Відповідно до статті 31 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 (далі — Закон) суб’єкт призначення може прийняти рішення:
1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А» на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;
2) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;
3) про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.
На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 Закону, крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника.
Частиною 4 ст. 52 Закону визначено, що виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 52 Закону передбачена ще одна виплата. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця, яка встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Державному службовцю, на якого покладено виконання таких обов’язків, встановлюється виплата за додаткове навантаження за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою пропорційно додатковому навантаженню в розмірі посадового окладу, встановленого за вакантною посадою (наприклад, на думку НАДС, в залежності від відпрацьованого часу (кількість днів, коли особа виконувала обов’язки за вакантною посадою).
Державному службовцю, на якого покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця, встановлюється виплата у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
На думку НАДС, яку воно висловило у листі від 10.08.2020 р. № 5738/13-20, керівник підрозділу (заступник керівника) має володіти знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань, покладених на цей підрозділ. У зв’язку з чим при виконанні керівником структурного підрозділу (заступником керівника) обов’язків за вакантною посадою державного службовця цього структурного підрозділу або на час його тимчасової відсутності виплати не проводяться.
Аналізуючи норми Закону, НАДС доходить висновку, що виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії «Б», або виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «Б» може бути покладено як на державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії «Б», так і державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії «В». Водночас обмеження щодо виплат стосуються лише посади заступника, який, скоріше за все, на думку законодавця, за розподілом обов’язків буде виконувати обов’язки керівника на час його відсутності.
Тож, на нашу думку, виплати, передбачені ст. 52 Закону, є обов’язковими для керівника іншого підрозділу, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього державного службовця або обов’язки за вакантною посадою державної служби.
