Теми статей
Обрати теми

Бути чи не бути, або Підстави, за яких особа (НЕ) може бути притягнута до відповідальності за ст. 1724 КУпАП

Лежух-Вовк Тетяна, адвокат
Антикорупційне законодавство встановлює відповідальність за порушення особою обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді. Водночас підходи судів при розгляді такої категорії справ є дуже різними. Саме тому я пропоную їх проаналізувати на прикладах реальних судових рішень.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення.

СИТУАЦІЯ 1. ЛІКВІДАТОР

Суть справи: особа, що притягалась до відповідальності (далі за текстом — особа), перебувала на керівних посадах центральних органів виконавчої влади, проте у період з 26.04.2015 р. по 30.05.2017 р. не вийшла зі складу правління товариства та не склала повноважень Голови комісії з припинення (ліквідатора) цього товариства, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Правова позиція: суд встановив, що протягом 2015-2017 рр. особа неодноразово зверталась до загальних зборів товариства з вимогою вирішити питання щодо складення нею повноважень ліквідатора товариства та можливого виходу її зі складу учасників товариства, проте розподіл часток у статутному капіталі товариства (50 % на 50 % кожному з обох засновників), а також небажання другого учасника товариства виконувати свої статутні обов’язки (ігнорування участі в загальних зборах) унеможливили проведення загальних зборів товариства та вирішення питання виходу особи зі складу правління товариства протягом тривалого часу. Самостійно вирішити це питання особа не мала можливості. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відносно особи.

(Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2018 р. у справі № 757/337/18)

СИТУАЦІЯ 2. КЕРІВНИК ТА ЗАСНОВНИК

Суть справи: рішенням Рівненської міської ради від 16.06.2016 р. № 794 «Про обрання секретаря Рівненської міської ради сьомого скликання» особу, яка притягалась до відповідальності (далі за текстом — особа), було обрано секретарем Рівненської міської ради. 15 липня 2016 року між особою та іншою особою — фізичною особою — підприємцем був укладений договір управління корпоративними правами, за умовами якого особа, як засновник управління, передала ФОП, як управителю, корпоративні права учасника (крім права відчуження корпоративних прав) у підприємствах та товариствах, в т. ч. і частку 30 % у статутному капіталі ТОВ «ТРК «ДЛЯ ВАС» (далі — товариство).

18 липня 2016 року особою було подано заяву на адресу загальних зборів товариства з проханням вирішити питання щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань шляхом зміни керівника з неї на іншу особу. На підставі цієї заяви загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення, яким відсторонено особу від виконання повноважень директора товариства. Обов’язки щодо подання звітності до органів ДФС, інших установ, підприємств, організацій доручено виконувати управителю корпоративних прав.

Правова позиція: за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у особи відсутній обов’язок проводити державну реєстрацію змін відомостей про керівника, в трудових правовідносинах з товариством вона не перебувала, відношення до управління підприємством не мала, у зв’язку з чим дохід від його діяльності не отримувала, відтак відсутні будь-які підстави притягати її до адміністративної відповідальності. Провадження у справі було закрито.

(Постанова Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/8379/19)

СИТУАЦІЯ 3. НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ

Суть справи: особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності (далі за текстом — особа), на момент складення протоколу займала посаду молодшого сержанта служби цивільного захисту. 28.08.2013 р. особа була зупинена інспекторами ВДАІ при здійсненні перевезення пасажирів на таксі, про що було складено акт перевірки. Таким чином було встановлено, що особа займалась іншою оплачуваною діяльністю, а саме — надавала платні послуги з перевезення пасажирів легковим автомобільним транспортом таксі «Альянс» в м. Сніжне Донецької області.

В судовому засіданні особа свою вину не визнала та пояснила, що її батько до серпня 2013 року здійснював перевезення пасажирів на своєму автомобілі як таксист. 28.08.2013 р. батько попросив її здійснити замість нього поїздку в м. Дебальцеве з пасажиром, оскільки він отримав замовлення, а сам погано почувався, на що особа погодилась. Біля готелю «Кураж» в м. Сніжному до неї в автомобіль сів молодий чоловік, якому треба було їхати в м. Дебальцеве. Автомобіль і ліцензія на перевезення пасажирів були оформлені на батька. Пасажир її повідомив, що вартість поїздки в м. Дебальцеве складає 300 гривень і це йому повідомила диспетчер інформаційної диспетчерської служби «Альянс», через яку він замовляв таксі. На в’їзді в м. Дебальцеве їх зупинили працівники ДАІ, працівники прокуратури, склали протокол. Раніше особа послуг таксі нікому не надавала, цей випадок був одиничним і тільки через погане самопочуття батька. На гроші, отримані від пасажира, вона мала намір заправити автомобіль батька бензином і не мала наміру їх привласнити. Замовлення на цю поїздку отримав її батько від диспетчера таксі, він особисто з диспетчером на спілкувався, замовлень не отримував. Всі твердження особи були підтверджені показаннями свідків.

Правова позиція: за результатами розгляду справ суд дійшов висновку, що однією із основних ознак діяльності, в тому числі і оплачуваної, є систематичність, в той час коли в судовому засіданні було встановлено тільки один факт здійснення особою оплатного перевезення пасажира на автомобілі, а доказів того, що останній на постійній основі або систематично здійснював перевезення пасажирів на таксі, в матеріалах справи немає. За таких обставин суд вирішив справу закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

(Постанова Дебальцевського міського суду Донецької області від 18.03.2014 у справі № 224/4696/13-п)

СИТУАЦІЯ 4. ПЕРЕДАЧА ПРАВА НА ТВІР

Суть справи: особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності (далі за текстом — особа), перебуваючи на посаді першого заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних, займалась іншою оплачуваною діяльністю — виконувала роботи, а саме — оформлювала твір з подальшою передачею за плату прав на використання вказаного твору. Так, особою було укладено договір про передачу виключних майнових прав на твір та його використання з ТОВ «МЦФЕР-Україна», згідно з яким вона передає за плату належні їй права на використання свого твору в повному обсязі. Відповідно до умов цього договору передавались права на твір — «Перевірки з питань дотримання законодавства у сфері захисту персональних даних: що мають знати володільці та розпорядники без персональних даних». Згідно з договором ТОВ «МЦФЕР-Україна» зобов’язався сплатити особі договірну вартість за передачу виключних майнових прав на твір та його використання у розмірі 626 грн. Як доказ винуватості особи у протоколі зазначалась інформація про те, що відповідно до висновку експертів роботи, виконані особою, зазначені в актах приймання-передачі виключних майнових прав на твір, не є творчою і науковою діяльністю, спрямованою на одержання і використання нових знань, індивідуальною творчістю, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурно-мистецьку цінність, а є статтями в журналі (друкованому періодичному виданні), що містять висвітлення, трактування ситуації, теоретичне узагальнення проблем у певній сфері та шляхи щодо її вирішення відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів. Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд взяв до уваги долучене до справи експертне дослідження і при цьому критично оцінив наведені висновки експерта з урахуванням того, що предметом дослідження були не тексти виконаних особою робіт, а акти приймання-передачі виключних майнових прав на твір. Враховуючи всі зазначені обставини, суд ухвалив рішення про закриття справи щодо особи у зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

(Дніпровський районний суд м. Києва від 12.06.2013 р. у справі № 755/11171/13-п)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі