також повідомлять у письмовій формі. У цьому випадку працівник буде призваний на строкову військову службу в загальному порядку.

4. Працівник проходить призовну комісію.

Нагадаємо: на альтернативну службу прямують тільки ті громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу (ст. 12 Закону № 1975, п. 17 Положення № 2066). Про рішення призовної комісії військкомат повідомляє місцеву держадміністрацію (п. 17 Положення № 2066). У разі позитивного рішення — настає наступний етап.

5. Місцева держадміністрація обирає місце проходження альтернативної служби.

Його визначають переважно в межах населеного пункту за місцем проживання працівника або в місцевості, звідки він має можливість щодня повертатися до місця проживання. Звичайно ж, з урахуванням його професійної підготовки і рівня кваліфікації.

6. Працівника направляють на альтернативну службу.

Не менш ніж за 10 днів до початку строку проходження альтернативної служби працівникові видається відповідне направлення (за формою згідно з додатком 3 до Положення № 2066).

Такий же документ направляється як власникові підприємства, установи, організації, де альтернативник проходитиме службу, так і військкомату, в якому працівник перебував на військовому обліку.

Військкомат знімає громадянина з військового обліку у зв’язку з проходженням альтернативної служби і видає йому військовий квиток з відповідною відміткою (п. 20 Положення № 2066).

ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ

До направлення на службу. Як бачите, процедура ухвалення рішення про направлення працівника на альтернативну службу триває досить довго і забирає багато часу. У таких випадках працівник звільняється від роботи зі збереженням середньомісячного заробітку (ст. 11 Закону № 1975 і ч. 2 ст. 21 Закону № 2232):

— для з’явлення за викликом у місцеву держадміністрацію;

— для виконання обов’язків, пов’язаних із призовом або прийняттям на військову службу (на час проходження призовної комісії).

Зверніть увагу: жодних обмежень щодо працівників-сумісників ст. 11 Закону № 1975 не містить. Тому така трудова гарантія поширюється як на основних працівників, так і на сумісників.

Звичайно, щоб нею скористатися, працівникові необхідно надати роботодавцеві документальне підтвердження його відсутності на робочому місці. Таким підтвердженням є повідомлення за формою, наведеною в додатку 2 до Положення № 2066 (ср. ).

Працівника — зовнішнього сумісника попросіть принести копію такого повідомлення, завірену підписом і печаткою (за наявності) основного роботодавця (за аналогією з листком непрацездатності).

На підставі перерахованих документів видайте наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі у зв’язку з проходженням призовної комісії, засідання тощо.

Дні відсутності працівника в Табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом № 489) відображайте за допомогою буквеного коду «ІН» або цифрового коду «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Середній заробіток розраховуйте відповідно до Порядку № 100 — виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівника викликали на призовну комісію.

Прийнято рішення про направлення на службу. Направлення працівника на альтернативну службу є підставою для припинення трудового договору (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, п. 21 Положення № 2066).

Уникнути цього (закритися «трудовою» гарантією, передбаченою ч. 3 ст. 119 КЗпП) не вийде. Оскільки вказана норма зобов’язує роботодавців зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток тільки за тими працівниками, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на особливий період, або які прийняті на військову службу за контрактом. А ось про альтернативників у ній ані слова.

У зв’язку з цим працівник, що направляється на альтернативну службу, повинен подати роботодавцеві заяву з проханням про звільнення із зазначенням причини. До такої заяви він повинен додати підтверджуючий документ, наприклад,

— направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби (за формою згідно з додатком 3 до Положення № 2066);

— чи копію військового квитка з відповідною відміткою (п. 20 Положення № 2066).

На підставі вказаних документів керівник видає наказ (розпорядження) про звільнення працівника.

Зверніть увагу: конкретна дата розірвання трудового договору узгоджується між працівником і роботодавцем, але не пізніше за день призову, зазначений у документі про направлення на альтернативну службу.

У день звільнення роботодавець, як завжди:

— проводить з працівником остаточний розрахунок;

— видає йому належним чином оформлену трудову книжку.

У трудовій книжці робиться запис «Звільнений у зв’язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу, п. 3 ст. 36 КЗпП України».

ОСОБЛИВОСТІ ОСТАТОЧНОГО РОЗРАХУНКУ

Остаточний розрахунок із працівником, направленим на альтернативну службу, має свої особливості.

Звичайно, як і працівникові, звільненому за іншими підставами, йому має бути виплачена заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, і компенсація за невикористані дні відпустки.

Водночас треба врахувати таке:

— якщо працівник використав відпустку в рахунок невідпрацьованої частини року, то відпускні, виплачені йому за невідпрацьовані дні, при звільненні з його заробітної плати не утримуються (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки);

— вихідна допомога працівникам, які звільняються у зв’язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу, не виплачується (подробиці у статті «Вихідна допомога: коли, кому і скільки»).

Гарантії і пільги. Згідно зі ст. 3 Закону № 1975 за працівником, що проходить альтернативну службу, зберігається право на колишню роботу (посаду), яку він виконував (обіймав) до направлення на службу, а у разі її відсутності — на іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому ж або, з відома працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Зверніть увагу: зазначена норма не передбачає автоматичного відновлення працівника на попередньому місці роботи після його звільнення з альтернативної служби. Хоча альтернативник і може повернутися на колишнє місце роботи, однак рішення — приймати його назад чи ні — роботодавець виносить на власний розсуд.