Спочатку зазначимо, що працівник має право на недержавне пенсійне забезпечення відповідно до чинного законодавства, зокрема згідно із Законом України від 09.07.03 р. № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі — Закон № 1057).
Учасником недержавного пенсійного забезпечення є фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувались) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку. Така особа має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або в разі, якщо отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
Умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) визначені Законом України від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
База нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників не змінилась. Нею, як завжди, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Види виплат, які включають до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим страхуванням майна), визначені п. 2.3 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі — Інструкція № 5). Указані суми включають до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії ( п.п. 2.3.4 п. 3 Інструкції № 5). Винятки становлять лише випадки, зазначені у п. 3.5 цієї Інструкції.
Нагадуємо: зазначений документ затверджено наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. № 5.
Одночасно розд. 3 Інструкції № 5 встановлені й інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей ( п. 3.5 Інструкції № 5).
Отже, сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
А от внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного забезпечення, не будуть належати до бази нарахування єдиного внеску. Адже постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок. Серед них значаться, зокрема, й платежі згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей, які не є базою нарахування єдиного внеску.
