ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Законопроєкт, проєкт № 4298 — проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» від 30.10.2020 р. № 4298.
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», чим реорганізувала адміністративно-територіальний устрій субрегіонального рівня та утворила 136 укрупнених районів, які мають стати основою для організації і діяльності органів державної влади на місцях.
Вищезазначене зумовило необхідність реорганізації 490 районних державних адміністрацій в усіх адміністративно-територіальних одиницях субрегіонального (районного) рівня України, приведення їх територіальної юрисдикції у відповідність з чинним районуванням України, а також наділення їх належною юридичною правоздатністю.
Законопроєктом вносяться зміни до низки законодавчих актів України. Основними нормативно-правовими актами у цій сфері регулювання є Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, закони України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV, «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889, «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VI, «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 р. № 794-VII. Сам Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV викладається в новій редакції.
Загалом, законопроєктом пропонується закріпити, що:
повноваження і завдання місцевих державних адміністрацій чітко розподілені у межах трьох ключових напрямів:
— координація територіальних органів (підрозділів) центральних органів виконавчої влади;
— забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
— виконання окремих повноважень органів місцевого самоврядування (до внесення відповідних змін в Конституцію України);
голови місцевих державних адміністрацій з 1 січня 2022 року стають державними службовцями, на яких поширюються всі заборони, обмеження, а також права й обов’язки, передбачені законодавством про державну службу;
запроваджується принцип ротації, який передбачає, що повноваження голів районних державних адміністрацій припиняються після закінчення трирічного строку їх діяльності в межах одного району, з можливістю подальшого переведення (ротації) в іншу адміністративно-територіальну одиницю України;
формується кадровий резерв голів місцевих державних адміністрацій;
створюється багаторівнева система із забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, яка передбачає, що:
— акти сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних, міських голів є предметом аналізу щодо їх відповідності Конституції України та законам України районними державними адміністраціями (орган із забезпечення законності районного рівня);
— акти районних рад є предметом аналізу щодо їх відповідності Конституції України та законам України обласними державними адміністраціями (орган із забезпечення законності регіонального рівня);
— акти обласних рад є предметом аналізу щодо їх відповідності Конституції України та законам України центральним органом виконавчої влади, який забезпечує законність актів органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб (орган із забезпечення законності центрального рівня).
За наявності відповідних підстав орган із забезпечення законності може звернутись до органу та/або посадової особи місцевого самоврядування з вимогою про усунення порушення Конституції та законів України, а за відсутності належної реакції органу або посадової особи місцевого самоврядування — звернутись до суду про визнання відповідного акта незаконним та його скасування повністю або у частині.
Водночас, відповідно до проєкту № 4298 предметом аналізу щодо відповідності Конституції України та законам України є не всі акти місцевого самоврядування, а виключно ті, які є:
1) нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій у частині виконання ними окремих делегованих повноважень місцевого самоврядування;
2) індивідуальними актами, які приймаються органами місцевого самоврядування з питань відчуження майна територіальної громади або майна спільної власності територіальних громад району чи області, якщо таке відчуження здійснюється без застосування публічних конкурсних процедур, визначених законами України (далі — відповідні акти);
3) актами, які містять ознаки прийняття рішень органами місцевого самоврядування поза межами їхньої компетенції;
4) актами, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина та містять ознаки будь-якої дискримінації окремої особи та/або групи осіб.
Відповідні акти місцевого самоврядування можуть бути призупинені та/або скасовані виключно у судовому порядку. У зв’язку з чим Кодекс адміністративного судочинства України пропонується доповнити статтею 292-2, яка закріпить особливу (прискорену) процедуру судового провадження у справах щодо забезпечення законності під час здійснення місцевого самоврядування, відповідно до якої адміністративна справа щодо забезпечення законності вирішується окружним адміністративним судом за місцем знаходження відповідного органу місцевого самоврядування протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас у випадках, де очевидними є ознаки незаконності акта органу місцевого самоврядування, а невжиття заходів із забезпечення законності може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо відновлення становища, яке існувало до прийняття відповідного акта, орган із забезпечення законності може невідкладно звернутись до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, яке розглядається не пізніше двох днів з дня його надходження.
<…>
«Сподіваємося, що наступним після законопроєкту № 3651-д, який Верховна Рада прийняла сьогодні у першому читанні, Парламент розгляне не менш важливий для продовження децентралізації проєкт закону № 4298», — сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.
«Цей законопроєкт структурує повноваження місцевих держадміністрацій. Передбачається, що місцеві адміністрації виконуватимуть три основні функції:
координуватимуть діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади,
забезпечуватимуть законність на території, а також
і надалі, до внесення відповідних змін до Конституції, здійснюватимуть функції виконавчого органу обласних та районних рад.
Крім того, законопроєкт передбачає чітке розділення повноважень обласних та районних державних адміністрацій. Серед новел також те, що голови обласних державних адміністрацій призначатимуться за результатами конкурсу, а голови районних державних адміністрацій — з кадрового резерву».
<…>
Далі коротко про основні зміни, які пропонує законопроєкт, — у порівняльній таблиці.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні»
| Попередня редакція | Чинна редакція |
| Закон України «Про державну службу» | |
| Стаття 3. Сфера дії цього Закону 1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. 2. Дія цього Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій; <…> | Стаття 3. Сфера дії цього Закону 1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. 2. Дія цього Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників; <…> |
| Стаття 6. Категорії посад державної служби 1. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. 2. Встановлюються такі категорії посад державної служби: 1) категорія «А» (вищий корпус державної служби) — посади: <…> | Стаття 6. Категорії посад державної служби 1. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. 2. Встановлюються такі категорії посад державної служби: 1) категорія «А» (вищий корпус державної служби) — посади: <…> голів місцевих державних адміністрацій; <…> 2) категорія «Б» — посади: <…> заступників голів місцевих державних адміністрацій; <…> |
| Стаття 27. Конкурсна комісія 1. Конкурс на зайняття посади державної служби категорії «А» проводить Комісія. | Стаття 27. Конкурсна комісія 1. Конкурс на зайняття посади державної служби категорії «А» проводить Комісія. |
| Конкурс на зайняття посад державної служби категорії «Б» або «В» проводить конкурсна комісія, утворена суб’єктом призначення у державному органі. <…> | Конкурс на зайняття посад державної служби категорії «Б» або «В» проводить конкурсна комісія, утворена суб’єктом призначення у державному органі. Окремі особливості формування конкурсної комісії на зайняття посад керівників територіальних органів (підрозділів) міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються з урахуванням Закону України «Про місцеві державні адміністрації. <…> |
| Стаття 91. Особливості проходження державної служби в окремих державних органах 1. Дія цієї статті поширюється на керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників, керівників апаратів (секретаріатів), допоміжних органів, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, а також державних колегіальних органів, посади голів та членів яких не належать до посад державної служби. <…> | Стаття 91. Особливості проходження державної служби в окремих державних органах 1. Дія цієї статті поширюється на керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників, керівників апаратів (секретаріатів), допоміжних органів, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, а також державних колегіальних органів, посади голів та членів яких не належать до посад державної служби, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників. <…> |
| Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» | |
| Стаття 13. Територіальні органи міністерства <…> 2. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення). | Стаття 13. Територіальні органи міністерства <…> 2. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах. Як виняток, юрисдикція територіальних органів може розповсюджуватись на декілька областей. В районах чисельністю понад 1 млн жителів можуть створюватись декілька територіальних органів. |
| <…> 6. Структуру територіальних органів міністерства затверджує міністр. Штатний розпис та кошторис територіальних органів міністерства затверджує державний секретар міністерства. | <…> 6. Структуру територіальних органів міністерства затверджує міністр. Штатний розпис та кошторис територіальних органів міністерства затверджує державний секретар міністерства. 7. Діяльність територіальних органів міністерства координується відповідними місцевими державними адміністраціями. |
| Стаття 21. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади <…> 2. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення). <…> 6. Структуру територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Штатний розпис та кошторис територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади. | Стаття 21. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади <…> 2. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах. Як виняток, юрисдикція територіальних органів може розповсюджуватись на декілька областей. В районах чисельністю понад 1 млн жителів можуть створюватись декілька територіальних органів. <…> 6. Структуру територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Штатний розпис та кошторис територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади. 7. Діяльність територіальних органів центрального органу виконавчої влади координуються відповідними місцевими державними адміністраціями. |
| Закон України «Про Кабінет Міністрів України» | |
| Стаття 23. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями <…> 2. Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо: 1) погодження кандидатур заступників голів обласних державних адміністрацій; <…> | Стаття 23. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями <…> 2. Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо: 1) погодження кандидатур заступників голів обласних державних адміністрацій у випадках, визначених Законом; <…> |
| Стаття 39. Відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування 1. Кабінет Міністрів України спрямовує діяльність органів виконавчої влади на сприяння ефективному функціонуванню та розвитку місцевого самоврядування, додержання визначених законом прав органів місцевого самоврядування, забезпечує взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, зокрема економічного, соціального та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. <…> | Стаття 39. Відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування 1. Кабінет Міністрів України спрямовує діяльність органів виконавчої влади на сприяння ефективному функціонуванню та розвитку місцевого самоврядування, додержання визначених законом прав органів місцевого самоврядування, забезпечує взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, зокрема економічного, соціального та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Кабінет Міністрів України визначає центральний орган виконавчої влади, який здійснює забезпечення законності в діяльності обласних рад. <…> |
| Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» | |
| Розділ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | |
| Глава 6 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | |
| Стаття 592. Загальні засади забезпечення законності під час здійснення місцевого самоврядування 1. Забезпечення законності під час здійснення місцевого самоврядування (далі — забезпечення законності) передбачає здійснення визначених згідно з цим Законом заходів щодо: 1. нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій у частині виконання ними окремих делегованих повноважень місцевого самоврядування; 2. індивідуальних актів, які приймаються органами місцевого самоврядування з питань відчуження майна територіальної громади або майна спільної власності територіальних громад району чи області, якщо таке відчуження здійснюється без застосування публічних конкурсних процедур, визначених законами України (далі — відповідні акти); 3. актів, які містять ознаки прийняття рішень органами місцевого самоврядування поза межами їхньої компетенції; 4. актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, та містять ознаки будь-якої дискримінації окремої особи та/або групи осіб. 2. Забезпечення законності не здійснюється з питань, що є предметом державного контролю, визначеного законами України. 3. Забезпечення законності під час реалізації органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється виключно з метою підсилення гарантій щодо дотримання органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами Конституції та законів України та не повинно призводити до втручання органів із забезпечення законності чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень. Забезпечення законності під час реалізації органами місцевого самоврядування делегованих повноважень може охоплювати питання доцільності, економності чи ефективності їх здійснення органами чи посадовими особами місцевого самоврядування. 4. Забезпечення законності здійснюється на підставі цього Закону та Закону України «Про місцеві державні адміністрації» за процедурами, визначеними Кабінетом Міністрів України. | |
| Стаття 593. Принципи забезпечення законності 1. Забезпечення законності здійснюється за принципами: 1) верховенства права; 2) захисту публічних інтересів; 3) домірності; 4) самостійності місцевого самоврядування; 5) партнерства держави та місцевого самоврядування. | |
| Стаття 594. Консультації 1. Органи із забезпечення законності у межах своєї компетенції надають органам місцевого самоврядування консультації щодо застосування законодавства з питань, що стосуються дотримання вимог із забезпечення законності на відповідній території. 2. Право на звернення за консультацією до відповідного органу із забезпечення законності належить сільському, селищному, міському голові та його заступникам, секретарю сільської, селищної, міської ради, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради, голові районної, обласної ради, районної у місті ради. 3. Консультації органу із забезпечення законності не є обов’язковими для застосування органами та посадовими особам місцевого самоврядування. 4. Консультації органу із забезпечення законності не можуть суперечити принципу адміністративної автономії і не можуть обмежувати заходи по забезпеченню законності. | |
| Стаття 595. Заходи з усунення порушень законодавства та строк їх застосування 1. Заходами з усунення порушень законодавства є: 1) вимога про усунення порушення; 2) звернення до суду. 2. Заходи застосовуються протягом 30 днів з дня набуття чинності актом. 3. Перебіг строку застосування заходів з усунення порушень законодавства призупиняється на час надання визначеними цим Законом органами (особами) відповіді на запит органу із забезпечення законності, документів і матеріалів, додаткової інформацію та пояснень, а заходів, передбачених пунктом другим частини першої цієї статті Закону, — також на період виконання вимоги про усунення порушення. | |
| Стаття 596. Вимога про усунення порушення 1. Виявлення за наслідками перевірки визначених цим Законом актів, що суперечать Конституції та законам України, є підставою для звернення органу із забезпечення законності до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування з вимогою усунути порушення законодавства. 2. Відповідний орган місцевого самоврядування усуває порушення законодавства у строк, встановлений органом із забезпечення законності, який має бути необхідним і достатнім для усунення порушення, але не пізніше, ніж протягом одного місяця від дати направлення відповідної вимоги. 3. Вимога про усунення порушення оформляється в письмовій або електронній формі. | |
| Стаття 597. Звернення органу, що здійснює забезпечення законності, до суду 1. Неусунення порушення органом місцевого самоврядування у строк, вказаний у вимозі про усунення порушення, є підставою для звернення органу із забезпечення законності до суду з позовом про визнання відповідного акта незаконним та його скасування повністю або у частині. 2. У разі виявлення за наслідками перевірки відповідних актів, невжиття негайних заходів щодо скасування яких може істотно ускладнити чи унеможливити відновлення становища, яке існувало до прийняття такого акта, орган із забезпечення законності може звернутися безпосередньо до суду без направлення вимоги про усунення порушення. Необґрунтоване звернення органу, що здійснює забезпечення законності, до суду з позовом про скасування акта органу місцевого самоврядування без попереднього направлення вимоги про усунення порушення не допускається. 3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення з мотивів їхньої невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними виключно в судовому порядку. 4. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення, що визнані незаконними за позовом органу із забезпечення законності, втрачають чинність з дня набрання законної сили рішенням суду, якщо інше не встановлено таким рішенням суду. Суд може прийняти рішення про визнання недійсними прийнятих на їх основі актів, вчинених правочинів тощо, в тому числі з особами, які не знали і не могли знати про незаконність таких рішень. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі, в таких випадках відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету. | |
| Стаття 598. Система органів, що здійснюють забезпечення законності 1. Органами виконавчої влади, що здійснюють забезпечення законності (далі — органи із забезпечення законності), є: 1) орган із забезпечення законності центрального рівня; 2) орган із забезпечення законності регіонального рівня; 3) орган із забезпечення законності районного рівня. 2. Орган із забезпечення законності центрального рівня здійснює нагляд за визначеними цим Законом актами обласних рад. 3. Органи із забезпечення законності регіонального рівня здійснюють нагляд за визначеними цим Законом актами районної ради та підрозділів районних державних адміністрацій, що здійснюють окремі делеговані повноваження районних рад на території відповідної області. 4. Органи із забезпечення законності районного рівня здійснюють нагляд за визначеними цим Законом актами сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних у містах рад. 5. Покладення на органи виконавчої влади функцій із забезпечення законності на регіональному та районному рівні здійснюється на підставі законів України. 6. Орган із забезпечення законності центрального рівня визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням приписів щодо впорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів. | |
| Стаття 599. Функції органу із забезпечення законності центрального рівня 1. З метою виконання повноважень із забезпечення законності орган із забезпечення законності центрального рівня: 1) здійснює нормативно-правову, методологічну та інформаційно-аналітичну підтримку органів місцевого самоврядування та підрозділів місцевих державних адміністрацій, що здійснюють окремі делеговані повноваження районних та обласних рад, з питань забезпечення законності; 2) координує та контролює діяльність органів, що здійснюють забезпечення законності на регіональному та районному рівні, з питань виконання ними функцій із забезпечення законності, сприяє підвищенню кваліфікації їхніх посадових осіб з питань забезпечення законності; 3) аналізує та узагальнює загальнонаціональну практику застосування законодавства органами місцевого самоврядування та підрозділами місцевих державних адміністрацій, що здійснюють окремі делеговані повноваження районних та обласних рад; 4) розробляє та оприлюднює узагальнюючі консультації щодо застосування законодавства з питань, що стосуються предмету забезпечення законності; 5) взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними та фізичними особами, міжнародними організаціями, проєктами та програмами з питань забезпечення законності; 6) надає консультації щодо забезпечення законності за зверненням обласних рад,; 7) здійснює перевірку актів обласних рад на відповідність Конституції та законам України; 8) здійснює у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, перевірку діяльності обласних державних адміністрацій щодо виконання ними повноважень із забезпечення законності на відповідній території. 2. З метою забезпечення законності під час здійснення місцевого самоврядування орган із забезпечення законності центрального рівня має право: 1) звертатися з метою надання консультацій обласним радам до інших органів державної влади, державних органів відповідного рівня та протягом 10 робочих днів отримувати роз’яснення у відповідних сферах; 2) витребувати від обласних рад їхніх посадових та службових осіб копії документів, отримувати додаткову інформацію та пояснення з питань, що стосуються забезпечення законності; 3) залучати на договірних засадах відповідних кваліфікованих фахівців для участі у перевірці визначених цим Законом актів, аналізі та узагальненні практики застосування законодавства за відповідними напрямками; 4) одержувати від органів державної влади, державних органів, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, що мали правові відносини із районними радами, їхніми постійними депутатськими комісіями, їхніми посадовими та службовими особами, пояснення, довідки, копії документів та іншу інформацію, необхідну для здійснення заходів із забезпечення законності. Одержання таємної інформації здійснюється у порядку та обсягах, визначених відповідними законами; 5) звертатися із рекомендаціями до обласних рад, у випадках виявлення за наслідками перевірки незаконних актів, які через малозначність не заподіяли і не могли заподіяти істотних порушень публічних інтересів; 6) звертатися до обласних рад, з обов’язковими до виконання вимогами про усунення порушення законодавства та встановлювати необхідний строк для їх виконання; 7) звертатися до суду з позовом про визнання визначених цим Законом актів обласних рад, незаконними та їх скасування. | |
