Невжиття заходів щодо протидії корупції: склад та судова практика

СКЛАД

Правопорушення, пов’язане з корупцією, — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, за яке встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII).

Стаття 172⁹ глави 13-А «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність у вигляді штрафу за невжиття заходів щодо протидії корупції, а саме:

невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення.

Ключовими ознаками зазначеного правопорушення є:

— виявлення саме корупційного, а не пов’язаного з корупцією правопорушення;

— заходи, яких має вжити особа у разі виявлення корупційного правопорушення, мають бути визначені Законом (не підзаконним актом або посадовою інструкцією);

— суб’єктом порушення може бути посадова особа місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів, навіть якщо вона не є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700.

Адміністративне стягнення за вчинення зазначеного правопорушення може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення зазначеного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції (частина перша статті 59 Закону № 1700).

Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до статті 45 Кримінального кодексу України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364¹, 365², 368, 368³ — 369, 369², 369³ цього Кодексу.

СУДОВА ПРАКТИКА

Суб’єкт: головний спеціаліст — юрист, уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції в N-ській сільській раді*.

* Бердянський міськрайонний суд Запорізької області. Справа № 310/5119/19 (посилання на рішення: reyestr.court.gov.ua/Review/83239993).

Протокол:

[…] ОСОБА_1 була зобов’язана до 11.04.2018, тобто в 10-денний строк із граничної дати, перевірити факт подання посадовими особами […] щорічних декларацій […] за 2017 рік та повідомити НАЗК про виявлення факту неподання декларації.

[…] голова N-ської сільської ради ОСОБА_5 подала декларацію […] за 2017 рік […] лише 02.04.2018, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 45 Закону № 1700 […] відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 172⁶ КУпАП.

04.10.2018 відносно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172⁶ КУпАП.

Відповідно до постанови N-ського міськрайонного суду Запорізької області від 01.11.2018 ОСОБА_5 було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁶ КУпАП.

[…]

ОСОБА_1 пояснила, що вона жодним чином не повідомляла про це НАЗК, оскільки вважала, що у зв’язку з тим, що ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності, вона вже не повинна була про це повідомляти.

Рішення суду:

ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП.

Варто зазначити, що корупційне правопорушення не виявлялося. Правопорушення, передбачене ст. 172⁶ КУпАП, є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, а отже, була відсутня одна з ознак правопорушення, передбаченого ст. 172⁹ КУпАП.

Суб’єкт: головний експерт другого відділу досліджень і розслідувань Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції**.

** Рівненський міський суд Рівненської області. Справа № 569/8044/17 (посилання на рішення: reyestr.court.gov.ua/Review/68270460).

Протокол:

[…] ОСОБА_2 […] в межах своїх повноважень не вжила заходів щодо припинення правопорушення та негайно не повідомила про його вчинення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, чим порушила вимоги суб’єкта, який здійснює заходи із запобігання корупції.

[…] Начальник другого відділу досліджень і розслідувань N-ського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_4 несвоєчасно подав електронну декларацію, а саме 31.10.2016, враховуючи, що кінцевою датою подання електронної декларації визначено 30.10.2016, про що на останнього було складено адміністративний протокол за ст. 172⁶ КУпАП у частині порушення вимог фінансового контролю.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила суду, що з 25 жовтня по 7 листопада 2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні […], коли вийшла на роботу після хвороби, з’ясувала, що […] ОСОБА_4 розмістив декларацію 31 жовтня 2016 року о 9:53. Того ж дня […] ОСОБА_2 було підготовлено подання до голови Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо наявності в діях ОСОБА_4 ознак правопорушення, про які необхідно інформувати відповідні органи.

Рішення суду:

об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП, виражається у невжитті передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення, тобто у бездіяльності суб’єкта в частині передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення, а суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини прямого чи непрямого умислу.

У п. 2 Роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією» зазначено, що при розгляді справ суди мають з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою повноважень.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, вона, даючи покази в судовому засіданні, довела той факт, що, коли вийшла на роботу після хвороби, відповідно до покладених на неї обов’язків підготувала подання до голови N-ського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо наявності в діях ОСОБА_4 ознак правопорушення, про які необхідно інформувати відповідні органи. Ці обставини підтверджуються наданими ОСОБА_2 і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Водночас передумовою відповідальності за ст. 172⁹ КУпАП є факт вчинення іншою посадовою особою корупційного правопорушення, за яке така особа притягнута до встановленої законом відповідальності.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.05.2017, яка набрала законної сили, адміністративну справу відносно […] ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172⁶ КУпАП, закрито у зв’язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку, що в цьому випадку відсутні об’єктивна та суб’єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП, які інкриміновані ОСОБА_2.

Аналізуючи докази, зібрані під час розгляду справи, та законодавство щодо запобігання корупції, суд приходить до переконання про відсутність у діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП.

Іншою типовою ситуацією, у якій складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172⁹ КУпАП, є незвільнення з посади особи, щодо якої набрало законної сили рішення суду про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Суб’єкт: виконувач обов’язків керівника апарату***.

*** Монастириський районний суд Тернопільської області. Справа № 603/122/19 (посилання на рішення: reyestr.court.gov.ua/Review/81286492).

Протокол:

ОСОБА_3 […] не звільнив ОСОБА_4 з дня набрання законної сили постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.05.2018 про притягнення […] ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, у зв’язку з втратою ним права на службу, чим вчинив правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП.

Постанова Монастириського районного суду Тернопільської області від 16 травня 2018 року про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172⁶ КУпАП, набрала законної сили 10 липня 2018 року.

16 серпня 2018 року зазначена постанова отримана працівником установи ОСОБА_5 і надалі передана для розгляду виконувачу обов’язків керівника установи ОСОБА_3.

ОСОБА_3 […] зобов’язаний був у триденний строк звільнити […] ОСОБА_4.

Утім, ОСОБА_3 вимоги не виконав, у встановлений строк ОСОБА_4 не звільнив, обмежився лише призначенням проведення службового розслідування.

Рішення суду:

Законом № 1700 чітко визначено, які саме дії підпадають під визначення «корупційне правопорушення» та яка саме відповідальність настає за його вчинення. Адміністративна відповідальність серед цього переліку відсутня.

Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП, полягає у невжитті передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення, тобто бездіяльності суб’єкта проступку щодо обов’язку для вжиття передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення.

Відповідальність за ст. 172⁹ КУпАП має похідний характер. Передумовою притягнення особи до відповідальності за ст. 172⁹ КУпАП є встановлення факту вчинення іншою посадовою або службовою особою корупційного правопорушення (предикатного діяння), за яке особа була притягнута до відповідальності у встановленому законом порядку.

ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 172⁶ КУпАП, тобто за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а не за корупційне правопорушення. Отже, у цьому випадку відсутня об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, а в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП.

Суб’єкт: начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області****.

**** Центральний районний суд м. Миколаєва. Справа № 490/921/18 (посилання на рішення: reyestr.court.gov.ua/Review/72664263).

Протокол:

[…] ОСОБА_1 […] не звільнив з дня набрання вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.08.2017 законної сили державного службовця […] ОСОБА_4.

Рішення суду:

[…] Встановлені обставини свідчать про те, що вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.08.2017 у справі № 490/6989/17 про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369² ККУ, набрав законної сили 27.09.2017.

ОСОБА_1 […] як суб’єкт призначення, достовірно знаючи про набрання вироком законної сили, зобов’язаний був у триденний строк звільнити […] ОСОБА_4 у зв’язку із втратою ним права на державну службу. Утім, вимоги ОСОБА_1 не виконав, у встановлений строк ОСОБА_4 не звільнив, обмежився вжиттям заходів реагування.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172⁹ КУпАП, є доведеною.

Суб’єкт: N-ський міський голова*****.

***** Самбірський міськрайонний суд Львівської області. Справа № 452/940/19 (посилання на рішення суду: reyestr.court.gov.ua/Review/82352876). Апеляційний суд Львівської області (посилання на рішення суду: reyestr.court.gov.ua/Review/84724083).

Рішення міськрайонного суду:

[…] ОСОБА_1 […] не вжив заходів, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв’язку із виявленням корупційного правопорушення […] після отримання N-ською міською радою 03.01.2019 копії обвинувального вироку суду, що виразилось у нескликанні сесії N-ської міської ради для вирішення […] питання про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з її засудженням за вчинення кримінального корупційного правопорушення […], тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП.

Рішення апеляційного суду:

Вироком […] ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369² Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Вирок суду набрав законної сили 3 травня 2018 року.

На адресу N-ської міської ради вирок суду надійшов 03.01.2019. 22.05.2019 комісією за результатами проведення службового розслідування […] встановлено, що […] ОСОБА_2 було притягнуто до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369² Кримінального кодексу України. Однак з 27.04.2019 ОСОБА_2 вважається особою, що не має судимості згідно з п. 5 ч. 1 ст. 89 Кримінального кодексу України, оскільки після спливу 1 року після виконання вироку не вчинила нового злочину, тобто її судимість є погашеною.

Крім цього, службовим розслідуванням встановлено, що […] ОСОБА_1 не вніс своєчасно на розгляд сесії N-ської міської ради питання звільнення ОСОБА_2 […] також з урахуванням відсутності відомостей про ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі осіб, що вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

З 05.07.2019 ОСОБА_2 було звільнено з посади заступника міського голови з гуманітарних питань на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, згідно з розпорядженням N-ського міського голови № 29 (04-01) від 05.07.2019.

Частиною 3 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III передбачено, що посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з посади в порядку, визначеному цим Законом.

Проте ані Кодексом законів про працю України, ані Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ані ч. 1 ст. 172⁹ КУпАП не передбачено строків звільнення із займаних посад посадових осіб органу місцевого самоврядування, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення.

Тож з урахуванням зазначеного можна сказати, що слід звертати увагу, чи виявлявся факт саме корупційного правопорушення та чи мала особа встановлені саме законом повноваження на вжиття заходів щодо запобігання такому порушенню.

Крім того, варто звертати увагу на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення та дату винесення судового рішення. У випадках, коли особі в провину ставиться неповідомлення НАЗК про неподання декларації, на момент складання протоколу та розгляду справи зазвичай строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, вже сплинув.