Теми статей
Обрати теми

Оформлення спадщини: зміни у законодавстві

Федченко Л., головний редактор
Законом України від 20.10.14 р. № 1709-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування»1 внесено зміни до Цивільного кодексу України2, законів України від 02.09.93 р. № 3425-XII «Про нотаріат»3, від 12.07.01 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»4, від 11.12.03 р. № 1378-IV «Про оцінку земель»5, від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»6. Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1709 він набере чинності з 01.01.16 р., за винятком окремих його норм, що вже діють (про них детально — у наступній статті). Отже, розглянемо всі внесені до вказаних законів зміни.
img 1

1 Далі за текстом — Закон № 1709.

2 Далі за текстом — ЦК.

3 Далі за текстом — Закон № 3425.

4 Далі за текстом — Закон № 2658.

5 Далі за текстом — Закон № 1378.

6 Далі за текстом — Закон № 1952.

Зміни до ЦК

По-перше, зазначала змін ст. 1269 ЦК, яка унормовує порядок подання заяви про прийняття спадщини. Так, доповнено ч. 1 цієї статті: з 01.01.16 р. спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву не лише нотаріусу, як це було до внесення змін, а й у сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування7.

7 Далі за текстом — ОМС.

Наголосимо, що заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недіє­здатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. При цьому особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

По-друге, змінилася ст. 1272 ЦК, що передбачає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Ця стаття визначає: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Зміни торкнулися ч. 2 цієї статті — з набуттям чинності Законом № 1709 за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для її прийняття, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного ОМС за місцем відкриття спадщини. Частина 3 цієї статті залишилася у чинній редакції — за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прий­няття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

По-третє, зазнала змін ч. 1 ст. 1273 ЦК. Нагадаємо: ця стаття надає спадкоємцям право на відмову від прийняття спадщини. Так, нова редакція ч. 1 ст. 1273 цього Кодексу передбачає, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного ОМС за місцем відкриття спадщини.

Як пам’ятаєте, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Увага! Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною та може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

По-четверте, викладено у новій редакції ч. 2 ст. 1283 ЦК, яка регламентує охорону спадкового майна:

2. Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Нагадаємо: охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прий­няття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, а витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині.

До слова сказати, до внесення змін ч. 2 ст. 1283 ЦК передбачала, що нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідні ОМС з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна.

По-п’яте, доповнено ч. 1 ст. 1288 ЦК, яка врегульовує питання призначення виконавця заповіту. Так, виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом або в сільських населених пунктах — уповноваженою на це посадовою особою відповідного ОМС за місцем відкриття спадщини, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець заповіту відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців.

По-шосте, зміни торкнулися ч. 1 ст. 1297 ЦК, яка визначає обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Так, згідно з оновленою редакцією цієї статті спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного ОМС за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Увага! Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

І нарешті, по-сьоме, доповнено ч. 1 ст. 1300 ЦК, за якою вносяться зміни до свідоцтва про право на спадщину. Отже, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного ОМС за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У цих випадках спадкоємцям видаються нові свідоцтва про право на спадщину.

Зміни до Закону № 3425

Цей Закон зазнав більшої, порівняно із ЦК, кількості змін.

Перш за все ст. 14 Закону № 3425 доповнено новими ч. 8 та 9. Нагадаємо: наразі чинна редакція цієї статті містить всього 6 частин і визначає принципи нотаріального діловодства та звітності. Отже, нововведені ч. 8 та 9 ст. 14 Закону № 3425 мають такий вигляд:

Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування забезпечують збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосуються нотаріальних дій з оформлення спадщини, відповідно до вимог, встановлених для нотаріусів.

Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування ведуть встановлену статистичну звітність та подають її Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Також внесено зміни до ст. 37 Закону № 3425. Так, зокрема, викладено у новій редакції абз. 1 ч. 1 цієї статті, який з 01.01.16 р. буде передбачати вчинення нотаріальних дій уповноваженими на це посадовими особами ОМС у сільських населених пунктах. Як ви знаєте, наразі чинна редакція визначає, що ці особи вчиняють такі нотаріальні дії у населених пунктах, де немає нотаріусів.

Крім цього, ч. 1 ст. 37 Закону № 3425 доповнено пп. 6 та 7 такого змісту:

6) видають свідоцтва про право на спадщину;

7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Також ч. 1 ст. 37 Закону № 3425 доповнено двома новими частинами такого змісту:

Дії, передбачені пунктами 6 і 7 частини першої цієї статті, вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, прой­шли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України.

Увага! У зв’язку з цими змінами ч. 2 слід буде вважати ч. 4 ст. 37 Закону № 3425.

Наступні зміни знайшли своє відображення у ст. 60 Закону № 3425.

Так, викладено у новій редакції перше речення ч. 1 цієї статті:

Нотаріус або в сільських населених пунктах — посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави.

Увага! Частину 2 ст. 60 Закону № 3425 виключено.

Рухаємося далі і дістаємося до ч. 3 та 4 ст. 60 Закону № 3425 — їх викладено у новій редакції:

За заявою спадкоємців або за повідомленням громадян, підприємств, установ, організацій заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, за місцезнаходженням цього майна з повідомленням про вжиті заходи нотаріуса або посадової особи органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини.

У разі одержання від суду рішення про оголошення фізичної особи померлою державний нотаріальний архів передає це рішення нотаріусу або посадовій особі органу місцевого самоврядування, уповноваженій на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Наступні зміни містяться у ст. 63 Закону № 3425, її взагалі викладено у новій редакції:

Нотаріус або в сільських населених пунктах — посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Змін набули абз. 1 ч. 1, ч. 2 і 3 ст. 64, ч. 2 ст. 65, ч. 1 ст. 66 Закону № 3425, згідно з якими після слів «нотаріусом» їх доповнено словами «або в сільських населених пунктах — посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії».

Наступна на черзі — ст. 67 Закону № 3425. У цій статті друге речення ч. 2 після слова «нотаріусу» доповнено словами «або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування», а також ч. 3 після слова «нотаріус» доповнено словами «або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування».

Але це ще не всі зміни до ст. 67 Закону № 3425, адже після ч. 3 її доповнено вісьмома частинами такого змісту:

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб, евакуйованих із зони відчуження, відселених із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, і на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживали у сільській місцевості, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі трудової книжки члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи засвідченого належним чином витягу з неї, за наявності в ній відповідного запису, чи рішення суду, яке набрало законної сили, про членство в колективному або іншому сільськогосподарському підприємстві, що розташовувалося на цій території.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів (цивільно-правових угод щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтва про право на спадщину), державного акта на право власності на землю.

Свідоцтво про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів.

Свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (крім земельної ділянки), може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів та довідки зазначеного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики будівлі, на яку видається свідоцтво.

Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого немає заповідального розпорядження, після смерті

вкладника може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на загальних підставах.

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, — не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Увага! У зв’язку з цими змінами ч. 4 слід буде вважати ч. 12.

До речі, у ч. 1 ст. 68, ч. 1 та 2 ст. 69 після слова «Нотаріус» доповнено словами «або в сільських населених пунктах — посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій».

Зміни до законів № 2658 та № 1378

У Законі № 2658 змін зазнав абз. 8 ч. 2 ст. 7, який визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов’язковим. Так, його доповнено словами «крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні спадкоємцями першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою».

Аналогічні зміни дісталися ч. 5 ст. 5 та абз. 4 ч. 1 ст. 13 Закону № 1378 після слова «спадкуванні».

Зміни до Закону № 1952

Першою у цьому Законі «змінилася» ч. 1 ст. 6, яка визначає систему органів державної реєстрації прав. Так, з 01.01.16 р. до цієї системи будуть належати й органи місцевого самоврядування сільських населених пунктів.

Далі зміни торкнулися абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1952: після слова «нотаріус» їх доповнили словами «або посадова особа органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту».

А от ч. 2 ст. 9 цього Закону доповнено новим абзацом такого змісту:

Посадова особа органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора щодо реєстрації прав спадкоємців першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на успадковане ними нерухоме майно, а також щодо реєстрації прав власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного із подружжя.

Окрім цього, викладно у новій редакції текст ст. 30 Закону № 1952:

1. Державні реєстратори, державні кадастрові реєстратори, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування сільських населених пунктів, державні виконавці за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, посадової особи органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

3. Шкода, завдана органом державної реєстрації прав, державним реєстратором, державним кадастровим реєстратором, нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту, державним виконавцем фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Ось ми з вами і розглянули усі внесені Законом № 1709 зміни, і хоча вони набудуть чинності з 01.01.16 р., до їх впровадження у життя треба готуватися вже зараз.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі