1 Див. «Місцеве самоврядування» № 7 за липень 2016 р., с. 37.
2 Далі за текстом — КпАП.
3 Далі за текстом — ОМС.
Для початку...
...означимо основні моменти, яких бажано дотримуватись під час розроблення та затвердження відповідного локального документа (не будемо креативити і назвемо його Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення4). Власне, так назвала його більшість ОМС.
4 Далі за текстом — інструкція.
Ми вже в попередніх матеріалах зазначали, що чинне законодавство, на жаль, не містить типового (примірного) документа, орієнтованого саме на ОМС, аби вони мали змогу скористатися ним під час складання власних актів. Єдиним документом, який може стати в нагоді у ситуації, що склалася, є Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України5, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.13 р. № 825 (станом на сьогодні залишається чинною). Тому за основу, зрозуміло, логічно взяти саме її. Отже, складовими інструкції можна визначити такі розділи як: оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення; розгляд справ про адміністративне правопорушення; порядок оформлення постанови у справі про адміністративне правопорушення; оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення; діловодство у справах про адміністративні правопорушення тощо. Крім іншого, необхідно робити акцент на вичерпності інструкції, адже саме цей документ має детально впорядковувати роботу посадових осіб відділу державної реєстрації з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (іншого немає). Також під час розроблення інструкції необхідно спиратися на положення КпАП та вимоги Правил реєстрації місця проживання6, затверджених постановою КМУ від 02.03.16 р.
5 Далі за текстом — Інструкція № 825.
6 Далі за текстом — Правила реєстрації місця проживання.
Ще один момент, на якому акцентуємо вашу увагу: аби спростити життя особам, які будуть оформлювати матеріали у справах про адміністративні правопорушення, рекомендуємо, крім іншого, затвердити форми протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, постанови про закриття адміністративної справи тощо (як правило, вони затверджуються у вигляді додатків до інструкції).
Тепер щодо органу, який має затверджувати інструкцію. Як показала практика, більшість локальних документів була затверджена рішеннями місцевих рад. Це є свідченням того, що ради вирішили піти шляхом найменшого супротиву (як то кажуть, «щоб не промазати»). Насправді (як на нашу думку) достатньо було б затвердження інструкції рішенням виконкому, оскільки саме виконавчим органам рад Законом України від 10.12.15 р. № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» було делеговано повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб (ст. 371 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Нижче, як і обіцяли, приводимо текст інструкції та коментарі до деяких її положень.
I Ця інструкція орієнтована на ті органи місцевого самоврядування, які надають адміністративні послуги щодо реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації відповідальними особами відповідного ОМС (департамент, відділ, сектор тощо). Є ради, в яких означені адміністративні послуги надаються адміністративними центрами, тоді в Інструкції мають зазначатися не відповідальні особи відповідного ОМС, а адміністратори адміністративного центру.
Також звертаємо увагу, що Інструкція містить процедурні моменти, яких мають дотримуватися відповідальні за реєстрацію місця проживання особи. Забігаючи наперед означимо, що за загальним правилом КпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 197, 198 цього Кодексу, віднесено до виконавчих комітетів рад, які при цьому повинні діяти відповідно до приписів КпАП. В наведеній нами Інструкції порядок дій саме виконавчих комітетів рад не буде конкретизуватися, оскільки цей документ розрахований саме для посадових осіб, до обов’язків яких належить здійснення реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації.
II Звертаємо вашу увагу на те, що в Інструкції не зайвим буде уточнити, що вона регламентує порядок оформлення, розгляду та обліку матеріалів про адміністративні правопорушення відповідальною особою за здійснення реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації фізичних осіб, яка має право складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення саме у вигляді попередження за статтями 197, 198 КпАП.
Вкотре нагадаємо, що за загальними правилами КпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення спочатку складається протокол (як свідчення вчинення правопорушення), потім він направляється за належністю для його подальшого розгляду та прийняття за результатами відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення. В той же час ч. 2 ст. 258 КпАП наводить випадки, коли протокол не складається (в тому числі і в разі вчинення правопорушень, передбачених ст. 197, 198 КпАП, але лише в тому випадку, коли передбачається накладенні стягнення у вигляді попередження). В такій ситуації (як вже зазначалося у нашому попередньому матеріалі) особа, відповідальна за здійснення реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації, підміняє виконавчий комітет ради (який відповідно до ст. 219 КпАП уповноважений розглядати справи про означені правопорушення) і одразу виносить постанову у справі про адмінпорушення (накладаючи стягнення у вигляді попередження).
Пам’ятайте, якщо: передбачається накладення стягнення у вигляді штрафу (тобто таке правопорушення вчинене повторно протягом року); особою, яка вчинила правопорушення, є неповнолітня особа, то відповідальною особою буде складатися протокол про адміністративне правопорушення, а розглядати справу буде відповідний орган (виконавчий комітет ради або суд).
III Статтею 255 КпАП передбачається: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, в тому числі зазначеними в ст. 219 цього Кодексу (йдеться про виконавчі комітети рад, які розглядають справи про правопорушення, визначені ст. 197, 198 КпАП), протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. Тобто, з метою дотримання означеної норми, є необхідність у наявності документа, який би прямо уповноважував посадових осіб на складання протоколів про вчинення тих чи інших правопорушень. Таким чином інструкція, яка затверджена рішенням виконавчого комітету, цілком може стати таким документом. Це, в свою чергу, позбавляє необхідності в прийнятті іншого (додаткового) документа про уповноваження тих чи інших осіб на складання протоколів.
IV Зазначаючи в цьому пункті про уповноваження посадових осіб на складання протоколів, необхідно мати на увазі, що ці ж особи, у випадках, передбачених ст. 258 КпАП, будуть складати постанови у справах про адміністративні правопорушення.
V Звертаємо вашу увагу на те, що саме у випадках, визначених підпунктами «б» та «в» пункту 2.4. Інструкції, протоколи направляються за належністю до відповідних органів з метою їх подальшого розгляду та винесення відповідних постанов у справах про адміністративні правопорушення. У випадку ж, передбаченому підпунктом «а» пункту 2.4. Інструкції, сформовані посадовою особою документи (постанова з протоколом) надаються правопорушнику, який, в свою чергу, керуючись приписами гл. 24 КпАП може оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення.
VI Зміст та вимоги пунктів 3.5 – 3.10 Інструкції відповідають відповідним нормам КпАП, яких мають дотримуватися посадові особи (органи) під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
VII Як показала практика, більшість ОМС повноваженнями щодо здійснення реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації наділили одну посадову особу. Отже, є доречним, коли облік бланків протоколів (тобто ведення відповідного журналу) буде здійснювати така посадова особа. Водночас необхідно зазначити, що якщо означену реєстрацію здійснюють декілька посадових осіб, то доцільно визначити одну відповідальну за ведення обліку протоколів особу. Тоді про це необхідно буде зазначити в відповідному пункті Інструкції.
VIII Щодо реєстрації протоколів та постанов посадовою особою: вказане питання може бути вирішене тим же шляхом, що і питання ведення журналу обліку бланків протоколів (за наявності декількох посадових осіб, які уповноважені на здійснення реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації). Тобто можна визначити одну відповідальну за ведення Реєстру особу (нею, до речі, може бути та ж особа, що здійснює ведення журналу обліку бланків протоколів).
IX Форма Реєстру жодним нормативно-правовим актом не затверджена, тому ОМС є вільними у виборі граф такого Реєстру. Це можуть бути графи, в яких доцільно зазначати дату реєстрації матеріалів у справі про адміністративне правопорушення; номер протоколу про адміністративне правопорушення; посаду, прізвище та ініціали особи, яка склала протокол; прізвище, ім’я, по батькові, громадянство, дату народження особи, стосовно якої складено протокол; статтю КпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушення; номер та дату винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення; посаду, прізвище та ініціали особи, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення; прийняте рішення у справі про адміністративне правопорушення; відмітку про виконання адміністративного стягнення; номер справи, в якій зберігаються матеріали; примітки тощо.
X В Інструкціях багатьох ОМС зазначається, що до копій матеріалів зі справ про адміністративні правопорушення (що передано до виконавчого комітету ради або до суду), які зберігаються у посадової особи, надалі додаються результати розгляду справи цими органами.
Слід зазначити, що КпАП не передбачає вимоги щодо необхідності надання копій постанов за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення органам (посадовим особам), які склали протоколи про вчинені правопорушення та передали матеріали справ за належністю. Тому, щоб прописувати таке положення в Інструкції, необхідно бути впевненими в можливості їх реалізації на практиці. Найбільш реальним є, на наш погляд, про передачу копій постанов домовитися з виконавчими комітетами, а от щодо судів — є сумніви.
Тепер щодо форм протоколу, постанов у справах про адміністративні правопорушення, журналу обліку бланків протоколу, Реєстру. Ми вирішили не надавати їх. Сподіваємося, ви з цим вже впоралися самостійно. Якщо ж щодо цього у вас виникли запитання, звертайтеся до нашої редакції, ми допоможемо у їх вирішенні.
