Теми статей
Обрати теми

Закуповуємо правильно: враховуємо роз’яснення

Ковшова О., економіст-аналітик ВБ «Фактор»
Середина серпня ознаменувалась виходом цілої низки роз’яснень від Мінекономрозвитку про особливості здійснення державних закупівель, зокрема, висвітлені нюанси, що стосуються проведення переговорної процедури. Про що саме зазначив компетентний орган, ми й будемо говорити. Що таке переговорна процедура? Яке в неї є підводне каміння?

Про застосування переговорної процедури

Тема переговорної процедури викликає безліч запитань у кожного, хто має справу із державними закупівлями. Тож читачам стане у нагоді роз’яснення стосовно застосування п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону України від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель»1.

1 Далі за текстом — Закон № 1197.

Зауважимо: таке роз’яснення викладене в листі Мінсоцполітики від 13.08.15 р. № 3302-05/26769-06.

Щоб розібратись із переговорною процедурою, треба звернутись до зазначеного Закону, який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Переговорна процедура закупівлі — це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками ( ст. 39 Закону № 1197).

Замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток лише у разі наявності умов, визначених у ч. 2 ст. 39 Закону № 1197. Що це за умови?

До таких умов відносять, зокрема, нагальну потребу у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, якщо вони унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів.

Наприклад, це випадки, пов’язані з:

1

негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

2

особливим періодом, якщо замовником виступає:

— Міністерство оборони України;

— Міністерство внутрішніх справ України;

— Служба безпеки України;

— Національна гвардія України;

— Державна прикордонна служба України;

— Служба зовнішньої розвідки України;

— Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;

— Державна служба України з надзвичайних ситуацій

3

наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам

Застосування переговорної процедури закупівлі у зазначених випадках має здійснюватись за рішенням замовника щодо кожної процедури.

В той же час обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити, зокрема, посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування такої закупівлі. Не дотримуватись цієї вимоги не можна, адже вона прописана у ч. 1 ст. 39 Закону № 1197. Тож її виконання є обов’язковим.

Попри це Закон № 1197 не визначає конкретний перелік органів (організацій, установ), уповноважених надавати експертні, нормативні, технічні та інші документи, які підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури закупівлі. Що ж робити?

Як зазначає Мінекономрозвитку, замовник самостійно має визначити форму документального підтвердження умови для застосування переговорної процедури закупівлі та орган (організацію, установу), уповноважений надавати таку інформацію.

Компетентний орган наголошує: залежно від предмета закупівлі, який визначає замовник відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі2, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі замовник самостійно має готувати документи, необхідні для проведення такої процедури.

2 Затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.10 р. № 921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі».

Враховуйте, що в такому разі замовник має проводити підготовку таких документів на підставі експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону № 1197, виданих уповноваженими на це органами (організаціями, установами).

Іншими словами, переговорну процедуру закупівлі треба застосовувати лише у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів.

В першу чергу це ситуації, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Тобто це може зробити будь-який замовник у розумінні Закону № 1197. А от для випадків, пов’язаних з особливим періодом, — тільки якщо замовниками виступають виключно суб’єкти, зазначені в п. 3 ч. 2 ст. 39 цього Закону.

Пояснило Мінекономрозвитку й ще один випадок, коли замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі як виняток. Але на відміну від попередніх умов, тут передбачена зовсім інша ситуація3. Яка?

3 Докладніше з інформацією можна ознайомитись у роз’ясненні Мінекономрозвитку від 01.07.15 р. № 3302-05/21163-07 «Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель».

Згідно з роз’ясненням переговорна процедура закупівлі може застосовуватись замовником як виняток за відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку. Внаслідок цього договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи.

Тож сторони у такому випадку мають право встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення ( ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України4).

4 Далі за текстом — ЦК.

Нагадаємо: договір про закупівлю — договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари ( п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197). Такий договір укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом № 1197.

Про визначення предмета закупівлі

У роз’ясненні Мінекономрозвитку від 01.07.15 р. № 3302-05/21141-07 «Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель» компетентний орган звертає увагу на такі моменти.

По-перше, вимоги Закону № 1197 застосовують до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн грн.

По-друге, предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Це правило треба завжди пам’ятати, якщо необхідно здійснити державні закупівлі. Адже така вимога закріплена у п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 і її виконання також є обов’язковим.

По-третє, замовник самостійно має визначити предмет закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Враховуйте: для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником переговорної процедури закупівлі.

По-четверте, Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.10 р. № 9215. Тож приступаючи до здійснення державних закупівель, необхідно дотримуватись вимог, зазначених у Порядку.

5 Далі за текстом — Порядок.

Мінекономрозвитку наголошує: предмет закупівлі товарів і послуг замовник має визначати згідно з пп. 20 і 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:20106 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

6 Затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.10 р. № 457.

До речі, замовник згідно з вимогами Порядку може визначити й окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Пам’ятайте: заборонено укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом № 1197 (ч. 5 ст. 2).

Крім того, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Про документацію конкурсних торгів

Детальні пояснення щодо складу документації конкурсних торгів містить роз’яснення Мінекономіки від 01.07.15 р. № 3302-05/21147-07 «Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель».

Згадаємо, що таке документація конкурсних торгів. Це документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам7.

7 Пункт 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197.

Увага! Документація конкурсних торгів не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.

Мінекономіки наголошує, що перелік складових, який повинна містити документація конкурсних торгів, визначено ч. 2 ст. 22 Закону № 1197. Зокрема, це:

1

інструкція з підготовки пропозицій конкурсних торгів

2

кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до ст. 16 цього Закону, вимоги, встановлені ст. 17 Закону № 1197, та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством

3

інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)

Примітка. Технічна специфікація повинна містити:

1) детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; 2) вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники;

3) посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.

Увага! Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація — містити вираз «або еквівалент».

Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

4

кількість товару та місце його поставки

5

місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги

6

строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг

7

проект договору або основні умови, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю

8

опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані пропозиції конкурсних торгів, у разі, якщо учасникам дозволяється подати пропозиції конкурсних торгів стосовно частини предмета закупівлі (лота)

9

перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій конкурсних торгів із зазначенням питомої ваги критеріїв

10

строк, протягом якого пропозиції конкурсних торгів вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів

11

інформація про:

— валюту, в якій повинна бути розрахована і зазначена ціна пропозиції конкурсних торгів;

— мову (мови), якою (якими) повинні бути складені пропозиції конкурсних торгів

12

зазначення способу, місця та кінцевого строку подання пропозицій конкурсних торгів

13

порядок надання роз’яснень щодо документації конкурсних торгів

14

розмір, вид та умови надання забезпечення пропозицій конкурсних торгів (якщо замовник вимагає його надати)

15

розмір, вид, умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати)

16

місце, дата і час розкриття пропозицій конкурсних торгів

17

прізвище, ім’я та по батькові, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками

Примітка. У разі закупівлі робіт або послуг — вимога про зазначення учасником у пропозиції конкурсних торгів інформації (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 % від вартості договору про закупівлю.

Увага! Документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

З огляду на вимоги законодавства, Мінекономіки робить висновок, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Тобто замовник не може передбачати в документації конкурсних торгів вимоги, які ставлять учасників в нерівні умови в рамках одних і тих же торгів (конкурсних торгів).

Про попередню оплату при закупівлі періодичних видань за бюджетні кошти

Не залишився осторонь від державних закупівель й Мінфін. У своєму листі від 03.06.15 р. № 31-11420-08-10/18126 орган надав роз’яснення щодо термінів проведення передоплати при закупівлі за бюджетні кошти.

Нагадаємо: відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулює Бюджетний кодекс України8. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у БК, застосовують відповідні норми цього Кодексу (ст. 4).

8 Далі за текстом — БК.

Мінфін зазначає, що саме розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання ухвалює рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби Украї­ни, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.

Виняткові випадки та терміни проведення поперед­ньої оплати при закупівлі за бюджетні кошти відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів визначено постановою КМУ від 23.04.14 р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Саме цією постановою й передбачена можливість здійснення попередньої оплати на строк не більше одного року при закупівлі періодичних видань за умови їх поставки протягом поточного бюджетного періоду. Тому установи мають право здійснити попередню оплату з дотриманням вимог чинного законодавства.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі