Про розпорядження № 422
Дійсно, відтепер з місцевих бюджетів на придбання шкільного автобуса дозволено виділити не 50 % від загальної вартості автобусу, як було раніше, а лише 30 %.
Розпорядженням від 08.06.16 р. № 422-р КМУ1 вніс відповідні зміни до свого розпорядження від 16.05.15 р. № 1340-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2015 рік, та перерозподіл обсягу освітньої і медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2015 році»2.
1 Далі за текстом — розпорядження № 422.
2 Далі за текстом — розпорядження № 1340.
Зауважимо: розпорядження № 422 набрало чинності 08.06.16 р., тобто з дня прийняття.
Прийнятими змінами обласним державним адміністраціям дозволили придбання шкільних автобусів за рахунок залишків освітньої субвенції, перерозподіленої з державного бюджету, відповідно до додатків 3, 4 до розпорядження № 1340. Тобто, відтепер придбати шкільний автобус для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості, на засадах співфінансування можна за рахунок залишків освітньої субвенції у розмірі 70 % та 30 % — за кошти місцевих бюджетів. Тобто умову рівного співфінансування скасовано. Такі зміни допомогли місцевим радам, що не мають відповідних надходжень до місцевих бюджетів, отримати необхідний транспорт для перевезення учнів до початку навчального року.
Увага! Виділення коштів з місцевого бюджету для закупівлі шкільного автобуса на умовах співфінансування має бути закріплене відповідним рішенням ради.
Як правило, рада виділяє для цього кошти зі спеціального фонду, у тому числі за рахунок бюджету розвитку. Якщо у спеціальному фонді місцевого бюджету не вистачає чи немає надходжень, які можна спрямувати на закупівлю шкільного автобусу, своїм рішенням рада може збільшити обсяг видатків спеціального фонду за рахунок коштів, переданих із загального фонду до спеціального (виключно за умови достатності коштів для фінансування захищених статей бюджету).
Зауважимо: 70 % коштів на закупівлю автобуса за рахунок освітньої субвенції — це основна частина коштів від вартості шкільного автобусу, яка надійде на рахунки районних рад. Тому сільській раді логічніше надати районній раді субвенцію (міжбюджетний трансферт) у розмірі 30 % для закупівлі такого автобуса. Адже відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України3 видатки на освіту (дошкільну освіту, загальну середню освіту) фінансуються з районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
3 Далі за текстом — БК.
Але незважаючи на це, БК визначено, що:
У 2016 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки, визначені підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, а також підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу в частині утримання навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад —загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад», за умови, що загальноосвітній навчальний заклад — I ступеня (п. 20 Перехідних положень БК).
Тож якщо у запитанні читача йдеться саме про цей випадок, зазначений у БК, сільська рада може придбати шкільний автобус та повинна звернутись до районної ради з проханням передати їй залишок коштів освітньої субвенції для закупівлі шкільного автобусу.
До речі, у п. 20 Перехідних положень БК навіть вказується, як саме це можна зробити у такій ситуації:
За зверненням сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради районна (міська) рада приймає рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді та у районному (міському) бюджеті затверджує обсяги міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування (з бюджету міста обласного значення бюджетам адміністративно підпорядкованих йому сіл, селищ і міст).
При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною районною (міською) радою у додатку до рішення про місцевий бюджет, та не можуть бути меншими обсягів таких міжбюджетних трансфертів або видатків районного (міського) бюджету (якщо видатки для зазначених установ здійснювалися з районних (міських) бюджетів) на утримання зазначених установ, передбачених на 2015 рік (п. 20 Перехідних положень БК).
Але, як свідчить практика, найбільш поширеним є варіант, коли 30 % коштів сільські та селищні ради передають у вигляді субвенції для закупівлі автобусу до району.
Зауважимо: з 01.08.16 р. усі замовники, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн., мають здійснювати закупівлю через систему ProZorro.
Про програму «Шкільний автобус»
Якщо дійсно сільська рада має право згідно із вимогами чинного законодавства придбати шкільний автобус, треба пам’ятати про наступне. Зазвичай, сільська (селищна) рада, яка планує придбання шкільного автобуса для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості, приймає відповідну програму «Шкільний автобус». В ній плануються видатки, пов’язані із придбанням автобусу та його утриманням. Якщо така програма вже є, до неї треба внести зміни в частині того, що придбання шкільного автобуса буде здійснюватись на умовах співфінансування, та розписати у відсотковому співвідношенні, за рахунок яких коштів буде здійснюватись його придбання (тобто 70 % та 30 %).
Якщо рада не приймала таку програму та не закладала під неї кошти у поточному бюджетному році (наприклад, через їх нестачу), але має бажання та відповідні кошти на придбання шкільного автобуса для перевезення учнів, вона може це зробити за умови перевиконання дохідної частини місцевого бюджету за підсумками першого півріччя поточного року. Про перевиконання дохідної частини місцевого бюджету за підсумками першого півріччя та наступних звітних періодів з початку поточного бюджетного періоду йдеться у ч. 7 ст. 79 БК.
Зауважимо: придбані шкільні автобуси мають використовуватись виключно для забезпечення підвезення учнів оптимізованих навчальних закладів. Це випливає із того, що своїми рішеннями місцеві ради мали оптимізувати мережу шкіл відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України від 13.05.99 р. № 651-XIV «Про загальну середню освіту». Адже за рахунок освітньої субвенції з 01.09.16 р. не проводиться фінансування загальноосвітніх навчальних закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить менше 25 осіб. Тобто фінансування малокомплектних шкіл.
Тож якщо програми немає, для придбання автобусу сільська (селищна) рада має затвердити відповідну програму «Шкільний автобус», в якій вказати:
| 1 | мету її прийняття (наприклад, виконання вимог законодавства щодо забезпечення у сільській місцевості регулярного підвезення до місця навчання і додому учнів та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів) |
| 2 | завдання (розробка та затвердження спеціалізованих транспортних маршрутів для перевезення учнів, які користуються правом безоплатного проїзду під час навчання) |
| 3 | заходи |
| Примітка. Заходи дають можливість визначити, на що саме будуть витрачатись кошти, закладені до програми, та у якій сумі, зокрема, на придбання автобусів, пристосованих для перевезення дітей на умовах співфінансування за рахунок залишків освітньої субвенції у розмірі 70 % та 30 % за кошти місцевого бюджету. У складі додаткових заходів за кошти місцевого бюджету одночасно передбачають й витрати на: — страхування водіїв та пасажирів; — забезпечення автотранспорту мастильними матеріалами, автозапчастинами та пальним; — перезарядку вогнегасників, що знаходяться у салоні автобусу, тощо. | |
Головним розпорядником коштів, виділених для реалізації програми «Шкільний автобус», буде сільська (селищна) рада.
За результатами процедури закупівлі автобусу розпорядник коштів (тобто рада) укладає в установленому порядку з переможцем такої процедури договір про закупівлю. Передача автобусу має відбуватись за актом приймання-передачі.
Редакція газети висловлює вдячність за допомогу у підготовці статті начальнику фінансового управління Чугуївської міської ради Олені Бутовій.
