1 Далі за текстом — ДФС.
Про участь у семінарі
Чи підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб участь у семінарі найманого працівника, якщо семінар проводиться за профілем діяльності юридичної особи (роботодавця)?
Зауважимо: такі запитання виникають дуже часто. Тож ДФС вирішила поставити усі крапки над «і» з цього приводу, надавши вичерпну відповідь.
По-перше, відповідь ґрунтується на визначенні терміна «семінар».
Так, семінар2 — це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої — обмін інформацією з певної теми. При цьому участь у семінарах передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару.
2 У визначенні Українського юридичного термінологічного словника.
По-друге, не можна оминути увагою вимоги п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України3. Нагадаємо: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК).
3 Далі за текстом — ПК.
На підставі зазначеного податківець робить висновок: у разі якщо запрошеною стороною семінару та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє її працівник, сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі, не є доходом такого працівника та об’єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб.
Та не обійшлось і без «але».
Увага! Якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий цим працівником у вигляді додаткового блага. Таке благо має бути включено до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковано за ставками 15 (20) %.
Про оподаткування компенсації за ПММ
Чи підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів (ПММ), витрачених у межах господарської діяльності суб’єктом господарювання, у разі використання працівниками власних транспортних засобів?
Відповідь на таке запитання ґрунтується на вимогах двох нормативно-правових документів:
| особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії | |
| до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку4 |
4 Крім тих, що обов’язково відшкодовують відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПК.
Тож якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК.
Висновок: працівникам краще відмовитись від заправляння транспортного засобу пально-мастильними матеріалами за власні кошти.
Про відображення сумісників у формі № 1ДФ
У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображають кількість зовнішніх сумісників?
Спочатку нагадаємо: працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Така вимога прямо передбачена абз. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України.
Податківець зазначає: реквізити податкового розрахунку треба заповнювати, зокрема, таким чином:
| навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» | треба проставляти кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) |
| навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» | треба зазначати кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді |
Наголосимо: такі вимоги не нові. Адже такий порядок заповнення передбачено п. 3.1 розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку5.
5 Затверджений наказом Мінфіну України від 13.01.15 р. № 4.
Тобто кількість зовнішніх сумісників треба відображати в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1ДФ).
Про обкладення військовим збором нецільової матеріальної допомоги
Чи є об’єктом обкладення військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівнику?
Зауважимо: об’єктом обкладення військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту), та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК. Така вимога має підтвердження: ви можете знайти її у п. 164.2 ст. 164 ПК.
У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їхніми заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та яка має разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою. Така допомога підлягає оподаткуванню з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПК.
Увага! Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу. Така вимога закріплена п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПК.
Нагадаємо: суми граничного доходу визначені абз. 1 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПК, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році це 1710 грн.).
Однак треба запам’ятати: якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом обкладення військовим збором.
Висновок, який дає податківець, такий: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника6, а в частині її перевищення є об’єктом обкладення військовим збором.
6 Тобто яка сукупно у 2015 році не перевищує 1710 грн.
Про відповідальність за подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ
Чи застосовують відповідальність до податкового агента у разі подання ним уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ) з метою внесення змін до номера облікової картки найманого працівника?
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК накладення штрафу у розмірі 510 грн. характерне для випадків:
— неподання, подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;
— подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.
Зауважимо: штраф накладається тільки у випадку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.
Увага! Передбачені вищезазначеним пунктом штрафи не застосовують у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПК та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 цього Кодексу.
Таким чином, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ) вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена п. 119.2 ст. 119 ПК.
