Регламент районної ради

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням ____ районної ради
від «___» _____ 20___ року
№ _____
(___ сесія ___скликання)

РЕГЛАМЕНТ
____________________ районної ради
___ скликання

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правові засади діяльності районної ради

1.1. ____________ районна рада (далі — Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст _________ району, у межах повноважень, визначених чинним законодавством, а також повноважень, переданих Раді сільськими, селищними, міськими радами району.

1.2. Порядок діяльності Ради, її органів, депутатів, посадових осіб та виконавчого апарату визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

1.3. Регламент _______________ Ради (далі — Регламент) визначає порядок проведення першої сесії Ради, порядок обрання голови Ради, заступників голови Ради, скликання чергової та позачергової сесій Ради, призначення пленарних засідань Ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень Ради про затвердження порядку денного сесії та з процедурних питань, а також порядок роботи сесії Ради.

1.4. Регламент затверджується не пізніше як на другій сесії Ради, рішенням Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від загального складу Ради. У такому ж порядку приймається рішення про внесення змін і доповнень до Регламенту.

1.5. До прийняття Регламенту Ради чергового скликання застосовується Регламент, що діяв у попередньому скликанні.

1.6. У випадках прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту з чинним законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені відповідні зміни і доповнення до Регламенту.

1.7. У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми чинного законодавства України.

Стаття 2. Основні принципи діяльності Ради

2.1. Рада здійснює свою діяльність на принципах:

1) народовладдя;

2) законності;

3) гласності;

4) колегіальності;

5) поєднання місцевих і державних інтересів;

6) виборності;

7) правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законодавством;

8) державної підтримки та гарантії діяльності місцевого самоврядування;

9) судового захисту прав місцевого самоврядування;

10) підзвітності та відповідальності органів ради та її посадових осіб перед виборцями.

Стаття 3. Відкритість та гласність роботи Ради

3.1. Сесії Ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається Радою відповідно до закону та цього Регламенту.

3.2. Відкритість та гласність роботи Ради, її президії, постійних комісій може реалізовуватися шляхом публікації звіту пленарних засідань Ради, публікації її рішень в газеті _____________ та на офіційному сайті Ради та у інший визначений Радою спосіб.

3.3. Представники засобів масової інформації можуть бути акредитовані на певний строк або на весь час скликання Ради при її виконавчому апараті. Відмова в акредитації повинна бути вмотивованою. Порядок акредитації представників засобів масової інформації затверджується розпорядженням голови Ради.

Стаття 4. Планування роботи Ради

4.1. Діяльність Ради здійснюється відповідно до річного плану роботи Ради, затвердженого на пленарному засіданні.

4.2. План роботи на рік включає в себе напрямки діяльності Ради та її органів протягом року, визначає основні питання для розгляду на пленарних засіданнях, заходи з підготовки та реалізації рішень Ради, визначає відповідальних за їх виконання.

4.3. Проект плану роботи Ради розробляється під керівництвом голови Ради на підставі пропозицій постійних комісій, заступників голови ради, депутатських фракцій та груп, депутатів, районної державної адміністрації.

Стаття 5. Порядок розгляду запитів на інформацію

5.1. Запит на інформацію — це прохання особи до Ради та її органів надати публічну інформацію, що знаходиться у їх володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватись в усній, письмовій чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).

5.2. Відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту.

5.3. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

5.4. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду такого запиту може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. В такому разі особа, що подала запит, має бути повідомлена у письмовій формі про продовження розгляду запиту не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

5.5. У Раді може бути передбачена можливість відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк для випадків, коли задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Присутність на пленарних засіданнях Ради

6.1. На пленарних засіданнях Ради за рішенням Ради (або за запрошенням голови або заступників голови Ради) можуть бути присутні депутати інших рад, представники державних органів та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, трудових колективів. Для них у залі засідань відводяться спеціальні місця.

6.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради повідомляє депутатів Ради про осіб, які присутні на пленарному засіданні Ради за запрошеннями. Цим особам за рішенням Ради може бути надане право виступити на пленарному засіданні Ради.

6.3. Порядок розміщення депутатів Ради та інших присутніх у залі засідань осіб визначається Радою. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засіданні ради, і не можуть бути зайняті іншими особами.

6.4. За загальним правилом пленарні засідання Ради проводяться у приміщенні Ради за адресою: ______________. Якщо на пленарному засіданні бажає бути присутньою кількість осіб, яких неможливо розмістити у залі засідань без шкоди для проведення засідання, особи, які бажають бути присутніми у залі засідань, визначають своїх представників, яких уповноважені особи ради розміщують у залі засідань з урахуванням вимог п. 6.1.-6.3. цієї статті.

У разі необхідності може бути прийняте рішення про проведення пленарного засідання ради у іншому місці. Рішення про проведення пленарного засідання Ради у іншому місці приймається розпорядженням голови Ради.

Стаття 7. Закриті пленарні засідання Ради

7.1. У разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання для розгляду конкретно визначених питань.

7.2. На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми голова районної державної адміністрації, за запрошенням ради — ________ прокурор¹, а також особи, присутність яких необхідна для розгляду відповідного питання.

¹ Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.14 р. № 1697-VІІ (далі — Закон № 1697) керівники регіональних та місцевих прокуратур на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про результати діяльності на цій території шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних.

Також нагадуємо, що згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1697 прокуратура з 15.07.2015 р. позбавлена функцій загального нагляду, а отже не може вимагати копії рішень та/або проектів актів органів місцевого самоврядування, крім випадків, що такі документи потрібні для провадження у конкретній справі та запитуються у спеціальному порядку.

7.3. Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати засоби фото-, відеофіксації, засоби зв’язку, звукозапису та обробки інформації.

7.4. Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюється виконавчим апаратом Ради в режимі, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засіданні питань.

7.5. Порядок та обсяг інформації, що підлягає опублікуванню за підсумками закритого засідання, визначаються у кожному конкретному випадку рішенням Ради.

Стаття 8. Контрольна діяльність Ради та її постійних комісій

8.1. Рада відповідно до встановлених законодавством повноважень, безпосередньо або через свої органи здійснює контроль у частині делегованих Радою районній державній адміністрації повноважень та в інших випадках, передбачених законодавством.

8.2. Постійні комісії Ради здійснюють свої контрольні функції щодо виконання рішень Ради.

8.3. Постійні комісії Ради у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні матеріали.

8.4. Рекомендації постійних комісій Ради підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.

8.5. Про результати розгляду рекомендацій постійних комісій Ради органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані, та вжиті заходи вони мають повідомити постійні комісії у встановлений для цього строк.

Стаття 9. Контроль за виконанням рішень Ради

9.1. Рада безпосередньо або через створені нею постійні комісії чи тимчасові контрольні комісії здійснює контроль за виконанням своїх рішень відповідно до Конституції України, законодавства про місцеве самоврядування, цього Регламенту.

9.2. Контроль за виконанням рішень Ради організовує її голова.

9.3. Рішенням ради, як правило, покладається контроль за його виконанням на відповідну (профільну) постійну комісію Ради.

9.4. Рішення Ради одразу після їх прийняття, але не пізніше 3-денного строку після закриття сесії Ради, передаються до відповідних (профільних) постійних комісій Ради.

9.5. Постійна комісія Ради на своєму засіданні розглядає питання щодо контролю за виконанням отриманих рішень, надає інформацію про хід виконання відповідних рішень голові Ради або заступнику голови Ради.

Стаття 10. Підзвітність і підконтрольність районної державної адміністрації Раді

10.1. Районна державна адміністрація підзвітна та підконтрольна Раді у виконанні районних програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних цільових програм з інших питань, районного бюджету, а також у частині повноважень, делегованих Радою, та з виконання рішень Ради з цих питань.

10.2. Після заслуховування звіту голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації Рада проводить його обговорення. За підсумками обговорення Рада приймає відповідне рішення.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ

Глава 1. Підготовка пленарних засідань

Стаття 11. Порядок скликання першої сесії Ради

11.1. Першу сесію новообраної Ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніше як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів Ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу Ради відповідно до закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує Раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів Ради нового скликання Рада обирає тимчасову президію з числа депутатів Ради в кількості не більше п’яти осіб — представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях Ради до обрання голови Ради.

11.2. З часу обрання голови Ради він веде пленарні засідання Ради відповідно до вимог закону та Регламенту.

11.3. Виконавчий апарат Ради надає депутатам ради довідкові матеріали про обраних депутатів Ради. Довідковий матеріал про депутатів Ради повинен містити: прізвище, ім’я та по батькові депутата Ради; дату народження депутата Ради; дані про освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; поштову адресу, вказані депутатом Ради. Інші документи до першої сесії Ради надсилаються депутатам Ради у визначені цим Регламентом терміни.

Стаття 12. Порядок денний першої сесії Ради

12.1. До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такі питання:

12.1.1. інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів до Ради і визнання їх повноважень;

12.1.2. про обрання голови Ради;

12.1.3. про обрання заступників голови Ради.

12.2. Перша сесія у разі необхідності може складатися з двох пленарних засідань Ради.

Стаття 13. Форми роботи Ради

13.1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов’язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням на посади посадових осіб.

Стаття 14. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

14.1. Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у робочі дні. Починаються о 10 годині і закінчуються не пізніше 16 години, з перервами на 15 хвилин через кожні 2 години роботи і на 30 хвилин для обідньої перерви.

14.2. Пленарні засідання Ради може бути подовжено головуючим на пленарному засіданні Ради понад визначений у пункті 14.1 цієї статті робочий час, але не більше ніж на 30 хвилин.

У необхідних випадках за рішенням Ради під час проведення пленарного засідання можуть бути проведені окремі або спільні засідання постійних комісій, а також оголошені додаткові перерви в роботі сесії з визначенням у кожному випадку їх тривалості.

Одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися за рішенням Ради. Таке рішення приймається у порядку, передбаченому для вирішення процедурних питань.

14.3. За вмотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутатських фракцій (груп) головуючий на пленарному засіданні Ради зобов’язаний оголосити позачергову перерву у пленарному засіданні Ради. Правом на оголошення позачергової перерви з одного питання депутатська фракція чи група може скористатися лише один раз протягом пленарного засідання.

14.4. Кожне пленарне засідання Ради починається і закінчується Гімном України. У залі засідань Ради розміщується Державний Прапор України, малий Державний Герб України та прапор і герб ________ району.

Стаття 15. Порядок скликання сесії Ради

15.1. Сесія Ради скликається головою Ради за необхідності, але не менше одного разу на квартал.

15.2. Сесія Ради також скликається головою Ради за пропозицією не менше однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради або голови районної державної адміністрації.

15.3. У разі немотивованої відмови голови Ради або неможливості ним скликати сесію Ради, сесія Ради скликається заступником голови Ради. У цих випадках сесія Ради скликається, якщо голова Ради без поважних причин не скликав сесію Ради у двотижневий строк, після настання умов, передбачених п. 15.1 та п. 15.2 цієї статті.

15.4. У разі якщо посадові особи, зазначені у пп. 15.1-15.3 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію Ради на вимогу однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради або голови районної державної адміністрації або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної Ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією Ради.

15.5. Розпорядження про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.

15.6. Інформація про скликання сесії Ради публікується в газеті «________», оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради за адресою http: ____².

² Ви можете передбачити й інший порядок оприлюднення цієї інформації.

15.7. Виконавчий апарат Ради забезпечує отримання кожним депутатом Ради проектів рішень та інших матеріалів, необхідних для розгляду питань порядку денного сесії Ради, не пізніше як за 3 дні до її відкриття, а у виняткових випадках — у день відкриття сесії.

15.8. За згодою депутата Ради та за наявності технічної можливості документи направляються йому електронною поштою.

Стаття 16. Формування порядку денного сесії Ради

16.1. Пропозиції до проекту порядку денного сесії Ради вносяться головою Ради, депутатами, постійними комісіями та головою районної державної адміністрації. Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за ___ днів³ до відкриття сесії.

³ Строк внесення пропозицій необхідно прописувати з урахуванням вимог чинної редакції ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до ч. 3 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками (так і не вирішено питання, хто вважається розпорядником щодо проектів рішень, які готує РДА), оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Однак, виходячи з приписів ч. 1 цієї статті, оприлюдненню підлягають не усі проекти, а лише проекти тих рішень, що підлягають обговоренню. З цією метою доцільно визначити, яка категорія рішень підлягає обговоренню, тобто має оприлюднюватись за 20 робочих днів до дати їх розгляду.

16.2. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проекти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки.

16.3. Проекти рішень Ради, які підлягають обговоренню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради за адресою http:____ ⁴

⁴ Можна передбачити й інший спосіб оприлюднення, як і у випадку з актами ОМС.

16.4. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

16.5. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства Ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням. Документи, що подаються до Ради пізніш як за ____ днів до відкриття сесії, на розгляд сесії та постійних комісій Ради не виносяться, крім виняткових випадків, передбачених п. 16.13 цієї статті.

16.6. Проекти рішень Ради голова Ради або його заступник (у випадку, коли сесія Ради скликається депутатами у порядку, визначеному п. 15.4 ст. 15 Регламенту, — уповноважена особа з числа депутатів, які ініціювали скликання сесії Ради) передають до юридичного відділу виконавчого апарату Ради для розгляду та встановлення відповідності його чинному законодавству. Якщо проект рішення відповідає чинному законодавству, начальник юридичного відділу візує його, а у випадку невідповідності проекту рішення чинному законодавству — надає висновок. Після цього проект рішення разом з іншими матеріалами передається відповідній профільній, суміжній та іншим постійним комісіям для подальшої роботи.

У разі наявності вмотивованих зауважень від постійних комісій, за дорученням голови Ради юридичний відділ повторно розглядає проект рішення з урахуванням зауважень.

16.7. Профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії ___ районної ради віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції Ради.

Суміжними комісіями є комісії, повноваження яких, згідно з Положенням про постійні комісії ___ районної ради, безпосередньо пов’язані з питаннями, що готуються профільною комісією на розгляд Ради.

Профільна та суміжні комісії, в яких підлягають розгляду пропозиції до порядку денного, визначаються головою Ради або Радою на пленарному засіданні відповідно до Положення про постійні комісії Ради.

16.8. У випадках, передбачених законодавством, до проекту порядку денного сесії Ради включаються також звіти посадових осіб органів, які рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує, а також звіти голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, районного бюджету, рішень Ради із зазначених питань, а також про здійснення районною державною адміністрацією делегованих їй Радою повноважень, звіти прокурорів відповідного рівня, інших посадових та службових осіб, зобов’язаних звітувати перед Радою відповідно до законодавства України.

16.9. Розділ «Різне» включається до порядку денного кожного пленарного засідання незалежно від кількості питань, внесених на розгляд Ради. До розділу «Різне» не можуть вноситись питання: ____________________⁵.

⁵ Тут доцільно прописати, які питання доцільно «заблокувати» для внесення без розшифровки — тобто коли тема питання не розкривається у порядку денному і питання стає «сюрпризом» для більшості чи частини присутніх на засіданні. До тих, які не треба вносити у «Різне», за нашим досвідом, належать питання дострокового припинення повноважень посадових осіб Ради, які перебувають на виборних посадах, притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності, звісно, питання, пов’язані з розпорядженням майном або коштами тощо.

16.10. Перелік питань, які планується винести на розгляд пленарного засідання Ради, розглядається президією районної Ради. За наслідками розгляду президією Ради проекту порядку денного сесії надаються рекомендації щодо внесення на розгляд пленарного засідання певного переліку питань.

16.11. На засіданнях президії, засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях Ради з питань порядку денного сесії доповідають розробники проектів рішень Ради, зокрема:

16.11.1. проектів, розроблених районною державною адміністрацією — заступники голови районної державної адміністрації, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, а у виняткових випадках — уповноважені ними особи;

16.11.2. проектів, розроблених фракціями — керівники фракцій або уповноважені фракціями особи;

16.11.3. проектів, розроблених постійними або тимчасовими комісіями — голова комісії або уповноважена комісією особа.

16.12. У разі відсутності зазначених осіб на засіданні постійної комісії, комісія має право не розглядати питання, які пропонуються розробниками для внесення до порядку денного сесії Ради.

16.13. У виняткових випадках, після видання розпорядження голови Ради про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

— про затвердження або внесення змін до районного бюджету;

— кадрові питання;

— питання, що потребують негайного розгляду⁶.

⁶ Цей припис, м’яко кажучи, не надто відповідає вимогам законодавства про оприлюднення актів. Але він є майже у кожному регламенті, адже багато хто хоче залишити можливість внесення питань «з голосу». Серед шляхів вирішення цієї проблеми, наприклад, варіант, у якому прописується, що при необхідності термінового розгляду цих питань головуючий оголошує позачергову перерву для розгляду та надання висновку постійними комісіями та візування юридичним відділом виконавчого апарату районної ради. Після одержання віз та висновків питання виноситься на розгляд сесії ради по суті.

Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд ради на вимогу однієї з постійних комісій, депутатських фракцій (груп), голови районної Ради або голови районної державної адміністрації.

Стаття 17. Затвердження порядку денного сесії Ради

17.1. Проект порядку денного сесії Ради обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депутатів Ради від загального її складу.

17.2. Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.

17.3. Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію Ради. Таке рішення може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.

17.4. Якщо за внесення на розгляд відкладеного питання рішення не прийнято, питання вважається знятим з розгляду як непідготовлене.

17.5. Питання щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а також дострокового припинення повноважень посадової особи Ради, які не набрали необхідної кількості голосів «за», не можуть вноситись на повторний розгляд Ради⁷.

⁷ Цей пункт є необов’язковим і залежить від того, наскільки ви бажаєте керувати процесом прийняття рішень. Якщо не виключені непоодинокі випадки, коли рішення буде зніматися для доопрацювання чи одержання необхідної кількості голосів, то такий пункт у Регламенті краще не писати.

Стаття 18. Порядок підготовки та розгляду регуляторних актів

18.1. Підготовка проектів регуляторних актів здійснюється на підставі плану діяльності з підготовки цих проектів на наступний календарний рік, який затверджується Радою не пізніше 15 грудня поточного року та оприлюднюється відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі по тексту статті — Закон).

18.2. Розробник (виконавець) регуляторного акта готує аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

18.3. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

18.4. Розробник (виконавець) проекту регуляторного акта враховує або мотивовано відхиляє зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, одержані у встановлені ним строки, відповідно до Закону.

18.5. Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. До прийняття регуляторного акта районною державною адміністрацією здійснюється базове відстеження. Звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта оприлюднюється у десятиденний строк з дня підписання цього звіту.

18.6. У випадках, визначених Законом, аналіз регуляторного впливу не готується. Постійна комісія Ради з питань соціально-економічного розвитку, підприємництва та малого бізнесу (відповідальна постійна комісія) забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу, що здійснюється відповідно до вимог Закону.

18.7. Голова постійної комісії Ради, зазначеної в пункті 6 цієї статті, доповідає на пленарному засіданні Ради, при представленні проекту регуляторного акта, висновки щодо його відповідності вимогам Закону, підготовлені на підставі аналізу регуляторного впливу та експертного висновку.

Глава 2. ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНОГО Засідання ради

Стаття 19. Відкриття та ведення пленарного засідання

19.1. Пленарні засідання Ради відкриває, веде і закриває голова Ради або особа, визначена законодавством України. Засідання Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів Ради від загального складу Ради.

19.2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на пленарному засіданні ведення пленарного засідання Ради доручається головою Ради (за відсутності голови Ради чи особи, яка тимчасово виконує його обов’язки — особою, визначеною депутатами у порядку прийняття рішень з процедурних питань) іншій особі, зазначеній у пункті 19.1 цієї статті.

Стаття 20. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

20.1. На початку кожного пленарного засідання Ради головуючий на пленарному засіданні Ради проводить реєстрацію депутатів ради, присутніх на пленарному засіданні.

20.2. За загальним правилом реєстрація депутатів здійснюється за допомогою електронних засобів реєстрації. Для забезпечення реєстрації депутатів у місці проведення пленарного засідання, не обладнаного електронними засобами, або у разі неспрацьовування електронної системи, виконавчий апарат виготовляє друкований реєстр, у якому кожен депутат особисто реєструється. Реєстр передається головуючому на пленарному засіданні, який оголошує кількість зареєстрованих депутатів.

20.3. Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв’язку з відсутністю необхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради може оголосити перерву на термін, погоджений з керівниками фракцій та груп, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради з обов’язковим дотриманням вимог цього Регламенту щодо підготовки пленарного засідання Ради.

20.4. Перед проведенням голосування щодо проектів рішень головуючий на пленарному засіданні Ради на вимогу депутатів Ради⁸ проводить за допомогою електронних засобів чи із залученням Лічильної комісії перевірку кількості депутатів Ради, присутніх на пленарному засіданні Ради, визначення кворуму. Якщо голосування не може проводитися у зв’язку із відсутністю на пленарному засіданні Ради необхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради відкладає пленарне засідання Ради або закриває його.

⁸ Якщо ви приберете з тексту цього пункту слова «на вимогу депутатів Ради», ця процедура стане обов’язковою для усіх випадків голосування. Як доцільніше — вирішувати вам.

Стаття 21. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

21.1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:

21.1.1 відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в пленарних засіданнях Ради, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;

21.1.2. виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

21.1.3. організовує розгляд питань;

21.1.4. повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

21.1.5. надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

21.1.6. створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;

21.1.7. ставить питання на голосування, оголошує його результати;

21.1.8. забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;

21.1.9. вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);

21.1.10. вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;

21.1.11. має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;

21.1.12. до початку розгляду питань порядку робить повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);

21.1.13. здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.

21.2. Під час пленарного засідання Ради головуючий на пленарному засіданні Ради не коментує і не робить висновків щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, передбачених Регламентом.

Стаття 22. Секретаріат пленарного засідання

22.1. За пропозицією головуючого або депутатів Ради на кожному пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів Ради від зареєстрованих на пленарному засіданні, персонально або списком, відкритим голосуванням з числа депутатів Ради (окрім голови Ради та його заступника) обирається секретаріат пленарного засідання у кількості, як правило, двох депутатів. У ході пленарного засідання Ради до складу секретаріату у такому ж порядку можуть бути внесені зміни.

22.2. Секретаріат пленарного засідання Ради надає допомогу головуючому у проведенні сесії, веде реєстрацію листів, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії, забезпечує передачу цих документів головуючому, який оголошує на пленарному засіданні Ради звернення депутатів Ради, подані у письмовій формі, а також здійснює підрахунок голосів депутатів під час голосування і прийняття рішень Ради.

Стаття 23. Лічильна комісія

23.1. Лічильна комісія обирається для організації проведення таємного голосування за допомогою бюлетенів, а також у випадках, передбачених п. 36.1. ст. 36 Регламенту, на кожному пленарному засіданні, на якому виникає необхідність проведення таємного голосування або здійснення підрахунку голосів за допомогою Лічильної комісії.

23.2. Лічильна комісія обирається Радою з числа депутатів Ради на підставі пропорційного представництва від різних партій шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.

23.3. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.

23.4. До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого:

23.4.1. поставлено на голосування питання про недовіру, якщо цей депутат одночасно є головою відповідної районної державної адміністрації;

23.4.2. поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;

23.4.3. вирішується питання про обрання на посаду (звільнення з посади) в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві, установі, організації;

23.4.4. вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

23.4.5. депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Стаття 24. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

24.1. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради. Головуючий повідомляє про назву, кількість варіантів редакцій рішення, яке підлягає розгляду, та про порядок розгляду питання.

24.2. Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об’єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

Стаття 25. Порядок надання слова

25.1. Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.

25.2. Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чинного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.

25.3. Якщо головуючий на пленарному засіданні ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції — зазначає і її назву.

25.5. Запис на виступ з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання Ради в межах часу, передбаченого ст. 26 цього Регламенту, здійснюється під час розгляду відповідного питання порядку денного за особистою письмовою заявою депутата Ради на виступ після оголошення головуючим на пленарному засіданні про перехід до розгляду цього питання.

25.6. Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ. Інформація про черговість виступів заноситься до комп’ютерної бази даних і відображається на інформаційних табло, у головуючого та в секретаря, після оголошення головуючим про розгляд даного питання порядку денного. У разі неспрацьовування електронної системи голосування або її відсутності, запис на виступ здійснюється письмово головуючим або секретарем пленарного засідання.

Запис на виступ може здійснюватися шляхом підняття руки.

25.6. За усним зверненням депутата Ради, перед тим, як головуючий на пленарному засіданні оголосить про припинення обговорення питання, депутату може бути надане слово з місця для висловлення позиції:

25.6.1. з мотивів голосування;

25.6.2. для оголошення процедурного питання;

25.6.3. для репліки;

25.6.4. для застережень.

25.7. Виступ депутата у такому випадку не може перевищувати 1 (однієї) хвилини.

Стаття 26. Визначення часу для виступів на сесії Ради

26.1. Для доповіді надається до 15 хвилин, для співдоповіді — до 10 хвилин.

26.2. Кожна з депутатських фракцій та груп, сформована відповідно до Регламенту, має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 5 хвилин.

26.3. Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на пленарному засіданні ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам Ради (в порядку надходження) від різних зареєстрованих депутатських фракцій та груп. Депутат ради, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні ради.

26.4. Для відповіді на запитання надається до 10 хвилин.

26.5. Для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування окремих положень проектів рішень, для заяв, внесення запитів депутатам надається час тривалістю до 5 хвилин.

26.6. Для виступів в розділі «Різне» порядку денного надається до 3 хвилин.

26.7. Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця — 1 хвилина.

26.8. Для заключного слова по темі доповіді надається до 5 хвилин. Якщо доповідь здійснювалась кількома особами, заключне слово промовляє лише один з доповідачів, а час для проголошення заключного слова не подовжується.

26.9. Звуковий сигнал попередження про закінчення часу для виступу подається за 30 секунд до закінчення часу, відведеного для виступу (а в разі виступу депутата з місця — за 10 секунд). Коли кількість часу, наданого для виступу відповідно до п. 26.1-26.8 цієї статті, вичерпано, мікрофон автоматично відключається. За необхідності, на прохання окремого промовця та за згодою депутатів районної Ради, головуючий на пленарному засіданні ради може подовжити йому час для виступу до 2 хвилин.

26.10. Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформації, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

Стаття 27. Право депутата на виступ

27.1. Ніхто з присутніх на пленарному засіданні Ради не може виступати без дозволу головуючого.

27.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради надає слово виступаючим з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, та із забезпеченням виступів представників від різних депутатських груп та фракцій, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на пленарному засіданні Ради, за погодженням з Радою, може визначити іншу черговість виступаючих.

27.3. Депутат Ради у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. У разі відсутності депутата Ради в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.

27.4. Особа може виступити на пленарному засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, не більше двох разів.

Стаття 28. Порядок розгляду та обговорення питання

28.1. За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.

28.2. Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:

28.2.1. доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

28.2.2. співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

28.2.3. виступи депутатів ради з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;

28.2.4. внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;

28.2.5. виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії;

28.2.6. виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи;

28.2.7. виступи депутатів Ради;

28.2.8. оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

28.2.9. внесення депутатами Ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку);

28.2.10. заключне слово співдоповідачів і доповідача;

28.2.11. уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

28.2.12. виступ депутата Ради — ініціатора внесення пропозиції, з підстав, передбачених п. 25.6 ст. 25 Регламенту Ради;

28.2.13. виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи;

28.2.14. виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи, якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Ради думки депутатської фракції чи групи;

28.2.15. виступи депутатів ради з мотивів голосування.

28.3. Окрема думка депутата Ради щодо висновків та рекомендацій постійної комісії Ради, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні ради спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії Ради, яких вона стосується.

Стаття 29. Закінчення обговорення питання

29.1. Тексти виступів депутатів Ради, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв’язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до стенограми засідання, якщо вони подаються секретарю сесії Ради одразу ж після закінчення пленарного засідання Ради.

29.2. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про припинення обговорення.

ГЛАВА 3. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Стаття 30. Загальні положення порядку голосування

30.1. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може перериватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.

30.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує початок голосування та вид голосування, якщо з приводу процедури голосування є спеціальні вимоги або якщо від депутатів надійшли пропозиції щодо зміни виду голосування.

Стаття 31. Черговість голосування альтернативних проектів рішень, пропозицій та поправок

31.1. У першу чергу на голосування ставиться проект рішення, пропозиції і поправки, які надійшли від депутата, постійної комісії та інших осіб, які готували проекти цих документів. У разі надходження інших (альтернативних) проектів рішень, пропозицій і поправок, вони ставляться на голосування у порядку їх надходження.

31.2. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 32. Вимоги до процедури голосування

32.1. Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.

32.2. У разі, коли щодо проекту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилася експертиза, громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку експертизи, слухань, обговорень тощо, і тільки потім проголошує проект рішення та ставить питання на голосування.

32.3. Голосування здійснюється депутатами Ради особисто в залі засідань Ради або у відведеному для таємного голосування місці.

32.4. Депутат, голова ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

32.5. При голосуванні щодо прийняття, внесення змін та або скасування актів нормативного характеру депутати Ради не зобов’язані утримуватись від голосування навіть за умови наявності потенційного конфлікту інтересів з питань, які може спричинити у майбутньому нормативно-правовий акт, що виноситься на голосування.

32.6. Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог щодо врегулювання депутатами Ради конфлікту інтересів, надання зазначеним цим особам консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною Радою⁹.

⁹ Не забудьте окремим рішенням визначити таку комісію та надати їй строк для розробки та погодження відповідних положень чи порядків. У подальшому їх треба буде затвердити на сесії Ради.

32.7. Після оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про початок голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

32.8. Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує його повні результати і прийняте рішення.

32.9. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Стаття 33. Загальні вимоги до рішення Ради

33.1. Рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, передбачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.

33.2. Рішення Ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.

33.3. Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.

33.4. За пропозицією депутата або за власною ініціативою головуючий може поставити на голосування процедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд¹⁰.

¹⁰ Подумайте, можливо, у вашому випадку доцільно передбачити випадки, коли треба зробити обмеження, щодо яких питань рішення не може розглядатися у такому порядку. Наприклад, щодо пп. 23.4.1-23.4.4 ст. 23 цього Регламенту.

Стаття 34. Рішення Ради з процедурних питань

34.1. Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.

34.2. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарному засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті.

34.3. Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгляду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.

Стаття 35. Протокол сесії

35.1. Засідання сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює виконавчий апарат Ради.

35.2. У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не виключно):

35.2.1. відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;

35.2.2. кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради;

35.2.3. питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;

35.2.4. прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;

35.2.5. прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.

35.3. Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто головою районної Ради, а у разі його відсутності — заступником голови районної Ради, а у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 12 Регламенту, — депутатом Ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

35.4. Протоколи сесії Ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.¹¹

¹¹ Норма, обов’язкова для виконання з квітня 2014 року.ср. Окремі ради визначають стенограми невід’ємною частиною протоколу пленарного засідання. У такому випадку будьте готові до необхідності оприлюднення у тому числі й стенограм.

Стаття 36. Відкрите голосування. Відкрите поіменне голосування

36.1. Для прийняття рішень, з’ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите голосування або відкрите поіменне голосування. Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у режимі фіксації волевиявлення депутатів. Якщо електронна система голосування відсутня у місці голосування або не працює, підрахунок голосів здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому ст. 23 цього Регламенту.

36.2. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів Ради, підтриманою не менше як однією третиною депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради, або однієї із фракцій Ради. На голосування ця пропозиція ставиться першою з-поміж інших пропозицій щодо способу голосування.

36.3. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання і надаються виконавчим апаратом Ради уповноваженим представникам депутатських фракцій та груп, а також депутатам Ради, за їх письмовим зверненням.

36.4. Для забезпечення роботи електронної системи у режимі голосування, зазначеного у пункті 36.1. цієї статті, кожному депутату Ради видається іменна картка для голосування з його прізвищем. Іменні картки для голосування зберігаються у депутатів Ради до кінця скликання.

36.5. У разі втрати іменної картки депутат Ради звертається із заявою до голови Ради щодо видачі йому дублікату іменної картки. Для забезпечення технічної можливості виготовлення дублікату іменної картки заява подається не пізніше як за 10 днів до початку сесії.

36.6. За відсутності технічної можливості до початку сесії виготовити дублікат іменної картки депутата, він голосує підняттям руки, про що головуючий повідомляє на засіданні, та цей факт фіксується в протоколі пленарного засідання Ради.

Стаття 37. Загальні положення про таємне голосування

37.1. Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

37.2. Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє виконавчий апарат Ради за дорученням голови Ради або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.

37.3. До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду голови районної Ради, заступників голови районної Ради включаються всі депутати Ради, які дали згоду балотуватися і кандидатури яких було висунуто у встановленому законами порядку. Самовідвід кандидатів приймається Радою без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.

37.4. Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування. У такому випадку його кандидатура повторно вноситься до усіх бюлетенів для таємного голосування.

37.5. Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосування обирається Лічильна комісія. Порядок обрання Лічильної комісії визначений ст. 23 Регламенту.

37.6. Протоколи Лічильної комісії про затвердження форми бюлетеня та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться Радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.

37.7. Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Контроль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

Стаття 38. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

38.1. Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, призначення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.

38.2. Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє волевиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).

38.3. Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає голова Ради або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання Ради. У випадку проведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються апаратом Ради за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.

38.4. Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються представником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відповідають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.

38.5. Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготовляються виконавчим апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.

38.6. Недійсними вважаються бюлетені:

38.6.1. невстановленого зразка;

38.6.2. в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;

38.6.3. у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

38.6.4. з яких неможливо з’ясувати волевиявлення депутата Ради;

38.6.5. до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.

38.7. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться переголосування.

Стаття 39. Процедура таємного голосування

39.1. Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін для таємного голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.

39.2. Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін для таємного голосування згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.

39.3. Кожному депутату Ради після пред’явлення ним посвідчення та проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.

39.4. Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат ради голосує (проставлення позначки навпроти відповіді «так», «ні» або «утримався» — якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни для таємного голосування.

Стаття 40. Повторне таємне голосування

40.1. У разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше половини або половина депутатів ради від загального складу Ради, голосування визнається таким, що не відбулося, та призначається повторне голосування.

40.2. Якщо до бюлетеня внесено декілька кандидатур, а необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні.

40.3. Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

Стаття 41. Таємне голосування списком кандидатур12

¹² По-перше, необов’язкова норма. Тобто ви можете не передбачати можливість голосування списком. Відповідно, його тоді й неможливо буде провести. По-друге, ви можете передбачити інший, ніж ми пропонуємо, варіант щодо голосування списком.

41.1. Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено законом. У разі обрання, призначення або затвердження колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призначення чи затвердження.

41.2. Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному або в іншому, визначеному Радою, порядку.

41.3. Підрахунок голосів здійснюється щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи затвердженими при голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів Ради, при дотриманні умов Регламенту.

41.4. Якщо внаслідок голосування за списком орган не обрано, не призначено чи не затверджено необхідної кількості осіб, проводиться окреме голосування з дообрання членів органу з новим висуненням кандидатів.

41.5. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх обрання, призначення чи затвердження буде перевищено необхідний кількісний склад органу, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування, якщо жоден з них не надасть заяву про самовідвід.

Стаття 42. Підведення підсумків таємного голосування

42.1. Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.

42.2. Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.

42.3. Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.

Стаття 43. Наслідки порушення порядку таємного голосування

43.1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголошуються Лічильною комісією недійсними.

43.2. Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне голосування.

ГЛАВА 4. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ РІШЕННЯМИ РАДИ.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ, СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ РАДИ

Стаття 44. Набрання чинності рішеннями Ради

44.1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

44.2. Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються¹³.

¹³ Спосіб оприлюднення рішень законодавством не обмежений, крім випадків, коли спеціальні закони встановлюють особливий порядок публікації. Тобто як спосіб оприлюднення може бути визначене вивішування рішення на дошці оголошень у Раді або інше. Однак не забувайте, що не опубліковане або неналежним чином опубліковане рішення нормативно-правового характеру є нечинним.

44.3. Рішення Ради з бюджетних питань оприлюднюються шляхом розміщення у газеті «__». За рішенням Ради з метою економії бюджетних коштів у газеті «__» може бути оприлюднений лише текст самого рішення (без додатків). У такому випадку у випуску газети, у якому оприлюднений текст рішення, після публікації розміщується інформація про спосіб оприлюднення додатків до рішення. Рішення вважається таким, що набуло чинності з моменту виходу у світ випуску газети, у якому розміщений текст рішення (у тому числі без додатків), якщо більш пізній строк набрання чинності не визначений у самому рішенні¹⁴.

¹⁴ Пункт 44.3 Регламенту у запропонованій нами редакції передбачає якраз випадок врегулювання необхідності оприлюднення рішення, для якого Бюджетним кодексом України встановлений особливий порядок. Не забувайте, що рішення про зміну чи доповнення місцевого бюджету чи якогось з його додатків є невід’ємною частиною «загального» рішення про затвердження місцевого бюджету, а відповідно, для того, щоб вони набрали чинності, їх також треба оприлюднювати у газеті.

Стаття 45. Внесення змін до рішень Ради

45.1. За мотивованим поданням голови Ради, його заступників, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого чинного рішення Ради.

45.2. Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 45.3 ст. 45 Регламенту.

45.3. Рада не може вносити зміни та/або доповнення до своїх рішень ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Таким чином, за загальним правилом рішення Ради ненормативного характеру не можуть бути змінені та/або доповнені Радою після їх виконання.

45.4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих Радою рішень.

45.5. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, до якого вносяться відповідні зміни та/або доповнення.

45.6. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, щодо якого вносяться зміни та/або доповнення.

Стаття 46. Скасування рішень Ради

46.1. За мотивованим поданням голови Ради, його заступників, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може скасувати раніше прийняте рішення.

46.2. Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 46.3 ст. 46 Регламенту.

46.3. Рада не може скасовувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

46.4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих Радою рішень.

46.5. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, яке скасовується.

46.6. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, що скасовується.

ГЛАВА 5. ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЕТИКИ

Стаття 47. Дисципліна та етика на сесіях районної Ради15

¹⁵ Цей розділ з часом потрібно буде розширювати відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції». Поки що відсутні відповідні підзаконні акти, які б дозволили нам «накидати» хоча б приблизний проект цих змін. Тому й окрема глава — щоб потім можна було безболісно вносити зміни, не перенумеровуючи інші статті та не порушуючи структуру Регламенту. Необхідна «підзаконка» має бути прийнята уповноваженими центральними органами виконавчої влади протягом найближчих кількох місяців. Якщо ви вже зараз хочете розширити цю главу регламенту, радимо скористатися Розділом VІ «ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ» Закону України «Про запобігання корупції».

47.1. На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні Ради після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право припинити його виступ, а у разі нереагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні ради з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.

47.2. Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Ради після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми пленарного засідання Ради.

47.3. Під час пленарного засідання Ради депутати Ради не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).

47.4. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.

47.5. Особи, присутні за запрошеннями на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тимчасових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мусять утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок.

РОЗДІЛ 3. ПОСАДОВІ ОСОБИ ТА ОРГАНИ РАДИ

Глава 1. ГОЛОВА РАДИ, ЗАСТУПНИКИ ГОЛОВИ РАДИ

Стаття 48. Правові засади статусу і діяльності голови Ради та його заступників

48.1. Повноваження голови Ради, заступників голови Ради визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

48.2. Голова Ради, заступники голови Ради працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандату, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (виконувати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Стаття 49. Порядок обрання голови Ради

49.1. Голова Ради обирається Радою на строк її повноважень виключно таємним голосуванням із застосуванням бюлетенів.

49.2. Рішення про обрання голови Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

49.3. До початку обговорення висунутих кандидатур у постійних комісіях, депутатських фракціях та групах (крім першої сесії) виконавчий апарат Ради поширює серед депутатів Ради інформаційні матеріали про кожного з кандидатів, що надійшли від комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики.

49.4. Такі матеріали повинні містити: виписку з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографію з висвітленням найбільш істотних досягнень у трудовій діяльності, що не становлять охоронювану законом таємницю; декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для посадової особи місцевого самоврядування ІІІ категорії; відомості (підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність. Рада може прийняти рішення (процедурне) про включення до інформаційних матеріалів й інших даних про кандидатів та їх діяльність. Перелік інформаційних даних має бути однаковим для всіх кандидатів.

49.5. Кандидати виступають на пленарному засіданні Ради з доповідями про програми майбутньої діяльності і відповідають на запитання (в порядку висунення їх кандидатур). У виступах депутатів Ради всі кандидатури обговорюються одночасно. Депутати Ради мають право висловлювати думку щодо їх програм, їх політичних, ділових та особистісних якостей, агітувати за або проти кожного з них. Головуючий на пленарному засіданні Ради, з урахуванням черговості депутатів Ради на виступ, надає рівні можливості для виступаючих за кожного кандидата. У заключному слові кожен кандидат також дає згоду на включення своєї кандидатури до бюлетеня для таємного голосування або заявляє про самовідвід; про самовідвід він може заявити в будь-який час перед цим, для чого головуючий на пленарному засіданні Ради надає йому слово позачергово.

49.6. Таємне голосування щодо кандидатур та визначення результатів і наслідків голосування проводиться відповідно до порядку, встановленого цим Регламентом.

49.7. У разі, коли кандидатів на посаду голови Ради не було обрано, проводиться нове голосування з додержанням положень, зазначених у пункті 49.1 цієї статті. Кандидатури, що не набрали необхідної кількості голосів, можуть бути представлені на розгляд сесії Ради не більше двох раз.

Стаття 50. Повноваження голови Ради

50.1. Голова Ради відповідно до своїх повноважень:

50.1.1. скликає сесії Ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради, веде засідання Ради;

50.1.2. забезпечує підготовку сесій Ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень Ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;

50.1.3. представляє Раді кандидатури для обрання на посади заступника голови районної Ради; вносить на затвердження Ради пропозиції щодо структури виконавчого апарату Ради, витрат на її утримання;

50.1.4. вносить Раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій Ради;

50.1.5. координує діяльність постійних комісій Ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

50.1.6. організовує надання депутатам Ради допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;

50.1.7. організовує роботу президії Ради;

50.1.8. призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату Ради;

50.1.9. здійснює керівництво виконавчим апаратом Ради;

50.1.10. є розпорядником коштів, передбачених на утримання Ради та її виконавчого апарату;

50.1.11. підписує рішення Ради, протоколи сесій Ради;

50.1.12. забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; веде особистий прийом громадян;

50.1.13. забезпечує гласність у роботі Ради та її органів, оприлюднює рішення Ради;

50.1.14. представляє Раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;

50.1.15. звітує перед Радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, а на вимогу не менш як третини депутатів — у визначений Радою термін;

50.1.16. вирішує інші питання, доручені йому Радою.

50.2. Голова Ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Стаття 51. Порядок припинення повноважень голови Ради

51.1. Голова Ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата Ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених пунктами 51.2, 51.3, 51.5 цієї статті. Голова Ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови Ради.

51.2. У своїй діяльності голова Ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови Ради може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради.

Звільнення особи з посади голови Ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї Ради.

51.3. Повноваження голови Ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата Ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови Ради, а також у інших передбачених Законом випадках.

51.4. Зазначені у п. 51.3 ст. 51 цього Регламенту повноваження голови Ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови Ради з дня прийняття відповідною Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

51.5. У випадках, коли повноваження голови Ради припиняються у зв’язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

Стаття 52. Порядок обрання заступника голови Ради

52.1. Заступник голови Ради обирається Радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування.

52.2. Рішення про обрання заступника голови Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

52.3. У разі, коли кандидатів на посаду заступника голови Ради не було обрано, проводиться нове голосування з додержанням положень, зазначених у пункті 52.1 цієї статті. Кандидатури, що не набрали необхідної кількості голосів, можуть бути представлені на розгляд сесії Ради не більше двох раз.

Стаття 53. Повноваження заступника голови Ради

53.1. Заступник голови Ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата Ради або дострокового припинення повноважень заступника голови Ради.

53.2. Заступник голови Ради здійснює повноваження голови відповідної Ради за відсутності голови Ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою Ради своїх обов’язків з інших причин.

53.3. За дорученням голови Ради його заступник:

53.3.1. координує роботу відповідних постійних комісій Ради та сприяє організації виконання їх рекомендацій;

53.3.2. веде організаційну роботу з питань взаємодії Ради з органами виконавчої влади;

53.3.3. організовує роботу з питань взаємодії з органами місцевого самоврядування, надання методичної допомоги щодо виконання спільних програм та договорів;

53.3.4. представляє Раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністраціями підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;

53.3.5. веде особистий прийом громадян, в тому числі з виїздом у населені пункти району, та забезпечує роботу щодо розгляду звернень громадян;

53.3.6. звітує перед Радою про свою діяльність та про виконання доручень Ради;

53.3.7. бере участь у розробці планів роботи Ради та її президії;

53.3.8. готує пропозиції до проекту кошторису витрат Ради та матеріали до звіту про його виконання;

53.3.9. сприяє роботі депутатських груп та фракцій щодо здійснення в раді їх функцій;

53.3.10. організовує роботу з навчання депутатів Ради, працівників структурних підрозділів виконавчого апарату Ради.

53.4. Заступник голови Ради за дорученням голови Ради виконує й інші обов’язки.

Стаття 54. Порядок дострокового припинення повноважень заступника голови Ради

54.1. Повноваження заступника голови Ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата Ради за рішенням Ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення його повноважень може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради або голови Ради.

Рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови Ради у випадках, передбачених п. 54.1 цієї статті, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

54.2. Повноваження заступника голови Ради можуть також бути достроково припинені без припинення повноважень депутата Ради у разі звернення з особистою заявою до Ради про складення ним повноважень заступника голови Ради. Зазначені повноваження заступника голови Ради припиняються з дня прийняття Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

54.3. У випадках, коли повноваження заступника голови Ради припиняються у зв’язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

54.4. У випадках, передбачених п. 54.1 — 54.3 цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника голови Ради з дня припинення її повноважень.

Глава 2. ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ РАДИ

Стаття 55. Загальні умови створення постійних комісій Ради

55.1. Склад постійних комісій Ради обирається з числа депутатів Ради не пізніше ніж на другій сесії Ради нового скликання на строк її повноважень згідно з рішенням Ради про утворення постійних комісій.

55.2. Створення постійних комісій Ради здійснюється після формування і реєстрації депутатських фракцій та груп. До складу постійних комісій Ради не можуть бути обрані голова Ради та заступники голови Ради.

55.3. Питання утворення, обрання і ліквідації постійних комісій, зміни їх складу, обрання голів постійних комісій вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.

55.4. Засідання постійних комісій Ради протоколюються та повністю фіксуються за допомогою звукозаписувального засобу із зазначенням основних технічних характеристик обладнання та номера носія інформації. Фіксування засідань звукозаписувальними засобами здійснює за розпорядженням головуючого працівник виконавчого апарату Ради.

55.5. Носій інформації, на який здійснювався звуковий запис засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), зберігається у виконавчому апараті Ради протягом одного року.

55.6. Висновки, рекомендації та протоколи засідань постійних комісій Ради зберігаються весь термін діяльності Ради відповідного скликання, а потім передаються до архіву. Діловодство постійних комісій Ради забезпечують їх голови та секретарі.

55.7. Інші питання, пов’язані з порядком створення, повноваженнями та діяльністю постійних комісій, визначаються Положенням про постійні комісії Ради, рішеннями Ради.

Стаття 56. Склад постійних комісій Ради

56.1. Рада обирає постійні комісії у складі: голови, заступника голови, секретаря і членів комісії. Склад постійних комісій обирається Радою за пропозицією голови Ради з урахуванням представництва фракцій та груп.

56.2. Депутат Ради може бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній комісії та інших тимчасових комісіях.

56.3. Всі члени постійних комісій мають рівні права.

56.4. У випадках, визначених Регламентом, зміна в персональному складі постійних комісій вважається такою, що відбулася, після прийняття Радою відповідного рішення.

Стаття 57. Порядок обрання складу постійних комісій Ради

57.1. За пропозицією голови Ради склад постійних комісій Ради обирається за списком.

57.2. За результатами цього голосування оформляється відповідне рішення Ради.

57.3. Персональний склад постійних комісій Ради повинен містити: назву всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних депутатів Ради; назву районної організації політичної партії, від якої обрано депутата.

Глава 3. ПРЕЗИДІЯ РАДИ

Стаття 58. Правовий статус та повноваження президії Ради

58.1. Президія Ради є дорадчим органом Ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд Ради, та вирішує інші питання за дорученням Ради.

58.2. Президія Ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер.

58.3. До складу президії Ради входять голова Ради, заступник голови Ради, голови постійних комісій Ради, уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

58.4. Повноваження президії Ради, порядок її створення та діяльність, завдання і компетенція визначається чинним законодавством, а також Положенням про неї, що затверджується рішенням Ради, цим Регламентом та рішеннями Ради.

Глава 4. ТИМЧАСОВІ КОНТРОЛЬНІ КОМІСІЇ РАДИ

Стаття 59. Правовий статус тимчасових контрольних комісій Ради

59.1. Тимчасові контрольні комісії Ради обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо конкретно визначених Радою питань в межах повноважень місцевого самоврядування.

59.2. У складі тимчасової контрольної комісії Ради може бути представлено не менше як по одному депутату від кожної депутатської фракції чи групи.

59.3. Якщо депутатська фракція чи група не запропонувала представників для роботи в тимчасовій контрольної комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції чи групи.

59.4. Про утворення тимчасової контрольної комісії Рада приймає рішення, де визначає:

59.4.1. назву тимчасової контрольної комісії;

59.4.2. завдання, мету і коло питань, щодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

59.4.3. кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

59.4.4. термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

59.4.5. термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

59.4.6. за необхідності — заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової контрольної комісії.

59.5. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів ради від загального складу Ради.

Стаття 60. Склад тимчасової контрольної комісії Ради та режим її роботи

60.1. Голова тимчасової контрольної комісії, заступник голови та секретар тимчасової контрольної комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

60.2. Тимчасова контрольна комісія Ради працює в режимі засідань, як правило, закритих.

60.3. Депутати Ради, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з її роботою.

Стаття 61. Звіт та припинення роботи тимчасової контрольної комісії Ради

61.1. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії у відповідних постійних комісіях Ради та на пленарному засіданні Ради Рада приймає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжувати роботу і визначає для цього термін її діяльності.

61.2. Повноваження тимчасової контрольної комісії вважаються припиненими у разі:

61.2.1. прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

61.2.2. припинення повноважень Ради.

РОЗДІЛ 4. ДЕПУТАТИ РАДИ, ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕПУТАТІВ


Глава 1. ДЕПУТАТИ РАДИ

Стаття 62. Правові засади діяльності депутатів Ради

62.1. Порядок діяльності депутата Ради, його права, обов’язки та повноваження регламентуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та цим Регламентом.

62.2. Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні за виборчими списками від організацій політичних партій (виборчих блоків) у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами області.

62.3. Повноваження депутата районної Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії районної Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата районної Ради.

62.4. Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого самоврядування.

62.5. Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.

Стаття 63. Посвідчення та нагрудний знак депутата Ради

63.1. Депутату Ради після визнання їх повноважень надається:

63.1.1. тимчасове посвідчення про реєстрацію депутата Ради, видане районною виборчою комісією;

63.1.2. посвідчення депутата Ради за підписом голови Ради;

63.1.3. видається також нагрудний знак «Депутат ________ районної ради».

Стаття 64. Форми роботи депутата Ради

64.1. Діяльність депутата в Раді включає:

64.1.1. участь у пленарних засіданнях Ради;

64.1.2. участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій — з правом дорадчого голосу;

64.1.3. участь у засіданнях президії Ради з правом дорадчого голосу, якщо він не є членом президії Ради;

64.1.4. виконання доручень Ради та її органів;

64.1.5. роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;

64.1.6. роботу з населенням району та відповідного одномандатного мажоритарного виборчого округу.

64.2. Депутат Ради зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано.

Стаття 65. Депутатські фракції та групи

65.1. Депутати Ради об’єднуються у депутатські групи та фракції.

65.2. Депутатські фракції формуються на партійній основі депутатами Ради, які обрані за списками політичних партій, що за результатами виборів увійшли до складу Ради, а також депутатів, обраних в одномандатних мажоритарних виборчих округах.

65.3. Повна та скорочена назва депутатської фракції може збігатися з назвою відповідної партії.

65.4. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

65.5. Депутатські групи формуються не менше як 5 депутатами Ради для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у виборчих округах на основі їх взаємної згоди.

65.6. До складу депутатської групи входять позапартійні депутати Ради та депутати, які представляють різні політичні партії. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.

65.7. Депутати Ради об’єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують.

65.8. Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів.

65.9. Порядок роботи депутатської фракції та групи, умови вступу депутата Ради до депутатської фракції та групи, його виходу чи виключення з неї визначаються цим Регламентом.

Стаття 66. Порядок утворення депутатських фракцій та груп

66.1. Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради.

66.2. Депутат повідомляє шляхом подання заяви керівника фракції про бажання входу (виходу) до (із) фракції, після чого фракція приймає відповідне рішення.

66.3. Керівник фракції письмово повідомляє голову Ради про прийняте рішення.

66.4. При надходженні до Ради письмового повідомлення на ім’я голови Ради про сформування депутатської фракції та групи із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів фракції чи групи, а також складу депутатів Ради, які уповноважені представляти фракцію чи групу, це рішення головуючим на пленарному засіданні Ради доводиться до відома депутатів Ради.

66.5. Інформаційні матеріали про депутатську фракцію та групу поширюються виконавчим апаратом Ради серед депутатів Ради. У тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій чи груп.

Стаття 67. Права депутатських фракцій та груп

67.1. Депутатські фракції та групи попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує районна Рада.

67.2. Кожна депутатська фракція та група має гарантоване право на виступ свого представника з кожного питання порядку денного на сесії Ради.

67.3. Депутатські фракції та групи можуть об’єднувати свої зусилля з іншими фракціями, групами для створення більшості в Раді чи опозиції.

67.4. Жодна депутатська фракція та група не має права виступати від імені територіальної громади та Ради.

Стаття 68. Реорганізація, зміни і припинення діяльності депутатських фракцій, груп

68.1. Реорганізація та формування нових депутатських фракцій та груп можуть проводитися протягом повноважень Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах Ради, за винятком президії Ради, чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Радою щодо такого представництва.

68.2. Про зміни в складі депутатської фракції та групи її уповноважений представник повідомляє письмово голову Ради. Це повідомлення підписує і депутат Ради, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської фракції чи групи, якщо депутата виключено з неї.

Стаття 69. Забезпечення діяльності депутатських фракцій та груп

69.1. Голова Ради забезпечує депутатські фракції та групи приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також сприяє у здійсненні депутатськими фракціями та групами передбачених законами і цим Регламентом функцій в Раді.

69.2. За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції чи групи виконавчий апарат Ради поширює серед депутатів Ради підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської фракції чи групи.

Глава 2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕПУТАТСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Стаття 70. Поняття депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення

70.1. Депутати Ради відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мають право на депутатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.

70.2. Депутатський запит — це підтримана Радою вимога депутата Ради до посадових осіб Ради і її органів, сільського, селищного, міського голови до голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання Ради, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території району.

70.3. Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом Ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми під час пленарного засідання Ради або засідання постійної комісії. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошеною на сесії Ради або надана депутату Ради в індивідуальному порядку. Депутатське запитання не включається до порядку денного сесії Ради, не обговорюється і рішення за ним не приймається.

70.4. Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата Ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території району щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Стаття 71. Порядок подання та розгляд депутатського запиту

71.1. Депутатський запит може бути внесений депутатом Ради або групою депутатів Ради попередньо або на пленарному засіданні Ради, як правило, у письмовій формі і з питань, які віднесені до відання Ради.

71.2. При розгляді депутатських запитів на пленарному засіданні Ради головуючий оголошує стислий зміст запиту, кому він адресований та прізвища депутатів, які його підписали.

71.3. Розгляд депутатських запитів, як окреме питання, підлягає обов’язковому включенню до порядку денного пленарного засідання Ради після попереднього розгляду профільною постійною комісією.

71.4. У депутатському запиті зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові та посада осіб, до яких направляється запит, поштова адреса, коротка назва запиту, суть проблеми та вимог, підпис депутата (депутатів), назва депутатської фракції, дата складання. Текст депутатського запиту долучається до протоколу сесії.

71.5. На вимогу депутата (депутатів), які підписали запит, головуючий надає слово для пояснення та додаткового обґрунтування необхідності такого запиту.

71.6. У разі оголошення депутатського запиту в усній формі, виконавчий апарат готує витяг зі стенограми пленарного засідання і направляється головою Ради на розгляд постійної комісії Ради.

71.7. По кожному депутатському запиту Рада приймає рішення.

71.8. Депутатський запит, за необхідності, обговорюється на пленарному засіданні Ради.

71.9. Рада може зобов’язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення Ради по запиту депутата ради.

Стаття 72. Відповідь на депутатський запит

72.1. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов’язані у встановлений Радою строк надати офіційну письмову відповідь на нього Раді і депутату Ради.

72.2. Якщо депутатський запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений Радою строк, то орган або посадова особа зобов’язані письмово повідомити Раду та депутата Ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання депутатського запиту.

72.3. Відповідь на депутатський запит, на вимогу депутата, розглядається на пленарному засіданні Ради.

72.4. Депутат Ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит.

72.5. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше однієї чверті від зареєстрованих на пленарному засіданні Ради депутатів Ради.

72.6. Посадових осіб, до яких звернуто депутатський запит, завчасно інформують про дату та час обговорення Радою відповіді на депутатський запит. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому пленарному засіданні Ради.

РОЗДІЛ 5. ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ РАДИ

Стаття 73. Статус та порядок утворення виконавчого апарату Ради

73.1. Виконавчий апарат утворюється Радою. Його структура і чисельність, витрати на утримання встановлюються Радою за поданням голови Ради.

73.2. Діяльність виконавчого апарату Ради здійснюється на підставі Положення про виконавчий апарат Ради.

73.3. Виконавчий апарат Ради за посадою очолює голова Ради.

Стаття 74. Повноваження виконавчого апарату Ради

74.1. Виконавчий апарат Ради здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради, її органів, депутатів ради, сприяє здійсненню радою взаємодії і зв’язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування, а також асоціаціями органів місцевого самоврядування.

Голова

__________ районної ради (підпис) ________________ (П. І. Б.)