Трудовий держконтроль — 2020

Порівняно із попередньою урядовою постановою, вже у першому розділі «Загальні питання» нового Порядку держконтролю № 1132 більше акцентів зроблено на профільний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Адже, як показує досвід судових спорів, чимало представників бізнесу (опонентів держконтролю за роботодавцями з боку місцевих рад) наголошували на тому, що попередні постанови КМУ не у всіх питаннях спиралися саме на норми Закону.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі — об’єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 та Законом № 877.

А далі конкретніше. Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п’ятої статті 2 Закону № 877.

Тобто заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої — восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої — четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої — четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 4 Закону № 877 визначено загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю). Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб’єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конвенція Міжнародної організації праці № 81 передбачає систему інспекції праці на промислових підприємствах та відповідні завдання.

Так, ст. 2 визначає, що система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, стосовно яких інспектори зобов’язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи. Національне законодавство може звільняти від застосування цієї Конвенції підприємства гірничої промисловості і транспорту або частини цих підприємств.

У статті 3-й визначено завдання системи інспекції праці, що складаються із 3 груп. Ними є:

a) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров’я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм;

b) забезпечення роботодавців і працівників технічною інформацією та консультацією щодо найбільш ефективних засобів дотримання правових норм;

c) доведення до відома компетентного органу інформації про недоліки або зловживання, які не підпадають під дію існуючих правових норм.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Конвенції МОП № 81 будь-які інші обов’язки, які можуть бути покладені на інспекторів праці, не повинні заважати їм ефективно виконувати їхні основні обов’язки або якимось чином завдавати шкоди авторитетові та неупередженості, які потрібні інспекторам у їхніх відносинах з роботодавцями та працівниками.

А на підставі ч. 1 ст. 4 Конвенції МОП № 81 настільки, наскільки це сумісно з адміністративною практикою члена Організації, інспекція праці повинна проводитись під наглядом і контролем центрального органу влади. Відповідно до ст. 16 Конвенції МОП № 81 інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Конвенція Міжнародної організації праці № 129 (ст. 4, 6) визначає наступне. Система інспекції праці у сільському господарстві застосовується до сільськогосподарських підприємств, на яких працюють робітники за наймом або учні, незалежно від виду їхньої оплати і типу, форми або тривалості їхнього трудового договору. Завданнями системи інспекції праці у сільському господарстві є:

a) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як, наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, щотижневого відпочинку і відпустки, безпеки праці, охорони здоров’я і добробуту, використання праці жінок, дітей і підлітків, та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм;

b) забезпечення роботодавців і працівників технічною інформацією та консультацією щодо найбільш ефективних засобів дотримання правових норм;

c) доведення до відома компетентного органу інформації про недоліки або зловживання, які не підпадають під дію існуючих правових норм, і подання йому пропозицій щодо вдосконалення законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Конвенції МОП № 129 інспектори праці у сільському господарстві, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право здійснювати наступні дії:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби приходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків опитувати роботодавця, персонал підприємства чи будь-яку особу, яка працює на підприємстві, з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати у порядку, передбаченому національним законодавством, надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписане національним законодавством з питань умов життя і праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам і знімати з них копії або робити з них витяги; iii) вилучати або брати з собою для аналізу зразки продуктів, матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що продукти, матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Водночас ч. 2 ст. 16 Конвенції МОП № 129 містить певні обмеження для інспекторів праці, тому вони не можуть приходити до приватного житла керівника підприємства, крім випадків, коли є згода цього керівника або спеціальний дозвіл, виданий компетентним органом.

А чи повідомляти про свою присутність роботодавцю, ч. 3 ст. 16 Конвенції МОП № 129 визначає можливі варіанти дій. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, а також працівникам або їхнім представникам, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов’язків.

Відповідь на це запитання міститься у нормах міжнародного права, і тепер це має полегшити роботу інспекторів праці в плані доступу до об’єкта відвідування. Відповідно до ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 та ст. 21 Конвенції Міжнародної організації праці № 129 проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм

На підставі п. 2 нового Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Також заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 3 Порядку держконтролю № 1132 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі — органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — контрольні повноваження).

Важливий нюанс: контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Як і раніше, підставою для видачі службового посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики.

А от далі — маємо зміни. Раніше інформація про службові посвідчення містилася в Реєстрі, який вела Держпраці. І службове посвідчення, щодо якого була відсутня інформація в реєстрі, вважалося недійсним. У разі прийняття Держпраці рішення про скасування службового посвідчення та у разі, коли таке посвідчення зіпсоване чи втрачене, інформація про нього з реєстру виключалася.

Відтепер інспекторам праці ОМС, ОТГ перед тим, як здійснювати візит до роботодавця, важливо перевірити за посиланням на офіційному сайті Держпраці http://dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/, що інформація про них оприлюднена.

Порівняно із попереднім порядком, у новому Порядку держконтролю № 1132 п. 4 визначено наступне. Уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному вебсайті Держпраці (тепер немає довідки про стан додержання законодавства про працю).

Також є можливість альтернативного відвідування роботодавця. Порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачений пунктом 28 цього нового Порядку, визначається Держпраці. Йдеться про те, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, моніторингу стану його додержання.

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань, визначені у п. 5 нового Порядку держконтролю № 1132, умовно для зручності можемо поділити на такі групи:

1) звернення, рішення і повідомлення;

2) інформація компетентних державних та профспілкових органів;

3) урядовий та парламентський контроль;

4) невиконання вимог припису інспектора праці.

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 — 7 цього пункту; рішення суду.

Також сюди можемо віднести повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин. Наступна група підстав для здійснення інспекційних відвідувань — це інформація Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати.

А інша інформація ДПС та її територіальних органів має містити такі дані: про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання.

Від Пенсійного фонду України та його територіальних органів знадобиться наступна інформація: про роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; про роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; про роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Мають відреагувати інспектори праці на інформацію про роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; про роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; про роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

А ще інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, буде підставою для інспекційного відвідування роботодавця. Інша група випадків, коли буде здійснюватися інспекційне відвідування, — це доручення Прем’єр-міністра України; звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; запит народного депутата України. І остання підстава для проведення інспекційних відвідувань — це невиконання вимог припису інспектора праці.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.

Тут надається можливість вибору для інспектора праці. Він самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, моніторингу стану його додержання. Перед реєстрацією інспекційного відвідування роботодавця, щодо якого протягом попередніх шести календарних місяців здійснювалися інспекційні відвідування, керівник органу контролю (інша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцільність його проведення.

Запроваджена нова норма, що має певною мірою узагальнений характер, дає можливості інспекторам праці діяти на власний розсуд, в межах наявних повноважень.

Відповідно до п. 6 нового Порядку «під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об’єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування». Цю норму доцільно додатково прописати (відповідним способом затвердити) у посадовій інструкції інспектора праці та, за наявності, у положенні про структурний підрозділ (скажімо, про інспекцію праці міськради тощо).

Відповідно до п. 7 Порядку держконтролю № 1132 у разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях інспектором праці можуть залучатися (за згодою об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об’єднань, члени яких працюють на об’єкті відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань, державних органів.

Порівняно із попередньою урядовою постановою (там дослівно було передбачено «на вимогу об’єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису») тепер у новому порядку є більш жорстка норма для інспекторів праці.

Адже п. 8 нового Порядку № 1132 дослівно звучить так: «Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності)».

Тобто чекати такої «вимоги» від того, кого перевірятимуть, інспекторам праці відтепер не треба, а доведеться одразу надати необхідні документи, щоби не було потім оскаржень стосовно порушення процедури проведення інспекційного відвідування.