Запитання: Як здійснюється оприлюднення інформації про бюджет?
Відповідь: Це визначено у ст. 28 Бюджетного кодексу України1.
1 Далі за текстом — БК.
Так, згідно з п. 4 ст. 28 БК місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують публікацію інформації про місцеві бюджети, в тому числі рішень про місцевий бюджет та квартальних звітів про їх виконання.
Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше ніж через десять днів з дня його прийняття у газетах, визначених відповідними місцевими радами.
Інформація про виконання місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) підлягає обов’язковій публікації не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту, у газетах, визначених відповідними місцевими радами.
Публічне представлення інформації про виконання місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) відповідно до показників, бюджетні призначення щодо яких затверджені рішенням про місцевий бюджет, здійснюється до 20 березня року, що настає за звітним. Інформація про час і місце публічного представлення такої інформації публікується разом з інформацією про виконання відповідних бюджетів.
Публічне представлення інформації про виконання бюджету села, селища здійснюється у порядку, визначеному відповідною місцевою радою.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі:
— здійснюють публічне представлення та публікацію інформації про бюджет за бюджетними програмами та показниками, бюджетні призначення щодо яких визначені рішенням про місцевий бюджет, відповідно до вимог та за формою, встановленими Мінфіном, до 15 березня року, що настає за звітним;
— оприлюднюють шляхом розміщення на своїх офіційних сайтах паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня затвердження таких документів та звіти про виконання паспортів бюджетних програм за звітний бюджетний період у триденний строк після подання таких звітів до місцевих фінансових органів.
Разом з інформацією про бюджет головні розпорядники бюджетних коштів публікують оголошення про час та місце проведення публічного представлення такої інформації.
Запитання: Як головні розпорядники бюджетних коштів мають забезпечувати відповідність змісту паспорту бюджетної програми відповідним порядкам використання бюджетних коштів?
Відповідь: Головні розпорядники коштів державного бюджету за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, розробляють проекти порядків використання бюджетних коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені КМУ.
Про це визначено у п. 7 ст. 20 БК.
При цьому якщо порядки використання бюджетних коштів, затверджені відповідними постановами КМУ, стосуються виконання бюджетних програм місцевих бюджетів, то зміст паспорту повинен відповідати таким порядкам.
Запитання: Чи може бути відповідальним виконавцем за реалізацію окремої підпрограми бюджетної програми розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня?
Відповідь: Для відповіді слід звернутися до Інструкції про статус та особливості участі у бюджетному процесі відповідальних виконавців бюджетних програм місцевих бюджетів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 26.08.14 р. № 8362.
2 Далі за текстом — Інструкція № 836.
Так, згідно із п. 1.1 Інструкції № 836 відповідальними виконавцями можуть бути:
— головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом;
— розпорядники коштів місцевого бюджету нижчого рівня, які відповідають за виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.
За бюджетними програмами, які поділяються на підпрограми, відповідальним виконавцем є головний розпорядник, якому у рішенні про місцевий бюджет встановлюються бюджетні призначення. Відповідальні виконавці у розрізі підпрограм бюджетної програми не визначаються.
Запитання: Хто визначає відповідального виконавця?
Відповідь: Відповідального виконавця визначає головний розпорядник за письмовим погодженням з відповідним місцевим фінансовим органом у процесі формування проекту бюджету на наступний рік. Зазначене унормовано п. 1.2 Інструкції № 836.
Запитання: Чи є такі бюджетні програми, за якими не складаються паспорти?
Відповідь: Так, є.
Відповідно до п. 1.2 Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 26.08.14 р. № 8363, паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; з перерахування міжбюджетних трансфертів; та які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету.
3 Далі за текстом — наказ № 836.
Запитання: Чи можна вказувати як джерело інформації у пункті 10 паспорта бюджетної програми лише бюджетний запит?
Відповідь: Форма паспорта бюджетної програми місцевого бюджету затверджена наказом № 836.
У графі «Джерело інформації» слід зазначати найменування офіційної державної статистичної, фінансової та іншої звітності, що ведуться головним розпорядником та інших видів джерел офіційної інформації, які підтверджують достовірність даних, що використані для визначення результативних показників бюджетних програм.
При цьому для показників ефективності та якості, для визначення яких використовуються кілька показників, необхідно наводити джерела інформації для кожного з них.
Тож сам бюджетний запит не може бути джерелом інформації.
Запитання: З якого періоду і хто саме має застосовувати ПЦМ в обов’язковому порядку?
Відповідь: ПЦМ мають застосовувати місцеві бюджети, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (обласні, міські, міст обласного значення, районні бюджети та бюджети об’єднаних територіальних громад).
Такі бюджети мають застосовувати ПЦМ починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік (тобто вже восени 2016 року).
Запитання: Що робити, якщо головний розпорядник бюджетних коштів несвоєчасно подав або не подав взагалі звіт про виконання паспорта бюджетної програми, або подав невірно?
Відповідь: Відповідно до ч. 6 п. 5 ст. 22 БК головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), при цьому забезпечуючи:
— своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;
— відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;
— підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.
При цьому згідно із ч. 1 ст. 116 БК у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (п. 17), включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також порушення порядку та термінів подання таких звітів (п. 36) є бюджетними правопорушеннями.
Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства передбачені ст. 117 БК. Що стосується саме зазначених порушень, то до учасників бюджетного процесу, які їх допустили, застосовуються такі заходи впливу:
— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;
— зупинення операцій з бюджетними коштами;
Запитання: Які є підстави для перезатвердження паспортів бюджетних програм?
Відповідь: Підстави внесення змін до бюджетних програм визначені п. 1.10 Правил № 836.
Паспорт бюджетної програми оновлюється наростаючим підсумком і протягом тижня від моменту змін подається головним розпорядником до місцевого фінансового органу на затвердження.
Запитання: Чи існують особливості реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів під час застосування ПЦМ?
Відповідь: Відповідно до п. 5 ст. 48 БК Казначейство здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету.
При реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).
Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України»4.
4 Далі за текстом — наказ № 309.
Зауважимо: здійснення Казначейством платежів здійснюється тільки у разі наявності паспорта бюджетної програми, затвердженого в установленому порядку.
Запитання: Чи необхідно подавати звіти про виконання паспортів бюджетних програм до відповідних органів Держказначейської служби?
Відповідь: Ні, такої вимоги чинне законодавство не містить.
Згідно із пп. 2 п. 2 наказу № 836 звіти про виконання паспортів бюджетних програм подать головні розпорядники бюджетних коштів до місцевих фінансових органів у паперовому та електронному вигляді. Форма звіту затверджена наказом № 836. Терміни подання цих звітів такі ж, як і для зведеної річної фінансової та бюджетної звітності.
Запитання: Як провести оцінку ефективності бюджетної програми?
Відповідь: Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм» від 17.05.11 р. № 6085.
5 Далі за текстом — наказ № 608.
Методичні рекомендації передбачають проведення такої оцінки головним розпорядником коштів за усіма бюджетними програмами, крім тих, за якими не складаються паспорти бюджетних програм.
Оцінка здійснюється з урахуванням критеріїв і за формою, яка передбачена у додатку до Методичних рекомендацій, та на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів, звітах про виконання паспортів бюджетних програм.
Для оцінки можуть використовуватись офіційна державна статистична, фінансова та інша звітність, дані, бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, інформація про результати контрольних заходів, проведених контрольно-ревізійним підрозділом розпорядника бюджетних коштів тощо.
Водночас слід зазначити, що на території області, району чи міста одна бюджетна програма може виконуватися головними розпорядниками коштів як у різних місцевих бюджетах, так і в межах одного місцевого бюджету.
У такому разі виникає доцільність та необхідність проведення співставного, порівняльного аналізу ефективності аналогічних програм, що виконуються різними головними розпорядниками коштів, що неможливо зробити, застосовуючи вищезазначені Методичні рекомендації.
Для проведення такого компаративного/порівняльного аналізу використовується Методика здійснення порівняльного аналізу ефективності бюджетних програм, яка виконується розпорядниками коштів місцевих бюджетів, затверджена 19.09.13 р. Ця Методика була надіслана Мінфіном до місцевих фінансових органів листом МФУ від 19.09.13 р. № 31-05110-14-5/27486 (ср. ).
Методика ґрунтується на системі відповідних інтегрованих показників (що характеризують співвідношення продукту, якості виконаної бюджетної програми та витрачених фінансових ресурсів) та передбачає проведення оцінки чотирьох складових: фінансової складової бюджетної пpогpaми, результативності бюджетної пpогpaми, адміністративного управління бюджетною програмою, ефективності використання ресурсів бюджетної пpогpaми.
Така оцінка здійснюється шляхом порівняння фактичних показників виконання програм із запланованими на звітний бюджетний період та в порівнянні з відповідними показниками попередніх періодів.
Інформаційною базою для проведення аналізу є дані, що містяться у звітах про виконання паспортів бюджетних програм за попередні та поточний бюджетні періоди.
Запитання: У яких випадках вносяться зміни до паспортів бюджетних програм?
Відповідь: Відповідно до п. 1.1 Правил № 836 паспорт бюджетної програми визначає відповідальних виконавців, мету, підпрограми (у разі їх формування), завдання, результативні показники й інші характеристики бюджетної програми згідно з бюджетними призначеннями, встановленими рішенням про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, на основі яких здійснюються контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз ефективності бюджетної програми.
Головні розпорядники і фіноргани забезпечують відповідність змісту паспортів бюджетних програм рішенню про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, бюджетному розпису (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), відповідним порядкам використання бюджетних коштів та цим Правилам (п. 1.4 Правил).
Відповідно до п. 1.10 Правил зміни до паспортів бюджетних програм вносяться протягом бюджетного періоду шляхом затвердження їх у новій редакції у порядку, встановленому для складання паспортів бюджетних програм, у разі:
— прийняття змін до рішення про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;
— зміни інформації та зміни показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, необхідність у внесенні яких з об’єктивних причин виникла в процесі виконання бюджету і які відповідають меті та завданням бюджетної програми;
— передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника до іншого;
— передачі нерозподілених бюджетних призначень на визначену в рішенні про місцевий бюджет мету між головними розпорядниками;
— перерозподілу видатків за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику;
— перерозподілу видатків за підпрограмами у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених на виконання бюджетної програми;
— прийняття відповідних рішень щодо внесення змін до чинних порядків використання бюджетних коштів, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;
— внесення змін до розпису місцевого бюджету, які призводять до зміни результативних показників бюджетної програми (підпрограми);
— внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ, що призводять до виникнення нових завдань бюджетної програми (підпрограми).
Запитання: Чи дійсно звіти про виконання паспортів бюджетних програм необхідно складати лише раз на рік?
Відповідь: Це так.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 наказу № 836 звіти про виконання паспортів бюджетних програм головні розпорядники бюджетних коштів подають до фінансових органів у терміни, визначені для подання зведеної річної фінансової та бюджетної звітності.
Тож звіт про виконання паспорту бюджетної програми складається один раз на рік.
Запитання: В нашому місті (обласного значення) затверджені видатки на різні бюджетні програми. Чи можемо ми вже вважати, що в міському бюджеті застосовується програмно-цільовий метод? Чи мають у такому випадку головні розпорядники вже складати паспорти бюджетних програм?
Відповідь: Насамперед підставою того, що в районному бюджеті застосовується програмно-цільовий метод бюджетування, є рішення про місцевий бюджет, у якому видатки (кредитування тощо) затверджені у розрізі бюджетних програм з визначенням кодів програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету.
Головні розпорядники обов’язково розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження фінансовому органу протягом 30 днів з моменту набрання чинності рішенням про районний бюджет.
Паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та фіноргану протягом 45 днів від дня набрання чинності рішенням про місцевий бюджет.
Правила складання паспортів бюджетних програм затверджені наказом № 836.
Тож лише наявність затверджених програм соціального-економічного розвитку аж ніяк не свідчить про застосування програмно-цільового методу.
Запитання: Яким повинен бути код програмної класифікації видатків та кредитування за КТКВК 090407?
Відповідь: Код програмної класифікації формується у відповідності до Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу» від 02.12.14 р. № 1195.
Цим же наказом затверджено Типову програмну класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасову класифікацію видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу.
Одночасно для полегшення роботи, пов’язаної із визначенням кодів Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, Мінфіном розроблено перехідну таблицю від кодів Тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (затверджені наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.11 р. № 11) до кодів Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу, та кодів функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету.
Така перехідна таблиця оновлюється при кожному внесенні змін до Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів та разом із відповідним наказом надсилається місцевим фінансовим органам каналами електронного зв’язку (корпоративна електронна пошта).
Згідно з цією перехідною таблицею, КТКВК 090407 відповідає бюджетна підпрограма «Компенсація населенню додаткових витрат на оплату послуг газопостачання, центрального опалення та централізованого постачання гарячої води» (код Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 3017), яка є складовою частиною бюджетної програми — «Надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот» (код Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 3010).
Запитання: Чи має місцеве фінуправління затверджувати інструкцію з підготовки бюджетних запитів кожного року?
Відповідь: Порядок складання проектів місцевих бюджетів визначений ст. 75 БК.
Так, ч. 3 цієї статті передбачено, що місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Мінфіном, та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів.
Особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період доводить Мінфін (ч. 1 цієї статті).
Зауважимо: якщо для вашого рівня бюджету застосування програмно-цільового методу у 2017 році є обов’язковим, то на 2017 рік така інструкція має обов’язково містити вимоги до бюджетних запитів у програмно-цільовому форматі.
Запитання: Яким чином формується бюджетний запит? Не можу розібратися, з яких документів формуються дані в ньому. Потрібно зрозуміти, яким чином формується кожна цифра цього документа (із суми/різниці яких саме показників звітності нижчих інстанцій).
Відповідь: Відповідно до частини третьої ст. 75 БК місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Мінфіном, та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів.
Зазначені інструкції містять детальні роз’яснення щодо заповнення кожної позиції бюджетного запиту, в тому числі щодо джерел інформації, на основі яких формуються бюджетні запити.
В якості інструктивних матеріалів за основу можна взяти наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції з підготовки бюджетних запитів» від 06.06.12 р. № 687.
Для ознайомлення із Інструкцією щодо заповнення бюджетних запитів головним розпорядникам коштів слід звертатися до відповідного місцевого фінансового органу, який розробляє таку інструкцію.
