Адмінкомісії: перевірка на відповідність (частина 3)

В обраному У обране
Друк
Мельник О., юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Місцеве самоврядування Травень, 2015/№ 5
Нарешті ми з вами підійшли до тієї частини сіквелу під назвою «Адмінкомісії», яка стосується провадження у справах про адміністративні правопорушення. В попередніх статтях більше уваги було приділено ролі адміністративних комісій, їх повноваженням, а також меті, яка ставиться перед цими колегіальними органами. В цій статті ми поговоримо власне про процес провадження: його стадії та документи, які складаються за результатами завершення кожної з неї.

Провадження у справах про адмінправопорушення: чотири стадії

Нагадаємо, що відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення1 завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

1 Далі за текстом — КпАП.

Увага! Провадження в справах про адмінправопорушення повинно здійснюватися в певному порядку,
а не абияк.

Так, зокрема, ст. 246 КпАП визначено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (в нашому випадку в адміністративних комісіях), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КпАП.

Таким чином провадження у справах про адміністративні правопорушення — це низка послідовних дій адміністративних комісій, які згідно з нормами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушника до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови. Інакше кажучи, провадження складається з певних стадій, яких можна виділити щонайменше чотири. Перелічемо їх:

1

адміністративне розслідування

порушення справи, встановлення фактичних обставин, процесуальне оформлення (складання протоколу про адміністративне правопорушення), направлення матеріалів для розгляду за підвідомчістю (в нашому випадку до адміністративної комісії)

2

розгляд справи

підготовка до розгляду, аналіз зібраних матеріалів і обставин, прийняття постанови, доведення постанови до відома заінтересованих осіб

3

перегляд постанови

оскарження або опротестування постанови, перевірка законності постанови

4

виконання постанови

звернення постанови до виконання, безпосереднє виконання

Зверніть увагу, що кожна стадія закінчується оформленням відповідного документа, який фіксує результат проведення певних дій. При цьому кожна наступна стадія розпочинається лише після того, як закінчена попередня. Більше того, розпочинається чергова стадія саме на підставі процесуального документа попередньої стадії. Наприклад, перша стадія закінчується складанням протоколу про адміністративне правопорушення і надісланням протоколу адміністративній комісії, як органу, уповноваженому розглядати справи про адмінпорушення. Таким чином друга стадія розпочинається після одержання колегіальним органом (адмінкомісією) відповідних матеріалів справи. Закінчується ж друга стадія прийняттям адмінкомісією відповідної постанови.

Слід зазначити, що третя стадія є необов’язковою. Виникає вона, як правило, у тому разі, якщо піднімається питання щодо оскарження постанови адміністративної комісії. Водночас наявність цієї стадії є гарантією законності і обґрунтованості застосування адміністративних стягнень до порушників.

Ще один важливий момент, який заслуговує на увагу. Це ст. 247 КпАП, яка надає перелік обставин, за наявності яких провадження в справах про адміністративні правопорушення не відбувається. Тобто воно не може бути розпочато або, у випадку, якщо воно вже було розпочато та були виявлені ці обставини, то повинно бути закрито. Перелічимо їх.

1

Відсутність події і складу адміністративного правопорушення

Тобто діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення. Зокрема, склад правопорушення — це наявність об’єктивних та суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Пригадайте (ми про це вже неодноразово говорили в наших попередніх статтях), відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Таким є, наприклад, вчинення правопорушення особою в стані неосудності (відсутня суб’єктивна сторона правопорушення)

2

Недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку

Статтею 12 КпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку

3

Неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність

Особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану вважається неосудною. Така особа не підлягає адміністративній відповідальності (ст. 20 КпАП)

4

Вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони

Дія, за яку передбачена адміністративна відповідальність, вчинена для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за певних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода, вважається вчиненою в стані крайньої необхідності.

 

Дія, за яку передбачена адміністративна відповідальність, вчинена при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, вважається вчиненою в стані необхідної оборони.

 

Нагадаємо, що такі дії не є адміністративними правопорушеннями (ст. 18, 19 КпАП)

5

Видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення

Згідно з Конституцією України амністія оголошується Законом України (ст. 92 ч. 3). У випадку, якщо Верховною Радою був виданий закон, в якому усувається за вчинення певних дій застосування адміністративного стягнення, то провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю і орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання

6

Скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність

Зауважте, що скасувати акт, який встановлює відповідальність за адміністративне правопорушення, може орган, який його видав. При цьому п. 22 ст. 22 Конституції України визначено, що діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Отже, лише у разі видання закону, що скасовуватиме акт, який встановлює адміністративну відповідальність, провадження в справі про адміністративне правопорушення виключається

7

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП

Нагадаємо, що ст. 38 КпАП встановлює, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення

8

Наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Так, якщо вже є постанова компетентного органа (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, то за тим самим фактом ця особа вже не може бути притягнута до адміністративної відповідальності. В такому разі провадження в справі про адміністративне правопорушення виключається. Також у випадку, коли була винесена постанова про закриття справи і вона не була скасована, теж провадження у справі не може бути

9

Смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі

Згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до принципу індивідуалізації до адміністративної відповідальності притягається лише той суб’єкт, який вчинив правопорушення, а не його родич чи інша людина. У випадку, коли особа, щодо якої розпочато провадження, померла, провадження підлягає закриттю. Якщо постанова про накладення стягнення була винесена до смерті особи, то виконання постанови припиняється

Про протоколи як кінцевий результат першої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення ми вже з вами частково говорили. Тому одразу пропонуємо перейти до другої стадії провадження...

Розгляд справ про адмінправопорушення

В одній із попередніх статей ми частково торкалися цієї стадії адміністративного провадження. В ній, зокрема, окреслювалися дії адмінкомісії до початку засідання комісії. В цій же статті здебільшого акцентуємо вашу увагу власне на самому процесі розгляду адмінсправи.

Слід зазначити, що виходячи з приписів КпАП дана стадія розгляду справи включає наступні процесуальні дії:

1

підготовка справи до розгляду

2

слухання справи

3

прийняття рішення по справі та доведення його до відома

Підготовка справи до розгляду. Відповідно до ст. 278 КпАП адміністративна комісія при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1

чи належить до її компетенції розгляд даної справи

2

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення

3

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду

4

чи витребувано необхідні додаткові матеріали

5

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката

Зверніть особливу увагу на позицію 1 таблиці. Нагадаємо, що відповідно до ст. 7 КпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. В свою чергу в ст. 214 КпАП вказується, що адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб). Власне, ст. 218 КпАП перелічує, на розгляд яких адміністративних справ уповноважені відповідно адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних рад та адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських рад.

Зауважте, якщо адміністративна комісія розгляне справу, яка не підвідомча їй, це може стати підставою для оскарження винесеної за результатами такого розгляду постанови адмінкомісії. Така можливість передбачена ст. 293 КпАП. У ній, зокрема, зазначається:

Цитата

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Отже, рекомендуємо вам у разі з’ясування, що комісія не уповноважена розглядати певну адмінсправу, надсилати матеріали справи назад особам, які вам їх надали. Слід відмітити, що саме щодо цього випадку КпАП не містить жодних вказівок. Отже, у виграші будуть ті комісії, в положеннях яких прописані їх дії у таких ситуаціях.

Уваги також заслуговує позиція 2 таблиці. Якщо враховувати, що підставою для розгляду адмінсправи є протокол про адміністративне правопорушення, необхідно впевнитися, що цей документ складено з дотриманням вимог ст. 255 та 256 КпАП. На практиці дуже часто неправильно складений протокол (на підставі якого адмінкомісія розглянула справу) стає підґрунтям для оскарження постанови адмінкомісії. Тож будьте уважними. На нашу думку, за відсутності правильно складеного протоколу про адміністративне правопорушення взагалі неможливе відкриття адміністративного провадження.

Тепер декілька слів щодо позиції 4 таблиці. У разі встановлення неповноти матеріалів, поданих до розгляду, мають бути витребувані додаткові відомості та матеріали або справу повернуто за місцем складення протоколу чи інших матеріалів для усунення недоліків.

Слухання справи. Зауважуємо, що відповідно до ст. 248 КпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито (ст. 249 КпАП) та за місцем проживання порушника (ст. 276 КпАП). Ми на це звертали вашу увагу в одній з попередніх статей, присвячених діяльності адмінкомісій.

Крім того, зважайте на те, що адміністративні комісії є колегіальним органом. Вони розглядають справи про адміністративні правопорушення при наявності не менше половини всіх членів комісії. Це вимога ст. 216 КпАП.

І нарешті... Як вже зазначалося, підставою для розгляду справи про адміністративні правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративної справи, що надіслані на розгляд адміністративної комісії. Тобто друга стадія провадження розпочинається після завершення першої стадії, результатом якої є складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Важливим моментом стадії розгляду справи є складення протоколу засідання адміністративної комісії.

Увага! Не слід ототожнювати протокол про адміністративне правопорушення з протоколом засідання
адміністративної комісії.

Довідка

Протоколом про адміністративне правопорушення встановлюється, які саме адміністративні правопорушення було допущено, який нормативно-правовий акт забороняє допускати такі порушення, та нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність правопорушника (його зміст має відповідати вимогам ст. 256 КпАП). Тобто протоколом про адміністративне правопорушення фіксується вчинення адміністративного правопорушення. Складають протоколи про адміністративні правопорушення, як правило, особи, визначені ст. 255 КпАП.

Протокол же засідання адміністративної комісії ведеться відповідальним секретарем адміністративної комісії, який підписують головуючий на засіданні та відповідальний секретар комісії.

Вимоги до змісту протоколу засідання адміністративної комісії встановлені ст. 281 КпАП. У ньому, зокрема, мають бути зазначені:

1

дата і місце засідання

2

найменування і склад органу, який розглядає справу

3

зміст справи, що розглядається

4

відомості про явку осіб, які беруть участь у справі

5

пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду

6

документи і речові докази, досліджені при розгляді справи

7

відомості про оголошення прийнятої постанови і роз’яснення порядку та строків її оскарження

Звертаємо увагу: аналізуючи норми права, можна дійти висновку, що протокол засідання адміністративної комісії щодо кожної справи виготовляється окремо. Недаремно ж в ст. 281 КпАП зазначається, що при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол (тобто в однині).

Важливо

Не можна накладати адміністративне стягнення протоколом засідання адміністративної комісії або ж протоколом про адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення накладається постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Для зручності в роботі наводимо приклад протоколу засідання адміністративної комісії.

За загальними правилами справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КпАП).

Увага! Розгляд справи необхідно здійснювати у точній відповідності з вимогами КпАП та відповідного Положення про адміністративну комісію, яке затверджене відповідним органом місцевого самоврядування.

Послідовність розгляду справи визначена у ст. 279, 280 КпАП.

Так, відповідно до ст. 279 КпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу адміністративної комісії. Потім головуючий на засіданні оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні також заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

В свою чергу ст. 280 КпАП вимагає від адміністративної комісії при розгляді справи з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Звісно ж, що, досліджуючи всі обставини адмінсправи, комісія має спиратися на наявні у справі докази.

Відповідно до ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КпАП).

Якщо ж при розгляді справи орган (посадова особа дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КпАП).

Також під час розгляду справи не забувайте про вимоги ст. 268 КпАП. Відповідно до неї особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім іншого зауважуємо, що участь у справі беруть потерпілі, законні представники та представники, захисники, свідки, експерти, перекладачі, правовий статус яких визначено ст. 269 — 274 КпАП.

Цитата

Адміністративна комісія, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозицію про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено адміністративну комісію.

(ст. 282 КпАП)

Прийняття рішення по справі та доведення його до відома. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі. Це остання процесуальна дія в стадії розгляду адміністративної справи. Про неї та інші стадії провадження ми поговоримо в наступній частині статті.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
Наступна публікація

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити