Теми статей
Обрати теми

Системи соціального рейтингування: новий феномен у публічному управлінні чи цифрова диктатура

Зелінський Сергій, доктор наук з державного управління, доцент
Одним із найбільш цікавих феноменів у сфері публічного управління є створення систем соціального рейтингування із включенням у них сучасних технологій нагляду і контролю за поведінкою суб’єктів (як громадян, так і юридичних осіб). Обробка різноманітних даних дозволяє визначати моделі поведінки людей, оцінювати настрої в суспільстві як з точки зору прийняття важливих рішень у різних сферах, так і з метою управління державою.

Сьогодні більшість людей у сучасному суспільстві самі беруть участь у створенні цифрової інформації про себе, коли використовують цифрові гаджети, обмінюються повідомленнями в соціальних мережах, користуються системами онлайн-кредитування, розплачуються за товари і послуги через смартфони тощо. Показовим прикладом цифрового поглинання всіх сфер життя є Китай, де створена «Система соціального кредиту (довіри)» (Social Credit System)*. Безпосередньо робота із впровадження проєкту «Система соціального кредиту (довіри)» (ССК) на підставі єдиного плану була розпочата в Китаї у 2014 році, коли Держрада КНР опублікувала документ «Основні положення з планування створення системи соціального кредиту (2014-2020 рр.)» (Planning Outline for the Construction of a Social Credit System (2014-2020).

* Козырев А. Н., Неволин И. В. Социальный кредит в Китае. Обзор. Цифровая экономика. 2019. № 3 (7). С. 70 – 74. Белянов А. А. Социальный кредит: обзор государственных пилотных проектов. Цифровая экономика. 2018. № 2 (2). С. 63 – 65.

Китайська ССК включає в себе:

— «чорні списки осіб, які підривають довіру» (правопорушників, злісних неплатників за податковими, кредитними та іншими зобов’язаннями) і «червоні списки» зразкових громадян;

— пілотні проєкти рейтингування громадян і організацій, що діють поки виключно на локальному рівні та адмініструються місцевими державними органами або комерційними корпораціями (такі проєкти спираються на інструментарій фінансового скорінгу, але поширюють його і на відносини із сусідами, лояльність по відношенню до правлячої в країні партії, турботу про літніх людей, взаємини в сім’ї)**.

** Dai X. Enforcing Law and Norms for Good Citizens: One View of China’s Social Credit System Project. Development. 2020. Vol. 63. P. 38 – 43.

Як інструмент обліку та рейтингування поведінки суб’єктів (громадян), ССК використовує новітні технології спостереження, збору та обробки даних: камери зовнішнього спостереження, що дозволяють розпізнавати особу в натовпі, державні і корпоративні бази даних, засоби мобільної геолокації тощо. До 2021 року планувалось додатково до наявних 178 млн камер з технологією розпізнавання облич встановити ще 626 млн (це мовби за кожним українцем «слідкувало» б 20 камер).

Дехто інколи порівнює ССК із сюжетом серіалу «Чорне дзеркало» і «Великим братом» Оруелла: цифрові рейтинги громадян і суворі покарання за найменші порушення. Якщо з технологічної точки зору в епоху цифрових трансформацій з цим новим управлінським явищем все начебто зрозуміло, то з суспільно-культурної точку зору є певні застереження і непорозуміння.

За даними дослідження***, китайська ССК і пов’язані з нею технології контролю базуються на суспільно-культурних традиціях, де поєдналися:

*** Рувинский Р. З., Тарасов А. А. «Система социального кредита»: исторические предпосылки и доктринальные основания феномена. Национальная безопасность / nota bene. 2020. № 3. С. 72 – 88. URL: https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=33021 (дата звернення: 25.02.2021).

— бентамовський паноптізм**** з його перманентним індивідуалізованим наглядом, обліком схильностей особистості і можливістю її перевірки в будь-який момент;

**** Bentham J. Panopticon, or the Inspection House. The Works of Jeremy Bentham. J. Bowring ed. Vol. IV. Edinburgh: Simpkin, Marshall, & Co., 1843. P. 37 – 172.

— тейлорівська автоматизація повсякденних дій, що витісняє свідомість особистості і поставлена на службу корпорацій, соціуму і держави;

— конфуціанське розмивання права і моралі з його заміною правових приписів повсякденними ритуалами і зниженням ролі права як регулятора суспільних відносин;

— легістський винятковий акцент на строгість покарань і управління суспільством, коли його члени повинні самі стежити один за одним;

— характерні для історії китайських громадських інститутів техніки кругової поруки, ранжирування («грейдування») індивідів, обліку персональних даних;

— моделі фінансового скорінгу, що спочатку з’явилися в США та інших розвинених капіталістичних країнах для контролю платоспроможності.

Паноптична модель управління передбачає анонімне здійснення влади, коли піднаглядні розбиваються на індивіди, а перманентне спостереження за ними передбачає виявлення й облік схильностей кожного індивіда. Водночас потрібно зазначити, що паноптічний проєкт Дж. Бентама припускав можливість здійснення нагляду не в одному, а в двох напрямках. Паноптикум замислювався як універсальний проєкт устрою будь-якої громадської установи, в тому числі і державних органів, де вже не тільки влада стежить за громадянами, а громадяни мають можливість спостерігати за владою. У ситуації здійснення нагляду за державними чиновниками мова йде про «зворотній» паноптикум. Тому очевидно, що, підвищуючи ступінь керованості суспільством, ССК дозволяє збільшити і підконтрольність, прозорість діяльності бюрократії, тим самим ускладнюючи корупційне поводження на державній службі. Наприклад, в Китаї в антикорупційному проєкті Zero Trust («Нульова довіра»), який охопив всього 1 % чиновників (при доступі до 150 баз даних для перевірки доходів чиновників та їхніх родичів), виявилося 8,7 тис. порушників. Але водночас ССК не тільки звужує простір особистої свободи і відкриває можливість зловживання інформацією про громадян, але й формує «кастовий» суспільний лад, який заснований на ранжируванні і «грейдуванні» громадян в залежності від їх соціального рейтингу.

Після вивчення різних думок про китайську ССК, наприклад, російські автори***** визначили деякі її переваги і недоліки. Зокрема, до переваг віднесено: використання ССК в якості інструменту інформаційної підтримки сучасної меритократії (при відборі кандидатів при прийомі на роботу в організації державної та інших форм власності, а також при просуванні працівників по кар’єрних сходах); прагнення до саморозвитку (підвищення свого рейтингу для вступу до престижного навчального закладу, або взагалі, в принципі, щоб отримати вищу освіту в будь-якому закладі освіти країни); дисциплінованість громадян (за допомогою дотримання різних правил, починаючи з правил дорожнього руху і закінчуючи елементарними правилами поведінки у побуті); мобілізація громадян у важкий час для країни (недавня ситуація з коронавірусом, яка спонукала громадян Китаю беззаперечно взяти участь в будівництві лікарні Лейшеншань в Ухані). Серед недоліків використання цієї системи зазначено: руйнування соціальних зв’язків (знищення інституту сім’ї, інституту шлюбу за допомогою невідповідності батьків дітям і навпаки, чоловіка дружині і навпаки, наклепи сусідів, колег один на одного); погіршення психологічного стану громадян (тотальний контроль рано чи пізно призводить до дисбалансу в організмі, і від цього поява агресії, суїцидальні настрої, зростання злочинності, несанкціоновані страйки); несправедливе зменшення балів і неотримання тих чи інших послуг (недосконалість технологій сканування осіб громадян, несанкціоновані зміни баз даних, помилкові думки оточуючих людей).

***** Руф Ю. Н., Каримова Д. В. Возможности внедрения системы социального рейтинга в России в условиях цифровизации. Вопросы инновационной экономики. 2020. Том 10. № 2. С. 881 – 890.

З 1 січня 2021 року в Китаї був прийнятий новий Цивільний кодекс, який офіційно узаконив ССК. Суть ідеї китайських фахівців полягала в пропозиції наділити мешканців умовного міста певною сумою балів, яка б гарантувала всім жителям рівні стартові умови і могла або збільшуватися, або зменшуватися. У кожного громадянина є стартовий рейтинг у 1000 балів. Єдиний інформаційний центр аналізує кожного китайця за тисячами різних параметрів, які фіксуються і зберігаються у 142 закладах. Громадяни «маркуються» індексами: ААА (більше 1050 балів); А+ (901 – 1000 балів); B (850 – 900 балів), C (600 – 849 балів); D (менше 599 балів). Особи з рейтингом D не можуть влаштуватися на нормальну роботу, їм не надають кредити, не продають квитки на транспорт і навіть можуть відмовити в оренді велосипеда. З людьми з категорії D інші громадяни бояться навіть розмовляти, тому що хтось може повідомити про спілкування з людиною з «чорного списку» і його рейтинг може знизитися.

За новим кодексом китайці отримуватимуть бали за: участь у благодійній діяльності; турботу про літніх членів сім’ї; добрі відносини із сусідами і допомогу бідним; здачу донорської крові; підтримку уряду в соціальних мережах; наявність позитивної фінансової кредитної історії; вчинення будь-якого героїчного вчинку тощо. Водночас з громадян можуть знімати бали за: порушення правил дорожнього руху; участь у протесті проти влади; розміщення антиурядових повідомлень у соціальних мережах; незадовільну допомогу старіючим батькам; поширення чуток і фейків в Інтернеті; участь в діяльності сект; шахрайство в онлайн-іграх.

До речі, в Китаї аналогічна система діє і відносно юридичних осіб, які перевіряються на відповідність екологічним і юридичним нормам. Також оцінюються умови і безпека праці на підприємствах, фінансова звітність.

Наскільки ефективно буде працювати ССК після її узаконення, можна уявити, якщо звернутися до даних на березень 2019 року, коли це був ще пілотний проєкт: у «чорному списку» було більше 13 млн осіб, і їм було заборонено придбати 20 млн квитків на літаки. До цього часу в «чорні списки» внесені майже 4 млн юридичних осіб (їм заборонено брати участь у держзакупівлях, аукціонах на землю тощо).

Одним із проявів елементів ССК в Україні є створений Мін’юстом Єдиний реєстр боржників (https://erb.minjust.gov.ua). У цьому реєстрі є «чорні списки» боржників: зі сплати податків; аліментів; підприємств — боржників з виплати заробітної плати; осіб, які перешкоджають у побаченні з дитиною.

На початок 2021 року у реєстрі боржників зі сплати аліментів налічувалось більше 176,5 тис. осіб, у реєстрі підприємств — боржників з виплати заробітної плати — більше 1,5 тис. юридичних осіб, а у реєстрі осіб, які перешкоджають у побаченні з дитиною, — 90 осіб. Дані з цього реєстру можуть бути використані відповідними службами і прикордонниками під час виїзду зазначених у реєстрі осіб за кордон з метою обмеження пересування до скасування боргів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі