Теми статей
Обрати теми

Реєстраційні функції та відповідальність за порушення

Брусенцова Я., юрист-аналітик ВБ «Фактор»
У цьому році органи місцевого самоврядування1 отримали новий функціонал у сфері реєстраційних дій. Про механізм вчинення реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, який відтепер для багатьох із вас став невід’ємною складовою в переліку повноважень, ми неодноразово писали на сторінках нашого видання. Тепер настав час поговорити про інший бік цього «дійства». Нагадаємо: законодавець, наділивши ОМС новими функціями, передбачив механізм здійснення контролю за їх виконанням та притягнення до відповідальності. Саме про відповідальність суб’єктів державної реєстрації (державних реєстраторів), а також порядок оформлення матеріалів про вчинення порушень під час здійснення (нездійснення) і йтиметься у нашому матеріалі.

1 Далі за текстом — ОМС.

Порушив: чекай на скаргу

Основні моменти задіяння механізму оскарження у сфері державної реєстрації визначені в Законі України від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»2 та Законі України від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»3.

2 Далі за текстом — Закон № 755.

3 Далі за текстом — Закон № 1952.

Спочатку пропонуємо розібрати основні моменти, які стосуються порядку оскарження в сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Нагадаємо: ст. 34 Закону № 755 передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України4 та його територіальних органів або до суду.

4 Далі за текстом — Мін’юст.

При цьому ч. 2 цієї ж статті розмежовано суб’єктів розгляду скарг залежно від предмета оскарження. Так, чітко визначено, що:

Мін’юст розглядає скарги

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України

територіальний орган Мін’юсту розглядає скарги

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації

Увага! Територіальні органи Мін’юсту діють за територіальним розподілом: вони розглядають скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін’юсту та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Звертаємо вашу увагу, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мін’юстом чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Тобто, якщо, наприклад, ви якимось чином дізнаєтеся, що на ваш орган державної реєстрації направлено скаргу, резонним, перш ніж панікувати, є дочекатися, поки ця скарга буде отримана адресатом (тобто суб’єктом розгляду скарги).

Враховуйте, що суб’єкт розгляду скарги має розглянути її у строк, який встановлений Законом України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (загальний строк становить 30 днів від дня її надходження). Щоправда, протягом цього строку може виникнути необхідність у додатковому вивченні питань, про які йдеться у скарзі (наприклад, потреба у здійсненні перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб), тоді строк розгляду подовжується на 15 днів і загалом буде становити 45 днів від дня отримання скарги.

У скарзі скаржник, окрім іншої обов’язкової інформації, яка визначена ч. 5 ст. 34 Закону № 755, має, зокрема, зазначити зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, що, на думку скаржника, порушені; викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Тому будьте завжди уважні під час вчинення реєстраційних дій або у разі надання відмови у їх проведення. Якщо скаржник доведе свою правоту, вам, ймовірніше за все, доведеться нести відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства.

Також нагадаємо, що за результатами розгляду скарги Мін’юст та його територіальні органи мають прийняти одне з мотивованих рішень про (п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону № 755):

1

відмову в задоволенні скарги

2

задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії — у разі оскарження реєстраційної дії;

б) проведення державної реєстрації — у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін’юсту;

є) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України

Увага! Рішення, передбачені пп. «а»,«ґ» п. 2 ч. 6 ст. 134 Закону № 755, приймаються виключно Мін’юстом.

Слід також зазначити, що за результатами розгляду скарги Мін’юст та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Увага! Рішення, передбачені пп. «а» – «в» п. 2 ч. 6 ст. 134 Закону № 755, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

А от що стосується рішень, передбачених пп. «г» та «ґ» п. 2 ч. 6 ст. 134 Закону № 755, то технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження такого рішення має забезпечити його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Мін’юстом.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру — це визначене Мін’юстом державне унітарне підприємство, віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, доопрацювання та супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру, порталу електронних сервісів та відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надає, блокує та анулює доступ до Єдиного державного реєстру та проводить навчання роботі з цим реєстром. Сьогодні це ДП «Національні інформаційні системи».

Також необхідно враховувати, що станом на момент підготовки цього матеріалу порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру не розроблено.

Крім іншого, ч. 8 ст. 134 Закону № 755 передбачено, що Мін’юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги у разі, якщо:

1

скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 134 Закону № 755

2

на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи

3

у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін

4

у разі наявності інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави

5

є рішення цього органу з такого самого питання

6

в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього ж скаржника

7

скарга подана особою, яка не має на це повноважень

8

закінчився встановлений законом строк подачі скарги

9

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу

Нагадаємо, що Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою КМУ від 25.12.15 р. № 11285. Нижче ми до цього документа ще повернемося.

5 Далі за текстом — Порядок розгляду скарг.

Слід мати на увазі, що Закон № 755 передбачає можливість оскарження рішення, дії або бездіяльності Мін’юсту та його територіальних органів до суду. Тобто, це передбачає те, що вказане рішення не є остаточним і якщо воно буде, наприклад, прийняте не на вашу користь (і ви з ним не погодитеся), ви завжди можете його оскаржити до суду.

Увага! Статтею 35 Закону № 755 передбачено, що суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Так, зокрема, певні порушення, за вчинення яких настає адміністративна відповідальність, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення6.

6 Далі за текстом — КпАП.

Вище ми стисло навели вам загальні правила оскарження в сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Але ж більшість рад взяли на себе повноваження щодо вчинення реєстраційних дій у сфері реєстрації речових прав. Тому є доцільним звернутися також до Закону № 1952 (ср. ). Слід одразу зазначити, що загальний механізм оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора в цій сфері дуже схожий з тим, який використовується в частині оскарження дій реєстраторів в бізнесовій сфері.

Тим не менш нагадаємо вам його.

Отже, основний алгоритм процесу оскарження закріплено в ст. 37 Закону № 1952. В ній, як і в ст. 34 Закону № 755 вказується, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін’юсту, його територіальних органів або до суду.

Знову ж таки ч. 2 вказаної статті уточнено, що Мін’юст розглядає скарги:

1

на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір)

2

на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту

В той час як територіальні органи Мін’юсту розглядають скарги:

1

на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора

2

на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав

Щодо розподілу розгляду скарг між територіальними органами Мін’юсту діє територіальний принцип: тобто територіальний орган розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Як і у випадку з оскарженням у сфері бізнесу, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін’юсту та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня:

1

прийняття рішення, що оскаржується

2

коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю

Увага! У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мін’юст та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Отже, державним реєстраторам прав необхідно, в тому числі, бути готовими до того, що їх додатково можуть перевірити в зв’язку з отриманням відповідної скарги.

Слід враховувати і мати на увазі, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав має бути подана особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1

повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником

2

реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується

3

зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які, на думку скаржника, порушено

4

викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги

5

засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав)

6

підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги

Увага! Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга має відповідати всім вимогам, передбаченим Законом № 1952. Це слід мати на увазі і враховувати, якщо, наприклад, виникне ситуація, коли рішення органу оскарження буде прийняте не на вашу користь. Ви завжди зможете оскаржити його до суду.

Як і у випадку з розглядом скарг (які подаються у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав Мін’юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення (п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону № 1952). Варіантів такого рішення може бути декілька (залежно від обставин справи), а саме про:

1

відмову у задоволенні скарги

2

задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін’юсту

Увага! Рішення, передбачені пп. «а», «ґ» п. 2 ст. 37 Закону № 1952, приймаються виключно Мін’юстом.

Знову ж таки враховуйте, що у рішенні Мін’юсту чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Увага! В ч. 7 ст. 37 Закону № 1952 визначено, що рішення, передбачені пп. «а» – «в» п. 2 ч. 6 цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Крім того, необхідно зважати на таке: якщо суб’єктом розгляду скарги буде прийнято рішення, передбачене п. «г» ч. 6 ст. 137 Закону № 1952, технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження такого рішення забезпечує їх негайне виконання (як тільки отримає його). При цьому визначається, що порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Мін’юстом (на момент підготовки цього матеріалу відповідний документ не було прийнято).

Звертаємо також вашу увагу на те, що ч. 8 ст. 37 Закону № 1952 визначено підстави, коли Мін’юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги. Таке є можливим, якщо:

1

скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону № 1952

2

на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується

3

наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін

4

наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав

5

є рішення цього органу з того самого питання

6

в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника

7

скарга подана особою, яка не має на це повноважень

8

закінчився встановлений законом строк подання скарги

9

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу

Увага! Алгоритм дій суб’єкта розгляду скарг щодо розгляду скарги знову ж таки визначений Порядком розгляду скарг, до якого ми повернемося пізніше.

І ще не менш важлива інформація: ч. 10 ст. 37 Закону № 1952 надано можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність Мін’юсту та його територіальних органів до суду.

Тепер щодо відповідальності у сфері державної реєстрації прав. У ст. 38 Закону № 1952 з цього приводу зазначається, що державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Порядок розгляду скарг

Саме вказаний документ деталізує процедуру розгляду відповідно до Закону № 755 та Закону № 1952 скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, що здійснюється Мін’юстом та його територіальними органами (тобто суб’єктами розгляду скарги).

Увага! Для забезпечення розгляду скарг суб’єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації7. Положення та склад комісії затверджуються Мін’юстом або відповідним територіальним органом (залежно від суб’єкта утворення комісії).

7 Далі за текстом — комісія.

Так, наприклад, наказом Мін’юсту від 12.01.16 р. № 37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації8.

8 Далі за текстом — Положення.

Так, в Положенні зазначається, що формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.

Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

У п. 5 Порядку розгляду скарги зазначається, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1

чи віднесено розгляд скарги відповідно до Закону № 755 та Закону № 1952 до повноважень суб’єкта розгляду скарги (належний суб’єкт розгляду скарги)

2

чи дотримано вимоги Закону № 755 та Закону № 1952 щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення

3

чи наявні (відсутні) інші скарги у суб’єкта розгляду скарги

До відома. У разі коли розгляд скарги відповідно до Закону № 755 чи Закону № 1952 здійснюється іншим суб’єктом розгляду скарги, така скарга у строк не більше п’яти календарних днів з моменту її реєстрації має бути переслана суб’єктом розгляду скарги, яким отримано скаргу, за належністю відповідному суб’єкту розгляду скарги, про що повідомляється відповідному скаржнику.

Зауважте, що під час розгляду скарги по суті комісія має встановити наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, та, у разі необхідності, витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження (тобто у державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації) і вирішує:

1

чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб’єкта оскарження

2

чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб’єктом оскарження на законних підставах

3

чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні

4

чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора)

5

які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають із факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню

Слід враховувати, що під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. При цьому, неприбуття таких осіб, яких було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія має надати правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Висновок комісії, на підставі якого суб’єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов’язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб’єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов’язковим зазначенням — у якій частині) шляхом прийняття суб’єктом розгляду скарги рішень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону № 1952 та п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону № 755.

Увага! За результатами розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених чи то Законом № 755 чи Законом № 1952.

Тепер щодо «виконавця» рішень суб’єкта розгляду скарги. Вони визначені в п. 15 Порядку розгляду скарг. Отже, вказується, зокрема, що:

рішення, передбачені пп. «а» – «в» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону № 1952 та пп. «а» – «в» п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону № 755

виконуються суб’єктом розгляду скарги у межах компетенції, визначеної законами

рішення, передбачені пп. «г» і «ґ» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону № 1952 та пп. «г» і «ґ» п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону № 755

виконуються технічними адміністраторами реєстрів

Увага! Пунктом 16 Порядку розгляду скарг передбачено, що якщо комісія під час розгляду скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, суб’єкт розгляду скарги надсилає відповідні відомості правоохоронним органам для здійснення перевірки таких відомостей та вжиття в межах їх компетенції відповідних заходів реагування щодо припинення порушення законодавства. Майте це на увазі.

В той же час, якщо комісія під час розгляду скарги по суті виявить адміністративне правопорушення у сфері державної реєстрації, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 16611 та 16623 КпАП, суб’єкт розгляду скарги має скласти протокол про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному Мін’юстом. Відповідна Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації була затверджена наказом Мін’юсту від 12.08.16 р. № 2473/59.

9 Далі за текстом — Інструкція.

Нагадаємо, що ст. 16611 КпАП передбачає санкції за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Про що ж в ній зазначається?

Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законодавством порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців поштовими відправленнями —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи —

тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тепер наведемо вам зміст ст. 16623 КпАП. Ця норма, зокрема, передбачає відповідальність за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і в ній зазначається, що...

Порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Завершуючи розгляд питання щодо порядку розгляду скарг, слід зазначити, що відповідно до п. 17 Порядку розгляду скарг копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Знову ж таки, обов’язково запам’ятайте, що рішення, дії або бездіяльність суб’єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

А тепер, власне, поговоримо про Інструкцію, аби ви розуміли: чого чекати і в якому порядку мають діяти «перевіряючі».

Інструкція: оформлення матеріалів про порушення

Отже, зазначений документ встановлює порядок:

1

складання протоколів про адміністративні правопорушення, оформлення та зберігання матеріалів справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те посадовими особами Мін’юсту, головних територіальних управлінь юстиції Мін’юсту в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі

2

подання органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 – 4 ст. 16611 та ст. 16623 КпАП

Увага! Повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення наділені секретарі комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації10, а у разі відсутності секретаря – особа, яка виконує його обов’язки.

10 Далі за текстом — уповноважена особа.

Вам до відома: п. 3 Інструкції передбачено, що якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративне правопорушення складається на кожну особу окремо. В той час, якщо відбулося вчинення однією особою кількох окремих адміністративних правопорушень, протоколи складаються щодо кожного із вчинених правопорушень.

Яким же чином має складатися протокол про адміністративне правопорушення? Ця інформація має бути корисною для вас, оскільки володіючи нею у вас підвищуються шанси виокремлювати для себе неточності, які були допущені уповноваженою особою під час його складання. Це, в свою чергу, дає можливість накопичувати інформацію і користуватися нею під час розгляду адміністративної справи щодо вас.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 – 4 ст. 16611 та ст. 16623 КпАП, складається уповноваженою особою за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, що здійснюється відповідно до Порядку розгляду скарг.

Увага! Протокол про адміністративне правопорушення має складатися українською мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, щодо якої його складено.

У графах, які не заповнюються при складанні протоколу, повинен ставитися прочерк.

Увага! У протоколі про адміністративне правопорушення обов’язково має бути вказана частина відповідної статті КпАП, згідно з якою настає адміністративна відповідальність.

Також враховуйте, що при викладенні обставин правопорушення у протоколі уповноваженою особою повинні бути вказані:

1

дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол

2

відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності

3

місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення

4

нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення

5

прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є

6

пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

7

інші відомості, необхідні для вирішення справи

Примітка. У протоколі можуть зазначатися обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Ще одна важлива річ, про яку вам не зайвим буде знати. В п. 7 розд. II Інструкції зобов’язано уповноважену особу ознайомлювати особу, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, з:

1

її правами й обов’язками, передбаченими ст. 268 КпАП

2

змістом ст. 63 Конституції України

Нагадаємо, що ст. 268 КпАП передбачає такі права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, така особа має право:

1

знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання

2

при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження

3

оскаржити постанову по справі

Все в тій же ст. 268 КпАП зазначається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Про ознайомлення особи з означеними вище правами обов’язково робиться відмітка у протоколі. В свою чергу, особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, також має поставити у протоколі свій підпис про обізнаність з вищевказаним, а у разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої особи.

Особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які вносяться до протоколу і засвідчуються підписом зазначеної особи. Пояснення може додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень за суттю вчиненого правопорушення уповноважена особа робить про це відповідний запис.

Увага! Протокол підписується уповноваженою особою та особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також у разі наявності – свідками правопорушення.

У разі відмови особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена особа робить про це відповідний запис. При цьому особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, надається право викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Враховуйте, що протокол про адміністративне правопорушення має бути складено у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої він був складений (наприклад, державному реєстратору).

Тепер розглянемо процедуру ознайомлення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, із цим документом.

В абз. 2 п. 10 розд. II Інструкції зазначається, що ознайомлювати з протоколом може:

1

уповноважена особа, яка склала протокол

2

працівник управління юстиції, у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, була відсутня на засіданні комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створеної при Мін’юсті, на якому прийнято рішення про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення

В свою чергу абз. 3 п. 10 розд. II Інструкції визначено, що у разі необхідності направлення протоколу про адміністративне правопорушення до управління юстиції для ознайомлення з ним особи, щодо якої він складений (у випадку, передбаченому абз. 2 цього пункту), такий протокол направляється до управління юстиції разом із супровідним листом протягом 2 робочих днів після його складення.

У разі якщо ознайомлення з протоколом проводить працівник управління юстиції (у випадку, передбаченому п. 10 розд. II Інструкції), а особа, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, відмовляється від ознайомлення з таким протоколом або в неї відсутні зауваження щодо змісту протоколу, працівник управління юстиції складає про це акт і надсилає його разом із протоколом про адміністративне правопорушення уповноваженій особі, яка склала протокол. На підставі вказаного акта уповноважена особа, яка склала протокол, робить відповідний запис у протоколі.

Увага! Уповноважена особа (або у випадку, передбаченому п. 10 розд. II, працівник управління юстиції) має право запрошувати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання пояснень та ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення.

Тепер щодо механізму надіслання другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення особі, щодо якої його складено і яка, зокрема, відмовляється від його отримання або не з’являється для ознайомлення з ним.

З цього приводу в п. 13 розд. II зазначається, що другий примірник разом із супровідним листом Мін’юсту/управління юстиції з описом вкладення рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення з позначкою «Вручити особисто» надсилається відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.09 р. № 270, протягом 15 календарних днів з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, щодо якої його складено.

Увага! Поштове відправлення направляється на адресу суб’єкта державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває особа, щодо якої складено протокол.

Також хочемо зазначити: Інструкція передбачає ведення обліку протоколів про адміністративні правопорушення. Він проводиться в межах календарного року. Таким чином з метою забезпечення такого обліку протокол про адміністративне правопорушення не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється уповноваженою особою у журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації.

Ну і як ви розумієте, складанням лише протоколу про адміністративне правопорушення дії відносно особи, яка вчинила порушення, не завершуються.

Надалі (і про це зазначається в розд. IV Інструкції) складений протокол та інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, формуються уповноваженою особою у справу про адміністративне правопорушення.

Потім оригінал справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом Мін’юсту/управління юстиції протягом 15 календарних днів з дня складення протоколу направляється до районного (міського, районного у місті, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 221 КпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 16611 та ст. 16623 КпАП, підвідомчі саме районним (міським, районним у місті, міськрайонним) судам

У супровідному листі висловлюється клопотання про направлення до Мін’юсту/управління юстиції копії судового рішення у справі.

Копія справи про адміністративне правопорушення та копія супровідного листа зберігаються у Мін’юсті/управлінні юстиції. Надалі до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додаються результати розгляду справи у суді, а також інші документи та матеріали, пов’язані з розглядом цієї справи у суді.

Увага! Оформлення справи про адміністративне правопорушення забезпечує уповноважена особа, яка склала протокол.

Нижче наводимо форму протоколу, яку має застосовувати уповноважена особа у разі виявлення адміністративного правопорушення. Рекомендуємо ознайомитися з нею (про всяк випадок). Водночас сподіваємося, що вам не доведеться стикнутися з таким документом на практиці.

img 1

img 2

img 3

Реєстрація речових прав: здійснюємо перевірку

Наприкінці нашого матеріалу хочемо нагадати вам про деякі нововведення, які відбулися у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно. Про них ви маєте знати, оскільки це знову ж таки убезпечить вас від негативних явищ, які можуть настати у разі їх недотримання.

Отже, 08.09.16 р. КМУ було прийнято постанову № 594 «Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»11. Її поява пов’язана з такими явищами, як рейдерство та шахрайські дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Саме з метою їх подолання і було прийнято вказану постанову.

11 Далі за текстом — постанова № 594.

Так, Урядом в межах означеної постанови № 594 були внесені зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.15 р. № 1127, в частині зобов’язання державних реєстраторів у разі проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно на підставі рішення суду використовувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень.

У цих випадках державний реєстратор повинен в обов’язковому порядку перевіряти наявність у зазначеному реєстрі поданого рішення суду та його зміст.

Очікується, що запропоновані зміни мають запобігти обігу підроблених документів, створять додаткові гарантії захисту прав та законних інтересів власників нерухомого майна та сприятимуть підвищенню рівня довіри населення до діяльності державних органів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі