ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон про службу в ОМС, Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.
Закон про держслужбу, Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р.
ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ
За загальним правилом досягнення працівником певного віку, з яким закон пов’язує призначення пенсії, так званого пенсійного віку, не є підставою для розірвання з ним трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40, 41 КЗпП).
Водночас ст. 18 Закону про службу в ОМС, ст. 19 і 83 Закону про держслужбу встановлено, що граничний вік перебування на службі становить 65 років. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб, які обираються на відповідні посади.
Після досягнення граничного віку перебування на службі в ОМС посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути залишені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового договору.
На державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених профільними законами.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, у разі досягнення особою граничного віку перебування на службі, трудові відносини з нею мають бути припинені з підстав, передбачених ч. 3 ст. 18 Закону № 2493 і ч. 7 п. 1 ст. 83 Закону № 889, відповідно до яких державна служба і служба в ОМС припиняється після досягнення особою 65-річного віку.
Незважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено попередження працівника про наступне звільнення після досягнення граничного віку перебування на службі, доцільним буде все ж таки за певний строк направити йому повідомлення про припинення трудових відносин та звільнення після досягнення ним 65-річного віку.
Припинення трудових відносин оформлюють розпорядчим документом, в якому зазначається підстава припинення трудового договору «Звільнення в зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі» та робиться посилання на відповідну законодавчу норму (п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58).
Розпорядження про звільнення приймається наступного дня, після того дня, коли особа досягне (65-річного) граничного віку перебування на службі.
Адже, як випливає з положень ч. 1, 5 ст. 2411 КЗпП, строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
За загальним правилом особа вважається такою, що досягла певного віку, з 00:00 години наступного дня за днем її народження.
Оскільки чинне законодавство припинення трудових відносин з посадовою особою чи держслужбовцем у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на службі не відносить до розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, така особа підлягає звільненню, навіть якщо вона перебуває у відпустці або на лікарняному.
Увага! Розпорядчий документ має бути доведено до відома відповідної особи, яка має поставити свій підпис про підтвердження ознайомлення з текстом розпорядження (п. 11 розд. I Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5).
В який строк до відома особи має бути доведено зміст розпорядження про звільнення, чинним законодавством не встановлено.
Тож ознайомлювати зі змістом розпорядження про звільнення можна вже в день його прийняття.
Згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
У свою чергу, п. 4.1 Інструкції № 58 також визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення із внесеним до неї записом про звільнення.
Служба управління персоналом повинна видати звільненій посадовій особі трудову книжку під підпис в особовій картці та книзі обліку трудових книжок.
Але не забуваймо, що в нашій ситуації посадова особа не згодна із звільненням і не бажає залишати роботу.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
Особа відмовляється ставити підпис про ознайомлення
Особистий підпис особи, що має бути звільнена, у нашому випадку — при здійсненні процедури звільнення, є свідченням того, що така особа ознайомлена зі змістом розпорядження про звільнення.
Зазвичай запис про ознайомлення виконується наступним чином: зазначається «З розпорядженням ознайомлений», ставиться особистий підпис посадової особи, її прізвище, ініціали, дата ознайомлення.
Оскільки розпорядження про звільнення належить до категорії документів з кадрових питань (особового складу), посадова особа має право, у разі незгоди з його текстом, висловити свою незгоду з ним.
З огляду на це, посадова особа, яка підлягає звільненню, має право зробити такий напис: «Не згоден з розпорядженням» або «Не згоден з (певним) пунктом розпорядження».
Може трапитись, що посадова особа категорично відмовиться поставити свій підпис про ознайомлення з розпорядженням.
Увага! У такому випадку працівник служби управління персоналом має скласти акт про відмову від поставлення підпису про ознайомлення зі змістом розпорядження.
В акті має бути зафіксовано, що у присутності не менш як двох посадових осіб (зазначаються їх прізвища, ініціали) особа ознайомилась зі змістом розпорядження, але від поставлення підпису відмовилась. Акт має бути підписаний особами, присутніми при ознайомленні посадової особи з розпорядженням. Далі акт необхідно передати голові відповідної ради для прийняття подальшого рішення.
Увага! Особа може взагалі відмовитись від ознайомлення зі змістом розпорядження про звільнення.
У такому разі працівник кадрової служби ОМС у присутності не менш як двох посадових осіб ОМС складає акт, в якому зазначає, що особі було запропоновано ознайомитись з розпорядженням (із зазначенням часу та дати), але остання відмовилась від ознайомлення з його змістом. Зміст розпорядження може бути зачитаний працівнику вголос, про що також робиться помітка в акті. Акт підписується посадовими особами, які були при цьому присутні, і передається голові відповідної ради для прийняття рішення.
Звільнена особа не отримує трудову книжку
Може трапитися так, що звільнена особа не з’явиться за отриманням трудової книжки. І тоді виникне запитання: що ж нею необхідно робити?
Як діяти у такому випадку, нам, знову ж таки, допоможе Інструкція № 58.
Так, відповідно до п. 4.2 Інструкції № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із зазначенням про необхідність отримання трудової книжки.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмової згоди працівника.
Отже, якщо звільнена особа буде відсутня у день звільнення, кадрова служба ОМС повинна буде надіслати їй поштове повідомлення (рекомендованим листом) про необхідність з’явитись до кадрової служби ОМС для отримання трудової книжки.
Якщо у подальшому посадова особа жодним чином не прореагує на повідомлення, не надасть своєї згоди на пересилання їй трудової книжки поштою, кадрова служба повинна буде зберігати її у своєму сейфі протягом двох років. Після цього строку, якщо трудова книжка не буде затребувана, вона буде зберігатись в архіві установи протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку її можна буде знищити в установленому порядку (п. 6.2 Інструкції № 58).
Звільнена особа продовжує ходити на роботу
Якщо трапиться так, що наступного дня після звільнення посадова особа вирішить продовжувати працювати, вона в жодному разі не може бути допущена до роботи.
Бо ж після звільнення трудові відносини з такою особою припинені, вона не має права перебувати на своєму «колишньому» робочому місці, виконувати притаманні займані нею до звільнення посаді функції та відволікати «своєю появою» від роботи інших співробітників.
Служба управління персоналом задля уникнення конфліктної ситуації повинна намагатись переконати особу залишити «колишнє» робоче місце, роз’яснити правові наслідків такої поведінки.
Але в разі, якщо звільнена особа відмовиться залишати своє «колишнє» робоче місце і намагатиметься знаходитись у службовому кабінеті, працівники кадрової служби повинні негайно повідомити про це керівника.
У таких випадках є законні підстави скористатись допомогою поліції. Адже за перешкоджання та неправомірне втручання в діяльність органів влади та ОМС передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Тому за вказівкою керівника працівники служби управління персоналом можуть викликати поліцію.
