Про освітню та медичну субвенції
Багатьох цікавить, чи будуть збільшувати обсяги базової дотації та освітньої і медичної субвенцій у зв’язку із зростанням тарифів на енергоносії та інфляцією (для розрахунку заробітної плати) при внесенні змін до державного бюджету.
Мінфін надав змістовну відповідь з цього питання.
Почнемо з медичної субвенції.
У першу чергу, Мінфін зробив наголос на головному розпоряднику медичної субвенції — Міністерстві охорони здоров’я. В другу — акцентував увагу на вимогах постанови КМУ від 23.01.15 р. № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам»1.
1 Далі за текстом — Порядок № 11.
Тож порушене питання, на думку Мінфіну, має розглядатись саме Міністерством охорони здоров’я України у встановленому порядку із урахуванням вимоги п. 4 Порядку № 11. Відповідно до такої вимоги: у складі субвенції передбачено резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 % загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули.
Зауважимо, що порядок розподілу субвенції між місцевими бюджетами визначають за окремою формулою. Відтак й питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції також має вирішувати Міністерство охорони здоров’я України.
До речі, з приводу можливості передачі коштів медичної субвенції з обласного бюджету бюджетам районів і міст обласного значення2 Мінфін зазначив таке.
2 Зокрема на виконання обласних програм у галузі охорони здоров’я, які передбачають видатки на забезпечення медикаментами ветеранів війни, виробами медичного призначення та проведення безкоштовного зубопротезування пільгової категорії громадян.
КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій (ст. 108 Бюджетного кодексу України3).
3 Далі за текстом — БК.
Однак головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Тож й питання передачі коштів медичної субвенції іншим бюджетам має розглядатись виключно Міністерством охорони здоров’я як головним розпорядником медичної субвенції.
Щодо освітньої субвенції.
Добре знайомий Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою КМУ від 14.01.15 р. № 64.
4 Далі за текстом — Порядок № 6.
У п. 8 Порядку № 6 прописано право місцевих рад планувати та здійснювати деякі видатки з місцевого бюджету понад обсяги субвенції. Які? На оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, визначених у ст. 1032 БК, та погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державної казначейської служби України5.
5 Далі за текстом — ДКС.
Як вважає Мінфін, обласним державним адміністраціям необхідно проаналізувати стан забезпеченості усіх місцевих бюджетів області видатками на обов’язкові виплати (оплату праці, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо) і надати Міністерству освіти і науки України як головному розпоряднику коштів пропозиції щодо перерозподілу обсягів освітньої субвенції між місцевими бюджетами області, не збільшуючи при цьому загального їх обсягу.
Як то кажуть, будуть пропозиції — можливо, й буде перерозподіл.
До речі, звертаємо вашу увагу й на такі зауваження Мінфіну:
1 | кошти освітньої субвенції можуть спрямовуватись на харчування учнів 1–4 класів та пільгової категорії |
Примітка. Перелік пільгової категорії дітей, яким надається безкоштовне харчування, визначено ст. 5 Закону України від 26.04.01 р. № 2402 «Про охорону дитинства». | |
2 | у разі якщо шкільний автобус знаходиться на балансі: |
2.1 | навчального закладу — кошти субвенції можуть спрямовуватись на видатки з підвозу учнів |
2.2 | відділу (управління) освіти чи сільської, селищної, міської ради — видатки з підвозу учнів повинні передбачатись за рахунок коштів відповідного бюджету |
Примітка. Місцеві органи влади можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів. Це визначено вимогами законів України «Про освіту» та «Про охорону дитинства». | |
Про державне мито
Не менш непокоїть ОМС й питання щодо внесення змін до Закону України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито», зокрема в частині збільшення вартості послуг за вчинення нотаріальних дій, що здійснюються ОМС.
З цього приводу компетентний орган повідомив, що наразі він не веде роботу з розробки законопроекту в частині збільшення ставок державного мита.
Крім того, Програмою діяльності Уряду не визначено завдань стосовно підготовки законопроекту про внесення змін до згаданого Декрету щодо перегляду ставок. Але Мінфін готовий прийняти участь в опрацюванні законопроектів з порушеного питання, які можуть бути надіслані від інших суб’єктів законодавчої ініціативи.
Як і у ситуації із субвенціями: будуть законопроекти — можливо, будуть й зміни.
Про земельний податок
Багато рад турбують варіанти вирішення питань з енергопостачальними організаціями (обленерго, обл-
гази, РСМ тощо), які не оформлюють договори оренди землі та не сплачують земельного податку. Через це місцеві бюджети недоотримують величезні суми коштів.
Мінфін сконцентрував увагу на вимогах податкового та земельного законодавства:
№ з/п | Вимога | Підстава |
1 | платниками плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, а також орендарі земель державної та комунальної власності | |
2 | право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають лише з моменту реєстрації цих прав | |
3 | для нарахування земельного податку використовують дані Державного земельного кадастру | |
4 | передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюють на підставі рішення відповідного ОМС шляхом укладення договору оренди земельної ділянки | вимогами ПК, зокрема п. 288.1 ст. 288 ПК |
5 | для нарахування орендної плати за земельну ділянку потрібен договір оренди такої земельної ділянки, який оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства |
6 Далі за текстом — ПК.
7 Далі за текстом — ЗК.
З усіх наведених вимог Мінфін робить два висновки:
1 | платником земельного податку можуть бути лише власники земельної ділянки, право власності яких засвідчено в законодавчому порядку |
2 | за відсутності державної реєстрації земельна ділянка не може вважатись такою, що знаходиться у власності або є орендованою для особи, яка фактично використовує таку земельну ділянку |
Про кредиторську заборгованість
Наступним «болючим» стало запитання про погашення кредиторської заборгованості, зокрема, чи будуть передбачатись у 2015 році кошти на погашення зареєстрованої кредиторської заборгованості за виконані роботи, що фінансувались у 2014 році за рахунок коштів субвенції на соціально-економічний розвиток (невикористані залишки коштів у кінці 2014 року були перераховані органами ДКС до державного бюджету) та субвенції на ремонт доріг.
Мінфін повідомив, що згідно з інформацією ДКС, кредиторську заборгованість, що виникла під час здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, обліковують за відповідними місцевими бюджетами.
На жаль, субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій не передбачено. Про це свідчать вимоги Закону України від 28.12.14 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік»8.
8 Далі за текстом — Закон № 80.
Отже, для погашення вказаної кредиторської заборгованості повинні залучатись кошти з відповідних місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Про індексування заробітної плати
Цікавить ОМС й питання щодо індексації заробітної плати працівників бюджетних установ, зокрема чи відносять її до обов’язкових виплат. Зауважимо, що питання виникло через неузгодженість внесених змін до Закону України від 03.07.91 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 9 Прикінцевих положень Закону № 80.
Першим визначено, що індексацію грошових доходів населення здійснюють у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Другим — що КМУ затверджує особливий порядок проведення індексації на 2015 рік. Тож стало не зовсім зрозуміло, чи виплачувати індексацію із січня 2015 року, якщо фінансового ресурсу на рік недостатньо.
З цього приводу Мінфін роз’яснює таке.
Індексація грошових доходів населення у поточному році має проводитись у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у особливому порядку, затвердженому КМУ. Ця вимога прописана у п. 9 Прикінцевих положень Закону № 80 та обов’язкова до виконання.
З метою забезпечення виконання Закону № 80 Прем’єр-міністр України дав доручення Мінсоцполітики разом з іншими заінтересованими міністерствами розробити вищевказаний порядок.
Тож питання проведення індексації грошових доходів населення у 2015 році буде врегульоване при затвердженні зазначеного особливого порядку.
Отже, залишається тільки чекати.
Про стимулювання співробітництва
Багато обговорень ОМС ведуть навколо теми об’єднання територіальних громад, але деякі громади цікавляться також і темою співробітництва громад, зокрема, чому у змінах до бюджетного законодавства відсутні вимоги щодо цього.
Мінфін зазначає, що державне стимулювання співробітництва територіальних громад прямо передбачене Законом України від 17.06.14 р. № 1508-VII «Про співробітництво територіальних громад» (ср. ). Саме у цьому документі й визначені шляхи, умови стимулювання та джерела фінансування заходів співробітництва.
До речі, змінами, внесеними до БК, передбачено спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад.
Нагадаємо, що сутність співробітництва полягає у тому, що дві або більше територіальні громади погоджуються спільно працювати та надавати певні ресурси для отримання обопільної користі, яка була б недосяжною у разі їх самостійної чи окремої діяльності. Тобто:
1 | співробітництво є результатом свідомого рішення, а не обов’язковим виконанням законодавчих приписів |
2 | договір про співробітництво є добровільним актом зацікавлених сторін, оскільки ніхто не може бути примушений до його укладення |
Про фінансування делегованих повноважень
Наразі йдеться про питання відсутності у змінах до бюджетного законодавства фінансової підтримки для сільських (селищних) рад із державного бюджету на фінансування делегованих повноважень, визначених ст. 27 — 38 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
На це Мінфін повідомив таке.
На сьогодні в Україні існує близько 12 тис. територіальних громад. При цьому у більш як у 40 % громад чисельність жителів становить менш як 1 тис. осіб та у більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо.
З огляду на це, бюджети таких громад мають високий рівень дотаційності (70% і вище), а їх ОМС не спроможні виконувати навіть самоврядні повноваження, не кажучи про повноваження, які передаються державою.
Оскільки існуюча в Україні система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреби суспільства, КМУ схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні9.
9 Далі за текстом — Концепція.
Нагадуємо, Концепція затверджена розпорядженням КМУ від 01.04.14 р. № 333-р. Вона передбачає створення законодавчої бази діяльності ОМС та органів виконавчої влади на новій територіальній основі з визначенням повноважень та їх ресурсного забезпечення.
Мінфін зауважив: з урахуванням Концепції при внесенні змін до БК й передбачено, що до об’єднання ОМС сіл, селищ, міст районного значення виконуватимуть лише самоврядні повноваження.
Відповідно до таких бюджетів у повному обсязі зараховують всі податки і збори, крім загальнодержавних, які справляються на їх території. А от повноваження, які визначаються функціями держави, з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення фінансуватись не будуть.
До речі, в разі об’єднання територіальних громад згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, такі бюджети матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Їх доходи формуватимуть відповідно до ст. 64 БК, а видатки – до ст. 89 та 91 БК (ст. 67 БК). Тобто, вони матимуть всі повноваження міст обласного значення.
Такі зміни спонукатимуть громади до об’єднання та створення самодостатніх громад, здатних надавати якісні послуги.
Мінфін надав роз’яснення й щодо проблеми відсутності коштів для планування видатків на виконання заходів, передбачених районними програмами, у першу чергу соціально-економічного розвитку, медичного спрямування (туберкулінодіагностика, імуносупресори).
Так, фінансування програм, затверджених місцевими радами, повинно здійснюватись саме за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Про фінансування закладів соціально-культурної сфери
Відповів Мінфін й на запитання щодо фінансування закладів соціально-культурної сфери. Зокрема, чи може сільська (селищна), міська (міста районного значення) рада за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування збільшувати видатки на фінансування сільських, селищних та розташованих в містах районного значення закладів соціально-культурної сфери, одночасно із їх фінансуванням за рахунок міжбюджетного трансферту з районного бюджету.
Нагадаємо: утримання дитячих дошкільних закладів, палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення більше фінансуватись не буде. Така норма чітко зазначена Законом України від 28.12.14 р. № 79 та знайшла відображення у БК.
Мінфін наголошує: в 2015 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватись такі видатки за рахунок міжбюджетних трансфертів з районного бюджету, обсяг яких визначають за формулою, затвердженою відповідною місцевою радою.
Отже, якщо районна (міська) рада прийняла рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді, у районному (міському) бюджеті затверджують міжбюджетні трансферти з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування.
Крім того, бюджетним законодавством не заборонено спрямовувати власні надходження місцевих бюджеті на утримання зазначених закладів, але виключно за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Увага! Якщо ви прийняли таке рішення, міжбюджетний трансферт районному бюджету не передається, а на утримання закладу складають один кошторис видатків на загальну суму, яка включає обсяг субвенції та власні надходження бюджету.
Про ремонт доріг
Фінансування доріг завжди було проблемою для багатьох ОМС. Як зараз треба планувати видатки на капремонт місцевих доріг? З цього приводу Мінфін висловлює таку думку.
Організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів належить до основних обов’язків ОМС ( ст. 19 Закону України від 08.09.05 р. № 2862-IV «Про автомобільні дороги»).
Водночас видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із ст. 88–91 БК (ст. 70 БК). Зокрема, видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів (ст. 91 БК).
При цьому дохідна частина місцевих бюджетів відповідно до змін, внесених до ст. 64 та 69 БК, доповнена акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Нагадуємо: акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зараховують до доходів загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (п. 16 ч. 1 ст. 64 та п. 203 ч. 1 ст. 69 БК). Мінфін робить висновок: рішення щодо спрямування коштів місцевих бюджетів на розвиток доріг комунальної власності може прийматись місцевими радами при затвердженні місцевих бюджетів з урахуванням визначених у відповідному місцевому бюджеті пріоритетів розвитку.
Не оминув компетентний орган й питання про те, чи можна здійснювати ремонт під’їзних доріг за рахунок коштів місцевих бюджетів. Відповідь однозначна: у разі, якщо під’їзна дорога є дорогою місцевого значення, її ремонт може здійснюватись з відповідних місцевих бюджетів. Підставою для цього є ст. 91 БК.
До речі, Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський повідомляв, що наразі в країні розпочато процес реформування Укравтодору. Основне завдання – створення європейських доріг.
Для цього, в першу чергу, потрібно децентралізувати систему управління дорожнім господарством. Дороги місцевого значення відходять на місця, дороги республіканського – залишаються в управлінні державного органу, який буде створено з реорганізованого «Укравтодору». При цьому відповідати за місцеві дороги будуть місцеві органи влади.
А от місцевим громадам буде передано територіальні та місцеві дороги, гроші на їх утримання і техніку для обслуговування. Також планується створити спеціальний дорожній фонд, гроші з якого направлятимуть виключно на дороги.
Також Міністр наголосив, що будуть створені умови для конкуренції. «Укравтодор» більше не буде одночасно замовником, виконавцем і контролером дорожніх робіт. Однією з умов створення конкуренції є зміни в технологічних процесах експлуатації та будівництва та конкурсні умови залучення експлуатантів. На сьогодні кожен рік відбуваються тендери. В Європі компанія отримує контракт на 7-10 років, тож може планувати, брати кредити тощо, і цей досвід, після внесення змін у законодавство, варто запроваджувати й в Україні10.
10 За матеріалами Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ за посиланням http://www.kmu.gov.ua.
Про граничні суми витрат
Багато ОМС переймаються стрімким зростанням цін на товари. У зв’язку з цим виникає запитання: чи будуть переглядатись граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів?
Нагадуємо, граничні суми для придбання цих товарів визначені постановою КМУ від 04.04.01 р. № 332.
Як зауважив Мінфін, питання щодо відповідності граничних сум витрат на придбання обладнання та устаткування бюджетними установами ринковим цінам наразі вивчається.
Тож після завершення цієї роботи у разі необхідності відповідні пропозиції будуть внесені на розгляд КМУ. Це означає, що у разі невідповідності цін ринковим до зазначеного документа будуть вноситись зміни, з якими ми обов’язково вас ознайомимо.
