Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій
Він встановлений в ст. 25 оновленого Закону України від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»1. Слід зазначити, що на противагу від свого попередника — Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»2 оновлений законодавчий акт уніфікував підстави для державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Ними є:
1 Далі — новий реєстраційний Закон.
2 Далі — старий реєстраційний Закон.
| 1 | документи, що подаються заявником для державної реєстрації |
| 2 | судові рішення, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань3 або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України від 21.04.99 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» |
| 3 | рішення, прийняті за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до ст. 34 цього Закону |
3 Далі — Єдиний державний реєстр.
В свою чергу, ч. 2 ст. 25 нового реєстраційного Закону перелічує складові процедури проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій саме на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації. Вона включає в себе:
| 1 | заповнення форми заяви про державну реєстрацію Примітка. У разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника). |
| 2 | прийом документів за описом Примітка. У разі подання документів у паперовій формі. |
| 3 | виготовлення копій документів в електронній формі Примітка. У разі подання документів у паперовій формі. |
| 4 | внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру |
| 5 | перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів |
| 6 | перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації |
| 7 | проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру |
| 8 | формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи |
Частиною ж 3 ст. 25 нового реєстраційного Закону наведено перелік процедурних дій державного реєстратора у разі отримання ним судового рішення (це чергова підстава з трьох означених вище). Передбачається, що суб’єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення:
| 1 | звертається до суду за роз’ясненням судового рішення Примітка. У разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб’єкта державної реєстрації. |
| 2 | повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав Примітка. У разі неможливості виконання судового рішення. |
| 3 | проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених позиціями 1 та 2 цієї таблиці) |
| 4 | формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів Примітка. У разі зміни відомостей, що містяться у виписці. |
Крім іншого, новий реєстраційний Закон, як і його попередник, зберіг спрощену процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. Нагадаємо, що таку процедуру було запроваджено на початку 2011 року. Метою введення спрощеної процедури було закріплення на законодавчому рівні дієвого механізму виключення з Єдиного державного реєстру в тому числі і юридичних осіб, які вже давно не здійснюють, не можуть здійснювати діяльності, але які тим не менше залишаються в такому реєстрі як діючі.
Таким чином, до обов’язків державного реєстратора було віднесено проведення у випадках, передбачених Законом, спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.
Отже, ч. 4 ст. 25 нового реєстраційного Закону визначено, що спрощена процедура припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі:
| 1 | судового рішення про скасування (визнання недійсною) державної реєстрації юридичної особи у випадках, передбачених законом, якщо таке рішення прийнято судом до 1 липня 2004 року, крім судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом |
| 2 | судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року, і в разі якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати оприлюднення повідомлення про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з банкрутством юридичної особи, не надав суб’єкту державної реєстрації документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації |
| 3 | неподання головою ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатором юридичної особи документів, необхідних для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації протягом одного року з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації Примітка. Це нова підстава, введена новим реєстраційним Законом. |
Порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації визначений ч. 6 ст. 25 нового реєстраційного Закону та включає:
| 1 | проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру Примітка. Не пізніше наступного робочого дня з дати настання підстави, передбаченої ч. 4 ст. 25 цього Закону (вони наводилися вище). |
| 2 | державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації Примітка. Не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей про відсутність: — заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; — заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; — нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи — емітента; — нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства. Увага! Передбачається, що у разі неодержання від державних органів перелічених відомостей у порядку та строки, визначені цим Законом, державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводиться за принципом мовчазної згоди. Строки надання таких відомостей означені в ст. 13 нового реєстраційного Закону. Так, зокрема, передбачається, що відомості про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають бути надані протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Зазначені відомості, нагадаємо, сьогодні уповноважена надавати Державна фіскальна служба України. |
| 3 | проведення реєстраційної дії щодо зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати отримання відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, або наявність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи — емітента, або наявність нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства |
| 4 | формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки у разі зміни відомостей, що містяться у ній |
Тепер щодо строків розгляду документів, поданих для державної реєстрації. Вони визначені в ст. 26 оновленого реєстраційного Закону. Відповідно до цієї норми розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, здійснюється протягом 24 годин після надходження відповідних документів, крім вихідних та святкових днів.
Увага! Передбачається, що державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації
Слід зазначити, що новий реєстраційний Закон вперше передбачив можливість зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації. З цією метою вказаним законодавчим актом був визначений вичерпний перелік підстав для такого зупинення, а саме:
| 1 | подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі |
| 2 | невідповідність документів вимогам, установленим ст. 15 цього Закону Примітка. Статтею 15 встановлені вимоги до оформлення документів, що подаються на державну реєстрацію. |
| 3 | невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі |
| 4 | невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі |
| 5 | невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до ст. 13 цього Закону |
| 6 | несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі |
| 7 | подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання |
Увага! Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.
Зупинення розгляду документів здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації.
Зауважте, що ч. 4 ст. 25 нового реєстраційного Закону зобов’язує державного реєстратора розміщувати на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилати заявнику на адресу його електронної
пошти:
| 1 | повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення |
| 2 | рішення про зупинення розгляду документів |
Заявнику надається можливість протягом 15 календарних днів усунути підстави для зупинення розгляду документів (виправити помилки), поданих для державної реєстрації.
Передбачається, що у разі подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, протягом встановленого строку розгляд документів поновлюється.
Увага! У разі поновлення розгляду документів обчислення строку розгляду документів, поданих для державної реєстрації, і проведення реєстраційних дій починається з дня подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів.
Державні реєстратори повинні знати: документи, що потребують усунення підстав для зупинення розгляду документів, вони мають повернути (видати, надіслати поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.
Відмова у державній реєстрації
Новий реєстраційний Закон, як і його попередник, передбачив підстави для відмови у державній реєстрації (ст. 28). Так, державний реєстратор може відмовити заявнику у вчиненні реєстраційних дій за наявності таких підстав:
| 1 | документи подано особою, яка не має на це повноважень |
| 2 | у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії |
| 3 | у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав Примітка. У разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи. |
| 4 | не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку |
| 5 | документи суперечать вимогам Конституції та законів України |
| 6 | порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи |
| 7 | невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону |
| 8 | щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації |
| 9 | щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації |
| 10 | документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: — раніше строку, встановленого цим Законом; — щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи; — в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення; — щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; — щодо юридичної особи — емітента цінних паперів, стосовно якої надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів; — щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; — щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи; — щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; — щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; — щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство |
Слід зазначити, що перелічені вище підстави докорінно відрізняються від тих, які містилися в старому реєстраційному Законі.
Також зауважуємо, що новим реєстраційним Законом було дещо розширено підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи — підприємця. Відтепер державний реєстратор може відмовити особі у здійсненні відповідних реєстраційних дій, якщо:
| 1 | документи подано особою, яка не має на це повноважень |
| 2 | у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії |
| 3 | не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку |
| 4 | наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом |
| 5 | в Єдиному державному реєстрі наявний запис, що фізична особа вже зареєстрована як фізична особа — підприємець |
Про відмову у державній реєстрації державний реєстратор приймає відповідне рішення та складає повідомлення.
Частина 3 ст. 28 нового реєстраційного Закону визначила вимоги до змісту повідомлення про відмову в державній реєстрації. Відповідно до цієї норми в ньому мають бути вказані:
| 1 | посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів |
| 2 | пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо), що не відповідає нормам законодавства |
Як і у випадку із зупиненням розгляду документів, поданих для державної реєстрації, новий реєстраційний Закон зобов’язує державного реєстратора повідомлення про відмову у державній реєстрації (із зазначенням виключного переліку підстав для відмови) та рішення про відмову у державній реєстрації розміщувати на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.
Увага! Частина 4 ст. 28 нового реєстраційного Закону забороняє відмовляти в державній реєстрації з підстав, не передбачених зазначеною статтею.
Передбачається, що відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 вказаного законодавчого акта державний реєстратор у разі відмови у державній реєстрації має повернути (видати, надіслати поштовим відправленням) документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нього заяви про їх повернення.
Заявник, в свою чергу, після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, може повторно подати документи для державної реєстрації.
Виявлення порушень законодавства: дії суб’єкта державної реєстрації та реєстратора
Новий реєстраційний Закон, крім іншого, передбачив заходи, що вживаються суб’єктом державної реєстрації та державним реєстратором у разі виявлення порушення законодавства. Так, ст. 33 цього Закону передбачено: якщо під час прийому документів для державної реєстрації або проведення реєстраційних дій у суб’єкта державної реєстрації, державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони негайно повідомляють про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.
При цьому у вказаній нормі уточнюється, що повідомлення правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів не є підставою для:
| 1 | зупинення розгляду документів |
| 2 | відмови у державній реєстрації |
Тобто запущений процес державної реєстрації не припиняється до настання моменту відповідного реагування на повідомлення правоохоронних органів.
Інші дії передбачаються на випадок виявлення державним реєстратором невідповідності законодавству вже проведеної реєстраційної дії. В такій ситуації новий реєстраційний Закон зобов’язує його повідомити про це юридичну особу або фізичну особу — підприємця, стосовно яких проведено реєстраційну дію. Метою такого повідомлення є подання вказаними особами державному реєстратору документів, передбачених цим Законом, або звернення до суду для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації
Новим реєстраційним Законом на противагу від його попередника передбачено можливість адміністративного оскарження реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора.
Отже, крім судового, запроваджено процедуру адміністративного оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора та/або територіальних органів Міністерства юстиції України.
Так, в ч. 1 ст. 34 нового реєстраційного Закону визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Як бачите, законодавець визначив три суб’єкти розгляду скарг, до яких можна звернутися зі скаргою. В свою чергу, ч. 2 ст. 34 розмежувала повноваження Міністерства юстиції України та його територіальних органів:
| Міністерство юстиції України розглядає скарги | Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги |
| на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду) | на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора |
| на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України | на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації |
| Примітка. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги за територіальним принципом, тобто стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган |
Частиною 3 ст. 34 нового реєстраційного Закону визначено строк, протягом якого можна оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації. Особі на це дається 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли така особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
При цьому окремо скорочений строк встановлено для оскарження рішень, дій чи бездіяльності саме територіальних органів Міністерства юстиції України. Він становить 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Знову ж таки передбачаються певні винятки із наведених вище загальних правил. Так, Міністерству юстиції України, його територіальним органам дозволяється у певних випадках встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. Така можливість настає, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб. При цьому уточнено, що загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, в разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Увага! Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено (її представником).
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або її копія, засвідчена в установленому порядку.
Скарга подається у письмовій формі та має містити:
| 1 | повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником |
| 2 | зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені, на думку скаржника |
| 3 | викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги |
| 4 | підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги |
Увага! Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою КМУ від 25.12.15 р. № 1128.
Саме цей нормативно-правовий документ визначає процедуру розгляду відповідно до нового реєстраційного Закону скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Ті, кому цікаві процедурні моменти процесу розгляду скарг, сподіваємося, самостійно зможуть з ним ознайомитися. Ми ж не будемо зупиняти на цьому увагу.
В цьому аспекті лише зазначимо, що результатом розгляду скарги, звісно ж, є прийняте рішення суб’єктом розгляду скарги.
В свою чергу, види рішень, які приймаються за результатами такого розгляду, визначені в ч. 6 ст. 34 нового реєстраційного Закону. Це, зокрема, може бути мотивоване рішення про:
| 1 | відмову в задоволенні скарги |
| 2 | задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії — у разі оскарження реєстраційної дії; б) проведення державної реєстрації — у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України |
Увага! Рішення, передбачені пп. «а», «ґ» та «д» п. 2 ч. 6 ст. 34 нового реєстраційного Закону, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.
Увага! Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Зважайте, що новий реєстраційний Закон визначив строки виконання рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг. Вони різні і залежать від виду рішення, перелік яких наведений в п. 2 ч. 6 ст. 34 згаданого законодавчого акта. Так, такі рішення, як:
| вид рішення | строк виконання |
| — скасування реєстраційної дії; — проведення державної реєстрації; — виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором | виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Примітка. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються. |
| — тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; — анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру | виконується технічним адміністратором Єдиного державного реєстру в день надходження рішень Примітка. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України. |
Тепер доцільно зазначити про підстави для відмови у задоволенні скарги. Вони наведені в ч. 8 ст. 34 нового реєстраційного Закону, якою передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
| 1 | скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 цієї статті |
| 2 | на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи |
| 3 | у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін |
| 4 | у разі наявності інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави |
| 5 | є рішення цього органу з такого самого питання |
| 6 | в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника |
| 7 | скарга подана особою, яка не має на це повноважень |
| 8 | закінчився встановлений законом строк подання скарги |
| 9 | розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу |
Увага! Частиною 10 ст. 34 нового реєстраційного Закону передбачається, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Підсумовуючи викладену в цій та інших частинах статті інформацію, можна все ж таки сподіватися, що зміни у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців мають якісний характер. Щоправда, передумовою для цього має бути забезпечення належної практичної реалізації запропонованих нововведень.
